Рішення № 100366105, 18.10.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2021 р. № 400/3556/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001, Міністерства внутрішніх справ України, вул.А.Богомольця, 10, м.Київ, 01601

про:визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області з вимогами: визнати протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області, Міністерства внутрішніх справ України щодо не виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в разі встановлення третьої групи інвалідності від захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків по ЛНА на ЧАЕС, в розмірі 340 500,00 грн.; зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України призначити та перерахувати на рахунок УМВС України в Миколаївській області суму одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 як інваліду третьої групи інвалідності від захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків по ЛНА на ЧАЕС для подальшої виплати та зобов`язати Голову Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області виплатити ОСОБА_1 суму одноразової грошової допомоги як інваліду третьої групи інвалідності від захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків по ЛНА на ЧАЕС в розмірі 340 500,00 (триста сорок тисяч п`ятсот ) грн.

Ухвалою від 25.05.2021р. суд відкрив відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.Позивач в обгрунтування позову вказав, що він 20.04.2021р. звернувся до голови Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області з заявою, в якій зазначив про те, що отримав третю групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та просив направити документи до МВС України для прийняття рішення МВС України про призначення та виплати йому одноразову грошову допомогу, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850. Проте, відповідач відмовив позивачу в задоволенні його заяви з підстав того, що у свідоцтві про хворобу від 06.121998 року №819 захворювання, пов`язані з виконанням

службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, не вказані.

Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною, оскільки ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи 3-А категорії, страхове відшкодування не отримував та приймав безпосередню участь в ліквідації на ЧАЕС в період з 29.01.1988 року по 27.04.1988 року. Крім того, позивач вважає, що експертним висновком Експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України ВІД 25.01.2021 року підтверджено те, що захворювання останнього пов`язане з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, тому ОСОБА_1 має право на отримання одноразової грошової допомоги як колишньому працівнику органів внутрішніх справ, як інваліду 3 групи, як учасник ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що передбачено Постановою КМУ від 21.10.2015р. №850 про Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або частково втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Постанова № 850).

Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області надало відзив на позов, в якому вказало про те, ліквідаційна комісія УМВС в Миколаївській області не є суб`єктом владних повноважень, а є представницьким органом, а тому належним відповідачем у справі не може бути. Крім того, позивачем всупереч вимогам п.7,8 Порядку № 850 не надано належних документів для призначення ОСОБА_1 відповідної одноразової грошової допомоги. Надана позивачем до заяви довідка МСЕК від 05.02.2021р. свідчить про інвалідність позивача , що пов`язана з ліквідацією наслідків ЧАЕС, а не з виконанням службових обов`язків органів внутрішніх справ, а виплата будь-яких компенсацій та пільг учасникам ліквідації не є компетенцією органів внутрішніх справ України. Подання позивачем експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України ВІД 25.01.2021 року взагалі не передбачено Порядком №850. В задоволенні позову Управління просило відмовити повністю.

17.06.2021р. від представника позивача до суду надійшла заява, в якій представник просив розглянути справу за його відсутності в порядку письмового провадження.

Ухвалою від 27.07.2021р. суд залишив позов ОСОБА_1 без руху та надав позивачу строк для усунення недоліків позову , про які вказав в ухвалі.

Згідно наказу голови Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.07.2021р. № 163-б головуючий у справі № 400/3556/21 суддя Устинов І.А. перебував у щорічній основній відпустці в період з 03.08.2021р. по 13.08.2021р.

Виконання ухвали суду від 27.07.2021р. позивач 02.08.2021р. надав заяву з уточненим позовом, в якому ОСОБА_1 уточнив відповідачів у справі належними відповідачами - Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області (далі - відповідач -1), Міністерство внутрішніх справ України (далі - відповідач -2) та виклав позовні вимоги в наступній редакції:

визнати протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області, Міністерства внутрішніх справ України щодо не виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в разі встановлення третьої групи інвалідності від захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків по ЛНА на ЧАЕС, в розмірі 340 500,00 грн.;

зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України призначити та перерахувати на рахунок УМВС України в Миколаївській області суму одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 як інваліду третьої групи інвалідності від захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків по ЛНА на ЧАЕС для подальшої виплати та зобов`язати Голову Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області виплатити ОСОБА_1 суму одноразової грошової допомоги як інваліду третьої групи інвалідності від захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків по ЛНА на ЧАЕС в розмірі 340 500,00 (триста сорок тисяч п`ятсот) грн.

Ухвалою від 20.08.2021р. суд прийняв до розгляду уточнений позов ОСОБА_1 та ухвали розглядати справу з урахуванням уточненого позову.

Згідно наказу в.о. голови Миколаївського окружного адміністративного суду від

18.08.2021р. № 201-б головуючий у справі № 400/3556/21 суддя Устинов І. А. перебував у щорічній основній відпустці в період з 01.09.2021р. по 17.09.2021р.

Згідно наказу голови Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.10.2021р. № 220-б головуючий у справі № 400/3556/21 суддя Устинов І. А. перебував у щорічній основній відпустці в період з 11.10.2021р. по 13.10.2021р.

28.09.2021р. від Міністерства внутрішніх справ України до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач -2 просив відмовити задоволенні позову в повному обсязі. Позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, безпідставними та не відповідають нормам матеріального права. Повноваження щодо розгляду заяви позивача про виплату йому спірної грошової допомоги є виключною компетенцією МВС і здійснюється нею за наявності необхідного переліку документів, передбачених Порядком №850 і з урахуванням встановлених таким Порядком правил.

Відповідно до ч. 9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.

ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи 3-а категорії, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 01.04.2021р.

Згідно копіє посвідчення серії НОМЕР_2 від 18.02.2021р. позивач є інвалідом ІІІ групи та має пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

Відповідно до Експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України ВІД 25.01.2021 року захворювання позивача пов`язане з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

20.04.2021р. позивач звернувся до голови Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області з заявою, в якій зазначив про те, що отримав третю групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та просив направити документи до МВС України для прийняття рішення МВС України про призначення та виплати йому одноразову грошову допомогу , відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850.

Листом від 28.04.2021р. Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області відмовлено позивачу в задоволенні вказаної вище заяви.

Не погодившись з такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Частиною 6 статті 23 Закону України «Про міліцію» встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності І групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до ст.23 Закону України «Про міліцію» Кабінет Міністрів України постановою № 850 від 21.10.2015 року затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Згідно із пунктом 1 Порядку № 850 ці Порядок та умови визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ.

Відповідно до п.7 Порядку працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи:

- заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов;

- довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

Згідно із п. 8 Порядку керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.

Пункт 9 Порядку встановлює, що МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Отже, відповідно до п. 8,9 Порядку № 850 Міністерство внутрішніх справ України приймає рішення про призначення або відмову у виплати грошової допомоги і надсилає його разом із документами, зазначеними у пунктах 6 і 7, органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції для проведення виплати.

Звертаємо увагу суду, що відповідно до п. 11 Порядку, виплата грошової допомоги проводиться шляхом перерахування органом внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції (у даному випадку - ліквідаційна комісія УМВС України в Миколаївській області), суми виплати на рахунок, відкритий особою, якій призначається грошова допомога, в установі банку або через касу органу внутрішніх справ.

До такої ж правової позиції дотримуються суди апеляційної та касаційної інстанцій; до прикладу, постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2018 по справі № 405/3658/17.

Як вбачається із документів доданих до позову, ОСОБА_1 , звернувся до УМВС України в Миколаївській області та надав пакет документів:

- копію свідоцтва про хворобу № 819 від 06.12.1998 згідно якого Виразкова хвороба, холецестит, вторинний нефросклероз, міокардіоскрероз та ін., пов`язані із проходження служби в органах внутрішніх справ;

- довідку про результати визначення ступеню втрати працездатності відповідно до якої така втратив ставить 50 відсотків;

- копію виписки МСЕК № 409949 від 05.02.2021, згідно якої позивачу при повторному огляді встановлено 3 групу інвалідності у зв`язку із виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС;

- Експертний висновок Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України № 83 від 21.01.2021, відповідно до якого стенокрдія напруги, дифузний кардіосклероз, міокардіофіброз, повязані із виконанням службових обовязків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Судом встановлено, що згідно Експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України № 83 від 21.01.2021 вбачаються захворювання: стенокардія напруги, дифузний кардіосклероз, міокардіофіброз, тобто пов`язані із виконання службових обов`язків по

ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, проте не захворювання, що пов`язані виконанням службових обов`язків органів внутрішніх справ, як це передбачено Порядком № 850.

Виходячи із аналізу наданих позивачем документів вбачається, що інвалідність ОСОБА_1 , пов`язана із фактом його участі в ліквідації наслідків ЧАЕС.

Статтею 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості.

Дійсно, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 є саме учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у 1988 році. Крім того, його перебування в зоні відчуження ЧАЕС підтверджується архівною довідкою від 28.01.1988р.

Відповідно до довідки Управління соцзахисту населення Первомайської райдержадміністрації від 18.02.2021 № 178 ОСОБА_1 , має статус учасника ліквідації наслідків ЧАЕС категорії- 3-А.

У відповідності до ст. 13 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обов`язок відшкодувати шкоду громадянам бере на себе Держава і зобов`язується відшкодувати її за:

- пошкодження здоров`я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- втрату годувальника, якщо його смерть пов`язана з Чорнобильською катастрофою;

- матеріальні втрати, що їх зазнали громадяни та їх сім`ї у зв`язку з Чорнобильською катастрофою, відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України.

На державу покладаються також зобов`язання щодо своєчасного медичного обстеження, лікування і визначення доз опромінення учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

У відповідності до ст. 19 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» компенсації та пільги встановлені в даному розділі, стосуються всіх громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до встановлених категорій.

Як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 3-А ОСОБА_1 у відповідності до ст. 22 вищезазначеного Закону має право на матеріальну допомогу, першочергове обслуговування товарами і т.п.

Але, як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, з якими пов`язана його інвалідність не має права на отримання одноразової грошової допомоги внаслідок інвалідності від захворювання інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку.

Крім того, суд зазначає, що в жодного з відповідачів по справі не має обов`язку у відповідності до Постанови КМУ № 850, на яку посилається позивач, виплачувати одноразову грошову допомогу за інвалідність, яка настала по виконанню службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

У відповідності до ст. 23 Закону України «Про міліцію» виплата одноразової грошової допомоги проводиться у разі інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ.

Як вбачається із документів доданих до позову у свідоцтві про хворобу від 29.12.1998 року № 819, яка видавалась при звільненні ОСОБА_1 , з органів внутрішніх справ, хвороби, що зазначені у Експертному висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС

України № 83 від 21.01.2021 взагалі не визначені такими, що пов`язані із проходженням служби в органах внутрішніх справ.

До того ж, сам експертний висновок видавався через 23 роки після звільнення з ОВС, а тому не може бути доказом про причинний зв`язок інвалідності з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно висновку довідки МСЕК інвалідність ОСОБА_1 пов`язана із ліквідацією наслідків ЧАЕС, а не із виконанням службових обов`язків в органах внутрішніх справ, а виплата будь-яких компенсацій і пільг учасникам ліквідації не є компетенцією органів системи МВС України.

У відповідності до п.7 Порядку № 850 до органу внутрішніх справ разом із заявою про виплату одноразової грошової допомоги додаються копії:

- довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

- постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

- сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації;

- документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

У відповідності до п.8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.

З огляду на те, що позивачем не надано постанови ВЛК, якою захворювання, отримані при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС визнавались би такими, що пов`язані із виконанням службових обов`язків в органах внутрішніх справ, відповідачі не мав права та повноважень складати висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги та направляти не повний пакет документів

до МВС України для вирішення питання про призначення такої виплати.

Крім того, листом УМВС України в Миколаївській області від 29.04.2021 № д-31/05/38-2021 повідомило позивачу про те, що подання експертного висновку Центральної відомчої комісії МОЗ та МНС України не передбаченого Порядком № 850, тому він не враховується для прийняття висновку і рішення про виплату такого виду допомоги.

Так, у відповідності до п. 3 Порядку № 850 одноразова грошова допомога працівнику міліції виплачується внаслідок установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків

Згідно з п. 2, 4 розділу І Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом МВС України від 03.04.2017 № 285 медичні (військово-лікарські) комісії МВС (далі - ВЛК) - спеціальні підрозділи, що утворюються в закладах охорони здоров`я МВС та Національної гвардії України (далі - НГУ) для проведення лікарської та військово-лікарської експертизи. Основними завданнями ВЛК є визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, травм, контузій і каліцтв, що спричинили смерть поліцейських, військовослужбовців, колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців, колишніх осіб рядового й начальницького складу.

Відповідно до п. 4 Положення постанови ВЛК щодо причинного зв`язку захворювання, поранення (контузії, травми, каліцтва) приймаються згідно з вимогами відповідних розділів цього Положення та Положення про ВЛЕ у ЗС України.

Таким чином, із зазначеного вище вбачається, належним документом на підтвердження причинного зв`язку хвороб, що потягли встановлення інвалідності ОСОБА_1 у 2021 році з проходженням служби в органах внутрішніх справ, який був би підставою для виплати допомоги по Постанові № 850 є постанова військово-лікарської комісії МВС України,Центральна міжвідомча експертна комісія Міністерства охорони здоров`я не має права встановлювати колишньому працівнику органів внутрішніх справ причинний зв`язок між хворобою та

проходженням служби, що є підставою для виплати одноразової грошової допомоги по Постанові № 850.

У відповідності до ст.74 КАС України суд бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отримання одноразової грошової допомоги при інвалідності від захворювання, пов`язаного зі службою в органах внутрішніх справ визначено Законом України «Про міліцію», Порядком № 850, який урегульовує питання виплати такої допомоги працівникам міліції по інвалідності пов`язаною із проходженням служби, де визначення причинного зв`язку покладено на інший орган і виплати проводяться на підставі іншого документу, ніж експертний висновок.

З огляду на те, що позивач ОСОБА_1 , має два правові статуси: «учасник ліквідації аварії ЧАЕС» і «колишній працівник міліції з певними захворюваннями пов`язаними із проходженням служби», й тому має права користуватись пільгами і компенсаціями встановленими різними Законами, різними за правовою природою і які виконуються різними суб`єктами владних повноважень.

У листах МВС України № 15/2-3301 від 09.08.2019, №56/05/38-2021 від 22.02.2021 прямо вказано, що до Міністерства не передбачено направляти матеріали, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема Порядку № 850.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач, всупереч ст.77 не довів обґрунтованість своїх вимог та порушених прав.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, не доведеними перед судом, тому задоволенню не підлягають.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001 ) , Міністерства внутрішніх справ України (вул.А.Богомольця, 10, м.Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00032684) відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов