Рішення № 100366036, 18.10.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2021 р. справа № 400/1644/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, вул. 2 Екіпажна, 1, м. Миколаїв, 54003,

до відповідачаНовоодеського дошкільного навчального закладу № 4, вул. Іпатенка, 15, м. Нова Одеса, Новоодеський район, Миколаївська область, 56600,

прозастосування заходу реагування у сфері державного нагляду

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (надалі - позивач) звернулось з позовом до Новоодеського дошкільного навчального закладу № 4 (надалі - відповідач), в якому просить суд застосувати до відповідача захід реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єкта, експлуатації будівель, споруд та приміщень, що розташовані за адресою: Миколаївська область, Новоодеський район, м. Нова Одеса, вул. Іпатенка, 5, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що під час перевірки відповідача зафіксовано порушення вимог нормативно-правових актів, стандартів, норм і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров`ю людей, що є наслідком для застосування заявлених в позові заходів реагування.

Судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи (а. с. 26-27).

Від відповідача до суду відзив не надходив. При цьому, враховуючи, що відповідачем подано клопотання про відкладення провадження у справі, суд дійшов висновку, що йому відомо про відкриття провадження у даній справі.

Згідно ч. 2 ст. 175 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачу було надано достатньо часу для надання відзиву на позов.

Від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано тим, що виконання порушень вимог законодавства потребує певного часу та значних фінансових вкладень.

Суд розглянув клопотання в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 КАС України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;

5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Відтак, підстава відкладення розгляду справи, що вказана відповідачем, а саме: виконання порушень вимог законодавства потребує певного часу та значних фінансових вкладень, не передбачена ч. 2 ст. 205 КАС України.

Як встановлено судом, з моменту звернення позивача з позовом 17.03.2021 року, суд вже відкладав розгляд справи з 19.04.2021 року на 24.05.2021 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачу було надано достатньо часу для усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а тому у задоволенні клопотання відповідача слід відмовити в зв`язку з його необґрунтованістю.

Також, у клопотанні про відкладення розгляду справи, відповідач повідомив, що в березні 2021 року зареєстровано зміну назви Новоодеського дошкільного навчального закладу № 4 на Новоодеський заклад дошкільної освіти № 4 Новоодеської міської ради.

З приводу зазначеного, суд вказує наступне.

Згідно ч. 3, 4, 5, 6 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Як встановлено судом, згідно рішення Новоодеської міської ради № 14 від 26.02.2021 року "Про перейменування закладів дошкільної освіти Новоодеської міської ради та затвердження Статутів в новій редакції", Новоодеський дошкільний навчальний заклад № 4 перейменовано у Новоодеський заклад дошкільної освіти № 4 (ясла-садок) Новоодеської міської ради.

Враховуючи те, що відповідач у справі не змінився, а лише змінено найменування закладу, у суду відсутні підстави для заміни первісного відповідача на належного.

Підстав для заміни відповідача в порядку статті 52 КАС України у суду також немає, так як відповідач змінив лише умовне найменування та не припинив своєї діяльності.

У той же час, в зв`язку з зміною відповідачем найменування, маються підстави для зміни найменування відповідача у справі Новоодеський дошкільний навчальний заклад № 4 на Новоодеський заклад дошкільної освіти № 4 Новоодеської міської ради (надалі - відповідач).

На підставі ст. 205 ч. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд розглядає справу в письмовому провадженні, на підставі наявних у ній доказів.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

У період з 11.01.2021 року по 15.01.2021 року позивачем проведено планову перевірку додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки відповідача, за результатами якої складено Акт від 15.01.2021 року № 4 (надалі - Акт № 4, а. с. 11-18), в якому зафіксовані порушення, виявлені під час перевірки.

Ряд виявлених порушень є особливо небезпечним, оскільки створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

1) будівля не обладнана системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" (порушено вимоги п. 1.2. розділу V ППБУ);

2) не проведена перевірка захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (порушено пункт 1.21 розділу 4 ППБУ, відповідно до якого захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог);

3) з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснюються за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (порушено пункт 1.6 розділу 4 ППБУ, відповідно до якого з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів);

4) технічне обслуговування вогнегасників не здійснюється (порушено п. 3.17 розділу 5 ППБУ, відповідно до якого, технічне обслуговування вогнегасників повинно здійснюватись відповідно до Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.01.2018 року № 25);

5) пожежні гідранти та пожежні резервуари не утримуються справними і таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями (порушено підпункт 2 пункту 2.1 розділу 5 ППБУ, відповідно до якого пожежні гідранти та пожежні резервуари повинні бути справними і утримуватися таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями);

6) кожен пожежний кран-комплект не обладнано пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля укомплектовано. Елементи з`єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола однотипні (порушено підпункт 2 пункту 2.2 розділу 5 ППБУ);

7) в будівлі закладу дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (порушено вимоги п. 2.5. розділу 3 ППБУ, відповідно до якого у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності);

8) у приміщеннях адміністративної будівлі, в яких можливе перебування 50 та більше осіб, опорядження (облицювання) стін та стель виконати з матеріалу з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2 (порушено пункт 2.17 розділу 3 ППБУ, відповідно до якого у приміщеннях громадського призначення (крім приміщень, розташованих у будинках V ступеня вогнестійкості), в яких можливе перебування 50 та більше осіб, опорядження (облицювання) стін та стель забороняється з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб);

9) демонтовано пожежні драбини з другого поверху будівлі (порушено пункт 2.23 розділу 3 ППБУ, відповідно до якого забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою);

10) захисна споруда цивільного захисту не обладнана системами пожежної автоматики і сигналізацією (порушене пункт 5 розділу 2 Вимог, відповідно до якого забезпечення фонду захисних споруд первинними засобами пожежогасіння, обладнання їх системами внутрішнього протипожежного водопостачання, пожежної автоматики і сигналізації здійснюється відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року № 1417, а також державних будівельних норм і національних стандартів, що діють у сфері пожежної безпеки);

11) експлуатація та утримання електрообладнання захисної споруди не відповідає вимогам чинного законодавства у сфері улаштування електроустановок (порушено пункт 9 розділу 2 Вимог, відповідно до якого експлуатація та утримання електрообладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються відповідно до вимог чинного законодавства у сфері улаштування електроустановок. Приміщення споруд фонду захисних споруд мають забезпечуватися штучним освітленням. У них не допускається прокладання тимчасових електричних та інших інженерних мереж, а також незакріплених електричного обладнання і світильників. Електричні світильники мають бути захищеними від механічного пошкодження. Використання світильників із незахищеними лампами розжарювання не допускається);

12) захисна споруда цивільного захисту первинними засобами пожежогасіння не забезпечена (порушено пункт 5 розділу 2 Вимог, відповідно до якого забезпечення фонду захисних споруд первинними засобами пожежогасіння, обладнання їх системами внутрішнього протипожежного водопостачання, пожежної автоматики і сигналізації здійснюється відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року № 1417, а також державних будівельних норм і національних стандартів, що діють у сфері пожежної безпеки).

Спірні правовідносини регулюються нормами Кодексу цивільного захисту України, Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 року № 1417 (надалі - Правила № 1417).

Частиною 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Серед повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, є звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей (п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу).

Згідно пункту 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Доказів усунення вищезазначених порушень, станом на час розгляду справи, відповідачем не надано.

Як вже зазначав суд, відповідач у клопотанні про відкладення розгляду справи вказав, що ним вживаються всі необхідні заходи для повного усунення недоліків і додав план заходів по усуненню виявлених порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 05.04.2021 року. Згідно цього плану, відповідачем усунуто 4 порушення, 1 порушення усунуто частково, а ще 7 порушень буде виконано за наявності коштів.

Разом з тим, враховуючи те, що суд не уповноважений перевіряти відповідність виконаних відповідачем робіт правилам протипожежного захисту, а з питання проведення повторної перевірки відповідач до позивача не звертався і акт про відсутність порушень в матеріалах справи відсутній, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими.

Такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 31.07.2019 року у справі № 2040/6351/18: "... Посилання скаржника на те, що ним усунуто частину виявлених порушень не свідчить про минування загрози життю та здоров`ю людей та, як наслідок, відсутності підстав для застосування відповідних заходів реагування.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Отже, відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення із повідомленням відновлення господарської діяльності."

Отже, з матеріалів справи суд вбачає, що до усунення зазначених вище порушень, робота Новоодеського закладу дошкільної освіти № 4 Новоодеської міської ради, є небезпечною і створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Щодо відсутності фінансування, суд звертає увагу, що відсутність коштів та належного фінансування не звільняє відповідача від виконання ним імперативних норм протипожежного законодавства. Чинне законодавство не ставить в залежність необхідність у застосуванні заходів реагування від наявності чи відсутності бюджетних коштів (фінансової спроможності) відповідача. Сама по собі відсутність коштів на забезпечення протипожежної та техногенної безпеки, в тому числі й у зв`язку з відсутністю відповідного бюджетного асигнування, не може бути підставою для відкладення вжиття заходів щодо усунення факторів небезпеки життю, здоров`ю громадян.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 року у справі № 814/1272/18 та від 26.03.2020 року у справі № 520/6694/19.

Щодо принципу пропорційності під час застосування такого заходу, як повне зупинення роботи будівлі, то суд вважає його обґрунтованим, оскільки забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення. При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявленого порушення.

До того ж, суд враховує позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 28.02.2019 року у справі № 810/2400/18 та постанові від 11.02.2021 року у справі № 810/3724/17, відповідно до якої такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

У даній справі відсутні витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (вул. 2 Екіпажна, 1, м. Миколаїв, 54003, ЄДРПОУ 38524996) до Новоодеського закладу дошкільної освіти № 4 Новоодеської міської ради (вул. Іпатенка, 15, м. Нова Одеса, Новоодеський район, Миколаївська область, 56600, ЄДРПОУ 23616347), задовольнити.

2. Застосувати до Новоодеського закладу дошкільної освіти № 4 Новоодеської міської ради (вул. Іпатенка, 15, м. Нова Одеса, Новоодеський район, Миколаївська область, 56600, ЄДРПОУ 23616347) захід реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єкту, експлуатації його будівель, споруд та приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

3. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз