Рішення № 100365933, 18.10.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/13608/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 3002 Західного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Гірник Оксана Олегівна, звернувся до суду з позовом до Військової частини 3002 Західного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України (далі – відповідач, в/ч 3002), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача що полягає у невиплаті позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно у розмірі 19 897 грн 55 к. згідно довідки №44 від 02.07.2021;

- зобов`язати відповідача виплатити позивачу грошову компенсацію вартості за неотримане під час проходження військової служби речове майно у розмірі 19 897 грн 55 к. згідно довідки №44 від 02.07.2021, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що станом на день прийняття наказу про виключення позивача зі списків особового складу відповідач не провів з ним розрахунків за неотримане речове майно у розмірі 19 897 грн 55 к. Позивач звертався до відповідача про виплату належної йому компенсації. В/ч 3002 на заяву позивача надано відповідь про те, після надходження відповідних коштів грошова компенсація буде виплачена в повному обсязі. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача у виплаті компенсації за неотримане майно, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Вказав, що обов`язок виплати військовослужбовцю, який звільняється зі служби, грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно на виключеня зі спискв особового складу військової частини виникає на підставі особисто поданої таким військовослужбовцем відповідного рапорту. Позивач при звільненні 23.04.2018 з рапортом про виплату йому грошової компенсації вартості за не отримане речове майно не звертався. Натомість з такою завою звернувся лише 09.06.2021, на вказане звернення ОСОБА_1 надано відповідь та довідку про вартість речового майна, що належить до видачі. З огляду на викладене, вважає, що в межах спірних правовідносин в/ч 3002 діяла на підставі та в межах встановлених законом. Щодо відшкодування витрат на правничу допомогу зазначив, що дана справа є незначної складності, а тому заявлена сума витрат на правову допомогу є необґрунтованою та спів мірною заявленим позовним вимогам. Ба більше, ОСОБА_1 сам обрав спосіб реалізації свого права шляхом оплати витрат на правничу допомогу, хоча міг скористатись безоплатною правовою допомогою як учасник бойових дій.

Ухвалою від 16.08.2021 позовну заяву залишено без руху, вимоги ухвали позивачем виконані.

Ухвалою від 25.08.2021 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи.

Відповідачем 14.09.2021 (вх. №9699ел.) подано відзив на позовну заяву.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом в Національної гвардії України.

Відповідно до наказу командира в/ч 3002 від 23.04.2018 №97 позивача виключено зі списків особової частини та всіх видів забезпечення.

Наказ від 23.04.2018 №97 не містить відомостей про виплату позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно.

Позивач звернувся до відповідача з заявою від 09.06.2021 щодо виплати компенсації за неотримане речове майно.

Відповідач листом від 07.07.2021 №50/02/27-1072 надав відповідь про те, що після надходження відповідних коштів грошова компенсація буде виплачена в повному обсязі.

До листа долучено довідку від про вартість речового майна, що належить до видачі позивачу від 02.07.2021 №44.

Відповідно до довідки від 02.07.2021 №44 речове майно, що належало до видачі старшому прапорщику ОСОБА_1 , налічувало тридцять один предмет на загальну вартість 19 897 грн 55 к.

Станом на дату звернення позивача до суду з цим позовом (13.08.2021) відповідач не здійснив виплату позивачу грошової компенсації вартості за неотримане ним речове майно на вказану суму у 19 897 грн 55 к.

Сторони не повідомили суд про зміну ситуації станом на дату постановлення судом рішення.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII.

Згідно з частиною першою статті 2 цього Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до частини третьої статті 24 Закону №2232-XII закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Правові засади організації та порядку діяльності Національної гвардії України, її загальну структуру, функції та повноваження визначає Закон України «Про Національну гвардію України» від 13.03.2014 №876-VII (далі - Закон №876-VII).

Відповідно до частини третьої статті 20 Закону №876-VII норми забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України військовою формою одягу, спеціальним одягом, взуттям та спорядженням, а також іншими предметами речового майна визначаються Міністерством внутрішніх справ України.

Згідно з частиною другої статті 21 Закону №876-VII військовослужбовці Національної гвардії України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», цього Закону, інших актів законодавства.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі Закон №2011-XII).

В статті 9 цього Закону закріплено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з статтею 91 Закону №2011-XII речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 затверджено Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок №178).

Порядок визначає механізм виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку і Управління державної охорони (далі - військовослужбовці) грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - грошова компенсація).

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку №178 виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Згідно з пунктом 4 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 затверджене Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення №1153/2008). Відповідно до пункту 3 зазначеного Указу Президента постановлено поширити дію Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого цим Указом, та статті 2 цього Указу на військовослужбовців Національної гвардії України.

Відповідно до пункту 242 Положення №1153/2008:

- після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання (абзац перший);

- особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини (абзац третій).

В порушення норм Порядку №178 та Положення №1153/2008, відповідач не виплатив позивачу грошову компенсацію за речове майно станом на дату виключення його зі списків особового складу частини.

Вказане дає підстави стверджувати про бездіяльність відповідача.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не подано жодних доказів на підтвердження правомірності своєї бездіяльності, які є предметом оскарження.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача, яка полягає у невиплаті позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно у розмірі 19 897 грн 55 к. згідно з довідкою №44 від 02.07.2021, не відповідає визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах та порушує право позивача на отримання зазначеної компенсації, тому таку бездіяльність слід визнати протиправною, задовольнивши першу позовну вимогу.

Друга позовна вимога є похідною від першої позовної вимоги.

Щодо позовних вимог в частині виплати позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно, з врахуванням пункту 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 3 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України Про податок з доходів фізичних осіб.

Пункти 4 та 5 Порядку № 44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

З огляду на викладене, вимоги позивача про виплату грошової компенсації за неотримане речове майно із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 15.01.2004 № 44, підлягають задоволенню.

Таким чином друга позовна вимога підлягає до задоволення шляхом зобов`язання відповідача виплатити позивачу грошову компенсацію вартості за неотримане під час проходження військової служби речове майно у розмірі 19 897 грн 55 к. згідно з довідкою №44 від 02.07.2021, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004.

Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.

Позивач також просить вирішити питання про стягнення з відповідача понесені ним судові витрати.

При вирішенні цього питання, суд враховує таке.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-третьою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частинами п`ятою, шостою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини сьомої статті 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Професійна правова допомога ОСОБА_1 надавалася адвокатом Гірник О.О. (свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю від 10.04.2018 серія ЛВ №000954) на підставі договору про надання правової допомоги від 08.07.2021 №415, який наявний у матеріалах справи.

Вид наданих ОСОБА_1 послуг професійної правової допомоги, їх тривалість та вартість підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг від 05.08.2021 №1.

Згідно з вказаним актом ОСОБА_1 надано наступні послуги: надання консультацій та узгодження правової позиції, вартість 200 грн; визначення та аналіз чинного законодавства, судової практики щодо порядку стягнення компенсації за неотримане речове майно під час проходження військової служби та компенсації за невикористані дні соціальної відпустки як учаснику бойових дій, вартість 500 грн; написання позовної заяви до Львівського окружного адміністративного суду про стягнення компенсації за неотримане речове майно під час проходження військової служби та компенсації за невикористані дні соціальної відпустки як учаснику бойових дій, вартість 1 300 грн.

Загальний розмір понесених ОСОБА_1 витрат професійну правничу допомогу, який він просить відшкодувати становить 1 300 грн.

Відповідач вважає, що розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 1 300 грн є необґрунтованим та непропорційним до предмета спору та складності справи.

Додані до матеріалів справи документів підтверджують надання адвокатом Гірник О.О. професійної правової допомоги ОСОБА_1 на підставі договору та ордеру про надання правової допомоги, а акт приймання-передачі наданих послуг від 05.08.2021 №1 підтверджує понесення позивачем витрат на правову допомогу.

Судом встановлено, що понесені ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу пов`язані із юридичним супроводом справи №380/13608/21 і підтверджені належними та допустимими доказами.

Проте, як видно зі змісту акту приймання-передачі наданих послуг від 05.08.2021 №1 юридичний супровід здійснювався також щодо питання компенсації за невикористані дні соціальної відпустки як учаснику бойових дій.

Дана позовна заява стосується лише питання виплати компенсації за неотримане речове майно під час проходження військової служби.

У зв`язку із наявністю заперечень відповідача суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд вказує на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Дана справа є незначної складності, Єдиний державний реєстр судових рішень містить значну кількість судових рішень щодо справ у аналогічних правовідносинах.

Вказане зумовлює висновок суду про стягнення з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань в користь позивача витрат на правову допомогу в сумі 1 000 грн.

При цьому, доводи відповідача про можливості позивачем скористатись безоплатною правовою допомогою як учасник бойових дій, то такі доводи не беруться судом до уваги, оскільки позивач вільний у виборі законного представника.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Львівській області також понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору 908 грн, сплаченого за квитанцією від 19.08.2021№ 56870.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини 3002 Західного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України (вул. Кн. Ольги, буд. 105, м. Львів, 79060, код ЄДРПОУ 08682683) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини 3002 Західного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України (вул. Кн. Ольги, буд. 105, м. Львів, 79060, код ЄДРПОУ 08682683) щодо невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошової компенсації за неотримане речове майно у розмірі 19 897 грн 55 к. згідно довідки від 02.07.2021 №44.

Зобов`язати Військову частину 3002 Західного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України (вул. Кн. Ольги, буд. 105, м. Львів, 79060, код ЄДРПОУ 08682683) виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову компенсацію вартості за неотримане під час проходження військової служби речове майно у розмірі 19 897 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот дев`яносто сім) грн 55 к. згідно довідки від 02.07.2021 №44, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004.

Стягнути з Військової частини 3002 Західного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України (вул. Кн. Ольги, буд. 105, м. Львів, 79060, код ЄДРПОУ 08682683) за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1 000 (одна тисяча) грн судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу.

Стягнути з Військової частини 3002 Західного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України (вул. Кн. Ольги, буд. 105, м. Львів, 79060, код ЄДРПОУ 08682683) за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 908 (дев`ятсот вісім) грн. судових витрат у вигляді судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.П. Хома