Рішення № 100365791, 13.10.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/10413/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Середа О.В.І.,

за участю:

представника позивача -Осиповича В.М.

представника третьої особи -Герасимчука Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного навчального закладу “Львівське вище професійне художнє училище” до Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,-

встановив:

Державний навчальний заклад “Львівське вище професійне художнє училище” звернувся з позовною заявою до Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) від 24 травня 2021 року про відкриття виконавчого провадження № 65468690 про примусове виконання виконавчого листа № 380/1927/20 виданого 21.04.2021 Львівським окружним адміністративним судом;

- зупинити стягнення на підставі виконавчого листа № 380/1927/20 виданого 21.04.2021р. Львівським окружним адміністративним судом на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року у справі № 380/1927/20

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.12.2020 у справі № 380/1927/20 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області до Державного навчального закладу “Львівське вище професійне художнє училище”, за участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство освіти і науки України та Департамент гуманітарної політики Львівської міської ради про зупинення роботи п`ятьох будівель, державний виконавець Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрив виконавче провадження від 24.05.2021 № 65468690 про примусове виконання виконавчого листа № 380/1927/20 від 21.04.2021. Позивач вважає, що дана постанова протиправно винесена з порушенням чинного законодавства та підлягає скасуванню, оскільки виконавчий лист не містить дій зобов`язального характеру, тому виконання судового рішення про застосування заходів реагування відповідно до закону покладено на орган, який звернувся з позовом, відтак не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби.

Представник відповідача не погоджуючись з доводами позивача викладеними в позовній заяві подав відзив на позовну заяву від 13.09.2021 (вх. № 66256), у якому зазначає, що діяв на підставі в межах та у спосіб передбачені відповідно до вимог Закону України “Про виконавче провадження”. Крім того стороною відповідача 13.10.2021 (вх. № 74483) подано копії матеріалів виконавчого провадження № 65468690.

Представник третьої особи в своїх поясненнях від 04.10.2021 (вх. № 71909) не погодився з позицією позивача та зазначив, що твердження позивача про те, що виконання судового рішення про застосування заходів реагування покладено на орган, який звернувся з позовом є необґрунтованими та такими, що не відповідають приписам закону. Стверджує, що думка позивача про те, що у виконавчому листі № 380/1927/20 не передбачено заходів примусового характеру є помилковим, оскільки виконавчий лист містить заходи примусового характеру.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, належним чином був повідомлений про дату і час розгляду справи.

Представник третьої особи, просив у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав наведених у поясненнях.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.12.2020 судом 21.04.2021 видано виконавчий лист № 380/1927/20 про зупинення експлуатацію п`яти будівель: будівлі громадсько побутового корпусу, будівлі гаражу, будівлі навчального корпусу, будівлі майстерні Державного навчального закладу “Львівське вище професійне художнє училище” за адресою: 79052, м. Львів, вул. Широка, 79 та будівлі гуртожитку Державного навчального закладу “Львівське вище професійне художнє училище” за адресою: 79052, м. Львів, вул. Я.Гніздовського, 4а, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Постановою Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 24.05.2021 відкрито виконавче провадження № 65468690 про примусове виконання виконавчого листа № 380/1927/20 від 21.04.2021.

Позивач не погоджуючись із вказаною постановою про відкриття виконавчого провадження, вважаючи таку протиправною такою, що суперечить вимогам чинного законодавства України та порушує права позивача звернуся до суду із даним позовом.

Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 №1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII) .

Відповідно до частини 2 статті 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Згідно з частинами 1, 3 статті 373 КАС України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України “Про виконавче провадження”.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону встановлено, що рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, підлягають примусовому виконанню відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України №1404-VIII, у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Суд встановив, що виконавчий лист Львівського окружного адміністративного суду від 21.04.2021 від 21.04.21 відповідає вищевказаним вимогам.

Відповідно до п.7 ч.4 ст. 4 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень.

Оцінюючи доводи сторін щодо наявності підстав для примусового виконання вищевказаного судового рішення, суд врахував, що відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту регулює Кодекс цивільного захисту України.

Згідно з п.12 ч.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Приписами ч.2 ст.68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Частиною 1 ст.70 Кодексу цивільного захисту України визначений виключний перелік підстав для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є.

Відповідно до ч.2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є підставою для звернення до адміністративного суду щодо ним застосування заходів реагування.

Однак, ні Кодексом цивільного захисту України, ні іншими нормативно-правовими актами не передбачено повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки (ДСНС) здійснювати виконання відповідного рішення адміністративного суду про застосування заходів реагування.

У контексті викладеного, суд врахував, що заходи примусового виконання рішень визначені ст.10 Закону №1404-VІІІ, які передбачають:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Досліджуючи резолютивну частину рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.12.2020 в адміністративній справі № 380/1927/20 суд дійшов висновку, що така містить заборону боржнику користуватися певним майном, а саме будівлі громадсько побутового корпусу, будівлі гаражу, будівлі навчального корпусу, будівлі майстерні Державного навчального закладу “Львівське вище професійне художнє училище” що розташовані за адресою: 79052, м. Львів, вул. Широка, 79 та будівлі гуртожитку Державного навчального закладу “Львівське вище професійне художнє училище” за адресою: 79052, м. Львів, вул. Я.Гніздовського, 4а, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Так, зміст резолютивної частини вищенаведеного рішення дає підстави дійти висновку, заборона на експлуатацію будівель та споруд визначена судовим рішенням- це по суті рішення про заборону вчиняти певні дії (припинити експлуатацію прямо зараз) та про утримання від вчинення певних дій в майбутньому (не експлуатувати в майбутньому).

Отже, фактично рішення суду передбачає заборону Державному навчальному закладу “Львівське вище професійне художнє училище” експлуатації майна, що відповідно до ст.10 Закону №1404-VІІІ передбачає заходи його примусового виконання.

Тому, протилежні доводи позивача про те, що виконавчий лист № 380/1927/20 від 21.04.21 року не містить дій зобов`язального характеру суд, вважає необґрунтованими.

Вказана правова позиція суду узгоджується із постановами Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №806/2453/17 та від 17.04.2019 у справі №809/853/16, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” враховуються судом під час вирішення наведеного спору.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, суд приходить до висновку про те, що заявлені в даному адміністративному позові позовні вимоги до задоволення не підлягають, оскільки є безпідставними та не ґрунтуються на приписах законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 271, 287, 293, 295, підп.15 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

у задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна