Рішення № 100365375, 18.10.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2021 року м.Кропивницький Справа № 340/4007/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Пасічника Ю.П., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (вул.Академіка Корольова, 26, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25030, код ЄДРПОУ 39767636) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та припису,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , голова фермерського господарства «Едем» (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (надалі - відповідач) в якому просить визнати протиправними та скасувати припис від 30.06.2021р. за №373-ДК/0148Пр/03/01/-21, розрахунок від 30.06.2021р. розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, який є додатком до Повідомлення від 30.06.2021р. №373-ДК/0088Шк/11/01/-21, постанову про накладення адміністративного стягнення №373-ДК/0112По/08/01/-21 від 02.07.2021 р., якою мене було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ст. 53-1 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 06.07.2021р. позивачеві був вручений конверт, відправником якого є «Відділ з контролю за використанням та охороною земель у Бобринецькому, Компаніївському, Устинівському районах» та який містив протокол про адміністративне правопорушення № 373-ДК/0110П/07/01/-21 від 30.06.2021р. та постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення відповідно до ст. 53-1 КУпАП № 373-ДК/ОІ 12Ш/08/01-21 від 02.07.2021р. Крім того, позивач вказав, що державний інспектор Ісаков О.О. при перевірці дотримання вимог земельного законодавства склав припис від 30.06.2021р. за №373-ДК/0148Пр/03/01/-21 про усунення порушення вимог статей Земельного кодексу та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки в 30-денний термін та розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, розмір якої склав 70961,62грн.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача позивач зазначає, зокрема, що акт обстеження земельної ділянки від 23.06.2021 р. та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки від 23.06.2021 р., складалися без присутності позивача, хоча згідно Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України 06 листопада 2018 року № 538. яким затверджено типову форму акту, передбачено, що обстеження повинне проводитися у мою присутність. Також вказує, що вказані акти складались за участю старшого оперуповноваженого РВ УСБУ в Кіровоградській області Зуй Юрія Володимировича та фахівця відділу земельних ресурсів Кетрисанівської сільської ради (ОТГ) Мамчур Світлани Леонідівни. Вони поставили свої підписи в даних актах, підтвердивши, обставини, які в них були викладені. В тому числі підтверджено ту обставину, що інспектором під час обстеження ділянки та перевірки дотримання законодавства не було встановлено, які саме особи здійснили самовільне зайняття ділянки. Тобто, на час складання акту обстеження та акту перевірки інспектором не було встановлено, що саме я або ФГ «Едем», головою якого я є, здійснили засівання ділянки та її самовільне використання і взагалі немає інформації про заподіяння будь-якої матеріальної шкоди, не визначений її розмір.

Позивач зазначає, що зі змісту акту обстеження земельної ділянки, акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства, а також протоколу та розрахунку розміру шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, які були складені в той же день, що і припис, також вбачається, що категорія земельної ділянки, яка нібито самовільно використовується - лісогосподарського призначення, а зі змісту постанови, яка винесена за результатами розгляду протоколу категорія земельної ділянки - сільськогосподарського призначення. Отже відомості, які вказані у постанові про накладення адміністративного стягнення не відповідають відомостям, які зазначені у протоколі та актах обстеження.

В акті обстеження та акті перевірки зазначено, що обміри земельної ділянки проводилися Кіровоградською регіональною філією ДП «Центр Державного земельного кадастру» у відповідності до пункту 7 Постанови КМУ від 13.07.1998р. №1075.

Разом з тим в Актах не зазначено, ні прізвища, ні посади, ні відомостей про кваліфікацію особи, яка здійснювала обміри. Вказана особа не підписувала Акти. Також не зазначено, і характеристики приладів, які використовувалися при такому обмірі, проходження ними повірки. Тому результати такого вимірювання є сумнівними. А відповідно є сумнівними і встановлені при обстежені розміри нібито самовільно зайнятої земельної ділянки. Що в свою чергу вважаю, вплинуло на правильність розрахунку ймовірної заподіяної шкоди.

Як вказує позивач, слід звернути увагу на те, що відповідно до відомостей Державного земельного кадастру інформація про земельну ділянку з кадастровим номером 3520886400:02:000:0184 внесена до Державного земельного кадастру України лише 29.01.2021 року. До цього часу будь-який претензій щодо порушення меж з боку держави до нашого підприємства не пред`являлося. При укладенні договору та реєстрації права оренди ФГ «ЕДЕМ» власник ділянки, яка є суміжною з ділянкою державної власності, не передавав її по Акту приймання-передачі, оскільки законодавство не вимагає цього. Та відповідно лише з часу реєстрації ділянки площею 27,411 га в Державному земельному кадастрі були визначені її межі. Але жодне погодження меж при формуванні ділянки та її реєстрації з суміжним землекористувачем ФГ «ЕДЕМ» здійснено не було. До мене як голови ФГ «ЕДЕМ» не звертався ні представник землевпорядної організації, яка розробляла проектну документацію, ні представник державного органу, який здійснює повноваження власника ділянки, щодо погодження меж та підписання акту встановлення межових знаків. Тому що межові знаки цієї ділянки не були встановлені в натурі, що унеможливлює для суміжних користувачів чітко знати межі даної ділянки. А тому суміжні користувача, в тому числі і ФГ «ЕДЕМ» в своїй діяльності користується фактичними межами ділянки у вигляді польових доріг, які обмежували раніше цю ділянку.

Також позивач вказує на процедурні порушення при вирішення питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Вищевказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 26.07.2021р. відкрито спрощене позовне провадження у справі, судове засідання призначено на 30.08.2021р. (а.с.26,27).

Ухвалою суду від 31.08.2021р. розгляд справи відкладено до 20.09.2021р. за клопотання представника позивача (а.с.34-36).

09.09.2021р. відповідачем надано відзив на позов, в якому вказав, що контроль за використанням та охороною земель є прямим обов`язком інспекторів; законодавством визначено перелік конкретних дій та заходів, на вчинення яких уповноважено державних інспекторів. Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, його посадові особи як суб`єкти владних повноважень, відповідно до статті 19 Конституції повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, як основного Закону та іншими законами України. Статтею 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» встановлені повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням законодавства України про охорону земель, які, крім іншого, мають право: давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель; складати акти перевірки чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель і розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення. На підставі вищевикладеного дії посадових осіб відповідача є законними, а стверджувана позивачем неправомірність дій відсутня. Матеріали адміністративного правопорушення, в тому числі припис щодо усунення виявлених порушень земельного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення, постанова та нарахована шкода, складені відповідно до норм чинного законодавства України. (а.с.62-67).

20.09.2021р. представником позивача подано заяву про розгляд справи за відсутності позивача (а.с.50).

20.09.2021р. в судовому засіданні оголошено перерву до 12.10.2021р. (а.с.52).

У зв`язку з неявкою учасників справи в судове засідання призначене на 12.10.2021р. та враховуючи клопотання позивача про розгляд справи без його участі, суд на підставі ч. 9 ст. 205. КАС України подальший розгляд справи здійснює у письмовому провадженні (а.с.94).

Дослідивши матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

З матеріалів справи вбачається, що 19.05.2021р. на адресу відповідача надійшов запит УСБУ в Кіровоградській області щодо необхідності проведення перевірки використання земельної ділянки лісогосподарського призначення кадастровий номер 3520886400:02:000:0184 на предмет її самовільного зайняття та використання (а.с.71).

На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 01.06.2021р. №373-ДК «Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності» старшому державному інспектору у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, начальнику відділу контролю за використанням та охороною земель у Бобринецькому, Компаніївському, Устинівському районах Олександру Ісакову у термін з 23.06.2021р. по 07.07.2021р. доручено здійснити державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки стосовно земельної ділянки кадастровий номер 3520886400:02:000:0184, на території Кетрисанівської сільської ради (ОТГ) Кропивницького району (колишній Бобринецький район) Кіровоградської області (а.с.69,70).

З метою проведення перевірки відповідачем 24.06.2021р. на адресу Кетрисанівської сільської ради (ОТГ) Кропивницького району (колишній Бобринецький район) Кіровоградської області направлено клопотання про надання інформації щодо власників чи землекористувачів земельних ділянок, в т.ч. земельної ділянки кадастровий номер 3520886400:02:000:2417 (а.с.72,73).

Кетрисанівськоою сільською радою 30.06.2021р. надано відповідь на клопотання та повідомлено, зокрема, що земельна ділянка кадастровий номер 3520886400:02:000:2417 загальною площею 4,2700 га перебуває у приватній власності ОСОБА_1 та перебуває в користуванні на праві оренди у ФГ «Едем» з 19.03.2018р. (а.с.74).

Результати перевірки, проведеної на підставі наказу від 01.06.2021р. №373-ДК, оформлено актом обстеження земельної ділянки від 23.06.2021р. №373-ДК/480/АО/10/01/-21, яким зафіксовано, що земельна ділянка кадастровий номер 3520886400:02:000:0184, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Рощахівка, на території Кетрисанівської сільської ради (ОТГ) Кропивницького району (колишній Бобринецький район) Кіровоградської області, на час обстеження 23.06.2021р. частково оброблена на площі 6,5244 га, з них засіяна с/г культурою (озимий ячмінь) на площі 1,6972 га, засіяна с/г культурою (соняшник) на площі 2,9076 га, засіяна с/г культурою (озимий ячмінь) на площі 0,5723 га, засіяна с/г культурою (озимий ячмінь) на площі 0,2922 га, засіяна с/г культурою (озимий ячмінь) на площі 0,8316 га, засіяна с/г культурою (озимий ячмінь) на площі 0,2234 га, друга частина земельної ділянки площею 20,8866 га необроблена та не використовується. Обмір земельної ділянки проводився Кіровоградською регіональної філією ДП «Центр Державного земельного кадастру» у відповідності до п. 7 ПКМУ від 13.07.1998р. №1075 «Про Порядок використання апаратури супутникових радіонавігаційних систем під час проведення топографо- геодезичних, картографічних, аерофотознімальних, проектних, дослідницьких робіт і вишукувань та кадастрових зйомок» (а.с.78,79).

Акт обстеження земельної ділянки від 23.06.2021р. №373-ДК/480/АО/10/01/-21 складено у присутності старшого оперуповноваженого РВ УСБУ в Кіровоградській області Зуй Ю.В. та фахівця відділу земельних ресурсів Кетрисанівської сільської ради (ОТГ) Мамчур С.Л.

Судом встановлено, що до вищевказаного акту обстеження земельної ділянки додано план-схему земельної ділянки, яка обстежувалась, з якого вбачається, що земельна ділянка кадастровий номер 3520886400:02:000:0184, в певній частині (1,6972 га) безпосередньо межує із земельною ділянкою кадастровий номер 3520886400:02:000:2417 площею 4,2700 га, яка перебуває у приватній власності позивача та використовується ФГ «Едем», керівником якого є позивач (а.с.80).

Крім того, на підставі наказу від 01.06.2021р. №373-ДК, старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, начальником відділу контролю за використанням та охороною земель у Бобринецькому, Компаніївському, Устинівському районах Ісаковим О.О. складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту-земельної ділянки від 23.06.2021р. №373-ДК/304/АП/09/01/-21. Даним актом, окрім інформації вказаній у акті обстеження земельної ділянки від 23.06.2021р. №373-ДК/480/АО/10/01/-21, зазначено, що земельні ділянки площею 6,5244 га оброблені невідомою особою (особами); форма власності - державна, категорія земель - землі лісогосподарського призначення, договір оренди землі відсутній чим порушено вимоги частини першої ст. 116. ст. 126 та пункту б) частини першої ст. 211 Земельного кодексу України, ст. 1 ЗУ «Про державний контроль за використанням та охороною земель», відповідальність за вчинене правопорушення передбачена ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.81,82).

Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту-земельної ділянки від 23.06.2021р. №373-ДК/304/АП/09/01/-21 складено у присутності старшого оперуповноваженого РВ УСБУ в Кіровоградській області Зуй Ю.В. та фахівця відділу земельних ресурсів Кетрисанівської сільської ради (ОТГ) Мамчур С.Л.

Змістом вказаного акту також встановлено, що до нього додано план-схему земельної ділянки, яка обстежувалась, з якого вбачається, що земельна ділянка кадастровий номер 3520886400:02:000:0184, в певній частині (1,6972 га) безпосередньо межує із земельною ділянкою кадастровий номер 3520886400:02:000:2417 площею 4,2700 га, яка перебуває у приватній власності позивача та використовується ФГ «Едем», керівником якого є позивач (а.с.83).

На підставі акту обстеження земельної ділянки від 23.06.2021р. №373-ДК/480/АО/10/01/-21, відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення від 30.06.2021р. №373-ДК/0110П/07/01/-21, яким позивача визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 53-1 КУпАП (а.с.84,85).

Від підписання та отримання протоколу позивач відмовився.

На підставі висновків актів перевірки відповідачем винесено припис про усунення порушення вимог статей Земельного кодексу та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки в 30-денний термін №373-ДК/0148Пр/03/01/-21 від 30.06.2021р. (а.с.90,91), постанову про накладення адміністративного стягнення №373-ДК/0110П/08/01/-21 від 02.07.2021р. (а.с.92,93), повідомлення про сплату шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу №373-ДК/0088ШК/11/01/-21від 30.06.2021р., розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного найняття земельної ділянки у розмірі 70961,62 грн. (а.с.86,87).

Зважаючи на вищевикладене та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі норми права.

Відповідно до статті 187 Земельного Кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Згідно зі статтею 188 Земельного кодексу України, державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється Законом.

Згідно із ст. 19 Закону України «Про охорону земель» встановлено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (далі Закон № 963-IV) визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Відповідно до статті 4 Закону №963-IV об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України, ст. 5 Закону № 963-IV визначає, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до статті 6 Закону №963-IV до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належать, зокрема, а) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання; розміщення, проектування, будівництва та введення в дію об`єктів, що негативно впливають або можуть вплинути на стан земель; виконання комплексу необхідних заходів щодо захисту земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, псування, забруднення, засмічення відходами, заростання бур`янами, чагарниками та дрібноліссям; дотримання строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов`язкового виконання заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; виконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов`язаних з порушенням ґрунтового покриву, своєчасного проведення рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених робочим проектом землеустрою; дотримання правил, установленого режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, збереження захисних насаджень і межових знаків; додержання встановленого законодавством порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва; додержання строків розгляду заяв чи клопотань щодо набуття і реалізації прав на землю; в) одержання в установленому законодавством порядку від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, власників і користувачів, у тому числі орендарів, земельних ділянок документів, матеріалів та іншої інформації, необхідної для виконання покладених на нього завдань; д) вжиття відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам; е) вирішення інших питань відповідно до закону.

Відповідно до статті 9 цього Закону державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об`єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов`язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Статтею 10 Закону № 963-ІУ передбачено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов`язкові для виконання приписи з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення; викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства України; передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України; звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охорону земель можуть мати й інші повноваження відповідно до закону.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що контроль за використанням та охороною земель є прямим обов`язком інспекторів; законодавством визначено перелік конкретних дій та заходів, на вчинення яких уповноважено державних інспекторів.

Як вже встановлено судом підставою для проведення перевірки стосовно самовільного зайняття та використання земельної ділянки з кадастровим номером 3520886400:02:000:0184, стало звернення УСБУ в Кіровоградській області і при цьому вказане звернення не містило інформації щодо особи (осіб), які здійснили самовільне зайняття земельної ділянки.

Допитаний в судовому засіданні, в якості свідка, старший державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, начальник відділу контролю за використанням та охороною земель у Бобринецькому, Компаніївському, Устинівському районах Ісаков О.О. пояснив (а.с.51), що станом на дату початку проведення перевірки та складання акту обстеження земельної ділянки від 23.06.2021р. №373-ДК/480/АО/10/01/-21 та акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту-земельної ділянки від 23.06.2021р. №373-ДК/304/АП/09/01/-21, було встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 3520886400:02:000:0184, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Рощахівка, на території Кетрисанівської сільської ради (ОТГ) Кропивницького району (колишній Бобринецький район) Кіровоградської області, на час обстеження 23.06.2021р. частково оброблена на площі 6,5244 га, але при цьому достеменно не було відомо щодо особи (осіб), які здійснили вказаний обробіток земельної ділянки, що і знайшло своє відображення в актах обстеження.

Після отримання інформації від Кетрисанівської сільської ради від 30.06.2021р. щодо того, що земельна ділянка кадастровий номер 3520886400:02:000:2417 загальною площею 4,2700 га перебуває у приватній власності ОСОБА_1 та перебуває в користуванні на праві оренди у ФГ «Едем» з 19.03.2018р., було встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 3520886400:02:000:0184, в певній частині (1,6972 га) безпосередньо межує із земельною ділянкою кадастровий номер 3520886400:02:000:2417 площею 4,2700 га, яка перебуває у приватній власності позивача та використовується ФГ «Едем», керівником якого є позивач, що і стало підставою для висновку про особу, яка здійснила самовільне використання та оброблення земельної ділянки кадастровий номер 3520886400:02:000:0184 (землі лісогосподарського призначення).

При цьому суд враховує, що позивач звертаючись з позовом до суду не навів належних та допустимих доказів, які б давали підстави стверджувати про відсутність його вини у самовільному зайнятті земельної ділянки, оскільки доводи наведені у позові зводяться до процедурних, на переконання позивача, порушень, які не можуть бути підставою для визнання протиправними дій посадових осіб відповідача та скасування прийнятих рішень, та які жодним чином не спростовують факту самовільного зайняття земельної ділянки.

Більше того, як зазначив позивач у позові відповідно до відомостей Державного земельного кадастру інформація про земельну ділянку з кадастровим номером 3520886400:02:000:0184 внесена до Державного земельного кадастру України лише 29.01.2021 року. До цього часу будь-який претензій щодо порушення меж з боку держави до нашого підприємства не пред`являлося. Тобто, позивач фактично не заперечує факт використання земельної ділянки щодо самовільного використання якої виник даний спір.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що будь-які дії, направлені на фактичне використання земельної ділянки без оформлення права приватної власності на земельну ділянку або права постійного користування чи права оренди земельної ділянки в порядку, визначеному, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», є самовільним заняттям земельної ділянки.

Щодо розрахунку шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, суд зазначає, що такий розрахунок відповідачем здійснено з дотриманням норм чинного законодавства, а саме на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту без спеціального дозволу, яка затверджена Постановою КМУ від 25.07.2007 року № 963 (зі змінами) із застосуванням відповідних коефіцієнтів.

Доказів неточних розрахунків, застосування невірних коефіцієнтів до суду не надано.

Відповідно до ст.211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за таке порушення як самовільне зайняття земельних ділянок.

Статтею 53-1 КУпАП визначено, що самовільне зайняття земельної ділянки тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Проведеним судовим розглядом встановлено, що під час заходу державного контролю відповідачем виявлено факт самовільного зайняття земельної ділянки позивачем, що зафіксовано в акті, складеному за результатами такого заходу контролю, та не спростовано у ході розгляду справи.

Відтак, притягнення позивача, як керівника ФГ "Едем" до адміністративної відповідальності здійснено за наявності на те законних підстав, доказів протилежного до суду не надано.

Із врахуванням викладеного суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову - відмовити.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник