Рішення № 100365042, 13.10.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2021 року № 320/2646/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області №25 від 24.11.2020 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратуру;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити з 01.10.2020 перерахунок та виплату ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії за вислугу років відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-XII (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії) на підставі довідки Київської обласної прокуратури від 06.11.2020 №21ф-398/2 з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати та без обмеження її максимального розміру, з урахуванням раніше проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії, далі - Закон №1789). Позивач стверджує, що у зв`язку з підвищенням розміру заробітної плати працівникам органів прокуратури він має право на здійснення перерахунку його пенсії з 01.10.2020, однак відповідач відмовляється провести такий перерахунок, що і стало підставою для звернення до суду.

Окремо позивач зазначає, що перерахунок пенсії слід здійснити без обмеження її максимальним розміром, оскільки призначення пенсії відбулось до внесення відповідних змін щодо обмеження максимального розміру пенсії, а процедури призначення та перерахунку пенсії є різними як за змістом, так і за механізмом їх проведення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач, правом на подання відзиву на позов не скористався, однак надіслав до суду заяву, в якій просив суд залишити даний позов без розгляду.

В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач зазначив, що аналогічна справа за позовом ОСОБА_1 перебуває на розгляду у судді Харченко С.В. (№320/6150/20).

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Судом встановлено, що в провадженні судді Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В. перебуває адміністративна справа № 320/6150/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 18.06.2020 № 13;

- зобов`язати відповідача з 09.06.2019 здійснити позивачу перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років відповідно до статті 501 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-XII (у редакції, чинній на час призначення пенсії), виходячи з 90 % від сум заробітної плати, на підставі довідки прокуратури Київської області від 03.06.2020 № 21ф-299, без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат.

Водночас, як було зазначено судом вище, в рамках даної адміністративної справи №320/2646/21 розглядаються вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області №25 від 24.11.2020 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратуру, та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити з 01.10.2020 перерахунок та виплату ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії за вислугу років відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-XII (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії) на підставі довідки прокуратури Київської області від 06.11.2020 №21ф-398/2 з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати та без обмеження її максимального розміру, з урахуванням раніше проведених виплат.

З огляду на зазначене, суд вважає заяву пенсійного органу не обґрунтованою, оскільки в адміністративних справах №320/6150/20 та №320/2646/21 різні підстави та предмет позовів. З цих же підстав суд відмовляє і позивачу у задоволенні клопотання про об`єднання цих справ в одне провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 17.10.2002 є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до статті 50-1 Закону № 1789 (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати.

Позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, що підтверджується відповідним посвідченням категорії 2 серії НОМЕР_1 , виданим Київською обласною державною адміністрацією 19.02.1991.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30.03.2017 у справі №756/14962/16-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017, позов ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною відмови у проведенні перерахунку пенсії та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії - задоволено.

Визнано протиправними дії Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

Зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії у зв`язку із підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури України у відповідності із вимогами ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» у редакції, яка була чинна на час призначення пенсії у розмірі 90% суми заробітної плати, вказаної у довідці прокуратури Київської області №18-ф-513 від 14.12.2016 р., без обмеження максимальним розміром та недоплачену різницю між фактично отриманою та перерахованою пенсією з 01.01.2016 р.

На виконання вимог вказаного судового рішення пенсійним органом було здійснено перерахунок пенсії позивача.

06.11.2020 Київською обласною прокуратурою видано позивачу нову довідку №21ф-398/2 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій.

16.11.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за вислугою років на підставі рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2009 та довідки Київської обласної прокуратури №21ф-398/2 від 06.11.2020 у розмірі 90 відсотків від суми місячного заробітку, без обмеження її граничного розміру із виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії, починаючи з 01.10.2020.

Рішенням від 24.11.2020 №25 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області було відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку його пенсії на підставі нової довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій №21ф-398/2 від 06.11.2020. Підставою відмови зазначено, що після проведеного перерахунку максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, що на 01.10.2020 становить 17120,00 грн. Повідомлено, що за матеріалами пенсійної справи розмір пенсії позивача становить 19213,72 грн., внаслідок чого проведення перерахунку пенсії згідно довідки №21ф-398/2 від 06.11.2020 недоцільне, оскільки призводить до зменшення розміру пенсії з 19213,72 грн. до 17462,40 грн. (17120,00 грн. + 342,40 грн. (надбавка до пенсії особі яка має особливі заслуги перед Батьківщиною).

Вважаючи таке рішення відповідача незаконним, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

На час призначення позивачу пенсії особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих прокуратури визначалися статтею 50-1 Закону № 1789.

Відповідно до частини першої цієї статті Закону № 1789 прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Згідно із частиною дванадцятою вказаної статті Закону №1789 обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина сімнадцята статті 50-1 Закону №1789).

До статті 50-1 Закону №1789 вносилися зміни Законом України від 8 липня 2011 року № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон № 3668-VI), внаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону 1789 з 1 жовтня 2011 року стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.

14.10.2014 ухвалено новий Закон України "Про прокуратуру" №1697-VІІ (далі - Закон №1697-VІІ).

У первинній редакції частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VІІ мала такий текст: "Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

Отже, первинна редакція частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VІІ та частина сімнадцята (з 1 жовтня 2011 року - вісімнадцята) статті 50-1 Закону № 1789 містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.

Розділ XII "Прикінцеві положення" Закону № 1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у тому числі й стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року. Водночас з 15 липня 2015 року втратив чинність Закон № 1789 (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).

1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 76-VIII), яким, зокрема, частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону № 1789 (діяла до 15 липня 2015 року) та частину двадцяту статті 86 Закону № 1697-VІІ (набрала чинності 15 липня 2015 року) викладено у новій редакції, відповідно до якої умови на порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Прийняття зазначеного Закону, як убачається із пояснювальної записки до його законопроекту, було обумовлено необхідністю реалізації заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів та приведення до фінансових можливостей держави дії положень окремих законів України, створення умов для стабілізації фінансового стану держави та удосконалення окремих положень соціальної політики.

Таким чином, починаючи з 1 січня 2015 року в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України "Про прокуратуру".

Законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури після 1 січня 2015 року делегував Кабінету Міністрів України.

Водночас Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

13 грудня 2019 року Конституційний Суд України ухвалив Рішення № 7-р(II)/2019, яким:

- визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;

- положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

До того ж Конституційний Суд України установив такий порядок виконання цього Рішення:

- частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

" 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

У згаданому рішенні Конституційний Суд України зазначив, що працівник прокуратури, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, набуває право на отримання пенсії. Пенсійне забезпечення таких працівників здійснюється відповідно до статті 86 Закону.

Частина двадцята статті 86 Закону в первинній редакції передбачала низку підстав для перерахунку призначених пенсій.

Враховуючи міжнародні стандарти діяльності органів прокуратури та юридичні позиції Конституційного Суду України, метою нормативного регулювання, зокрема, питань соціального захисту працівників прокуратури, є уникнення втручання інших органів влади в діяльність прокуратури з метою додержання принципу поділу влади та закріплення виключно на рівні закону питань пенсійного забезпечення працівників прокуратури.

До повноважень Кабінету Міністрів України законодавець відніс право визначати умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури без закріплення на законодавчому рівні відповідних критеріїв, чим поставив у залежність фінансування пенсійного забезпечення прокурорів від виконавчої влади. Таке нормативне регулювання призводить до втручання виконавчої влади в діяльність органів прокуратури, а також до недотримання конституційної вимоги щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.

Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.

Відповідно до положень статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якою особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за перерахунком.

При цьому, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII на підставі довідки Київської обласної прокуратури від 06.11.2020 №21ф-398/2.

Щодо відсоткового розміру (90%) заробітної плати при проведенні перерахунку пенсії позивача, суд зазначає наступне.

Частина друга статті 86 Закону № 1697-VII визначає, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Системний аналіз наведених вище норм права дає підстави для висновку, що розмір пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.

В свою чергу, частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII, яка регулює порядок перерахунку пенсії, не містить жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що при перерахунку пенсії позивача відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 86 Закону № 1697-VII, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

З урахуванням наведеного та з огляду на встановлені у суді обставини суд зазначає про наявність у позивача права на перерахунок та отримання пенсії на підставі частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII з урахуванням її розміру визначеного як 90 % місячної заробітної плати.

Щодо обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром, суд зазначає наступне.

Відповідно до постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30.03.2017 у справі №756/14962/16-а, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017, позов ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною відмови у проведенні перерахунку пенсії та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії - задоволено.

Визнано протиправними дії Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

Зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії у зв`язку із підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури України у відповідності із вимогами ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» у редакції, яка була чинна на час призначення пенсії у розмірі 90% суми заробітної плати, вказаної у довідці прокуратури Київської області №18-ф-513 від 14.12.2016 р., без обмеження максимальним розміром та недоплачену різницю між фактично отриманою та перерахованою пенсією з 01.01.2016 р.

Згідно з частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, дана норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії - за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин.

За загальним правилом, визначеним у пункті 4 Перехідних положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV зі змінами, у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Приписи наведеної правової норми необхідно застосовувати й у даному випадку, а тому перерахунок призначеної позивачу пенсії, який призведе до зменшення обсягу його соціальних прав та гарантій є неприпустимим і виключає можливість прийняття суб`єктом владних повноважень рішень або вчинення ним дій, які б звужували зміст, обсяг існуючих соціальних гарантій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що твердження відповідача, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, є необґрунтованим та, відповідно, перерахунок пенсії позивача на підставі довідки з розрахунку 90% від розміру місячної заробітної плати без обмеження граничного розміру пенсії є доцільним.

Щодо дати з якої необхідно здійснити перерахунок пенсії позивача суд зазначає наступне.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України по справі № 7-р(II)/2019 від 13.12.2019 "Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії".

Отже, позивач має право на перерахунок пенсії з огляду на рішення Конституційного Суду України по справі № 7-р(II)/2019 від 13.12.2019 з 01 січня 2020 року.

Таким чином, виходячи з меж позовних вимог суд позовні вимоги підлягають задоволенню з 01.10.2020.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу, що вказана справа є типовою та відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду від 14 вересня 2020 року у справі № 560/2120/20, адміністративне провадження № Пз/9901/9/20, за результатами зразкової справи, що відповідно до частини 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для врахування судом відповідних правових висновки Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Також, суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду вирішуючи зразкову справу № 560/2120/20, адміністративне провадження № Пз/9901/9/20 зазначила:

«Це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є: вимога зобов`язати відповідача перерахувати пенсію відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ або статті 86 Закону №1697-VII; звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України за перерахунком пенсії після 13 грудня 2019 року .

Обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права: а) позивачем є особа, яка отримує пенсію, призначену відповідно до Закону № 1789-ХІІ або Закону № 1697-VII; б) предметом спору є перерахунок пенсії відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII після ухвалення Рішення КСУ № 7-р(ІІ)/2019.

На інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі, можуть впливати істотні розбіжності у фабулах справ.

Крім того, суд вважає недоречними посилання скаржника на те, що бюджетні асигнування з Державного бюджету України після винесення Рішення КСУ № 7-р(ІІ)/2019 ПФУ не збільшувалися, виплата пенсій, зокрема призначених відповідно до Закону України «Про прокуратуру», здійснюється з урахуванням пунктів 20, 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України в межах бюджетних призначень, оскільки вимога позивача ґрунтується на чітких законодавчих положеннях. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що державні органи не можуть посилатись на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов`язань (зокрема, рішення у справах «Бурдов проти Росії», «Сук проти України»)».

Відповідно до приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що виплата пенсії позивачу здійснюється з урахуванням судового рішення у справі №756/14962/16-а без обмеження її максимального розміру у розмірі 90% середнього заробітку, та зважаючи на недопущення погіршення стану позивача, який існував до звернення до суду із даним позовом, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити з 01.10.2020 перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-XII (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), виходячи з розрахунку 90 відсотків від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати, відповідно до довідки Київської обласної прокуратури від 06.11.2020 №21ф-398/2 без обмежень її максимального розміру з урахуванням раніше проведених виплат.

Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, доказів понесення ним інших судових матеріали справи не містять, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області №25 від 24.11.2020 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити з 01.10.2020 перерахунок та виплату ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії за вислугу років відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-XII (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії) на підставі довідки Київської обласної прокуратури від 06.11.2020 №21ф-398/2 з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати та без обмеження її максимального розміру, з урахуванням раніше проведених виплат.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Василенко Г.Ю.