Рішення № 100365025, 13.10.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2021 року м. Київ № 320/7317/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ржищівської міської ради про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

до суду звернувся ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) з позовом до Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 35486602, адреса: 09230, Київська обл., Обухівський р-н, м. Ржищів, вул. Соборна, 22), в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- з метою оформлення права власності ОСОБА_1 зобов`язати Ржищівську міську раду Київської області винести питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), орієнтовною площею 0,25 га на території Стайківської сільської ради (Ржищівської об`єднаної територіальної громади) Київської області;

- зобов`язати виконавчий комітет Ржищівської міської ради Київської області прийняти рішення про надання ОСОБА_1 у порядку статті 118 Земельного кодексу України дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), орієнтовною площею 0,25 га на території Стайківської сільської ради (Ржищівської об`єднаної територіальної громади) Київської області у відповідності до графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Позов мотивований тим, що відповідач, розглянувши клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,25 га, протиправно відмовив позивачу у наданні такого дозволу посилаючись на відсутність плану зонування села Стайки Кагарлицького району Київської області. За твердженням позивача, така відмова відповідача суперечить вимогам статті 118 Земельного кодексу України і порушує право позивача на розроблення проекту землеустрою.

Суд ухвалою відкрив провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та запропоновував відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.

16.07.2021 до суду надійшов відзив Виконавчого комітету Ржищівської міської ради на адміністративний позов, в якому відповідач просив відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог. Відповідь позивачеві на його клопотання, яка була викладена у листі від 12.05.2021, відповідач вважає обґрунтованою, оскільки нормами частини 3 статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено пряму заборону передачі (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам при відсутності плану зонування або детального плану території.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 21.04.2021 ОСОБА_1 звернувся до Голови Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області Галкіної Наталії Іванівни з заявою, в якій просив надати йому дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у межах норм безоплатної приватизації, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовною площею 0,25 га, за рахунок ділянки - кадастровий номер, що знаходиться на території Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області.

В якості додатків до заяви позивач надав: копію паспорта, копію ідентифікаційного номеру, графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

У відповідь на звернення позивача Виконавчий комітет Ржищівської міської ради Київської області направив позивачу листа №02-03-01/0.405.1 від 12.05.2021 за підписом міського голови Крістіни Чорненької, в якому повідомив, що з 01.01.2015, відповідно до п. 3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі відсутності плану зонування території чи Детального плану території, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється. За даними відділу містобудування, архітектури та земельних відносин виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області містобудівна документація Детальний план забудови на згадану позивачем земельну ділянку та план зонування села Стайки Кагарлицького району Київської області не розроблялась. Тому, як вказує відповідач, виконавчий комітет не може винести питання заявника на засідання Ржищівської міської ради Київської області.

Не погоджуючись із зазначеною відповіддю відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту б частини 1 статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Особливості безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність врегульовані статтею 118 Земельного кодексу України.

Так, частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно з частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто, Земельним кодексом України передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Судом встановлено, що позивач, відповідно до вимог статті 118 Земельного кодексу України, звернувся до органу місцевого самоврядування - Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Однак, доказів прийняття рішення Стайківською сільською радою чи Ржищівською міською радою за заявою позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою або рішення про відмову учасниками справи не надано.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з частинами 1, 5 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування" сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Відповідно до пункту 34 частини першої статті 23 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, згідно наведених положень Земельного кодексу України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", питання надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмова у його наданні належить до компетенції відповідної ради, як органу із системи місцевого самоврядування, а надання дозволу або відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки оформляється індивідуальним правовим актом - рішенням такої ради.

Відтак, саме рішення відповідача як суб`єкта публічного права є формою реалізації владних повноважень, встановлених законом, які породжують правові наслідки, змінюють суб`єктивні права та створюють певні обов`язки позивача.

Водночас лист відповідача від 12.05.2021 №02-03-01/О.405.1 з інформацією про те, що розгляд порушеного у зверненні позивачем питання у зв`язку із відсутністю детального плану території та плану зонування села Стайки є неможливим не є індивідуальним правовим актом відповідача, а носить лише інформаційний характер, тобто не змінює стану суб`єктивних прав та не створює додаткових обов`язків для позивача, а отже, не може порушувати його прав та охоронюваних законом інтересів у сфері публічно-правових відносин у зв`язку з чим позовні вимоги про визнання протиправним листа - відмови виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області від 12.05.2021 №02-03-01/О.405.1 є такими, що не підлягають задоволенню.

Разом з тим, керуючись частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, та частиною другою статті 9 цього Кодексу, згідно якої суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, суд вважає доцільним вийти за межі позовних вимог і визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не винесення питання за заявою ОСОБА_1 від 21.04.2021 на розгляд сесії Ржищівської міської ради Київської області з приводу надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у межах норм безоплатної приватизації, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) на території Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області.

За наведених обставин належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, з урахуванням суб`єктного складу учасників справи, є зобов`язання відповідача винести питання за заявою позивача від 21.04.2021 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), орієнтовною площею 0,25 га на території Стайківської сільської ради (Ржищівської об`єднаної територіальної громади) Київської області на розгляд сесії Ржищівської міської ради.

Суд зауважує, що клопотання позивача підлягає розгляду повноважним органом, а саме сесією відповідного органу місцевого самоврядування, у відповідності до норм статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Щодо вимоги позивача про зобов`язання виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області прийняти рішення про надання ОСОБА_1 у порядку норм статті 118 Земельного кодексу України дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), орієнтовною площею 0,25 га на території Стайківської сільської ради (Ржищівської об`єднаної територіальної громади) Київської області у відповідності до графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У постанові від 05.05.2018 у справі № 826/9727/16 Верховний Суд зробив висновок, що суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, за сукупності наступних умов:

1) судом встановлено порушення прав, свобод чи інтересів позивача;

2) на час вирішення спору прийняття рішення належить до повноважень відповідача;

3) виконано усі умови, визначені законом для прийняття такого рішення, зокрема подано усі належні документи, сплачено необхідні платежі і між сторонами немає спору щодо форми, змісту, повноти та достовірності наданих документів;

4) прийняття рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

В контексті обставин цієї справи, передумовою прийняття відповідачем рішення є не лише отримання заяви позивача, але й її розгляд.

У цій справі розгляд заяви та документів не відбувся, не було встановлено їх належність, зокрема щодо форми, змісту, повноти та достовірності.

Жодних рішень відповідачем з цього приводу не приймалось.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

У цей же час суд зазначає, що судовий захист повинен сприяти відновленню порушеного права особи, яка звернулася за таким захистом.

Таким чином, оскільки суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції відповідача, суд вважає, що для належного захисту порушеного права позивача слід зобов`язати відповідача розглянути заяву позивача у порядок та спосіб, що передбачений чинним законодавством та прийняти відповідне рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 27.02.2018 справа №695/102/17, від 31 жовтня 2018 року справа №757/9476/17-а

При цьому суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 18.03.2014 (справа №21-11а14), в якій зазначено, що, оскільки звернення позивача про виплату одноразової грошової допомоги відповідач не розглядав, та відповідного рішення не приймав, то суд повинен був зобов`язати останнього розглянути це звернення згідно з вимогами чинного законодавства України, а не підміняти орган, на який покладено вирішення цього питання.

Суд також звертає увагу на те, що на рівні конкретних адміністративних процедур захист прав, свобод та інтересів особи від порушень з боку держави реалізується через механізми контролю за діяльністю носіїв публічної влади, які включають або пов`язані з механізмами оскарження. Зокрема, у п. 55 рішення ЄСПЛ у справі "Класс та інші проти Німеччини" (06.09.1978р.) Суд наголосив: Із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури. Суд вважає, що у сфері, яка надає, в окремих справах, такі великі можливості для зловживань, котрі можуть призводити до шкідливих наслідків для демократичного суспільства загалом, у принципі функцію наглядового контролю доцільно доручати судді (п. 56 абз. 2 рішення). Ця ж теза приведена і у Рішенні у справі "Волохи проти України". У справі "Броуґан та інші проти Сполученого Королівства" і "Алтай проти Туреччини" Суд зазначив, що згідно з принципом Верховенства права судовий контроль за діяльністю виконавчої влади є одним з основоположних принципів демократичного суспільства.

При цьому законність, пропорційність, обмеження дискреції, добросовісність (дотримання суб`єктом владних повноважень законної мети) і процедурні гарантії є тими законодавчими інструментами, які мають забезпечити захист особи від державного свавілля. Зокрема, у справі "Ечюс проти Латвії" Суд акцентує увагу на тому, що захист від свавілля становить сполучну ланку між Конвенцією і принципом Верховенства права.

За загальним правилом, суди повинні дослідити прийняті суб`єктом владних повноважень акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Суду не надано жодних доказів прийняття відповідачем рішення за результатом розгляду звернення позивача.

Тобто відповідачем не ухвалено жодного рішення внаслідок здійснення суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, що свідчить про відсутність у суду можливостей для фактично повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів, встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскаржуваного адміністративного рішення, належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що підлягає захисту порушене право позивача шляхом зобов`язання відповідача розглянути заяву (клопотання) заявника та прийняти обґрунтоване рішення з цього приводу.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Тобто, обов`язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність власної бездіяльності.

Водночас докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та не були спростовані відповідачем.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є частково обґрунтованим та підлягає задоволенню частково.

Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн., що підтверджується фіскальним чеком від 14.06.2021 з платіжним №1060403631. Враховуючи часткове задоволення позову підлягає відшкодуванню позивачу сума у розмірі 454,00 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області щодо не винесення питання за заявою ОСОБА_1 від 21.04.2021 на розгляд сесії Ржищівської міської ради Київської області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у межах норм безоплатної приватизації, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) на території Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області.

Зобов`язати Виконавчий комітет Ржищівської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 35486602, адреса: 09230, Київська обл., Обухівський р-н, м. Ржищів, вул. Соборна, 22) на найближчій сесії Ржищівської міської ради Київської області розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) від 21.04.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у межах норм безоплатної приватизації, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) на території Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 35486602, адреса: 09230, Київська обл., Обухівський р-н, м. Ржищів, вул. Соборна, 22) судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 13.10.2021.

Суддя Панченко Н.Д.