Ухвала суду № 100364730, 18.10.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

18 жовтня 2021 року Справа № 280/9594/21 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Виконавчого комітету Василівської міської ради Запорізької області (71600, Запорізька область, м. Василівка, бул. Центральний, буд. 1, код ЄДРПОУ 04526940)

про визнання протиправною бездіяльності

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Виконавчого комітету Василівської міської ради Запорізької області, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неповідомлення позивача про направлення її запиту від 24.07.2021 за належністю до Василівської міської ради Запорізької області.

Відповідно до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України.

Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Крім того, у відповідності до п. 4, 5, 9 ч. 5 цієї статті Кодексу у позовній заяві зазначається, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Наведене узгоджується з повноваженнями суду при вирішенні справи. Зокрема, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

З аналізу наведених норм слід дійти висновку, що неодмінним елементом позовної заяви є позовні вимоги. Позовні вимоги про оскарження дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, в свою чергу, має дві складові - вимогу про визнання протиправним рішення, дії чи бездіяльності та обраний позивачем спосіб судового захисту (зобов`язання вчинити певні дії, утриматись від їх вчинення, тощо). Односкладова вимога (тільки з вимогою про визнання протиправності акта) передбачена КАС України виключно до вимог про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового або індивідуального акта.

Наведені висновки, окрім викладеного, забезпечені метою адміністративного судочинства, визначено у ст.2 КАС України – надання ефективного захисту прав, свобод та інтересів особи, досягнення якої неможливе без зазначення позивачем в позові про визнання протиправним дій чи бездіяльності особи другої складової - способу судового захисту.

В додаток до викладеного, суд зазначає, що право на судовий захист гарантоване ст. 55 Конституції України.

Згідно із вищевказаними нормами чинного законодавства, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб`єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

У розумінні КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тобто, для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що у зв`язку з прийняттям рішення чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача, у тому числі інтереси держави.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 815/219/17, від 22.11.2018 у справі №766/12374/17, від 29.11.2019 у справі № 335/2236/15-а(2-а/335/1/2016), від 09.04.2020 по справі № 807/150/16.

Натомість, ОСОБА_1 , в порушення наведених вимог КАС України, заявила позов про визнання протиправною бездіяльності, не вказавши ані конкретних, індивідуально визначених прав та законних інтересів, які порушені такою бездіяльністю відповідача, ані способу відновлення порушених прав.

Отже, позивачу слід подати до суду належним чином оформлену позовну заяву з зазначенням в ній обґрунтування порушення оскарженою бездіяльністю її прав, свобод або інтересів та надати докази наявності в неї порушеного права за захистом якого остання звернулась до суду, а також сформувати позовні вимоги у відповідності до приписів ч. 1 ст. 5 КАС України, обравши спосіб судового захисту.

Відповідно до ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Василівської міської ради Запорізької області про визнання протиправною бездіяльності залишити без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання позивачем суду: заяви про уточнення позовних вимог у відповідності до пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160, частини 1 статті 5 КАС України, а також її копій для надіслання відповідачу.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 10 календарних днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя І.В.Батрак