Рішення № 100363450, 17.09.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2021 року Справа № 160/11650/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

14.07.2021 представник позивача Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якому просив:

- визнати протиправним і скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA110080/2021/100021/1 від 18.03.2021, визнати протиправним і скасувати картку відмови у митному оформлені (випуску) товарів Дніпровської митниці Держмитслужби № UA110080/2021/00103 від 18.03.2021.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що з метою митного оформлення імпортованого товару ним 17.03.2021 до відділу митного оформлення №2 митного поста «Кривий Ріг» Дніпровської митниці Держмитслужби була надана електрона митна декларація № UA110080/2021/000828. Митна вартість товару була визначена позивачем у графі 42 митної декларації за ціною товару, визначеною у поставочній специфікації №1 до контракту № 293 від 18.02.2021. В процесі консультацій з митним органом до митної декларації № UA110080/2021/000828 позивачем були долучені необхідні документи. Однак, 18.03.2021відділом митного оформлення №2 митного поста «Кривий Ріг» Дніпровської митниці Держмитслужби винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA110080/2021/100021/1, яким митна вартість товару №1 (анкерних болтів), поставленого компанією «ONIX MINING SOLUTIONS, S.L.», визначена за резервним методом, що призвело до збільшення митної вартості даного товару на 3321,37 Євро, до 39923,77 Євро. На підставі зазначеного рішення відділом митного оформлення №2 митного поста «Кривий Ріг» Дніпровської митниці Держмитслужби 18.03.2021 була винесена картка відмови у митному оформленні (випуску) товарів № UA110080/2021/00103. Не погоджуючись з рішенням про коригування митної вартості товарів № UA110080/2021/100021/1 позивач в адміністративному порядку 12.04.2021 подав скаргу на дане рішення. До скарги позивач додатково надав відповідачу копію платіжного доручення № 5603 від 30.03.2021 про перерахування компанії «ONIX MINING SOLUTIONS, S.L.» вартості поставленого товару. Листом № 7.5-08-02-1/15/13/4230 від 22.04.2021 відповідач відхилив скаргу позивача та залишив чинним рішення про коригування митної вартості товарів № UA110080/2021/100021/1 від 18.03.2021. Позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови у митному оформлені (випуску) товарів, прийняті відповідачем суперечать вимогам Митного кодексу України, а тому підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні. Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача. Позивачу встановлено строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов. Відповідачу встановлено строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

12.08.2021 відповідачем було надано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що поставка оцінюваного товару заявлена до митного контролю на підставі зовнішньоекономічного контракту від 18.02.2021 №293, укладеного з компанією «ONIX MINING SOLUTIONS, S.L.». Товар постачався на умовах СРТ UA м. Кривий Ріг. При здійсненні митного оформлення відповідачем були виявлені розбіжності у документах, наданих позивачем, та відсутність відомостей, які не дозволяли застосовувати метод визначення вартості товарів за ціною договору (контракту),а саме: відповідно до п.3.4. контракту № 293 від 18.02.2021 виробником товару є фірма «ONIX MINING SOLUTIONS, S.L.» а в митній декларації вказано код документу «4000» - Некласифікований зовнішньоекономічний договір, замість вірного документу «4104» - Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів. Відповідно до п. 4.2. контракту ціна включає в себе вартість пакування, маркування та транспортні витрати. Відповідно до рахунку № 21.118 від 08.03.2021 поставка товару здійснюється на умовах СРТ м. Кривий Ріг, де ціна товару включає транспортування та страхування. Надані копії страхового полісу № 2021/02200309/003018 від 09.03.2021 та митної декларації країни відправлення № 21ЕS00204510320024 від 10.03.2021 є не якісними та не чіткими, що унеможливлює перевірку числових значень та вартість характеристик товару, також інших відомостей про товар, відправника/одержувача, що містяться в цих товаросупровідних документах, що може вплинути на рівень митної вартості. В рахунку № 21.118 від 08.03.2021 відсутні реквізити банку покупця. Позивачем не надано сертифікат якості поставлених товарів, що унеможливлює перевірку якісних характеристик товару, які впливають на вартісні характеристики товару.

Також відповідачем зазначено у відзиві, що між відповідачем та позивачем проводилась процедура консультацій, тобто обмін наявною інформацією, в усному та електронному порядку. У складі електронного повідомлення від 18.03.2021 позивачем листом від 17.03.2021 №53-22/с надано витяг з каталогу від 01.01.2021, лист «ONIX MINING SOLUTIONS, S.L.» б/н від 17.03.2021, сертифікат якості прижимної пластини № 21/16 від 08.03.2021, лист ПАТ «КЗРК» №53-22/с-366 від 17.03.2021, яким позивачем надана відмова в поданні додаткових документів. Розглянувши надані позивачем додаткові документи, відповідач прийшов до висновку, що наданий витяг з каталогу без сертифікату якості товару №1 (анкерний болт) унеможливлює перевірку якісних характеристик товару, які впливають на вартісні характеристики товару. Лист «ONIX MINING SOLUTIONS, S.L.» б/н від 17.03.2021 не пояснює аргументовано жодних розбіжностей в документах, виявлених стосовно товару №1. Сертифікат якості товару №2 (прижимної пластини) №21/16 від 08.03.2021 продубльовано повторно і не стосується розбіжностей в документах, виявлених стосовно товару № 1. Враховуючи результати митного контролю, а також те, що позивач відмовився від надання додаткових документів, відповідачем було застосовано коригування митної вартості товару за резервним методом. Митна вартість товару ґрунтується на раніше визначеній митній вартості товару «анкери (болти)», співставного з оцінюваним з урахуванням країни походження – Європейський Союз, опису товару, вагових обсягів, оформлених за ціною угоди за ЕМД від 22.12.2020 № UA100070/2020/439016 на рівні 2,088467 євро/кг. Отже, на підставі вищезазначеного, відповідач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 18.03.2021 №UA110080/2021/100021/1 та картка відмови у митному оформлені (випуску) товарів від 18.03.2021 №UA110080/2021/00103 є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, прийняті у спосіб та в межах повноважень, наданих митним органам законодавством та є цілком обґрунтованими, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

12.08.2021 від позивача надійшла до суду відповідь на відзив, в якій викладені заперечення проти доводів відповідача, вказаних у відзиві на позовну заяву.

26.08.2021 від відповідача надійшли до суду заперечення проти відповіді на відзив позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно із ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст. 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

18.02.2021 між Позивачем та компанією «ONIX MINING SOLUTIONS, S.L.» (Іспанія) був укладений контракт №293 на поставку товару згідно поставочних специфікацій.

18.02.2021 сторони підписали поставочну специфікацію №1 до контракту №293 від 18.02.2021 на поставку анкерного болта Онікс МІДІ 1,8m у кількості 15116 шт., анкерного болта Онікс МІДІ 1,5m у кількості 2243 шт. та прижимної пластини 150х150х4мм у кількості 17359 шт. загальною вартістю 185395,12 Євро. За умовами пункту 4 даної специфікації строк поставки товару складав 2021 рік.

Згідно експортної декларації 21ЕS00204510320024 від 10.03.2021 компанією «ONIX MINING SOLUTIONS, S.L.» була задекларована поставка товару, передбаченого поставочною специфікацією №1 до контракту №293 від 18.02.2021.

Відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної № 833994 товар був поставлений під митний контроль відповідача 17.03.2021.

17.03.2021 до відділу митного оформлення №2 митного поста «Кривий Ріг» Дніпровської митниці Держмитслужби була надана електрона митна декларація № UA110080/2021/000828.

Для здійснення митного контролю та митного оформлення позивачем 17.03.2021 р. була подана електрона митна декларація № UA110080/2021/000828, відповідно до якої для проведення відповідачем митного оформлення було заявлено наступні товари:

«ІНШІ ВИРОБИ З ЧОРНИХ МЕТАЛІВ:

- АНКЕРНИЙ БОЛТ ОНІКС МІДІ 1,8М (EXPANDABLE BOLTS ONIX MIDI 1,8М) - 3700ШТУК.

- АНКЕРНИЙ БОЛТ ОНІКС МІДІ 1,5М (EXPANDABLE BOLTS ONIX MIDI 1,5М) - 280 ШТУК.

ЯВЛЯЮТЬ СОБОЮ МЕТАЛЕВИЙ ПОРОЖНИСТИЙ ВИРІБ СКЛАДНОГО ПРОФІЛЮ З РОЗ`ЄМОМ ДЛЯ ПІДКЛЮЧЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНОГО НАСОСУ ВИСОКОГО ТИСКУ ДЛЯ НАГНІТАННЯ РІДИНИ, ЩОБ ЩІЛЬНІШЕ РОЗТАШУВАТИ АНКЕР У ШУРУПІ. ВИГОТОВЛЕНИЙ ЗІ СТАЛІ ВИСОКОЇ ЯКОСТІ S-355-MC. СКЛАДЕНИЙ ТА ЗАГЕРМЕТИЗОВАНИЙ НА ОБОХ КІНЦЯХ, БЕЗ РІЗЬБИ, ЗУСИЛЛЯ НА РОЗШИРЕННЯ 240 BAR, ЗУСИЛЛЯ НА РОЗРИВ 160 KN. ДІАМЕТР 36ММ, ТОВЩИНА СТІНОК ТРУБИ 2ММ, ДОВЖИНА 1800ММ, 1500ММ. ПРИЗНАЧЕНИЙ ДЛЯ УТРИМАННЯ ГІРНИЧИХ ПОРІД У ШАХТАХ. ВСТАВЛЯЮТЬСЯ В ШПУРИ ДІАМЕТРАМИ ВІД 43ММ ДО 50ММ» (далі - Товар №1);

«ІНШІ ВИРОБИ З ЧОРНИХ МЕТАЛІВ:

- ПРИЖИМНА ПЛАСТИНА 150X150X4 (PRESSURE PLATE 150X150X4) - 3980 ШТУК. ВИГОТОВЛЕНА ЗІ СТАЛІ S-275-JR ЗГІДНО EN-10025-2 МЕТОДОМ ШТАМПУВАННЯ. РОЗМІР 150X150X4ММ З ОТВІРОМ R 50ММ. ПРИЗНАЧЕНА ДЛЯ ЗАКРІПЛЕННЯ СІТОК ПРИ ПРОХІДЦІ БУРОВИХ СКВАЖИН У ШАХТІ. НЕ ДЛЯ ВІЙСЬКОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ» (далі - Товар №2).

Митна вартість товару №1 заявлена позивачем на рівні 36602,40 Євро, товару № 2 на рівні 6248,60 Євро (графи 42 митної декларації). Загальна митна вартість товарів задекларована на рівні 42851,00 Євро (графа 22 митної декларації)

18.03.2021 відділом митного оформлення №2 митного поста «Кривий Ріг» Дніпровської митниці Держмитслужби винесено рішення № UA110080/2021/100021/1, яким здійснено коригування митної вартості товару №1, поставленого компанією «ONIX MINING SOLUTIONS, S.L.», шляхом збільшення з 36602,40 Євро до 39923,77 Євро.

На підставі зазначеного рішення відділом митного оформлення №2 митного поста «Кривий Ріг» Дніпровської митниці Держмитслужби 18.03.2021 була винесена картка відмови у митному оформленні (випуску) товарів № UA110080/2021/00103.

Позивач, на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від 18.03.2021 № UA110080/2021/100021/1, здійснив митне оформив товарів за митною декларацією від 18.03.2021 №UA110080/2021/000856 під гарантійні зобов`язання оплати митних платежів з відстрочкою до 17.06.2021.

Правомірність та обґрунтованість рішення відділу митного оформлення №2 митного поста «Кривий Ріг» Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 18.03.2021 №UA110080/2021/100021/1 та картки відмови у митному оформлені (випуску) товарів відділу митного оформлення №2 митного поста «Кривий Ріг» Дніпровської митниці Держмитслужби від 18.03.2021 №UA110080/2021/00103 є предметом позову, який передано на розгляд суду.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.4 та 5ст.58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч.3 ст.318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За приписами ч.2ст.52 МК України декларант, який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно з ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостоюстатті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно доглави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч.3ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч.6ст.53 МК України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Разом митною декларацією від 17.03.2021 № UA110080/2021/000828 та в процесі проведення консультацій з відповідачем позивачем були надані наступні документи: сертифікат якості 23/19 від 08.03.2021; пакувальний лист № 21.130 від 08.03.2021; інвойс № 21.118 від 08.03.2021; товарно-транспортну накладну № 833994 від 09.03.2021; сертифікат про походження товару № А 1135904 Т від 10.03.2021; витяг з каталогу компанії «ONIX MINING SOLUTIONS, S.L.»; підтвердження страхування товару № 2021/02200309/003018 від 09.03.2021; поставочну специфікацію №1 від 18.02.2021; контракт №293 від 18.02.2021; підтвердження проходження фітосанітарного контролю; технічний опис анкерних болтів; креслення анкерних болтів;лист №53-22/с-366 від 17.03.2021 з поясненнями на запит відповідача;лист компанії «ONIX MINING SOLUTIONS, S.L.» від 17.03.2021; експортна декларація № 21 ES00204510320024 від 10.03.2021; сертифікат якості прижимної пластини 21/16 від 08.03.2021; технічний опис прижимної пластини; креслення прижимної пластини.

Під час адміністративного оскарження рішення про коригування митної вартості товарів від 18.03.2021 №UA110080/2021/100021/1, позивач додатково надав відповідачу копію платіжного доручення від 29.03.2021 № 5603 про сплату компанії «ONIX MINING SOLUTIONS, S.L.» вартості товару, поставленого за контрактом № 293 від 18.02.2021, та згідно інвойсу № 21.118 від 08.03.2021.

Таким чином, суд зазначає, що як свідчить перелік документів, які були надані позивачем для підтвердження митної вартості товару, позивачем в повній мірі були виконані вимоги ст.53 МК України та надані належні документи на підтвердження митної вартості, які підтверджують можливість застосування основного методу визначення митної вартості товарів - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Стосовно заперечень відповідача про виявлення розбіжності у документах, наданих позивачем, та відсутність відомостей, які не дозволяли застосувати метод визначення вартості товарів за ціною договору (контракту), суд зазначає наступне.

Як свідчить лист № 53-22/С-366 від 17.03.2021, позивачем було надано відповідачу пояснення стосовно помилковості зазначення в графі 44 митної декларації коду документа 4000 замість 4104. В Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 року №2 «Про узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України» зазначається, що наявність саме технічної помилки у документі та зміст помилково відсутньої інформації орган доходів і зборів може встановити за допомогою решти інформації, що міститься у цьому ж документі, або інформації з інших документів, пов`язаних із цим документом. Наявність технічної помилки у документі не є підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у ньому міститься.

Отже, враховуючи пояснення позивача у листі № 53-22/С-366 від 17.03.2021 та надання позивачем контракту № 293 від 18.02.2021 під час митного декларування товару, помилковість визначення невірного коду документу в митній декларації не є підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що міститься у митній декларації.

Відповідно до п. 4.2. контракту № 293 від 18.02.2021 ціна включає в себе вартість пакування, маркування та транспортні витрати. В рахунку (інвойсі) № 21.118 від 08.03.2021 ціна товару №1 була визначена на рівні ціни погодженої сторонами в контракті. Крім того, як свідчить платіжне доручення № 5603 від 30.03.2021, надане позивачем відповідачу під час адміністративного оскарження рішення про коригування митної вартості товару, позивач поніс витрати виключно у розмірі вартості товару за постановочною специфікацією № 1 до контракту № 293 від 18.02.2021. Жодних інших платежів, у тому числі на користь третіх осіб, позивачем не здійснювалось. Доказів зворотного відповідачем не надано, а матеріали справи не містять. Отже, розбіжності між умовами контракту та рахунком (інвойсом) відсутні.

З копії страхового полісу № 2021/02200309/003018 від 09.03.2021, яка міститься в матеріалах справи, можливо встановити дані, необхідні під час митного оформлення товару. У зв`язку із цим заперечення відповідача відносно не якісності страхового полісу судом не приймаються.

Посилаючись на не якісність копії митної декларації країни відправлення № 21ЕS00204510320024 від 10.03.2021 відповідач ігнорує положення ст. 54 МК України, згідно якої митному органу надано право звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості. З огляду на те, що позивач не має доступу до митних документів країни відправлення товару, відповідач не був позбавлений можливості провести контроль співставлення митної декларації № 21ЕS00204510320024 від 10.03.2021 з митними органами країни відправлення товару, за наявності зауважень до якісності наданого позивачем документу.

Судом не приймаються заперечення відповідача щодо відсутності в рахунку (інвойсі) № 21.118 від 08.03.2021 відсутні реквізити банку покупця та не надання позивачем сертифікату якості поставлених товарів. Так, реквізити банку жодним чином не впливають на визначення митної вартості товару. Посилання ж відповідача на не надання позивачем сертифікату якості поставлених товарів спростовується даними митної декларації № UA110080/2021/000828 від 17.03.2021 (графа 44) та листом позивача № 53-22/С-366 від 17.03.2021.

Суд зауважує, що відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, митний орган послався на неподання позивачем усіх додатково витребуваних документів, що не відповідає обставинам справи, оскільки позивачем відповідно до вищенаведених приписів Митного кодексу України надавались відповідні документи, що підтверджують митну вартість. Також додатково декларант надав додаткові документи та повідомив митний орган про те, що надані всі наявні на момент декларування документи.

В силу частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Таким чином, позивачем надано до митниці документально підтверджені дані про ціну договору, ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 53 МК України, а також не містили в собі розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена.

Водночас відповідачем не доведено наявність обставин, які б могли бути підставою для коригування митної вартості, зокрема, що відомості про митну вартість товарів є неповними та/або недостовірними, або невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України» №2 від 13.03.2017 р., у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Вказане кореспондується із Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів затверджених Наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 року №598, у яких зазначено, що графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі 33 також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Отже, з огляду на наявні в матеріалах справи докази, позивач задля підтвердження митної вартості товарів за основним методом виконав свій обов`язок та до декларації митної вартості надав всі необхідні документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України, а також наявні у нього документи, передбачені ч.3 ст.53 МК України.

Таким чином, позивачем для оформлення товару за методом № 1 надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості товару. За вказаних обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного рішення щодо коригування митної вартості товарів.

Відповідно до ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В рішенні по справі «Щокін проти України» (Заяви № 23759/03 та № 37943/06, п.49-51) Європейський Суд вказав, що накладання органами державної влади на заявника додаткових зобов`язань зі сплати податку становило втручання в його майнові права у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

До того ж, Верховним Судом вже неодноразово висловлювалась правова позиція щодо застосування норм частини другої, третьої статті 53 Митного кодексу України, зокрема, в постановах від 07.05.2020 справа №826/10527/17, від 06.05.2020 справа №140/1713/19, від 27.03.2020 справа №540/2605/18, від 06.02.2020 №540/2219/18.

Відповідно до ч.2ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд доходить висновку, що при винесенні рішення про коригування митної вартості товарів № UA110080/2021/100021/1 від 18.03.2021 та картки відмови у митному оформлені (випуску) товарів № UA110080/2021/00103 від 18.03.2021. відповідач діяв не в порядку та не у спосіб, передбачені чинним законодавством, з викладених вище підстав.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 8,9,72,77,132,139,241-246,250,262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (50029, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1-А, код ЄДРПОУ: 00191307) до Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ: 43350935) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови у митному оформлені (випуску) товарів, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA 110080/2021/100021/1 від 18.03.2021.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформлені (випуску) товарів Дніпровської митниці Держмитслужби № UA110080/2021/00103 від 18.03.2021.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43350935) на користь Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (50029, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1-А, код ЄДРПОУ 00191307) судові витрати по справі у розмірі 4540,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко