Рішення № 100363430, 07.10.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2021 року Справа № 160/13159/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “ДТЗ” до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з вищезазначеним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару №UA110150/2021/000042/1 від 26.02.2021 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів, ТОВ "ПК "ДТЗ", було задекларовано до митного поста Дніпровської митниці Держмитслужби партію отриманого товару за електронною митною декларацією, а саме: за ЕМД № UA110150/2021/002686 від 25.02.2021 р.: інструменти ручні виробництва торговельної марки "NOWA", що мають у своєму складі вмонтований електричний двигун, з живленням від загальної електромережі, в комплекті з слюсарно-монтажним інструментом в якості набора для роздрібної торгівлі: дриль ударного типу, з електромеханічним ударним пристроєм, в комплекті з приладдям та інструментами для налагоджування та обслуговування, з комплектом слюсарних інструментів у пластиковому кейсі: комплект "NOWA" мод.Wi 950bl Kit – 1000 шт. Галузь застосування - свердління отворів з ударною дією або без неї у металах, деревені, цеглі, бетоні, природному камені, у побуті та будівництві. (Товар № 1 в гр. 31 ЕМД).

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею ТОВ "ПК "ДТЗ" було направлено електронне повідомлення, відповідно до якого виявлені начебто розбіжності у наданих документах, які, на думку відповідача, впливають на числове значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи начебто не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. Цим же повідомленням, митницею були додатково витребувані від ТОВ "ПК "ДТЗ", документи. Листом № 05-25/02 від 25.02.2021 р., ТОВ «ПК «ДТЗ» додатково надало митниці: комерційну пропозицію, прайс-лист, акт виконаних робіт від 22.02.2021 р., технічну документацію виробника та лист товариства №03-25/02 від 25.02.2021 р., а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами. 26.02.2021 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA110150/2021/000042/1, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованого Товару № 1 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Загальна сума митної вартості, визначена декларантом для Товару № 1 в спірному рішенні збільшена митницею з 15 110,00 дол.США. до 19 943,00 дол.США., тобто на 4 833,00 дол.США.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 року було відкрито провадження по даній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

На виконання ухвали суду - 02.09.2021 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB - NINGBO, China, згідно Інкотермс. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за терміном FOB, Продавець повинен доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. Водночас, відповідно до п.4.2 контракту від 15.11.2019 р. № JAQ-1-2020 у ціну товару включена виключно вартість пакування та маркування. Надані до митного оформлення комерційні документи (специфікація, інвойс) не містить інформації стосовно вартості послуг навантаження чи включення вказаних витрат до ціни товару. Заявленими умовами поставки FOB передбачено здійснення митних формальностей у країні відправлення продавцем. Крім того, відповідно до п.3.1.1 контракту, ціна товару включає ціну експортного митного оформлення товару. Всупереч зазначеному, митна декларація країни відправлення не надана до митного оформлення.

З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом надано договір перевезення вантажу морським транспортом від 15.10.2019 р. №1510/912/2019, рахунок від 22.02.2021 р. № L40554, заявка на міжнародне морське перевезення від 04.12.2020 р. № 1/45. У наданому рахунку про надання послуг перевезення від 22.02.2021 р. № L40554 зазначена вартість морського фрахту частини контейнера № ТGBU9831103 з урахуванням перевантаження, на загальну суму - 300 дол.США. Наявність перевантаження свідчить про наявність транспортного документу, що у порушення вимог ст.335 МКУ, до митного оформлення не надавався. У наданій до митного оформлення Заявці № 1/45 від 04.12.2020 р. містяться різні відомості про включення додаткових витрат, а саме в п.11 вартість послуг (виключаючи додаткові витрати), при цьому вартість фрахту по маршруту вказана з врахуванням перевантаження на загальну суму 300 дол.США. Згідно з Заявкою №1/45 від 04.12.2020 р. визначено маршрут перевезення та відповідно маршрут надання послуг Перевізником: NINGBO, China - port Pivdennyi - city Dnipro, Ukraine. При цьому, у рахунку про надання послуг перевезення від 22.02.2021 р. №L40554 наявні відомості лише щодо вартості морського перевезення (фрахту) маршрутом NINGBO, China - port Pivdennyi. Відповідно до наданого декларантом рахунку від 22.02.2021 р. №L40554, термін його оплати спливає 23.03.2021 р. Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2 ст.53 МКУ). Вказані документи до митного оформлення не надано. Оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів, яке є предметом судового оскарження у цій справі, оформлене відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів Україні від 24.05.2012 р. № 598, зареєстрованим в МУЮ 01.06.2012 р. за №883/21195, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

06.09.2021 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позов, в якій зазначається, що відповідачем лише після подання позову до суду, було надано у якості додатків до відзиву роздруківки у паперовому вигляді скріншотів екрану персонального комп`ютера, які не можуть бути належними та допустимими доказами в контексті ст.ст.72-76, 99 КАС України є паперовою копією електронного доказу, відтворити оригінал якого не можливо. Як вбачається з зазначених роздруківок скріншотів екрану, відбір товарів, раніше оформлених митними органами здійснювався за критерієм: «100 найдешевших за кілограм». У той же час на світовому ринку торгівля подібним товаром здійснюється за ціною за одиницю товару «штука», про що свідчать і надані до митного оформлення специфікація та інвойс. Пошукова система, відображена на роздруківках дозволяє здійснювати пошук за іншим критерієм: «100 найдешевших у додатковій одиниці», але такого пошуку митницею здійснено не було, що свідчить про упередженість митного органу. В той же час, відповідно до інформації, що міститься в скріншотах екрану: умови поставки, торгова марка, вагові, технічні, кількісні показники раніше оформлених митним органом товарів не співпадають з тими ж показниками задекларованого товару, що має значення для визначення числових значень митної вартості та свідчить про те, що раніше оформлені митницею товари не є подібними або аналогічними, тому не могли використовуватися для здійснення коригування в даному випадку.

Позивач вважає, що позиція митниці є хибною, оскільки надані ним документи для проведення митного оформлення підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган безпідставно визначив митну вартість за другорядним методом, прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування основного методу не були спростовані контролюючим органом. Посилання відповідача на наявність розбіжностей в документах та недостовірність зазначених в них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари, є необґрунтованими і протирічать наданим до позову доказам. Таким чином, позивач просив суд позов задовольнити з викладених у ньому підстав.

Відповідач своїм правом щодо надання письмових заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву, до теперішнього часу, не скористався.

В силу ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

За викладених обставин, відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві та у відповіді, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.11.2019 р., ТОВ «ПК «ДТЗ» (м.Дніпро) (Покупець) уклало з компанією YONGKANG JIAQI TOOL CO., LTD (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт № JAQ-1-2020 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту.

В подальшому, компанією YONGKANG JIAQI TOOL CO., LTD, відповідно до умов даного зовнішньоекономічного контракту, специфікації № 9 від 04.12.2020 р., рахунку-фактури № JQ-018-20908-2 від 22.12.2020 р. було здійснено поставку ТОВ «ПК «ДТЗ» партії товарів (дрилі). Усі зазначені товарні партії поставлялись на умовах FOB відповідно до міжнародних торговельних правил "ІНКОТЕРМС 2010".

Судом також встановлено, що позивач 25.02.2021 р. звернувся до Дніпровської митниці Держмитслужби з метою здійснення митного оформлення партії товарів: інструменти ручні, що мають у своєму складі вмонтований електричний двигун... дриль ударного типу з електромеханічним ударним пристроєм..., ввезеного на митну територію України на підставі контракту від 15.11.2019 р. № JAQ-1-2020, укладеного з компанією - «YONGKANG JIAQI TOOL" CO., LTD.», та надав ЕМД № UA110150/2021/002686.

Товар заявлено до митного органу, згідно з ст.58 МКУ, за ціною договору.

Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, позивачем було надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст.53 МКУ, перелік яких зазначений в гр.44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № JAQ-1-2020 від 15.11.2019 p.; додаток (специфікація) до нього № 9 від 04.12.2020 р.; рахунок-фактура № JQ-018-20908-2 від 22.12.2020 р.; пакувальний лист.

Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України позивач надав до митниці: договір перевезення вантажу морським транспортом №1510/912/2019 від 15.10.2019 р.; коносамент №UTRUST20120344E 09.01.2021 р.; міжнародну ТТН №0321/4 від 23.02.2021 р.; заявку на міжнародне морське перевезення № 1/45 від 04.12.2020 р.; рахунок №L40554 від 22.02.2021 р.

За результатами формато-логічного контролю автоматизованою системою аналізу згенеровано обов`язкові форми контролю за ЕМД від 25.02.2021 р. №UA110150/2020/002686: 105-2 - Контроль правильності визначення митної вартості товарів; 106-2 - Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів. По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 р. № 689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст.53 МКУ».

Відповідачем 26.02.2021 р. отримано додатково надані декларантом наступні документи: акт виконаних робіт від 22.02.2021 р.; каталог; прайс-лист від 10.11.2020 р.; комерційну пропозицію від 19.11.2020 р., лист підприємства №03-25/02 від 25.02.2021 р.

Відповідачем отримано лист декларанта вих.№ 05-25/02 від 26.02.2021 р., в якому повідомлено, що будь-які інші документи у ході митного оформлення товару, задекларованого за ЕМД №UA110150/2020/002686 надаватись не будуть. Інших документів, відповідно до сформованого списку у повідомленні №1 митниці, декларантом не надано.

Митна вартість, визначена відповідачем за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, та ґрунтується на вартості товару, митна вартість яких вже визнана митними органами та розраховується на рівні. Митну вартість товару №1 скориговано до рівня митної вартості товару «Інструменти ручні з вмонтованим електричним двигуном, дрилі всіх типів: Дриль ручна ударний електричний», вага нетто - 3565,7 кг, 1000 шт, країна виробництва та відправлення - Китай, митне оформлення якого здійснено за ціною угоди на умовах поставки СFR, за ЕМД №UА500020/2020/237646 від 08.12.2020 р. на рівні 4,07 дол.США/кг, що розраховується як 19,943 дол.СІІІА/шт. У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийнято рішення про коригування митної вартості від 26.02.2021 р. № UA110150/2020/000042/1.

Правомірність та обґрунтованість рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару №UA110150/2021/000042/1 від 26.02.2021 р. є предметом позову, який передано на розгляд суду.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Відповідно до частини 1 статті 49 МКУ митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 МКУ визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За змістом частини 2 статті 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Пунктом 1 частини 3 статті 52 МКУ передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.

Відповідно до частин 1, 2 статті 53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу ч.3 ст.53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Так, за результатами розгляду додатково наданих документів позивачем повідомлено відповідача, що наданий акт виконаних робіт від 22.02.2021 р. містить відомості щодо

вартості морського фрахту частини контейнеру № TGBU9831103 за маршрутом

Нінгбо, Китай - Південний, Україна, згідно з рахунком від 22.02.2021 р. № L40554 на

рівні 300 дол.США. Згідно з Заявкою № 1/45 від 04.12.2020 р. визначено маршрут прямування вантажу та відповідно маршрут надання послуг Експедитором: порт Нінгбо, Китай - порт Південний, Україна - м.Дніпро. Декларантом надано прайс-лист від 10.11.2020 р. та комерційну пропозицію від 19.11.2020 р.

В рішенні № UA110150/2021/000042/1 від 26.02.2021 р. митниця зазначає: «У графі 44 ЕМД від 25.02.2021 №UA110150/2020/002686 наявне посилання на документи (з поміткою d), скановані копії яких до митного оформлення не надано, а саме: від 22.02.2021 б/н (код 3000), від 25.02.2021 б/н (код 3012), від 19.11.2020 б/н (код 4310), від 10.11.2020 №б/н (3014), від 25.02.2021 Лист підприємства №03-25/02 (9000).».

Зазначене твердження відповідача є необґрунтованим, оскільки усі зазначені митницею в графі 44 електронної митної декларації документи з позначкою «d» були надані митниці позивачем в процесі проведення консультацій щодо митного оформлення спірної партії задекларованого товару у якості додатків до листа - відповіді на електроне повідомлення від митниці декларанту - листом № 05-25/02 від 25.02.2021 р., тому на момент винесення спірного рішення зазначеної розбіжності не існувало, відтак відповідач не повинен був зазначати дану розбіжність у гр. 33 рішення.

В рішенні № UA110150/2021/000042/1 відповідач зазначає: «Відповідно до специфікації від 04.12.2020 № 9, оплата здійснюється протягом 90 днів від дати отримання товару. Враховуючи умови поставки FOB, Продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Відповідно до відомостей коносаменту від 09.01.2021 № UTRUST20120344E, товар було завантажено на судно - 09.01.2021. Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2 cт.53 МКУ).».

Зазначене твердження відповідача є також необґрунтованим, оскільки відповідно до ч.4, 5 ст.58 МКУ митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Надана для митного оформлення специфікація від 04.12.2020 р. № 9 визначає термін сплати валютних коштів за товар, узгоджений сторонами - 90 днів від дати фактичного отримання товарів. Таким чином, на момент декларування термін сплати за товар не сплинув. Оплата не здійснювалась. Надання банківських платіжних документів не можливе з об`єктивних причин. На підставі наданих документів вартість товарів обчислювалася як ціна, що підлягає сплаті за товари. Надалі, тобто після прийняття митницею рішення про коригування митної вартості №UA110150/2021/000042/1 від 26.02.2021 р., позивачем була здійснена оплата товару на підставі специфікації №9 від 04.12.2020 р., що підтверджується платіжним дорученням №350 від 04.03.2021 року.

Також, в рішенні № UA110150/2021/000042/1 від 26.02.2021 р. відповідач зазначає: «Відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB - NINGBO, China, згідно Інкотермс. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за терміном FOB, Продавець повинен доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. Водночас, відповідно до п.4.2 контракту від 15.11.2019 №JAQ-1-2020 у ціну товару включена виключно вартість пакування та маркування. Надані до митного оформлення комерційні документи (специфікація, Інвойс) не містить інформації стосовно вартості послуг навантаження чи включення вказаних витрат до ціни товару.».

Але сторони контракту, узгоджуючи умови поставки FOB, передбачили, що витрати продавця на доставлення в порт завантаження та завантаження товару входять у інвойсну вартість товару, і покупець не несе додаткові витрати на ці операції. Відповідно до п.3.1.1 та п.4.2 зовнішньоекономічного контракту, до ціни товару включені вартість упаковки і маркування товару, завантаження товару на борт судна в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також витрати пов`язані з виконанням митних формальностей, необхідних для експорту товарів. За умовами контракту (п.3.1.1.) - ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) до порту призначення, тобто з урахуванням наведеної інформації, відображення згаданих витрат у комерційних документах у якості окремих статей витрат, або видача окремого комерційного документу на них не є обов`язковим.

Таким чином, враховуючи умови договору в вартість товару, зазначену в інвойсі, включені вартість самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

В спірному рішенні від 26.02.2021 р. відповідач зазначає: "Заявленими умовами поставки FОВ передбачено здійснення митних формальностей у країні відправлення продавцем. Крім того, відповідно до п.3.1.1 Контракту, ціна товару включає ціну експортного митного оформлення товару. Всупереч зазначеному, митна декларація країни відправлення не надана до митного оформлення.».

Зазначене зауваження відповідача є безпідставним, оскільки копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені ч.2 ст.53 МКУ містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Так, Контрактом № JAQ-1-2020 (п.3.5) сторонами узгоджені документи, які повинні надаватись компанією-продавцем для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація країни відправлення відсутня. Таким чином, позивач не має права вимагати від іншої сторони документи, надання яких не передбачено Контрактом.

Позивач в позові також зазначив, що Закон КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР №52 2008 року не є міжнародно-правовим актом і не підлягає виконанню суб`єктами декларування на території України. Цим Законом встановлено виключно порядок заповнення митної декларації виключно для суб`єктів декларування на території КНР. Також Законом не встановлено обов`язку для суб`єкта декларування на території КНР надавати митну декларацію українському підприємству, або обов`язку суб`єкту декларування на території України подавати митну декларацію КНР митному органу України.

Так, змінами внесеними до частини першої ст.53 МКУ (згідно з Законом України від 02.10.2019 року № 141-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань функціонування авторизованих економічних операторів»), виключено вимогу щодо подання органу доходів і зборів документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, одночасно з митною декларацією. Відповідно, з урахуванням внесених змін разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та у випадках, встановлених Кодексом, - декларація митної вартості згідно з частиною другою ст.264 МКУ.

Листом ДФС України від 03.02.2015 р. № 3327/7/99-99-24-02-02-17 звертається увага на те, що згідно з статтями 264 (ч.2) та 335 (ч.3) МКУ при здійсненні митного оформлення товарів разом з митною декларацією подаються лише рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та у випадках, встановлених МКУ, декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені статтями 257 (ч.8) та 335 (ч.3) МКУ, зазначаються у встановленому порядку в митній декларації.

Таким чином, митним законодавством, у т.ч. главами 6 - 11 МКУ, врегульовано питання щодо необхідності надання під час декларування товарів тільки тих документів, що містять відомості, необхідні для митного оформлення.

Згідно з ч.6 ст.54 МКУ орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Копія митної декларації країни відправлення у позивача відсутня, в зв`язку з чим надання її в зазначеному випадку декларування товару було неможливим. Вимога ж митного органу про її надання протирічить митному законодавству України.

Так, в рішенні № 114110150/2021/000042/1 від 26.02.2021 р. митниця зазначає: «В наданому рахунку про надання послуг перевезення від 22.02.2021 № L40554 зазначена вартість морського фрахту частини контейнера № ТGBU9831103 з урахуванням перевантаження, на загальну суму - 300 дол.США. Наявність перевантаження свідчить про наявність транспортного документу, що у порушення вимог cт.335 МКУ, до митного оформлення не надавався.».

Міжнародне морське перевезення контейнерів здійснювалось відповідно до укладеного договору міжнародного морського перевезення №1510/912/2019. Перевізником за договором виступає компанія «Global Container Lines Latvija SIA», яка відповідно до пунктів 1.1, 2.2 договору зобов`язана здійснити міжнародне морське перевезення (фрахт) вантажів Замовника в порядку та на умовах цього договору, видати та надати Замовнику коносамент, який є достатнім доказом здійснення перевезення та підставою для вивантаження та подальших операцій з вантажем в порту призначення.

Перевізником в рамках укладеного договору виданий коносамент №UTRUST20120344E від 09.01.2021 р., як основний транспортний документ, що підтверджує факт перевезення частини контейнеру відповідно до узгодженої заявки. Договором не передбачено надання Перевізником інших перевізних документів.

Відповідно до пунктів 1.2, 4.3 договору №1510/912/2019 від 15.10.19 р. детальні умови перевезення визначаються в заявках, підписаних Замовником, які є невід`ємною частиною Договору.

04.12.2020 року сторонами договора № 1510/912/2019 узгоджена Заявка №1/45 на здійснення морського перевезення з порта Нингбо (КНР) до порта Одеса товара - електричні дрілі у кількості 200 пакувань, вагою 5000 кг. Товар складає частину контейнера TGBU9831103. У заявці № 1/45 від 04.12.2020 р., інвойсі №L40554 від 22.02.2021 p., акті виконаних робіт від 22.02.2021 р., наданих разом з ЕМД, зазначено, що перевантаження входить у загальну вартість фрахту. Таким чином, перевантаження контейнерів на інше судно у порту перевалки відноситься до основних умов перевезення, узгоджених сторонами контракту. Узгоджена у заявці №1/45 вартість частини одного контейнера в даному випадку складає 300,00 USD, що повністю відповідає сумі, зазначеній в інших документах: рахунку на оплату фрахту, акті виконаних робіт. Надані транспортні та комерційні документи на підтвердження транспортної складової митної вартості не мають розбіжностей у відомостях і підтверджують вартість транспортних витрат у розмірі 300 дол.США за перевезення частини контейнеру з урахуванням перевантаження.

В спірному рішенні № UA110150/2021/000042/1 від 26.02.2021 р. відповідач також зазначає: «У наданій до митного оформлення Заявці № 1/45 від 04.12.2020 містяться різні відомості про включення додаткових витрат, а саме в п.11 вартість послуг (виключаючи додаткові витрати), при цьому вартість фрахту по маршруту вказана з врахуванням перевантаження на загальну суму 300 дол.США.»

За результатами розгляду листа позивача № 05-25/02 від 25.02.2021 р. митниця в рамках даної розбіжності також зазначила: «Наданий акт виконаних робіт від 22.02.2021 містить відомості щодо вартості морського фрахту частини контейнеру № TGBU9831103 за маршрутом Нінгбо, Китай - Південний, Україна, згідно рахунку від 22.02.2021 № L40554 на рівні 300 дол.США. Згідно Заявки № 1/45 від 04.12.2020 визначено маршрут прямування вантажу та відповідно маршрут надання послуг Експедитором: порт Нінгбо, Китай - порт Південний, Україна - м.Дніпро. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості підтверджені документально, визначені кількісно і достовірні (ст.58 МКУ). Відповідно до ч.2 ст.52 МКУ декларант зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Виявлені невідповідності викликають сумніви у достовірності наданих даних, що унеможливлює перевірку числового значення всіх понесених витрат на транспортування на визначеному у Заявці № 1/45 від 04.12.2020 маршруті перевезення.

В пункті 11 Заявки №1/45 від 04.12.2020 р. зазначено загальну вартість фрахту включаючи (а не виключаючи, як зазначає митниця) додаткові витрати, тому ніяких розбіжностей з приводу включення додаткових витрат до загальної вартості фрахту не існує.

Крім того, зауваження митниці стосовно невідповідності маршруту перевезення у заявці та акту виконаних робіт є помилковим, оскільки заявка №1/45 на здійснення міжнародного морського перевезення укладена сторонами в рамках договору №1510/912/2019 і є його невід`ємною частиною. В п.1 даної заявки зазначено маршрут прямування, а не перевезення вантажу: порт Нінгбо, Китай - порт Одеса (а не Південний, як невірно зазначила у зауваженні митниця), Україна - місто Дніпро, Україна. В той же час, у пункті 11 заявки визначено, що оплата здійснюється за перевезення вантажу (фрахт) за межами території України - з порту Нінгбо до порту Одеса.

Таким чином, компанія «Global Container Lines Latvija SIA» надала послуги з перевезення виключно за межами України, про що свідчать зазначені вище документи. По території України нею не здійснювалось перевезення і саме тому у рахунку про оплату перевезення, в акті виконаних робіт наявні відомості лише щодо вартості морського перевезення (фрахту) за межами України і будь-яких інших відомостей у цих документах не може бути зазначено.

Відповідно до ч.11 ст.58 МКУ, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню: 1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання; 2) витрати на транспортування після ввезення; 3) податки, які справляються в Україні.

В рішенні № UA110150/2021/000042/1 від 26.02.2021 р. митниця зазначає: «Відповідно до наданого декларантом рахунку від 22.02.2021 № L40554, термін його оплати спливає 23.03.2021. Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2 ст.53 МКУ). Вказані документи до митного оформлення не надано.».

Оплата послуг фрахту за інвойсом №L40554 на день декларування не здійснювалась, термін оплати не сплинув. Надання банківського платіжного документа не було можливе з об`єктивних причин, оскільки обов`язок надання такого документу обумовлений фактом здійснення такої оплати. Надалі ж, після прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості, оплата послуг фрахту була проведена позивачем, що підтверджується платіжним дорученням №49 від 01.04.2021року.

В спірному рішенні за наслідками розгляду листа декларанта № 05-25/02 від 25.02.2021 р. відповідач зазначає: «Декларантом надано прайс-лист від 10.11.2020 та комерційну пропозицію від 19.11.2020. Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. На практиці термін «прейскурант» частіше використовується для зазначення цін на перелік послуг. Наданий прайс-лист від виробника «TONGKANG J1AQI TOOL"CO., LTD.», має суб`єктивний характер в розумінні вимог статті 52 МКУ, містить умови поставки тотожні заявленим та виключно перелік товарів, заявлений до митного оформлення за ЕМД №UA110150/2020/002886, за формою за змістом повторюючи комерційну пропозицію від 19.11.2020.».

Зазначена підстава для коригування є неґрунтованою та формальною, оскільки прайс-лист є документом довільної форми і діючим законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми для нього. Згідно загальноприйнятої світової практики, прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов оплати чи технічних характеристик товарів, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

На це звертав свою увагу Верховний Суд у своїх постановах від 27.06.2019 р. №0840/3083/18, від 13.09.2019 р. № 820/859/17, від 06.02.2020 р. №520/10709/18.

Відомості, зазначені у прайс-листах знайшли своє підтвердження у первинних документах - специфікаціях та інвойсах. Таким чином, зауваження митниці відносно прайс-листа не є підставою для витребування додаткових документів або неврахування його, як документу, підтверджуючого вартість товару.

Відповідно до ч.1 ст.55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч.2 ст.55 МКУ прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Враховуючи все викладене вище, суд дійшов висновку, що позивач надав всі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість, контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом – за ціною договору. Тобто не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню, відмінного від основного методу.

Згідно з Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року” №2 від 13.03.2017 р., у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Вказане кореспондується із Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів затверджених Наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 року №598, у яких зазначено, що в графі 33 “Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості” зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі 33 також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Так, в гр.33 спірного рішення відповідачем також зазначено: "Митна вартість, визначена митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ та ґрунтується на вартості товару, митна вартість яких вже визнана митними органами та розраховується на рівні: Митну вартість товару МІ скориговано до рівня митної вартості товару «Інструменти ручні з вмонтованим електричним двигуном, дрилі всіх типів: Дриль ручна ударний електричний», вага нетто - 3565,7 кг, 1000 шт., країна виробництва та відправлення - Китай, митне оформлення якого здійснено за ціною угоди на умовах поставки СFR за ЕМД №UА500020/2020/237646 від 08.12.2020 на рівні 4,07 дол.США/кг, що розраховується як 19,943 дол.США/шт.".

Як зазначено в графі 33 спірного рішення, митна вартість, визначена митницею відповідно до заявлених позивачем товарів у валюті контракту, згідно з положеннями ст.64 МКУ, ґрунтується на ціновій інформації відповідно до наявної у митного органу інформації щодо вартості оцінюваних товарів з урахуванням опису товару, сфери застосування, технічних характеристик, термінів ввезення, вагових характеристик.

Але, в спірному рішенні відповідачем зазначена лише дата раніше оформленої ЕМД, її реєстраційний номер, порядковий номер зазначеного у ній товару, рівень до якого скориговано митну вартість, метод за яким скориговано митну вартість. При цьому, в рішенні не зазначена загальна кількість партії раніше оформленого товару, вага одиниці товару та розрахунок митної вартості, не наведена торгова марка, технічні характеристики товару, що має значення, оскільки ціна товару за контрактом встановлювалась виходячи не з ваги товару, а з його характеристик, а ідентифікація раніше оформленого митницею товару, на підставі лише зазначених вище відомостей не можлива.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МКУ, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування». (Постанова від 22.04.2019 №815/6242/17).

Між тим, спірне рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та вмотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МКУ.

Приймаючи рішення про коригування митної вартості товару, відповідач виходив з наявної інформації щодо раніше визначеного рівня митної вартості. Однак, в порушення вимог ст.57 МКУ митницею не доведено неможливість застосування інших (попередніх) методів (2а-2г) визначення митної вартості товару, а застосовано резервний метод, який відповідно до наведених вище норм законодавства застосовується у випадку, якщо митна вартість товару не може бути визначена за попередніми методами.

Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МКУ. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Такий правовий висновок здійснений Верховним Судом України в постанові по справі № 21-127а15 від 31.03.2015.

Таким чином, факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МКУ, є підставою для витребування додаткових документів.

Аналогічний підхід закріплено і у Методичних рекомендаціях щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби від 11.09.2015 р. №689.

Так, у пункті 8 розділу 2 цих Методичних рекомендацій зазначено, що у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Тобто при відповідному спрацюванні автоматизованої системи аналізу та управління ризиками митний орган повинен насамперед здійснити перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, і лише після «цього у разі виявлення підстав може витребувати у декларанта додаткові документи.

Таке тлумачення зазначеної правової норми повністю співпадає з правовим висновком, висловленим Верховним Судом по справі № 809/453/17 від 03.04.2018 р.

В рішенні по справі “Щокін проти України” (Заяви № 23759/03 та № 37943/06, п.49-51) Європейський Суд вказав, що накладання органами державної влади на заявника додаткових зобов`язань зі сплати податку становило втручання в його майнові права у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Таким чином, ТОВ "ПК "ДТЗ" під час митного оформлення надало усі необхідні документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність оскаржуваного рішення.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд приходить до висновку що при винесені рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару №UA110150/2021/000042/1 від 26.02.2021 р., відповідач діяв не в порядку та не у спосіб, передбачені чинним законодавством, з викладених вище підстав, що є підставою для задоволення позову повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову, тому судовий збір у розмірі 2 270 грн. підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару №UA110150/2021/000042/1 від 26.02.2021 р.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (49000, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 39421732) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “ДТЗ” (вул.Н.Алексєєнко, 100, прим.1, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 42634661) судові витрати по справі у розмірі 2 270 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Суддя К.С. Кучма