Рішення № 100363377, 02.09.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2021 року Справа № 160/9764/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/9764/21 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

17 червня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення з 01 квітня 2019 року основного розміру пенсії за вислугу років під час перерахунку, з розміру 71% від відповідних сум грошового забезпечення на розмір 70 % ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 71% відповідних сум грошового забезпечення з 01.04.2019 року з урахуванням виплачених сум та компенсації за затримку виплати частини пенсії на індекс інфляції до дати фактичної виплати доплати пенсії.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що отримує пенсію у відповідності до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. При призначенні пенсії її основний розмір становив 71 % відповідних сум грошового забезпечення. В квітні 2018 року відповідачем проведено перерахунок призначеної позивачу пенсії, в зв`язку зі зміною грошового забезпечення на підставі Постанов Кабінету Міністрів України № 704 та №103, виходячи з основного розміру пенсії 70% грошового забезпечення. Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про перерахування та виплату пенсії з 01.01.2018 року у розмірі 71% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року по справі № 160/4326/20, відповідача зобов`язано здійснити перерахунок та виплату позивачу основного розміру пенсії у розмірі 71% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 року, з урахуванням виплачених сум. Відповідач на виконання зазначеного рішення суду, здійснив перерахунок призначеної позивачу пенсії з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 71% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 року, з урахуванням виплачених сум, що підтверджується перерахунком пенсії з 01 грудня 2020 року за пенсійною справою № ФД194886 від 24.11.2020. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 січня 2021року по справі № 160/14530/20 було зобов`язано відповідача перерахувати та виплатити з 01.04.2019 пенсію позивачу, згідно довідки Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 07.10.2020 № ФД104886, з урахуванням її щомісячного основного розміру та раніше сплачених коштів, а також нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з виплатою з 05.03.2019 сум пенсії у зниженому розмірі станом на дату виплати заборгованості у відповідному місяці. Відповідач на виконання рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду 12 січня 2021 року по справі № 160/14530/20 здійснив перерахунок призначеної позивачу пенсії (з врахуванням раніше виплачених сум) з 05.03.2019 року не в повному обсязі, а виходячи з 70 % сум грошового забезпечення, що підтверджується перерахунком пенсії відповідачем з 01 квітня 2019 року за пенсійною справою № ФД194886 від 11.03.2021. Так, 15.03.2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою, оскільки розмір пенсії становив більше, ніж 70 %. 12.04.2021 позивач подав до відповідача заяву, в якій просив надати інформацію про розгляд його звернення і суть прийнятого рішення. На вказану заяву, листом від 29.04.2021 року відповідач повідомив, що позивачу проведено перерахунок пенсії на виконання рішенням суду від 12.01.2021 року по справі №160/14530/20 виходячи з 70% сум грошового забезпечення. Листом від 21.05.2021 року відповідач на звернення позивача зазначив, не зобов`язано органи Пенсійного фонду України, перераховувати пенсію з розміру 71 % відповідних сум грошового забезпечення з 01.04.2019, оскільки на момент перерахунку було застосовано ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою передбачено, що максимальний розмір пенсії при її призначенні не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Позивач, посилаючись на правову позицію викладену у зразковій справі (рішення Верховного суду України від 04.02.2019 року у справі № 240/5401/18, яке 16.10.2019 року набрало законної сили) вважає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення йому розміру пенсії за вислугу років з 71% на 70 % грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії є протиправними та такими, що суперечать вимогам діючого законодавства.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/9764/21 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/9764/21 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

04 серпня 2021 р. представником Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області направлено до суду відзив на позовну заяву, який одержано судом 16.08.2021 року, в якому відповідач заперечив проти заявлених ОСОБА_1 до суду позовних вимог. Так відповідачем вказується, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного від 12.01.2021 по справі № 160/14530/20 проведено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 відповідно до довідки наданої Дніпропетровським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки від 07.10.2020 № ФД104886. Доплата за період з 01.04.2019 по 31.03.2021 становить 156244,80 грн. Головним управлінням нарахована компенсація втрати частини доходів в розмірі 9514,94 грн. Нараховану виплату за рішенням суду за період з 01.04.2019 по 31.03.2021 в сумі 156244,80 грн. та компенсаційних виплат на виконання зазначеного рішення суду, буде здійснено після надходження бюджетних асигнувань, виділених на цю мету, позивачу виплачено у квітні 2021 року. Оскільки, Законом України від 27.03.2014 № 1166-VІІ «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» були внесені зміни статті до 13 Закону № 2262-ХІІ, за якими максимальний розмір пенсії, що призначається за вислугу років, не повинен перевищувати 70 відсотків сум грошового забезпечення, на виконання рішення суду від 12.01.2021 по справі № 160/14530/20, яким Головне управління не було зобов`язано провести перерахунок та виплату позивачу пенсії з 01.04.2019, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 71% сум грошового забезпечення, позивачу проведено перерахунок пенсії за чинною редакцією Закону, а саме, з 01.04.2019 в розмірі 70% від грошового забезпечення зазначеного у довідці ДОТЦК та СП. Відповідач вважає, він виконав зобов`язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії позивача в порядку, та в межах повноважень, покладених на управління Пенсійного фонду України.

16 серпня 2021 рок від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якому підтримано правову позицію викладену в позовній заяві та зазначено, зокрема, що при перерахунку пенсії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повинно розраховувати основний розмір пенсії у відсотках від суми грошового забезпечення, право на які позивач набув на момент виходу на пенсію у 2004 році, а саме в розмірі 71 % від суми грошового забезпечення і розмір розрахунку відсотків пенсії не може бути зменшений рішенням відповідача.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу 27 років з 2004 року призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», з грошовим забезпеченням 71% (Розрахунок за пенсійною справою ФД-104886 від 16.12.2004).

12 квітня 2021 року позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій зазначив, що при перерахунку його пенсії з 01 квітня 2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області неправомірно зменшило розмір пенсії за вислугу років з 71 % до 70 %. Посилаючись на правову позицію викладену у судових рішеннях Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2021 по справі № 160/14530/20 та по справі № 160/4326/20 від 22 червня 2020 року.

21 травня 2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано відповідь, в якій зазначено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного від 12.01.2021 по справі № 160/14530/20 проведено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення, яка надана Дніпропетровським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки від 07.10.2020 за № ФД 104886. Пенсійний орган повідомив позивача, що зазначеним рішенням не зобов`язано органи Пенсійного фонду України, перераховувати пенсію з розміру 71 % відповідних сум грошового забезпечення з 01.04.2019, оскільки на момент перерахунку було застосовано ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою передбачено, що максимальний розмір пенсії при її призначенні не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Посилаючись на статтю 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», відповідач зазначає, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Доплату за період з 01.04.2019 по 31.03.2021 у розмірі 156244,80 грн. та компенсаційних виплат на виконання зазначеного рішення суду, винесеного на користь позивача, буде здійснено після надходжень бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. Виплата пенсії з 01.04.2021 здійснюється в розмірі 13371,80 грн., який обчислено на виконання рішення суду. Відповідач зазначає, що вчинив дії в порядку, встановленому судовим рішенням, в межах повноважень, покладених на управління Пенсійного фонду України.

Не погоджуючись з такими діями відповідача щодо визначення відсотку від грошового забезпечення на рівні 70%, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Статтею 13 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII було передбачено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:

а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;

б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт «б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);

в) особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, 100 процентів, до категорії 2, 95 процентів.

Перерахунок призначених пенсій визначено ст. 63 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII відповідно до якої, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії).

Відповідно до частини другої статті 63 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

08.07.2011 прийнято Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI (далі Закон від 08.07.2011 № 3668-VI), який набрав чинності 01.10.2011. Підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону внесено зміни до Закону від 09.04.1992 № 2262-XII, зокрема в частині другій статті 13 цифри « 90» замінено цифрами « 80».

27.03.2014 прийнято Закон від 27.03.2014 № 1166-VII, який набрав чинності з 01.04.2014, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону від 09.04.1992 № 2262-XII: у частині другій статті 13 цифри « 80» замінено цифрами « 70». Ці зміни набрали чинності з 01.05.2014.

Законом від 27.03.2014 № 1166-VІІ внесені зміни до статті 13 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII та змінено до 70 % максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.

Суд зазначає, що відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10.02.2021 по справі № 0940/2217/18.

Суд зазначає, що стаття 13 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.

Зміни до статті 63 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII ні Законом від 08.07.2011 № 3668-VI, ні Законом від 27.03.2014 № 1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом від 08.07.2011 № 3668-VI та Законом від 27.03.2014 № 1166-VII зміни до статті 13 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону від 08.07.2011 № 3668-VI та Закону від 27.03.2014 № 1166-VII не зазнала.

Аналогічні правові висновки викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.02.2019 за результатами розгляду зразкової адміністративної справи № 240/5401/18, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019.

Тому, застосування відповідачем статті 13 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII, яка регулює призначення пенсій, до правовідносин із перерахунку пенсії позивачу, є протиправним.

Крім того суд зазначає, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року по справі №160/4326/20 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення розміру раніше призначеної ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії з 01.01.2018 з 71% до 70% відповідних сум грошового забезпечення. Зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 71 % відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 року, з урахуванням виплачених сум. Цим рішенням суду звернуто увагу відповідача на неправомірність зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача під час її перерахунку. Однак висновки суду відповідачем залишено поза увагою, та під час перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки повторно всупереч закону зменшено відсоткове значення розміру пенсії.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача із 71 % до 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

Як наслідок, підлягає задоволенню і вимога зобов`язального характеру, шляхом зобов`язання відповідача здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату позивачу пенсії виходячи із 71 % сум грошового забезпечення з 01.04.2019 року, з урахуванням виплачених сум.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159 (далі Порядок № 159).

Стаття 2 Закону №2050-III визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Пунктами 2, 3 Порядку №159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).

Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100 (пункт 4 Порядку № 159).

Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Водночас, кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи та пов`язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або такий, який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду України від 11 липня 2017 року №21-2003а16, а також у постановах Верховного Суду від 13 листопада 2018 року у справі №814/1527/17 та від 18 грудня 2018 року у справі № 816/301/16, від 30 вересня 2020 року у справі № 2-а-1/11, від 15 жовтня 2020 року у справі № 240/11439/19, які суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що позивач є звільненим від сплати судового збору, відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір», судові витрати останнім понесені не були, отже, підстави для розподілу судових витрат, у даному випадку відсутні.

У зв`язку з перебуванням судді Боженко Н.В. у відпустці, рішення постановлено в перший робочий день судді - 02 вересня 2021 року.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення з 01 квітня 2019 року основного розміру пенсії за вислугу років підчас перерахунку, з розміру 71% від відповідних сум грошового забезпечення на розмір 70 % сум ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 71% відповідних сум грошового забезпечення з 01 квітня 2019 року з урахуванням виплачених сум та компенсації за затримку виплати частини пенсії на індекс інфляції до дати фактичної виплати доплати пенсії.

Розподіл судових витрат не здійснювався.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко