Ухвала суду № 100363189, 18.10.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відкриття провадження у адміністративній справі

м. Вінниця

18 жовтня 2021 р. Справа № 120/12080/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Богоніс М.Б., перевіривши матеріали

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Київської міської ради (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044, код ЄДРПОУ 22883141)

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

УСТАНОВИВ

У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивачка посилається на протиправну бездіяльність відповідача щодо не прийняття по суті рішення за результатом розгляду її клопотання від 29.04.2021 про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки, землі житлової та громадської забудови, комунальної форми власності, для житлової забудови, орієнтовною площею 0.10 га, кадастровий номер 8000000000:79:562:0001, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована на території м. Києва.

Позивачка зазначила, що із клопотанням про надання дозволу вона звернулася 29.04.2021, однак на час звернення до суду (21.09.2021) відповідачем жодного рішення за результатом його розгляду не прийнято.

Це стало приводом для звернення до суду з метою визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання Київську міську раду розглянути клопотання.

Ухвалою від 04.10.2021 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

12.10.2021 до суду надійшла заява позивачки про усунення, вказаних в ухвалі від 04.10.2021, недоліків.

У заяві позивачка просить звільнити її від сплати судового збору, обґрунтовуючи тим, що розмір судового збору, який необхідно сплатити за подання позовної заяви, перевищує 5 % розміру її річного доходу за 2020 рік.

Згідно ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ст. 132 КАС України).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон від 08.07.2011 № 3674-VI).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закон від 08.07.2011 № 3674-VI).

Отже, в силу приписів закону, суд може звільнити позивача від сплати судового збору за його клопотанням і однією з підстав для цього є майновий стан особи. Водночас визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

В цьому контексті важливо зазначити, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що судовий збір має бути розумним, тобто таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений. Оскільки невиправдано великий їх розмір, який не враховує фінансове положення заявників, а розраховується на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя (див. справу "Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії").

Окрім того, у своїй практиці Європейський суд звертав увагу на необхідності дотримання балансу між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи з однієї сторони та правом заявника на доступ до правосуддя з іншої. Для того, щоб гарантувати такий справедливий баланс, та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від судового збору тих заявників, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію.

Таким чином, питання фінансової спроможності заявника сплатити судовий збір є обов`язковим для врахування та повинно вирішуватись судом з огляду на обставини конкретної справи та надані заявником докази.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01.01.2021 встановлено у розмірі 2270,00 гривні.

Позивачкою фактично заявлено одну вимогу немайнового характеру. Відтак розмір належного до сплати судового збору за подання позову становить (2270,00 х 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) 908,00 грн.

Однак, згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, інформація про доходи позивачки за період з I кварталу 2020 року до IV квартал 2020 року у системі відсутня.

З огляду на викладене, доходжу висновку про наявність достатніх підстав для задоволення клопотання позивачки про її звільнення від сплати судового збору.

З урахуванням цього, вважаю, що позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, підсудна Вінницькому окружному адміністративному суду та подана з дотримання строку звернення до адміністративного суду. Підстав для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження в адміністративній справі не встановлено.

Враховуючи викладене, позовну заяву необхідно прийняти до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі.

Пунктом 4 ч. 9 ст. 171 КАС України передбачено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи, доходжу висновку про розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

В силу ч. 3 ст. ст. 77 КАС України, докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Про витребування доказів за власною ініціативою суд постановляє ухвалу (ч. 3 ст. 80 КАС України).

Тому, з метою з`ясування всіх обставин у справі, у відповідача необхідно витребувати належним чином засвідчені копії клопотання позивачки від 29.04.2021 із додатками до нього та інформацію про хід його розгляду.

Керуючись ст. 9, 77, 80, 171, 248, 256, 262 КАС України,

УХВАЛИВ

1. Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.

2. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання до суду адміністративного позову у цій справі.

3. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

4. Розгляд справи здійснюватиметься суддею Богоносом Михайлом Богдановичем одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

5. Встановити відповідачу 15-денний строк з дня копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку ст. 162 КАС України

6. Встановити позивачу 3-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив в порядку ст. 163 КАС України.

7. Встановити відповідачу 3-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення в порядку ст. 164 КАС України.

8. Витребувати за ініціативою суду у Київської міської ради належним чином засвідчені копії клопотання ОСОБА_1 від 29.04.2021 із додатками до нього та інформацію про хід його розгляду.

9. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи.

10. Копію позовної заяви з додатками надіслати відповідачу.

11. Повідомити, що учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Богоніс Михайло Богданович