Рішення № 100362968, 18.10.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 жовтня 2021 р. Справа № 120/6817/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовног провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1660 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1 , позивач) до військової частини А 1660 (далі - військова частина 1660, відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність щодо не проведення остаточного розрахунку при звільненні з військової служби, що полягає у невиплаті грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної додаткової відпустки, яка надається військовослужбовцям, виконання обов`язків, яких пов`язано з підвищеним нервово - емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров`я за 2014 - 2021 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 04.03.2021 року;

- зобов`язати Військову частину А1660 нарахувати та виплатити грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної додаткової відпустки, яка надається військовослужбовцям, виконання обов`язків, яких пов`язано з підвищеним нервово - емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров`я за 2014 - 2021 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 04.03.2021 року.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначає що відповідачем не нараховано та не виплачено йому компенсацію при звільнені за всі невикористані дні додаткової відпустки за виконання обов`язків яких пов`язано з підвищеним нервово - емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров`я за період з 2014 - 2021 рік.

Ухвалою суду від 02.07.2021 року, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 28.09.2021 р. витребувано додаткові докази .

13.10.2021 р. надійшов відзив, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову вказуючи на те, що у нього відсутні відповідні накази стосовно того, чи надавались позивачу у 2014 -2015 р. додаткові відпустки. Також зазначено, що у 2021 р. позивач не набув права на додаткову відпустку , оскільки ніс лише 4 бойових чергування.

Ухвалою від 18.10.2021 р. відмовлено в задоволенні клопотання про витребування додаткових доказів у справі.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши інші докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Наказом командира Військової частини А 1660 від 04.03.2021 року №45 ОСОБА_1 виключено із списків особового складу частини.

При цьому, при звільненні не проведено нарахування та виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткові відпустки за період з 2014-2021 р., яка надається військовослужбовцям, виконання обов`язків яких пов`язано з підвищеним нервово - емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров`я (відпустка за несення бойового чергування).

Відповідно до довідки Військової частини А 1660 від 16.04.2021 №350/163/1/514/ПС позивач залучався до несення бойового чергування 01.01.2016 по 31.12.2016 - в кількості 54 бойових чергувань; з 01.01.2017 по 31.12.2017- в кількості 57 бойових чергувань; з 01.01.2018 по 31.12.2018 - в кількості 51 бойове чергування, з 01.01.2019 по 31.12.2019 - в кількості 70 бойових чергувань; 01.01.2020 по 31.12.2020 - в кількості 34 бойових чергувань; 01.01.2021 по 04.03.2021 - в кількості 4 бойових чергувань.

Позивач звернувся із заявою до відповідача, за наслідком розгляду якої його листом № 350/163/1/555/пс від 20.04.2021 р. повідомлено про відсутність відповідного права на отримання грошової компенсації за неотримані додаткові відпустки за період з 2014 по 2021 рік, оскільки пунктом 19 статті 10-1 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" припинено надання військовослужбовцям відповідних додаткових відпусток під час дії особливого періоду. Також позивачу надано розрахунок всіх днів невикористаної додаткової відпустки за несення бойового чергування, за кожен рік окремо, починаючи з 2016 року по 13.12.2021 року у формі довідки. Щодо інформації бойового чергування за 2014 рік Військова частина А 1660 не має можливості надати так як матеріали, які містять вказану інформацію за 2014 рік передані до Галузевого державного архіву міністерства оборони України.

Відповідно до архівної довідки, виданої Галузевим державним архівом Міністерства оборони України, ОСОБА_1 ніс у 2014 році 76 бойових чергувань. Стосовно наказів про призначення бойового чергування за період з 2015 року та книги алфавітного обліку військовослужбовців вказано , що такі до ГДА МОУ на зберігання не надходили.

Не погоджуючись із бездіяльністю щодо невиплати відповідної компенсації, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України гарантовано, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Цією ж статтею передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

При цьому, статтею 45 Конституції України унормовано, що кожен хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.

Відповідно до Конституції України основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з абзацами першим, третім пункту 4 статті 10-1 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, виконання обов`язків військової служби яких пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров`я, крім військовослужбовців строкової військової служби, надається щорічна додаткова відпустка із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої щорічної додаткової відпустки визначається залежно від часу проходження служби в цих умовах та не може перевищувати 15 календарних днів.

Військовослужбовцям, які одночасно мають право на отримання щорічної додаткової відпустки, передбаченої абзацом першим цього пункту та іншими законами, щорічна додаткова відпустка із збереженням грошового та матеріального забезпечення надається за однією з підстав за вибором військовослужбовця.

Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України "Про відпустки". Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України (абзац перший пункту 8 статті 10-1 Закону № 2011-XII).

Згідно з абзацами першим - четвертим пункту 14 статті 10-1 Закону № 2011-XII Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються з військової служби, за винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі та у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічна основна відпустка надається з розрахунку 1/12 частини тривалості відпустки, на яку вони мають право відповідно до пункту 1 цієї статті за кожний повний місяць служби в році звільнення. При цьому, якщо тривалість відпустки таких військовослужбовців становить більш як 10 календарних днів, їм оплачується вартість проїзду до місця проведення відпустки і назад до місця служби або до обраного місця проживання в межах України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі та у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічні основні відпустки та додаткові відпустки в рік звільнення надаються на строки, установлені пунктами 1 та 4 цієї статті.

У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

У разі звільнення військовослужбовця до закінчення календарного року, за який він уже використав щорічну основну та щорічну додаткову відпустки, за винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі або у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, на підставі наказу командира (начальника) військового з`єднання чи частини, керівника органу військового управління, вищого військового навчального закладу, установи та організації провадиться відрахування із грошового забезпечення за дні відпустки, що були використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після звільнення військовослужбовця.

Статтею 4 Закону України "Про відпустки" від 05 листопада 1996 року №04/96-ВР (далі - Закон № 504/96-ВР, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) передбачено такі види щорічних відпусток: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Відповідно до ч. 4 ст. 10-1 Закону військовослужбовцям, виконання обов`язків військової служби яких пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров`я, крім військовослужбовців строкової військової служби, надається щорічна додаткова відпустка із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої щорічної додаткової відпустки визначається залежно від часу проходження служби в цих умовах та не може перевищувати 15 календарних днів.

Відповідно до п.п 1, 11 Порядку надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами та на посадах, виконання обов`язків військової служби за якими пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2012 року № 702, щорічні додаткові відпустки із збереженням грошового та матеріального забезпечення за виконання обов`язків військової служби в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами, пов`язане з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я (далі - додаткова відпустка), надаються військовослужбовцям у році, що настає після календарного року, під час якого військовослужбовці проходили військову службу в умовах та (або) на посадах, виконання обов`язків військової служби за якими надає право на зазначену додаткову відпустку (крім військовослужбовців строкової служби), і можуть бути використані за їх бажанням одночасно із щорічною основною відпусткою або окремо. Щорічна додаткова відпустка надається в календарних днях пропорційно фактичному часу виконання обов`язків військової служби в зазначених умовах та (або) на посадах.

Відповідно до Переліку військових посад Збройних Сил, виконання обов`язків військової служби за якими пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, що дають право на щорічну додаткову відпустку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2012 року № 702 (далі Перелік): начальник відділу, начальник зв`язку, радіотехнічного забезпечення, автоматизованих та інформаційних систем належать до переліку посад військовослужбовців, які несуть бойове чергування з протиповітряної оборони, протичовнової оборони, спеціальне чергування з протипідводно-диверсійної оборони та забезпечують недоторканність повітряного простору та простору в межах територіального моря України.

Перебування позивача на вказаних посадах підтверджується витягом із наказу №45 від 04.03.2021 р.

Отже, на підставі ч. 4 ст. 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2012 року № 702 позивач має право на щорічну додаткову відпустку та, відповідно, і на виплату грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, оскільки в період з 2014 року по 2020 рік така відпустка йому не надавалась та при звільненні компенсація не виплачувалася.

При цьому , суд вказує, що відповідачем не спростовано факт не надання даних відпусток позивачеві.

Відтак, позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності військової частини А1660 щодо не проведення остаточного розрахунку, а саме грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки за виконання обов`язків, які пов`язані з підвищеним нервово - емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров`я за період з 2014 року по 2020 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 04.03.2021 р. підлягає задоволенню.

З метою належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Військову частину А1660 нарахувати та виплатити грошову компенсацію за всі невикористані дні додаткової відпустки за виконання обов`язків яких пов`язано з підвищеним нервово - емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров`я за період з 2014 року по 2020 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 04.03.2021 р.

Разом з тим, оцінюючи вимогу стосовно надання компнсанції за додаткову відпустку за 2021 рік, то така не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2012 року № 702, додаткова відпустка військовослужбовцям, зазначеним у пунктах 1-157 додатка 2 до постанови від 1 серпня 2012 р. № 702 (далі - постанова), надається із розрахунку: 1 доба додаткової відпустки за кожні 6 діб чергувань.

При цьому, у 2021 році позивач ніс лише 4 бойових чергування, відповідно, права на додаткову відпустку у 2021 р. не набув.

А отже, відповідачем правомірно не виплачено грошову компенсацію за додаткову відпустку в 2021 р., відтак, відсутні підстави зобов`язувати виплачувати таку за даний період, відповідно, позов в цій частині не підлягає зарахуванню.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, відтак такий не сплачувався, а отже не підлягає відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини А1660 щодо не проведення остаточного розрахунку при звільненні ОСОБА_1 з військової служби, що полягає у невиплаті грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної додаткової відпустки, яка надається військовослужбовцям, виконання обов`язків, яких пов`язано з підвищеним нервово - емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров`я за 2014 - 2020 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 04.03.2021 року.

Зобов`язати військову частину А1660 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної додаткової відпустки, яка надається військовослужбовцям, виконання обов`язків, яких пов`язано з підвищеним нервово - емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров`я за 2014 - 2020 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 04.03.2021 року.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , індентифікаційний номер за ДРФО - НОМЕР_1 ).

Відповідач: військова частина А1660 (вул. Стрілецька, 17, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 24976042).

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна