Ухвала суду № 100362499, 13.10.2021, Харківський районний суд Харківської області

Справа №635/6371/21

Провадження по справі 1-в/635/614/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2021 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Березовської І.В.,

за участю прокурора - Гелета О.О.,

секретар судового засідання - Лещенко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області клопотання засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Чугуєва Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 18 грудня 2017 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

- 15 квітня 2020 року Чугуївським міським судом Харківської області за ч.ч.1,2 ст. 185, ч.2 ст. 289, ч. 1 ст. 70, ч.4 ст. 70 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі,

про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання,

В С Т А Н О В И В:

15 квітня 2020 року ОСОБА_1 засуджений вироком Чугуївського районного суду Харківської області за ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 289, ч.1 ст. 70, ч.4 ст. 70 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі.

Засуджений ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, посилаючись на те, що за час відбування покарання повною мірою відчув та зрозумів тяжкість скоєного ним злочину, його наслідки, повністю переглянув своє ставлення до злочинної діяльності, а тому після звільнення бажає повернутись до чесного та законослухняного життя. Зазначив, що бажає якнайшвидше та у повному обсязі відшкодувати завдані потерпілому збитки, а також повністю погасити заборгованість перед державою у частині сплати судових витрат. При цьому вважає, що більш швидке погашення цієї заборгованості можливе лише в умовах волі із значно вищим розміром заробітної плати та більш широким вибором роботи, ніж в установі виконання покарання. Крім того, засуджений зазначив, що за час відбування покарання у нього не було жодних зауважень та стягнень, що, на його погляд, є показником його бездоганної поведінки. Також він має заохочення від адміністрації установи за сумлінну працю, що свідчить про його прагнення стати на шлях виправлення.

Прокурор Харківської окружної прокуратури Харківської області Гелета О.О. у судовому засіданні проти задоволення клопотання засудженого ОСОБА_1 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання заперечував, посилаючись на те, що засуджений до праці ставиться посередньо, має посередні характеристики та не завжди виконує законні вимоги персоналу, а тому своєю поведінкою та ставленням до праці не довів свого виправлення.

Представник Державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)» Заїка О.А. в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Засуджений ОСОБА_1 надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, клопотання підтримав.

Суд, вислухавши прокурора, дослідивши матеріали клопотання та матеріали особової справи засудженого, вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 засуджений вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 15 квітня 2020 року за ч.1 ст. 185, ч.2 ст.185, ч.2 ст. 289, ч. 1 ст. 70, ч.4 ст. 70 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі.

Вироком початок строку відбуття покарання постановлено обчислювати з 18 жовтня 2017 року, тобто з моменту фактичного затримання на підставі ст. 208 КПК України, зараховано в строк відбування покарання, частково відбуте покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 18 грудня 2017 року.

Вирок набрав законної сили 23 липня 2020 року.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_1 - 12 серпня 2020 року, кінець строку - 13 березня 2023 року.

Засуджений з 01 вересня 2020 року відбуває покарання в Державній установі «Темнівська виправна колонія (№100)».

Станом на 02 липня 2021 року засуджений фактично відбув 2/3 строку покарання.

Згідно характеристики на засудженого, наданої начальником відділення СПС старшиною внутрішньої служби Коротун І.В. , погодженої в.о. заступником начальника установи із соціально-виховної роботи «Темнівської виправної колонії (№100)» Хаблак В.О. від 01 жовтня 2021 року, засуджений ОСОБА_1 в місцях позбавлення волі знаходиться з 12 серпня 2020 року. Під час тримання в державній установі «Харківський слідчий ізолятор» порушень режиму тримання не допускав, стягнень та заохочень не мав, до праці не залучався. З 01 вересня 2020 року відбуває покарання в державній установі «Темнівська виправна колонія (№ 100)», характеризується посередньо, порушень режиму тримання не допускав, з метою стимулювання правослухняної поведінки заохочувався один раз. До промислової зони установи не працевлаштований з власних міркувань. В колективі засуджених підтримує стосунки із засудженими різної спрямованості. У відносинах з персоналом установи тактовний, під час індивідуальних бесід не завжди відвертий. Намагається утримувати у чистоті і порядку спальне місце та при ліжкову тумбочку, не завжди має охайний зовнішній вигляд. Намагається приділяти увагу до дбайливого ставлення до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснення за ними належного догляду, використання їх тільки за призначенням. До виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться не завжди сумлінно через особисту неорганізованість. До виконання робіт по благоустрою установи виконання покарань відноситься посередньо, ініціативи не проявляє, не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці. В організації виховних заходів, що проводяться в установі участі не приймає. Відповідно до ст. 123 КВК України бере участь у реалізації програми диференційованого виховного вплив «Професія», до реалізації програми ставиться без зацікавленості. Відповідно до ст. 110, 112, 113, КВК України соціально-корисні зв`язки підтримує з матір`ю шляхом телефонних переговорів та листування. В скоєному злочині засуджений розкаюється, провину визнає повністю. За вироком суду має позовну заборгованість за проведення експертиз на загальну суму 1483 грн. 05 коп., до відшкодування якого засуджений ставиться байдуже. Також має позов за спричинену матеріальну та моральну шкоду на загальну суму 58 497 грн. 00 коп., з яких засуджений відшкодував 278 грн. 01 коп. Засуджений ОСОБА_1 за час відбування покарання на профілактичних обліках установи не перебував.

Відповідно до положень ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим: не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Слід зазначити, що виконання призначеного покарання є доцільним тільки за тієї умови, що ним досягається поставлена в законі мета: крім кари ще і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів. Якщо ця мета може бути досягнута ще до закінчення призначеного судом строку покарання, то в подальшому у його виконанні відпадає необхідність. З огляду на це, закон передбачає можливість застосування судом умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

За змістом цього кримінального закону умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є правом, а не обов`язком суду і можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого, а умовно-достроковому звільненню підлягають лише ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення. Для цього всі дані про особу беруться у сукупності, в тому числі й дані, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому. При цьому вирішальним є не факт відбуття певної частини покарання, а саме виправлення засудженого.

У відповідності до положень п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про умовно дострокове звільнення від відбування покарання і заміни не відбутої частини покарання більш м`яким» № 2 від 26 квітня 2002 року, суду слід ретельно з`ясувати: ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях, а також його наміри щодо прилучення до праці. Висновок суду про виправлення засудженого повинен бути зроблений і з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, а також даних, що характеризують його особу.

Згідно до положень ст.6 КВК України, виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства, повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя у суспільстві.

Сумлінна поведінка засудженого означає зразкове дотримання вимог режиму, правил внутрішнього розпорядку; додержанні дисципліни; виконанні вказівок і розпоряджень адміністрації пенітенціарної установи; наявності заохочень і відсутності стягнень; участі у самодіяльних організаціях засуджених; товариському ставленні до інших засуджених.

Крім того, сумлінна поведінка передбачає не тільки наявність у засудженого заохочень, застосованих у порядку, визначеному законодавством, а і те, що він подає позитивний приклад для поведінки інших засуджених.

Під сумлінним ставленням до праці слід розуміти добропорядне, відповідальне та чесне ставлення до покладених на особу трудових обов`язків, поліпшення кількісних та якісних показників виконуваної роботи, підвищення виробничої кваліфікації, працьовитість, додержання правил трудового розпорядку, вимог трудового законодавства, правил охорони праці та техніки безпеки; бережливе використання певного обладнання, інструментів, матеріалів тощо.

При визначенні сумлінності в поведінці засудженого та його ставленні до праці мають значення не окремі вчинки, а стабільна, постійна лінія поведінки та спосіб життя засудженого за весь час відбування ним покарання.

Судом встановлено, що згідно довідки про заохочення та стягнення на засудженого ОСОБА_1 , останній має одне заохочення, стягнень не має.

Як вбачається із довідки про працевлаштування засудженого в ДУ «Темнівська виправна колонія (№100)», засуджений ОСОБА_1 був працевлаштований до промислової зони установи з жовтня 2020 року по квітень 2021 року, а також у майстерні установи у червні та липня 2021 року. На теперішній час до промислової зони установи не працевлаштований.

Згідно довідки про майновий позов, який підлягає відшкодуванню за вироком суду від 23 вересня 2021 року, на виконанні в бухгалтерії установи знаходяться виконавчі листи на загальну суму 65084,7 гривень про стягнення збитку із засудженого ОСОБА_1 . Станом на 23 вересня 2021 року за виконавчими листами утримано 328,01 гривень, залишок заборгованості складає 64756,69 гривень.

Із досліджених під час судового розгляду матеріалів особової справи вбачається, що засуджений ОСОБА_1 на протязі всього часу відбування покарання характеризується посередньо, має лише одне заохочення, до промислової зони установи не працевлаштований з власних міркувань, до виконання робіт з благоустрою установи ставиться посередньо, ініціативи не проявляє, не поліпшує кількісні та якісні показники виконуваних робіт, до виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться не завжди сумлінно через особисту неорганізованість, участі у суспільному житті відділення не приймає, бере участь у реалізації програми диференційованого виховного впливу «Професія», проте до реалізації програми ставиться без зацікавленості.

Враховуючи дані про особу засудженого, його ставлення до вчиненого кримінального правопорушення, поведінку та спосіб життя за весь час відбуття покарання, суд приходить до висновку про відсутність достатніх та переконливих даних, які б свідчили про виправлення засудженого та досягнення цілей покарання в більш короткий термін, а тому суд приходить до висновку про неможливість застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 537, 539 КПК України, ст. 81 КК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - відмовити.

Ухвала протягом семи днів з дня її проголошення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області, а засудженим в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Суддя І.В. Березовська