Ухвала суду № 100362015, 13.10.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/1712/21

Провадження № 2-з/638/467/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Щепіхіної В.В., розглянувши в судовому засіданні без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Сунцов В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 (далі заявник), звернувся до суду з заявою про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Європартнер Фінанс», Приватного акціонерного товариства «ВТБ БАНК», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитро Анатолійович про встановлення факту припинення договорів поруки, визнання припинення правовідносин за ними, визнання правочину недійсним, в якій просить забезпечити позов шляхом: заборони відчуження квартири АДРЕСА_1 та шляхом заборони усім державним реєстраторам внесення будь-яких відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо цієї квартири або накласти арешт на цю квартиру на час до розгляду позову по суті; заборонити будь-яким особам, окрім ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 перебувати у цій квартирі.

В обґрунтування заяви зазначено, що позивач після нападу на неї 30.07.2021 невідомою особою чоловічої статі, яка вимагала виселення ОСОБА_1 разом з її синами з квартири АДРЕСА_1 , вона дізналася, що приватним нотаріусом Ємцем І. О. внесено запис про належність зазначеної квартири на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів Товариству з обмеженою відповідальністю «Єропартнер Фінанс» (код 40368253). Про продаж квартири позивачу нічого відомо не було. У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості щодо спірної квартири потрапили у зв`язку із численними обтяженнями, накладеними під час виконавчих проваджень. Дія арештів, накладених в рамках обтяжень, не скасована у передбачений законом спосіб, що унеможливлює проведення прилюдних торгів та переоформлення квартири на іншу особу. Також позивач зазначає, що 07.10.2021 новим власником спірної квартири став ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 07.10.2021, укладеному між ТОВ «Європартнер Фінанс» та ОСОБА_5

ОСОБА_1 просить суд забезпечити позов шляхом заборони відчуження квартири АДРЕСА_1 і шляхом заборони усім державним реєстраторам внесення будь-яких відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо цієї квартири або накласти арешт на цю квартиру. Також просить заборонити будь-яким особам, окрім ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , перебувати у цій квартирі.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

До видів заходів забезпечення позову, визначених ч. 1 ст. 150 ЦПК України, відноситься, зокрема, заборона вчиняти певні дії.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При встановленні зазначеної відповідності необхідно враховувати, що вжиті заходи не повинні порушувати право власності. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про встановлення факту припинення у час до 15.06.2009 договорів поруки, що укладені в 2008 році між відповідачем 3 (банком-кредитором) ПАТ «ВТБ БАНК», відповідачем 1 ОСОБА_2 (позичальником) та позивачем ОСОБА_1 (поручителем), а також визнати ці правовідносини припиненими. Крім того, позовними вимогами позивача є визнання недійсним договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитними договорами, що укладений між відповідачем 3 (банком-кредитором) ПАТ «ВТБ БАНК» та відповідачем 2 ТОВ «Європартнер Фінанс».

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, наданої позивачем в обгрунтування заяви, квартира АДРЕСА_1 , на теперішній час належить на праві власності третій особі ОСОБА_5 на підставі договору купівлі продажу № 1496 від 07.10.2021.

В рішенні від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що втручання у право особи, захищене статтею 1 Першого протоколу, має бути виправданим. У цьому зв`язку Суд знову наголошує на необхідності підтримання "справедливої рівноваги" між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи. Необхідну рівновагу не буде забезпечено, якщо відповідна особа несе "особистий і надмірний тягар" (див. рішення у справі Брумареску, п. 78).

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

В наведених доводах позивач посилається на незаконно заволодіння її майном у зв`язку з тим, що нею відомостей з приводу права власності на спірну квартиру до Державного реєстру речових прав не вносились, судові рішення про примусове проникнення до цього житла, про виселення позивача з дітьми із квартири та вселення будь-кого до неї відсутні.

Натомість, позивачем не доведено належними та допустимими доказами незаконність проведення прилюдних торгів щодо реалізації спірної квартири або факт оскарження їх проведення у встановленому законом порядку.

Також суд звертає увагу, що позивачем в позові і в заяві про забезпечення позову зазначено про наявність виконавчих проваджень щодо стягнення з ОСОБА_1 , як з поручителя, за рішенням суду від 26.12.2012 по справі № 2-1533/2011 суми боргу за кредитними договорами, укладеними між відповідачем 1 ОСОБА_2 та відповіачем 3 ПАТ «ВТБ БАНК», а також про наявність у зв`язку з цим обтяжень у вигляді арешту на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 . Тобто, позивачу відомо про стягнення з неї боргу у примусовому порядку та здійснення виконавчих дій щодо такого стягнення.

Крім того, не відповідають дійсності відомості позивача про відсутність судового рішення про примусове проникнення до спірного житла. Так, ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 14.04.2020 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду від 16.02.2021 задоволено подання приватного виконавця про надання дозволу приватному виконавцю на примусове проникнення до квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності боржнику ОСОБА_1 для проведення виконавчих дій, а саме: опису та арешту майна боржника, з метою примусового виконання рішення суду про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ТОВ «Європартнер Фінанс» (код ЄДРПОУ 40368253) заборгованості за кредитними договорами.

Відповідно до правового висновку, висловленому у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 по справі № 381/4019/18 заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

З урахуванням заявлених позовних вимог та заходів забезпечення позову, які заявник просить суд застосувати, суд дійшов висновку, що вони не є співмірними з заявленими позовними вимогами, оскільки спір у даній справі з відповідачами стосується факту припинення договорів поруки та визнання недійсним договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитними договорами. Таким чином, квартира, щодо якої заявник просить вжити заходи забезпечення позову, не є предметом спору, з приводу якого заявник пред`явив позов.

Враховуючи відповідність права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звернувся до суду, суд констатує, що позивач у своїй заяві про забезпечення позову не довела належним чином як саме виконання рішення щодо її позовних вимог у майбутньому може бути утруднене або невжиття таких заходів забезпечення може унеможливити виконання рішення суду, також не доведено, що відповідачі будуть ухилятися від його виконання.

Доводи заявника про те, що відмова судом у задоволенні заяви про застосування заходів забезпечення позову (ухвала від 06.08.2021) до подання позову призвела до істотних негативних наслідків та створило реальну загрозу здоров`ю та життю позивача разом з її дітьми суд не приймає до уваги, оскільки метою забезпечення позову є не захист права власності заявника на спірну квартиру, в тому числі не захист його прав в процедурі примусового виконання судового рішення, а забезпечення можливості виконання рішення суду про припинення правовідносин поруки (в тому числі встановлення факту припинення договорів поруки), а також ефективний захист прав позивача у правовідносинах, що стосуються права вимоги за кредитними договорами, за виконання яких заявник виступив поручителем.

Відповідно до п.п. 4,5,6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

З доводів заяви про забезпечення позову та доданих до неї документів суд позбавлений можливості встановити, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, а також, що вказані заходи забезпечення позову є співмірними з позовними вимогами, які пред`явив заявник.

Зважаючи на вищенаведене, суд доходить висновку про відсутність підстав для забезпечення позову.

Керуючись ст. 149-153, 258-261, 353-354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову -відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В.В. Щепіхіна