Вирок № 100361608, 18.10.2021, Яремчанський міський суд

Справа № 354/870/20

Провадження № 1-кп/354/9/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2021 року м.Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді: Остап`юк М.В.

при секретарі: Савчук М.І.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів: Римарука В.В., Семковича О.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Яремчі кримінальне провадження з обвинувальним актом відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із професійною-технічною освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого:

Апеляційним судом Івано-Франківської області 18.02.2016 за ч. 3 ст. 185, ч.1 ст.162 КК України до 3 років позбавлення волі,

Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області 05.04.2021 за ч. 2 ст. 185 КК України, ч. 3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 КК України, ч. 3 ст. 185 КК України-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжки) повторно, поєднані з проникненням в інше приміщення за наступних обставин.

07.07.2020 близько 01 год 00 хв ОСОБА_1 , знаходячись неподалік приміщення кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», що в АДРЕСА_2, яка належить ТзОВ КФ «ІНФОРМАЦІЯ_2», вирішив вчинити крадіжку. Реалізовуючи свій злочинний намір, діючи умисно з метою заволодіння чужим майном, усвідомлюючи протиправність і суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи настання таких наслідків, підійшов до вищевказаного приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та шляхом злому вхідних дверей, проник через дверний отвір приміщення, звідки таємно викрав вісім кілограм свіжої риби «Форель», вартість кілограма якої згідно висновку експерта №1904/20-28 від 28.08.2020 становить 166,78 гривень, а всього 1334, 24 гривень. В подальшому ОСОБА_1 викраденою рибою «Форель» розпорядився на власний розсуд.

У результаті злочинних дій ОСОБА_1 , ТзОВ КФ «ІНФОРМАЦІЯ_2» було спричинено майнову шкоду на суму 1 334, 24 гривень та своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненої повторно, поєднаної з проникненням в інше приміщення, ОСОБА_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.

Крім цього, близько 01 год 30 хв 07.07.2020 ОСОБА_1 , знаходячись неподалік підсобного приміщення, яке належить ОСОБА_2 , що в АДРЕСА_2 , вирішив вчинити крадіжку. Реалізовуючи свій злочинний намір, діючи умисно з метою заволодіння чужим майном, усвідомлюючи протиправність і суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи настання таких наслідків, підійшов до вищевказаного підсобного приміщення та шляхом злому вхідних дверей, проник через дверний отвір до приміщення, звідки таємно викрав велосипед марки «GT» AGGRESSOR чорно-червоного кольору, який належав ОСОБА_3 , ринкова вартість якого згідно висновку експерта №СЕ-19/109/14/2-528ТВ/20 від 04.08.2020 становить 4684,00 гривень. В подальшому ОСОБА_1 викраденим велосипедом марки «GT» AGGRESSOR розпорядився на власний розсуд.

В результаті злочинних дій ОСОБА_1 , потерпілому ОСОБА_3 спричинено майнову шкоду на суму 4 684,00 гривень та своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненої повторно, поєднаної з проникненням в інше приміщення, ОСОБА_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення ним злочинів, зазначивши час, місце, спосіб їх вчинення. Розповів про обставини скоєних злочинів так, як про них зазначено в обвинувальних актах. Надав показання про те, що він дійсно, у вказані в обвинувальних актах дні та час, повторно, таємно та у розмірах, вказаних у обвинувальних актах, викрав чуже майно.

Таким чином, обвинувачений, не оспорюючи час, місце, спосіб вчинених кримінальних правопорушень, вид і розмір шкоди, мотив і мету, форму вини за кримінальними правопорушеннями, передбаченими ч.3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся, запевнив, що зробив для себе належні висновки.

Потерпілий ОСОБА_3 та потерпілий ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, подали до суду заяви, згідно яких просили провести судовий розгляд без їх участі, зазначили, що жодних претензій матеріального чи морального характеру не маються, щодо покарання, просили призначити покарання згідно з законом.

Судом встановлено у судовому засіданні, що показання ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушень, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши учасникам кримінального провадження положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися.

При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_1 . Суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.

Враховуючи викладене, заслухавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши всі наявні матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що вина останнього у вчиненні кримінальних правопорушень, а саме у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинених повторно та поєднаних з проникненням в інше приміщення, стосовно потерпілого ОСОБА_3 та потерпілий ОСОБА_4 , є доведеною поза розумним сумнівом.

Таким чином, суд вважає встановленим, що своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжках), вчинених повторно, з поєднанням з проникненням в інше приміщення, ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст.185 та ч. 3 ст. 185 КК України.

Згідно з ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Крім цього, у рішенні «Ізмайлов проти Росії» Європейський суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 , згідно вимог ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до вимог ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, ступінь реалізації злочинного наміру, ставлення ОСОБА_1 до вчиненого, яке полягає у визнанні вини та щирому каятті.

Крім цього, суд бере до уваги характеризуючі дані обвинуваченого, а саме те, що він раніше неодноразово судимий та станом на дату ухвалення вироку має непогашені та не зняті судимості, у нього наявне постійне місце реєстрації та проживання, спокою громадян та громадського порядку не порушує, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, офіційно непрацевлаштований.

Враховуючи вищевикладене, позицію прокурора у судових дебатах, який просив призначити остаточне покарання у виді трьох років та трьох місяців позбавлення волі, думки потерпілих, викладені в письмових заявах, вважаю за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі у межах санкцій статей, якими визначена кримінальна відповідальність за інкриміновані йому кримінальні правопорушення, та застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів. Суд вважає, що виправлення обвинуваченого є неможливим без реального відбування покарання.

При цьому, як роз`яснила Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 25.06.2018 (справі №511/37/16-к) правила призначення покарання, передбачені ч. 4 ст. 70 КК України, застосовуються в разі, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що особа винна ще й в іншому злочині, вчиненому нею до постановлення попереднього вироку. У такому випадку суд може при призначенні покарання за другим вироком як поглинути покарання за першим вироком, так і приєднати його повністю або частково, однак таким чином, щоб обраний захід примусу не перевищував максимального покарання, встановленого статтею (частиною статті), за якою особу засуджено, і водночас не був меншим строку покарання, визначеного за перший злочин. При цьому суд зобов`язаний в остаточне, призначене за сукупністю злочинів, покарання зарахувати покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 цього Кодексу.

Судом встановлено, що вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05.04.2021 року ОСОБА_1 засуджений за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді трьох років позбавлення волі.

Відтак, виходячи із принципів справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 65 КК України покарання у виді позбавлення волі з реальним його відбуванням є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та не становитиме особистий надмірний тягар для особи.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у рамках вказаного кримінального провадження не обирався, клопотань про його обрання під час судового провадження не надходило.

Відповідно до ст. 124 КПК України, судові витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

На підставі ст. 70, 72 КК України, та керуючись ст. 100, 349, 367-368, 370-371, 373-376, 395 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання:

-за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки;

-за ч.3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів визначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05.04.2021 року більш суворим покаранням за даним вироком остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 3 (трьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_1 в строк відбуття покарання:

-частково відбуте покарання у виді позбавлення волі за вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05.04.2021 року - з 16 жовтня 2020 року по день набрання цим вироком законної сили;

-термін перебування під вартою з 16 жовтня 2020 року з моменту фактичного затримання.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його останнього фактичного затримання, а саме з 16 жовтня 2020 року.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення судової експертизи у розмірі 817 (вісімсот сімнадцять гривен) 25 копійок.

Речовий доказ: велосипед марки «GT» AGGRESSOR - вважати повернутим потерпілому ОСОБА_3 .

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Яремчанський міський суд Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя: М. В. Остап`юк