Вирок № 100360029, 07.10.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 147/1246/15-к

Провадження № 1-кп/127/1103/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2021 місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі колегії суддів: головуючого судді Курбатової І.Л.,

суддів Каленяка Р.А., Шидловського О.В.,

при секретарі Коваль О.В.,

за участю прокурора Шиманського В.В.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників Воронцової О.В., Роздорожного М.І.,

представника потерпілих Костик Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене 11 жовтня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014020000000267, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шевченково Жовтневського району Миколаївської області, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз 02.12.2002 року Миколаївським Апеляційним судом за п. «а», «і» ст. 93, ст. 69, ч.3 ст. 142, ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 263, ст. 42, 43 КК України на 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений по відбуттю покарання 22 вересня 2014 року,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6,13 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 187 КК України, та

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Душанбе Таджикистан, громадянина Російської Федерації, із середньою освітою, не працюючого, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, останній раз 29.12.2009 року Оболонським районним судом м. Київ за ч. 2 ст. 186 КК України на 5 років позбавлення волі, звільнений із Стрижавської ВК (№81) 13.06.2014 року на підставі амністії,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , будучи раніше засудженим 02.12.2002 року Миколаївським Апеляційним судом за п. «а», «і» ст.93, ст.69, ч.3 ст.142 КК України ( 1960), ч.4 ст.189, ч.1 ст. 263, ст.42, 43 КК України на 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив повторно умисний особливо тяжкий злочин.

Так, ОСОБА_1 вступивши у попередню злочинну змову із ОСОБА_2 , діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном та звернення його на свою користь, 11.10.2014 року близько 9 години проникли на територію домогосподарства ОСОБА_3 , що розташоване по АДРЕСА_3 , де, розподіливши між собою ролі, із застосуванням фізичного насильства, здійснили напад на останню. При цьому, ОСОБА_1 затягнув ОСОБА_3 до підсобного приміщення вказаного домогосподарства, де з метою подолання опору потерпілої, за допомогою підручних засобів у виді шнурівок та пояска від халата, зв`язав їй руки та ноги, а також заклеїв дихальні шляхи липкою стрічкою типу «скотч», яку попередньо взяв із собою. Подолавши опір ОСОБА_3 , ОСОБА_1 залишився в підсобному приміщенні біля потерпілої, спостерігаючи за вулицею, з метою попередити ОСОБА_2 у разі появи сторонніх осіб.

В цей час, ОСОБА_2 через незачинені вхідні двері проник до приміщення будинку ОСОБА_3 , де незаконно заволодів належними останній грошовими коштами у сумі близько однієї тисячі гривень, а також виробами із золота, а саме : ланцюжком із хрестиком з розп`яттям «Ісуса Христа» виготовленими із золота «583» проби загальною вагою 15 грам, ланцюжком з іконкою із зображенням «Миколи Угодника» виготовленими із золота «583» проби загальною вагою 13 грам, ланцюжком з іконкою із зображенням «Божої матері» виготовленими із золота «585» проби загальною вагою 11 грам, парою сережок виготовлених із золота «583» проби загальною вагою 5 грам, ланцюжком (браслетом) виготовленим із золота «583» проби вагою 10 грам, а також однією сережкою виготовленою із золота «583» проби вагою 4,37 грам.

Після чого ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зникли, а грошовими коштами та золотими виробами розпорядились на власний розсуд, спричинивши таким чином потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 18031,11 грн.

Відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 614 від 07.07.2015 року, вартість вищевказаних виробів із золота становить: ланцюжка із хрестиком з розп`яттям Ісуса Христа «583» проби загальною вагою 15 грам - 4373,85 грн., ланцюжка з іконкою із зображенням «Миколи Угодника» «583» проби загальною вагою 13 грам - 3790,67 грн., ланцюжка з іконкою із зображенням «Божої матері» 585» проби загальною вагою 11 грам - 3218,49 грн., пари сережок «583» проби загальною вагою 5 грам - 1457,95 грн., ланцюжка (браслета) «583» проби вагою 10 грам - 2915,90 грн.

Відповідно до довідки з Управління Національного банку України у Вінницькій області за № 90-02/11-013/1738 від 10.06.2015 року, вартість сережки виготовленої із золота «583» проби вагою 4,37 грам становить 1274,25 грн.

Крім цього, ОСОБА_1 переслідуючи корисливі мотиви, вступивши у злочинну змову із ОСОБА_2 , 11.10.2014 року близько 9 години, проникли на територію домогосподарства ОСОБА_3 , що розташоване по АДРЕСА_3 , де розподіливши між собою ролі, із застосуванням фізичного насильства, здійснили напад на останню. При цьому, ОСОБА_1 затягнув ОСОБА_3 до підсобного приміщення вказаного домогосподарства, де з метою подолання опору потерпілої, зав`язав їй руки та ноги шнурівкою та відповідно пояском від халату. Разом із цим, ОСОБА_1 , діючи умисно та усвідомлюючи, що посягає на життя іншої особи, при цьому передбачаючи і свідомо бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілої, вийшов за межі попередньої домовленості із ОСОБА_2 та закрив ОСОБА_3 зовнішні дихальні шляхи, обмотавши кругом голови липку стрічку типу «скотч», яку попередньо взяв із собою, закривши при цьому отвори носа та рота, позбавивши тим самим останню можливості дихати. Від вказаних умисних дій ОСОБА_1 потерпіла ОСОБА_3 померла на місці події.

Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на особисте незаконне збагачення, ОСОБА_1 залишився у підсобному приміщенні біля потерпілої, спостерігаючи за вулицею, з метою попередити ОСОБА_2 у разі появи сторонніх осіб. ОСОБА_2 в цей час, через незачинені двері проник до приміщення будинку ОСОБА_3 , де незаконно заволодів належними останній грошовими коштами та золотими виробами на загальну суму 18031,11 грн. Після цього, ОСОБА_1 із ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зникли.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 116 від 13.11.2014 року, смерть ОСОБА_3 настала від механічної асфіксії, внаслідок закриття зовнішніх дихальних шляхів, що підтверджується совокупністю специфічних і загальних ознак для даного виду асфіксії. До специфічних ознак відносяться: виявлені при первинному огляді трупа знаряддя - матеріали, а саме: прозорий скотч, фіксований і обмотаний кругом ділянки голови, який закриває щільно отвори рота та носа; пергаментно подібні ділянки здавлення епідермісу шкіри на обличчі навкруги зовнішніх отворів рота і носа; дрібні ранки і крововиливи на верхній і нижній губах з переходом на слизову присінку рота. До загальних ознак відносяться: одутловатість і синюшність обличчя, точкові крововиливи в слизову склер і повік; застійне повнокрів`я внутрішніх органів, рідкий стан крові і переповнення нею правих відділів серця, множинні точкові і дрібно-вогнищеві крововиливи в слизові і серозні оболонки, а саме, під легеневу плевру, епікард.Враховуючи вираженість специфічних, а особливо загальних ознак механічної асфіксії в даному випадку можливо припустити, що смерть ОСОБА_3 наступила на первинних етапах асфіксії (кислородного голодування органів і тканин) цьому могли спонукати стресова реакція і збільшена маса тіла (ожиріння). При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_3 виявлено слідуючі тілесні ушкодження і особливості: забійну рану лівої надбрівної ділянки голови з крововиливом в оточуючі м`які тканини; дрібні синці в синці в ділянках плеч обох рук; дрібні синці, лінійно-полосо-видні, переривчасті садни передніх поверхонь обох нижніх кінцівок. Ділянки здавлення епідермісу шкіри навкруги отворів носа і рота плямисто-подібної форми і в нижніх третинах обох передпліч з переходом на кисті рук, переривчасто-полосо-подібної форми. Забійна рана лівої надбрівної ділянки голови з крововиливом в оточуючі м`які тканини утворилась від дії тупого твердого предмета, незадовго до настання смерті, має ознаки легкого тілесного ушкодження. Синці і садна на ділянках тіла трупа ОСОБА_3 , мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

Відповідно до висновку додаткової судово-медичної експертизи №203/116, проведеної по висновку експерта №116 від 13.11.2014 року, смерть ОСОБА_3 , 1978 року народження, наступила від механічної асфіксії, внаслідок закриття зовнішніх дихальних шляхів, що підтверджується сукупністю специфічних і загальних ознак для даного виду асфіксії.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав та повідомив суду, що у вересні 2014 року він звільнився з місць позбавлення волі та почав проживати за адресою своєї реєстрації. Потім він поїхав в м. Київ де недовго працював, а в жовтні 2014 року по дорозі з Києва до дому, він зустрів свого знайомого на прізвисько « ОСОБА_4 ». По дорозі « ОСОБА_4 » повідомив, що знає про жінку, яка проживає у ОСОБА_5 , яка продала автомобіль і має вдома гроші. Він мав знайомого з Тростянця ОСОБА_6 , якому вирішив зателефонувати. В подальшому він зателефонував до ОСОБА_6 з яким відбував покарання в Стрижавській виправній колонії та який проживає у Тростянці та домовився з ним, щоб останній показав йому місто та повозив по ньому. Вперше він приїхав в Тростянець 05.10.2014 року, де його зустрів ОСОБА_6 та підвіз його до стадіону. Звідти він пішов до будинку потерпілої, все довідався та обстежив. Потім він запропонував ОСОБА_2 , з яким познайомився в Стрижавській виправній колонії, та який казав, що вміє замки відкривати, разом вчинити крадіжку в потерпілої. На дану пропозицію ОСОБА_2 погодився. 11.10.2014 року він знову приїхав у Тростянець, їхав з місця свого проживання, його зустрів ОСОБА_6 та вони поїхали на зустріч з ОСОБА_2 , який приїхав з міста Вінниці. Ввечері він та ОСОБА_2 поїхали до будинку потерпіло, хотіли вчинити крадіжку, проникли на подвір`я, і коли хотіли проникнути в будинок, ОСОБА_2 через вікно побачив, що потерпіла ОСОБА_3 вдома в одній з кімнат дивиться телевізор. Вони вирішили прийти зранку, коли потерпіла піде на роботу, та пішли з помешкання потерпілої. Вранці наступного дня він та ОСОБА_2 знову прийшли до будинку потерпілої. Вони прийшли раніше, щоб на вулиці їх ніхто не побачив, оскільки вдень там було людно. На голову він одягнув темний чохол з підголівників сидінь автомобіля, який взяв у машині ОСОБА_6 , а ОСОБА_2 одягнув шапку. Це вони зробили для того, щоб камери, які були на сусідньому будинку та відеоглазок на дверях потерпілої їх не зафіксували. Ще вони взяли з собою рукавички та скотч, які також були у машині ОСОБА_6 . За допомогою скотча планували витиснути вікно через яке планували залізти в будинок. Через калітку з боку стадіону вони зайшли на подвір`я, заховалися в сараї та чекали поки потерпіла піде на роботу. Через деякий час, коли потерпіла була біля сараю, ОСОБА_2 сказав йому «тише» (тихіше), а йому здалося, що сказав «услышала» (почула). Він злякався, вискочив з сараю та схопив потерпілу. Вона закричала, тому він закрив їй рот своєю рукою. Сказав, що відкриє рот, якщо вона не кричатиме, проте коли відпустив, потерпіла продовжувала кричати, вкусила його за руку. В ході боротьби, вони разом упали на каміння, він побачив у потерпілої кров на скроні, і вона втратила свідомість. Тоді він почав заклеювати потерпілій рот скотчем так, що заклеїв ніс. При цьому він був наляканий та поспішав. Розумів, що так заклеїв рот та ніс потерпілої, що вона не зможе дихати. Потім він взяв потерпілу попід руки та затягнув у сарай. В сараї він посадив її, зв`язав їй руки скотчем, завівши їх назад та ноги поясом від халата. В цей час ОСОБА_2 поряд не було, йому не відомо, де саме був останній. Він зрозумів, що ОСОБА_2 бігав у будинок потерпілої. ОСОБА_2 з`явився приблизно через 5 хвилин. Побачивши ОСОБА_2 , він вийшов з сараю, залишивши потерпілу, яка на той момент була жива. ОСОБА_2 сказав йому «все, валимо звідси» та сказав розв`язати потерпілу. Проте, він сказав, що потерпіла не сильно зв`язана, не потрібно розв`язувати. Вони вийшли з подвір`я через задній двір та пішли до автомобіля ОСОБА_7 , який чекав їх біля мосту. По дорозі на стадіоні вони викинули рукавички та чехол від автомобіля. Вони йшли протягом 6-7 хвилин. Він не роздивлявся, які саме ювелірні вироби викрав ОСОБА_2 останній показав їх у жмені. ОСОБА_2 сказав йому, що його частки у викрадених виробах немає. Вони дійшли до мосту, де їх забрав ОСОБА_8 . Пізніше на заправці ОСОБА_2 дав йому 500 грн. на дорогу. Після цього, він автобусом поїхав до ОСОБА_9 , а потім додому в село Юрківку. В кінці грудня, розмовляючи по телефону з ОСОБА_6 , дізнався, що потерпіла померла.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав та суду повідомив, що на початку жовтня 2014 року до нього зателефонував ОСОБА_1 , з яким він познайомився в місцях позбавлення волі та запропонував приїхати в Тростянець. При цьому ОСОБА_1 не говорив, в чому полягає робота. Проте він зрозумів, що потрібно буде щось вкрасти, оскільки ОСОБА_1 спитав його чи зможе він відкрити якийсь замок. По телефону вони домовилися про зустріч в Тростянецькому районі. Наступного дня, він попросив свого знайомого ОСОБА_10 , якого знає з місць позбавлення волі, відвезти його в Тростянець. З ОСОБА_10 на автомобілі останнього вони 11.10.2014 року під`їхали в Тростянець. Там він зустрівся з ОСОБА_1 , який повідомив йому, що є одна жінка, яка продала автомобіль та вдома зберігає кошти від продажу останнього. Після цього, він та ОСОБА_1 під`їхали до будинку, оглянули навколо будинку та вирішили прийти ввечері, оскільки ОСОБА_1 було відомо, що в цей час потерпілої не буде вдома. Ввечері зайшли на подвір`я потерпілої через стадіон. Вирішили залізти в будинок через вікно, яке він легко зміг би відкрити. Проте, він побачив, що вдома була потерпіла, яка дивилася телевізор. Вирішили прийти вранці коли потерпілої не буде та здійснити крадіжку. Переночували в сауні, за яку їм домовився ОСОБА_6 . Вранці наступного дня він та ОСОБА_1 повернулися до будинку потерпілої ОСОБА_3 , проникли на подвір`я, зайшли у сарай та стали чекати, коли потерпіла піде на роботу. Вони спеціально прийшли раніше, щоб на вулиці не було людно, і їх ніхто не побачив. Коли вони були у сараї, то він чув, як потерпіла ходила по подвір`ї. Потім через щілину він побачив як потерпіла направилася в їх бік. Він сказав ОСОБА_1 сидіти тихо. Однак ОСОБА_1 відчинив двері та вийшов до потерпілої. Він бачив як ОСОБА_1 прикрив рот потерпілій. Вони були в п`яти кроках від нього, повернуті спиною. Потерпіла кричала, а потім по звуках він зрозумів, що ОСОБА_1 затулив їй рот. Він побіг в бік виходу з подвір`я і в цей час побачив як ОСОБА_1 та потерпіла упали на землю. В цей момент він зрозумів, що це вже не крадіжка, а розбійний напад, оскільки їх викрила потерпіла та до неї застосовано насильство. Вийти з подвір`я він не зміг, оскільки на дорозі стояв сусід, який прогрівав машину. Зрозумів, що у нього є декілька хвилин, щоб знайти гроші в будинку та виключити телефон потерпілої, щоб вона не змогла зателефонувати в поліцію. Він забіг у будинок та почав шукати там гроші, які вони планували викрасти. Шукав у шухлядах, шафах. Викрав звідти декілька золотих виробів зі шкатулки, пам`ятає, що декілька ланцюжків, кулони та сережки. При виході з будинку, він побачив сумку потерпілої. З даної сумки він витяг мобільний телефон та гроші - 1000,00 гривень. Також в будинку він побачив телефон, який заряджався. Витягнув з нього сім-картку, щоб потерпіла не змогла зателефонувати в поліцію. В домі він пробув приблизно 5-7 хвилин. Коли він вийшов з будинку, то побачив, що двері сараю привідчинені. З сараю вийшов ОСОБА_1 , а потерпіла залишилася там зв`язана, в сидячому положенні, обличчям до стіни. На потилиці потерпілої бачив скотч та зв`язані руки. Потерпіла була жива, оскільки чув, як вона стогнала. Він сказав ОСОБА_1 розв`язати потерпілу та тікати, ОСОБА_1 сказав, що з потерпілою все гаразд, вона сама зможе розв`язатися, оскільки зв`язана вона легко («на бантік»). Після цього, вони вийшли з подвір`я через стадіон. На стадіоні вони викинули під лавки рукавиці та чехол. Він показав ОСОБА_1 золоті вироби та сказав, що він не за цим сюди їхав. Далі вони пішли до автомобіля, який чекав їх біля моста. Також він сказав ОСОБА_1 , що його частки серед викраденого у будинку ОСОБА_3 немає, оскільки на таке вони не домовлялись. Біля АЗС куди вони приїхали, дав ОСОБА_1 500,00 гривень на дорогу після чого вони роз`їхались. Куди поїхав ОСОБА_1 йому не відомо. А він, приблизно в 09:00 год., вже їхав у м. Вінницю. По дорозі він запитав ОСОБА_10 , чи може той здати ювелірні вироби. Останній відповів ствердно, тому він передав викрадені у ОСОБА_3 ювелірні вироби. При цьому він сказав ОСОБА_10 , що з отриманих за золото коштів, той має взяти собі гроші на бензин і за роботу. В подальшому ОСОБА_10 віддав йому близько 6000,00 грн.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_11 повідомив суду, що ОСОБА_12 була його рідною сестрою. Проживала вона у місті Тростянець де і займалася підприємницькою діяльністю, мала свій магазин, приміщення для якого орендувала. Повідомив, що з сестрою бачився щодня. В день події, 11.10.2014 року близько 08:30- 09:00 години ранку поїхав за сестрою, яка мала допомоги йому з ремонтними роботами. По дорозі зустрів її подругу ОСОБА_13 , яка повідомила, що в його сестри в дома безлад, а самої ОСОБА_14 вдома не було. Близько 09:00-09:30 години під`їхав до будинку сестри та побачив, що в хаті все побито, перевернуто, а сестри ніде не було. Після цього пішов до сусідів, розпитував чи не бачили вони ОСОБА_14 . Зайшов до сусіда ОСОБА_15 , який разом з ним пішов шукати сестру. На задньому подвір`ї побачив розбиту тарілку та закритий сарай для курей, який в цю пору завжди був відкритий. Підійшов і побачив що його сестра там лежала. Спершу подумав, що вона жива, оскільки сиділа сперта до бочки. Руки у неї позаду були зав`язані, голова опущена. Ноги також були зав`язані поясом від халата. Все обличчя її було замотане скотчем, в тому числі рот, ніс та вуха, аж до очей. Наголосив, що голова була обмотана більше ніж трьома мотками. Хотів зняти, щоб вона могла дихати, але вдалося звільнити тільки ніс, нижче стягнути скотч не зміг. В цей момент зрозумів, що вона мертва, оскільки не подавала ознак життя. Також намагався зняти скотч з рук, проте не вдалося це зробити. В цей момент підбіг його сусід ОСОБА_16 , який прослухавши пульс сказав, що вона мертва. Зазначив, що обличчя його сестри було в крові, в ділянці лоба, ніс синій. На руках нігті поламані. Одягнута була лише в халат. Одразу після побаченого, ОСОБА_16 викликав поліцію. Зазначив, що сестра носила золоті прикраси, зокрема 2 каблучки, 2-3 ланцюжка та сережки. Коли знайшов мертве тіло сестри на руках у неї, була одна каблучка, але не впевнений у цьому. Повідомив, що з часом, коли трішки оговтався від побаченого, виявив, що зникли 2-3 золоті ланцюжки, сережки золоті та гроші. Точна сума грошей, які зникли йому не відома, але знає, що вона збирала кошти на дорогий подарунок. Крім того, вона постійно їздила за товаром в магазин, тому готівкові кошти у неї були постійно. Але думає, що обвинувачені викрали більше ніж 600,00 доларів США та 10000,00 гривень. Ювелірні вироби ОСОБА_14 завжди зберігала в одному місці, в скриньці біля дзеркала. Крім цього, повідомив, що на кухні виявив пошкоджений мобільний телефон, сім картка від якого лежала в іншому місці. У нього склалося враження, що цю сімкартку виколупували ножем з телефону. Повідомив, що його сестра любила вихвалятися, що багато заробляє, хоча це не відповідало дійсності. Розказувала усім, що планує викупити магазин, який орендувала. Вказав, що оскільки його сестра любила вихвалятися своїми доходами, мешканці міста Тростянець могли знати про наявність у неї коштів. Повідомив, що проблем із здоров`ям у неї не було, до лікарів не зверталася, в лікарнях не лікувалася. Обвинуваченим просить максимальну міру покарання. Зазначив, що з подвір`я сестри є вихід на стадіон. Подвір`я відділене від стадіону стіною. За допомогою мобільної драбини або по насипу каміння можна було потрапити з подвір`я на стадіон. Зазначив, що якийсь час зберігав на подвір`ї сестри свою машину марки Акура, вартістю 30000,00-35000 доларів США, оскільки не мав де її зберігати. Усім вона хвалилася що це її машина. Потім забрав машину в гараж до товариша, а сестра усі говорила, що продала її. Наголосив, що подія трапилася через місяць-півтора після того, як забрав машину з подвір`я сестри. Крім цього, зазначив, що впевнений, що обвинувачені дізналися про наявність у його сестри грошей від двох свідків, які добре знали сестру, зокрема від ОСОБА_7 . Вказані особи знали ОСОБА_1 , оскільки один із них раніше відбував з ОСОБА_1 покарання. ОСОБА_7 неодноразово був у його сестри, робив у неї в будинку ремонт, допомагав по господарству.Зазначив, що відмовляється від позову, матеріальна компенсація від обвинувачених йому не потрібна.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 повідомив суду, що потерпіла ОСОБА_14 була його сусідкою, проживала майже навпроти його будинку, знав її від народження. В день події, 11.10.2014 року, близько 09:30 години, йому зателефонував ОСОБА_18 та попросив зайти, бо в хаті безлад і не може знайти сестру. Коли зайшов до хати, побачив, що усе розкидано. Далі вийшов з ОСОБА_18 на двір і почали шукати там. На задньому дворі побачив розбиту тарілку біля сараю. Двері в сарай були закриті, не звернув увагу яким чином, можливо підперті цеглиною. ОСОБА_18 відкрив двері в сарай і вони побачили що ОСОБА_14 сидить обличчям до дверей, руки позаду зв`язані. На обличчі намотаний скотч, в тому числі на рот та ніс. Ознак життя ОСОБА_14 не подавала. ОСОБА_18 почав стягував скотч, зміг відкрити тільки ніс. З рота не зміг стягнути скотч, оскільки він був туго намотаний. Підійшов до неї та прослухавши пульс, зрозумів, що вона мертва. Ніс ОСОБА_14 був синій, на обличчі, кров. Ноги були зв`язані, можливо мотузкою. Рук не бачив, оскільки вони були зв`язані позаду. Поламані нігті побачив вже коли тіло забирали в морг. Він викликав швидку та поліцію. Зазначив, що з подвір`я можна вийти через ворота і хвіртку, але можна також вийти через задній двір на стадіон за допомогою драбини чи перескочити через сусіднє подвір`я. Стіна з каменю висотою 2 м відмежовувала подвір`я потерпілої від стадіону і зверху сітка у якій є прохід для людини. З двору за допомогою драбини можна потрапити на стадіон. Двері сараю звичайні, можна вільно зайти через них людині ростом 180 см. Повідомив, що потерпіла ОСОБА_14 займалася підприємницькою діяльністю, мала свій магазин де продавала одяг. Мешканці міста Тростянець знали, що вона підприємець, але не чув щоб вона хвалилася наявністю у неї грошей. Зазначив, що потерпіла ОСОБА_3 носила різні золоті вироби: перстені, ланцюжки.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 повідомив суду, що знайомий з обвинуваченими з місць позбавлення волі, відбували разом покарання у 2012-2013 роках в Стрижавській виправній колонії. Після звільнення з місць позбавлення волі не спілкувався з обвинуваченими. Тільки декілька разів бачив ОСОБА_2 , який жив неподалік. Після звільнення 02.02.2013 року завжди проживав у м. Вінниці. В перших числах жовтня 2014 року гуляв із собакою та зустрів ОСОБА_2 . Розмовляли про те як в кого справи, хто чим займається. ОСОБА_2 , знаючи, що у нього є автомобіль (опель вектора, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 ), запитав чи зміг би він звозити його у м. Тростянець. Сказав, що там є людина, яка йому заборгувала і має з ним розрахуватися, а у нього немає транспорту, щоб туди добратися. Обіцяв, що заправить туди і назад і дасть ще грошей, а також відшкодує усі понесені витрати на дорогу. Поїздку запланували на наступний день, 11 жовтня 2014 року. Наступного дня вранці ОСОБА_2 приїхав до нього в двір і вони поїхали в м. Тростянець. З собою ОСОБА_2 нічого не брав, в тому числі золотих виробів. Близько 14:00 години дня приїхали в населений пункт, проте не знає чи це було місто Тростянець, чи село у Тростянецькому районі. ОСОБА_2 подзвонив і до них підійшов ОСОБА_19 . Пили каву разом, поговорили хто чим займається. При ньому ніяких розмов не було про їхні плани. Декілька разів вони виходили курити та розмовляли між собою. Потім вони кудись відійшли, сказали почекати. Через пару годин вони прийшли та сказали, що немає тої людини, яка з ними має розрахуватися, потрібно почекати до ранку, а після цього повернуться у ОСОБА_20 . Вказане обвинувачені повідомили вже ближче до вечора. Залишилися там. Поїхалив сауну де усі троє повечеряли та заночували. Під час перебування у сауні, ОСОБА_19 та ОСОБА_21 виходили курити, про що там розмовляли не знає. За сауну розрахувався він. Вранці, близько 06:00- 07:00 год. поїхали до АЗС, яка знаходилася у тому ж населеному пункті де ОСОБА_19 і ОСОБА_21 вийшли з автомобіля та кудись пішли сказавши йому почекати. Виходячи із автомобіля обвинувачені нічого не ховали. Через 2-3 години ОСОБА_21 повернувся сам і сказав, що зустрівся з тою людиною з якою планував зустріч і тепер можна їхати у ОСОБА_20 . За місцезнаходження ОСОБА_19 нічого не сказав. Після цього поїхали у Вінницю. У Вінниці, у його дворі, ОСОБА_21 одразу з ним не розрахувався, оскільки коштів у нього не було. Запитав чи є у нього знайомий ювелір, оскільки людина з ним розрахувалася золотом, потрібно продати. Подзвонив знайомому ювеліру, який під`їхав до нього. Віддав знайомому ювеліру пакет із золотом (один або два вироби), він зважив його та відав за них кошти (6000,00-7000,00 гривень). Вказані кошти він віддав ОСОБА_21 . Після цього, з тих коштів, ОСОБА_21 розрахувався з ним за поїздку. Після цього ОСОБА_21 не бачив. Через пів року дізнався про вбивство мешканки ОСОБА_22 від дільничного, який в телефонному режимі повідомив йому, що його номер телефону був зафісований серед багатьох інших і вони встановлюють осіб. Після цього його викликала поліція. Тоді й зрозумів, що золото отримане в результаті вчиненого злочину. Працівник и поліції на підставі рішення суду брали в нього аналіз крові для визначення ДНК в лікарні і запросили його на поліграф і тоді одразу відібрали пояснення. Не затримували його працівники поліції. Прізвище ОСОБА_23 зараз йому відоме із справи у попередніх судах, але на той час не знав хто це. Разом із ним відбував покарання. Не добре йому він відомий.

З досліджених доказів, що надані прокурором під час судового провадження, вбачається, що відомості за вказаним фактом зареєстровані у встановленому порядку 11.10.2014 року, що підтверджується витягами з ЄРДР.

Згідно протоколу огляду місця події від 11.10.2014 року з фототаблицею, проведено огляд місця події за фактом виявлення трупа ОСОБА_3 по АДРЕСА_3 . В підсобному приміщенні домогосподарства, що за адресою: АДРЕСА_3 виявлено труп жінки, який лежить на спині, ногами до вхідних дверей. Ноги зв`язані поясом від халата, обидві руки завернуті за спину та обмотані скотчем, рот та підборіддя обмотано скотчем. На трупі виявлені тілесні ушкодження. Під час огляду будинку виявлено порушення обстановки у кімнатах та розкидані речі. Під час огляду вилучено: 8 слідів рук, чохол з підголовника сидіння автомобіля, засіб зв`язування з ніг (пояс халата), пару матерчатих рукавиць помарчевого кольору, матерчаті рукавиці сірого кольору, речовину бурого кольору, фрагмент скотча з рук, дві гумові рукавиці, фрагмент шнурівки з рук трупа, змив з горловини з плямами з-під шампанського, три запахових сліда, сережку, сліди взуття, кухонний ніж, мобільний телефон «SAMSUNG», сім карту мобільного зв`язку «Київстар».

Згідно висновку експерта №306 від 04.12.2014 року на поверхнях наданих для дослідження рукавиці, виготовленої з тканини сіро-коричневого кольору та виробу з тканини чорного кольору, що упаковані в спеціальні пакети Експертної служби МВС України за номерами 0360820 та 0203337 слідів нафтопродуктів, пально-мастильних матеріалів не виявлено. На поверхнях наданих для дослідження рукавиці, виготовленої з тканини сіро-коричневого кольору та рукавиць, виготовлених з з тканини оранжевого кольору, що упаковані в спеціальні пакети Експертної служби МВС України за номерами 0361447 та 0297123 виявлено сліди зміненого світлого нафтопродукту (бензину, гасу, дизельного палива тощо), встановити вид якого не видалося можливим з причин його фізико - хімічних змін в процесі випаровування та сорбції.

Згідно акта про застосування службового собаки від 11.10.2014 року, від тіла вбитої в сараї ОСОБА_3 , собака взяв слід та пішов по присадибних ділянках і під деревами знайшов закривавлену пару рукавичок і чорну матерію у вигляді шапки, далі собака вийшов за ворота і пройшов до об`їзної дороги, де закінчив свою роботу.

Згідно довідки про застосування службового собаки складено схему роботи службового собаки на місці події.

Згідно висновку експерта №461 від 08.12.2014 року, за результатами судової молекулярно-генетичної експертизи було встановлені генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка крові ОСОБА_11 , які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1., додатку 1). Генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_11 не містяться серед змішаних генетичних ознак слідів крові людини та клітин на рукавицях сірого кольору, не збігаються з генетичними ознаками слідів крові людини та клітин на матерчатих рукавицях сірого та оранжевого кольору та не містяться серед змішаних генетичних ознак клітин на чохлі від підголовника від автомобільного сидіння.

Протоколом від 10.06.2015 року зафіксовано отримання зразків для експертизи, згідно якого у ОСОБА_1 відібрано 5 кубічних сантиметрів крові, яку поміщено на марлевий тампон та упаковано до паперового конверту.

Протоколом огляду предмету від 04.09.2015 року, зафіксовано огляд фрагментів шнурівок, фрагмент пояса від халата, одна пара рукавиць виготовлена шляхом плетення з ниток сірого, білого та чорного кольорів, одна пара рукавиць оранжевого кольору, чохол від підголовника автомобільного сидіння. Пара рукавиць виготовлених шляхом плетення з ниток сірого, білого та чорного кольорів забруднена та на ній виявлено сліди буроватого кольору. Чохол від підголовника та пара рукавиць помаранчевого кольору- забруднені. На одному із фрагментів шнурівка в одному місця зав`язана в декілька гудзів. Пояс від халата в одному місці розрізаний, в іншому зав`язаний на гудз.

Постановою від 04.09.2015 року визнано речовими доказами фрагменти шнурівок, фрагмент пояса від халата, дві пари матерчатих рукавиць, чохол від підголовника автомобільного сидіння та передано їх на зберігання.

Згідно протоколу огляду предметів від 09.09.2015 року оглянуто недопалок сигарети з фільтром білого кольору та фабричним маркуванням «Прима», недопалок сигарети з фільтром білого кольору та фабричним маркуванням «Marlboro», фрагменти марлевих серветок частково просочений речовиною бурого кольору.

Постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 09.09.2015 року, згідно якої недопалок сигарети «Прима», викуреної ОСОБА_1 , зразок крові ОСОБА_1 , недопалок сигарети «Marlboro», викуреної ОСОБА_2 та зразок крові ОСОБА_2 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Згідно висновку експерта №413 від 01.12.2014 року генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразків крові ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та ОСОБА_26 , не містяться серед змішаних генетичних ознак слідів крові людини та клітин на чохлі від підголовника автомобіля, рукавицях сірого та оранжевого кольору.

Згідно висновку експерта №414 від 01.12.2014 року генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразків крові ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 та ОСОБА_30 не містяться серед змішаних генетичних ознак слідів крові людини та клітин на чохлі від підголовника автомобіля, рукавицях сірого та оранжевого кольору.

Протоколом огляду місця події від 11.10.2014 року зафіксовано проведення огляд приміщення курника, що знаходиться по АДРЕСА_3 , де було виявлено труп ОСОБА_3 . Вилучено чоловічу куртку чорного кольору.

Протоколом огляду предмету від 11.10.2014 року, зафіксовано проведення огляду чорної чоловічої куртки.

Згідно протоколу огляду трупа від 11.10.2014 р., тіло ОСОБА_3 , яке було виявлено в буд. АДРЕСА_3 , смерть останньої настала внаслідок асфіксії. Огляд трупа проводився у Вінницькому обласному бюро СМЕ.

Згідно висновку експерта №561-Т від 21.10.2014 року слід взуття на аркуші фотографічного паперу, що був зафіксований під час огляду місця події 11.10.2014 р. за фактом виявлення трупа ОСОБА_3 в буд. АДРЕСА_3 є непридатним для ідентифікації та встановлення групової належності взуття, що його залишило.

Відповідно до висновку експерта №417 від 03.12.2014 року генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразків крові ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 не збігаються з генетичними ознаками слідів крові людини та клітин на чохлі від підголовника автомобіля, рукавицях сірого та оранжевого кольору.

Згідно протоколу огляду предмета від 12.10.2014 року, проведено огляд золотої сережки жовтого кольору. Вага вказаної сережки - 4,37 г.

Згідно висновку експерта №73 від 30.01.2015 року в слідах на парі рукавичок оранжевого кольору, що були вилучені при огляді місця події, встановлено наявність поту. При серологічному дослідженні якого встановлені антигени А та В. Таким чином, якщо цими рукавичками користувалася одна особа, то нею могла бути людина з групою крові АВ. Якщо ж, вказаними рукавичками користувалися двоє або декілька осіб, то ними могли бути люди з групами крові А з ізогемаглютинином анти-ВВ з ізогемаглютинином анти - А та АВ. В слідах на парі рукавичок сірого кольору вилучених при огляді місця події, встановлено наявність поту, при серологічному дослідженні якого встановлено антиген В.Таким чином, користуватися цими рукавичками могла людина, кров якої містить антиген В, тобто відноситься до груп крові В з ізогемаглютинином анти -А та АВ.

Протоколом огляду місця події від 13.10.2014 року, зафіксовано проведення огляду приміщення курника розташованого на території приватного домогосподарства за адресою: АДРЕСА_3 . Вилучено виявлену під час огляду пару жіночого взуття.

Згідно протоколу огляду місця події від 13.10.2014 р., проведено огляд території подвір`я поруч з курником розташованого на території приватного домогосподарства за адресою: АДРЕСА_3 . Вилучено буру пляму разом з поверхнею землі.

Постановою від 13.11.2014 року визнано речовими доказами п`ять оптичних носіїв інформації (диски CD-R) на яких міститься вилучена у ПрАТ «Київстар», ПрАТ «МТС УКРАЇНА», ТОВ «Астеліт» інформація щодо телефонних з`єднань в місці вчинення злочинів, вхідні та вихідні телефонні з`єднання за сім-картками: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 .

Згідно висновку експерта №465 від 13.10.2014 року, згідно якого кров із трупа ОСОБА_3 відноситься до групи А з ізогемаглютинином анти-В. В плямах на фрагментах грунту, представлених для дослідження, знайдено кров людини, при серологічному дослідженні якої знайдено тільки антиген А. Таким чином, дана кров може походити від будь-якої людини, крові якої властивий цей антиген, і походження її від ОСОБА_3 не виключається. В плямах на куртці слідів крові не виявлено.

Згідно висновку експерта №308 походження епітеліальних клітин в піднігтьовому вмісті лівої руки ОСОБА_3 може бути від будь-якої однієї чи кількох осіб з групою крові АВ (IV) або при змішуванні крові кількох людей з групою крові у варіантах: АВ (IV) з А (ІІ) та В(ІІІ) або А (ІІ) з В (ІІІ) ізосерологічної реакції АВО, в тому числі і від ОСОБА_3 за рахунок антигену А, не виключається.

Висновком експерта № 464 встановлено, що кров із трупа ОСОБА_3 відноситься до групи А з ізогемаглютинином анти-В.

Згідно висновку експерта №400 від 30.10.2014 року на внутрішній поверхні чохла від підголівника сидіння автомобіля чорного кольору, що був вилучений 11.10.2014 року виявлені клітини з ядрами. В результаті проведеного дослідження встановлені генетичні ознаки (ДНК-профіль) клітин на внутрішній поверхні чохла від підголовника сидіння автомобіля чорного кольору, які є змішаними, належать більше, ніж одній особі, містять генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка крові ОСОБА_3 та невстановленої особи чоловічої генетичної статі.

Згідно висновку експерта №399 від 30.10.2014 року, на парі матерчатих рукавиць сірого кольору та парі матерчатих рукавиць оранжевого кольору, які були вилучені 11.10.2014 року виявлені сліди крові людини та клітини з ядрами та в результаті проведеного дослідження встановлені генетичні ознаки (ДНК-профіль) слідів крові і клітин на парі матерчатих рукавиць сірого та матерчатій рукавиці оранжевого кольору на ліву руку збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_3 . Генетичні ознаки слідів крові та клітин на парі матерчатих рукавиць сірого кольору є змішаними, збігаються між собою, належить більше ніж одній особі, містять генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_3 та невстановленої особи чоловічої статі. Генетичні ознаки клітин на матерчатій рукавиці оранжевого кольору на ліву руку не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_3 та належать невстановленій особі чоловічої статі.

Згідно висновку експерта №185 від 07.04.2015 року на недопалку сигарети, який курив ОСОБА_1 , виявлені клітини з ядрами. Генетичні ознаки слідів на матерчатих рукавицях сірого кольору та чохлі від підголовника автомобіля сидіння є змішаними та належать більше ніж одній особі, містять генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_3 та генетичні ознаки особи, ДНК-профіль клітин якої встановлений на недопалку сигарети, який курив ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_2 від 24.06.2015 року, останній на місці показав та пояснив про обставини проникнення його з ОСОБА_1 на територію домоволодіння ОСОБА_3 продемонстрував, яким чином вони проникли та вказав на попередню змову вчинення злочину з ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , який надав їм знаряддя для його вчинення, у вигляді господарських рукавичок та чохла підголовника автомобіля; крім того ОСОБА_2 вказав їх місце знаходження до вчинення злочину, безпосереднє місце вчинення злочину та подальші дії після його вчинення, розповів детально про попередню домовленість з ОСОБА_1 на викрадення значної суми грошей, зазначив, що він двічі ходив шукати гроші в будинку, другий раз за вказівкою ОСОБА_1 , під час залишення місця скоєння злочину ОСОБА_1 віддав йому золоті вироби, повідомивши, що зняв їх з потерпілої, також ОСОБА_2 повідомив, що знайдену ним в будинку ОСОБА_3 1000 грн. він з ОСОБА_1 розділив навпіл, а золоті виробі вони віддали ОСОБА_34 для їх реалізації.

Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 від 29.06.2015 року, останній повідомив про свою безпосередню причетність до вчинення злочину, повідомив про спосіб та метод скоєння злочину, а також послідовність дій під час його вчинення, вказав на попередню домовленість з ОСОБА_2 про вчинення крадіжки грошових коштів та цінностей з домоволодіння ОСОБА_3 , вказав на те, що з метою приховування слідів злочину їм надав ОСОБА_6 , дві пари господарських рукавиць, чохол від підголовника автомобіля та шапочку, з метою використання у якості масок на обличчя; також ОСОБА_1 продемонстрував, маршрут руху від місця вчиненого злочину, обставини за якими вони проникли до домоволодіння ОСОБА_3 , крім того під час слідчого експерименту ОСОБА_1 повідомив, що саме він вчиняв дії направлені на подолання опору потерпілої ОСОБА_3 та зазначив, що після вчинення злочину потерпіла була живою та залишалась зі зв`язаними руками та ногами у курнику.

Відповідно до висновку експерта №408 від 19.11.2014 року вилучені з поверхні прямокутної ручки вхідних дверей до житлового будинку, з поверхні ручки дверей до курника, з поверхні круглої ручки вхідних дверей до житлового будинку не придатні для ідентифікації.

Згідно протоколу про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії від 27.11.2014 року негласно отримано зразки біологічного походження (недопалок цигарки зі слідами слини) необхідний для порівняльного дослідження відносно ОСОБА_6 .

Відповідно до протоколу про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії від 24.11.2014 року негласно отримано зразки біологічного походження (недопалок цигарки зі слідами слини) необхідний для порівняльного дослідження відносно ОСОБА_10 .

Згідно висновку експерта № 495 від 05.01.2015 року генетичні ознаки клітин, виявлених на недопалку сигарети «Kent», яку палив ОСОБА_35 та недопалку сигарети «President», яку палив ОСОБА_10 не містяться серед змішаних генетичних ознак слідів крові людини та клітин, виявлених на рукавицях сірого кольору, не збігаються з генетичними ознаками слідів крові людини та клітин, виявлених на матерчатих рукавицях сірого та оранжевого кольорів та з генетичним ознаками клітин, виявлених на чохлі від підголовника від автомобільного сидіння.

Відповідно до висновку експерта № 116 від 13.11.2014 року смерть ОСОБА_3 настала від механічної асфіксії, внаслідок закриття зовнішніх дихальних шляхів, що підтверджується совокупністю специфічних і загальних ознак для даного виду асфіксії. До специфічних ознак відносяться: виявлені при первинному огляді трупа знаряддя - матеріали, а саме: прозорий скотч, фіксований і обмотаний кругом ділянки голови, який закриває щільно отвори рота та носа; пергаментно подібні ділянки здавлення епідермісу шкіри на обличчі навкруги зовнішніх отворів рота і носа; дрібні ранки і крововиливи на верхній і нижній губах з переходом на слизову присінку рота. До загальних ознак відносяться : одутловатість і синюшність обличчя, точкові крововиливи в слизову склер і повік; застійне повнокрів`я внутрішніх органів, рідкий стан крові і переповнення нею правих відділів серця, множинні точкові і дрібно-вогнищеві крововиливи в слизові і серозні оболонки, а саме, під легеневу плевру, епікард. Враховуючи вираженість специфічних, а особливо загальних ознак механічної асфіксії в даному випадку можливо припустити, що смерть ОСОБА_3 наступила на первинних етапах асфіксії (кисневого голодування органів і тканин) цьому могли спонукати стресова реакція і збільшена маса тіла (ожиріння). При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_3 виявлено слідуючі тілесні ушкодження і особливості : забійну рану лівої надбрівної ділянки голови з крововиливом в оточуючі м`які тканини; дрібні синці в ділянках плечей обох рук; дрібні синці, лінійно-полосо-видні, переривчасті садна передніх поверхонь обох нижніх кінцівок. Ділянки здавлення епідермісу шкіри навкруги отворів носа і рота плямисто-подібної форми і в нижніх третинах обох передпліч з переходом на кисті рук, переривчасто-полосо-подібної форми. Забійна рана лівої надбрівної ділянки голови з крововиливом в оточуючі м`які тканини утворилась від дії тупого твердого предмета, незадовго до настання смерті, має ознаки легкого тілесного ушкодження. Синці і садна на ділянках тіла трупа ОСОБА_3 , мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

Згідно висновку додаткової судово-медичної експертизи № 203/116, проведеної по висновку експерта №116 від 13.11.2014, згідно з яким смерть ОСОБА_3 , 1978 року народження, наступила від механічної асфіксії, внаслідок закриття зовнішніх дихальних шляхів, що підтверджується сукупністю специфічних і загальних ознак для даного виду асфіксії. До специфічних ознак відносяться: виявлені при первинному огляді трупа знаряддя - матеріали, а саме: прозорий скотч, фіксований і обмотаний кругом ділянки голови, який закриває щільно ротовий отвір, а також закривав носові ходи (після настання смерті самостійно чи з по сторонньою допомогою змістився донизу) про що свідчать пергаментно подібні ділянки здавлення епідермісу шкіри на обличчі навкруги зовнішніх отворів рота і носа; дрібні ранки і крововиливи на верхній і нижній губах з переходом на слизову присінку рота. До загальних ознак відносяться: одутловатість і синюшність обличчя, точкові крововиливи в слизову склер і повік; застійне повнокрів`я внутрішніх органів, рідкий стан крові і переповнення нею правих відділів серця, множинні точкові і дрібно-вогнищеві крововиливи в слизові і серозні оболонки, а саме, під легеневу плевру, епікард. Враховуючи вираженість специфічних, а особливо загальних ознак механічної асфіксії в даному випадку можливо припустити, що смерть ОСОБА_3 наступила на первинних етапах асфіксії через деякий проміжок часу - хвилини, коли набуло критичного стану кисневе кисневе голодування органів і тканин. Пришвидшенню настанню смерті в цьому випадку могли спонукати стресова реакція і збільшена маса тіла (ожиріння).

Згідно висновку експерта № 393-Д від 16.10.2014 року на поверхні ножа, мобільного телефону, батареї, відрізках липкої стрічки та двох гумових рукавицях, які були вилучені під час огляду місця події 11.10.2014 року по факту виявлення трупа ОСОБА_3 в АДРЕСА_3 , слідів рук не виявлено.

Відповідно до висновку експерта № 394-Д від 17.10.2014 року слід пальця руки розміром 18х26 мм залишений великим пальцем лівої руки ОСОБА_11 , слід долоні руки розміром 49х46 мм залишений долонею лівої руки ОСОБА_11 , а сліди пальців рук розмірами 14х18 мм, 15х19 мм та 9х18 мм залишені не ОСОБА_36 , ОСОБА_11 , ОСОБА_37 , ОСОБА_3 , а іншою особою. Сліди пальців рук розмірами 13х16 мм, 11х16 мм та 9х13 мм, непридатні для ідентифікації за ними особами.

Протокол огляду предмета від 18.10.2014 року зафіксовано огляд мобільного телефона «SAMSUNG» чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_11 з сім-карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар» № НОМЕР_6 та фрагменти липкої стрічки типу «скотч», які нанесені один на одний та зняті з рук та обличчя трупа ОСОБА_3 .

Постановою від 18.10.2014 року мобільного телефона «SAMSUNG» чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_11 з сім-карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар» № НОМЕР_6 та фрагменти скотчу - визнано речовими доказами.

Відповідно до протоколу про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії від 04.06.2015 року негласно отримано зразки біологічного походження (недопалок цигарки зі слідами слини) необхідний для порівняльного дослідження відносно ОСОБА_2 .

Згідно довідки Управління Національного банку України у Вінницькій області № 90-02/11-013/1738 від 10.06.2015 року вартість одного грама золота 583 проби у брухті станом на 11.10.2014 року складала 291,59 гривень.

Згідно висновку експерта №324 від 10.06.2015 генетичні ознаки клітин, виявлених на недопалку цигарки, що курив ОСОБА_2 , збігаються з генетичними ознаками слідів, виявлених на матерчатих рукавицях.

Постановою від 17.06.2014 року прокурором прийнято рішення про відібрання у ОСОБА_2 зразків крові кількістю 5 кубічних сантиметрів.

Згідно з висновком експерта №338 від 21.08.2015 генетичні ознаки слідів, виявлених на матерчатих рукавицях та чорному матерчатому чохлі з підголовника автомобільного сидіння є змішаними, збігаються між собою, належать більше, ніж одній людині, містять генетичні ознаки крові ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 614 від 07.07.2015 вартість виробів із золота становить : ланцюжка із хрестиком з розп`яттям Ісуса Христа «583» проби загальною вагою 15 грам - 4373,85 грн.у ланцюжка з іконкою із зображенням «Миколи Угодника» «583» проби загальною вагою 13 грам - 3790,67 грн., ланцюжка з іконкою із зображенням «Божої матері» «585» проби загальною вагою 11 грам - 3218,49 грн., пари сережок «583» проби загальною вагою 5 грам - 1457,95 грн., ланцюжка «583» проби вагою 10 грам - 2915,90 грн. Встановити вартість сережки «583» проби, вагою 4,37 грам через наявність у ній каміння не представляється можливим, так як експерту невідома точна вага виробу за відсутності цього каміння.

Відповідно до протоколу про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії від 31.03.2015 року негласно отримано зразки біологічного походження (недопалок цигарки зі слідами слини) необхідний для порівняльного дослідження відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії від 01.04.2015 року негласно отримано зразки біологічного походження (недопалок цигарки зі слідами слини) необхідний для порівняльного дослідження відносно ОСОБА_7 .

Згідно висновку експерта №353 від 31.08.2015, генетичні ознаки слідів, виявлених на матерчатій рукавиці оранжевого кольору на праву руку є змішаними, належать більше, ніж одній особі, містять генетичні ознаки крові ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідно до висновку експерта № 47 від 25.02.2015 року генетичні ознаки крові ОСОБА_38 не встановлені, тому не можливо встановити чи збігаються генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_38 з генетичними ознаками слідів на матерчастих рукавицях сірого та оранжевого кольору, чохлі від підголовника автомобільного сидіння.

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи №198 від 13.07.2015 ОСОБА_1 , згідно якого ОСОБА_1 в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, та на час проведення експертизи, на хронічне психічне захворювання не страждав, перебував поза будь-яким тимчасовим розладом психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Заслухавши показання обвинувачених, потерпілого, свідків, дослідивши надані сторонами докази у заявленому обсязі, суд дійшов наступних висновків.

В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 винуватість у вчинені кримінальних правопорушень визнали та надали показання із змісту яких судом встановлено, що жоден з них не оспорює викладені в обвинувачені обставини щодо часу, місця, способу вчинення кримінальних правопорушень, вчинених дій та їх наслідків.

Так, і ОСОБА_1 і ОСОБА_2 повідомили про наявність в них попередньої змови на незаконне заволодіння чужим майном, а саме майном потерпілої ОСОБА_3 , яка проживала у смт. Тростянці.

При цьому ОСОБА_1 повідомив, що він спільно з ОСОБА_2 відбував покарання у виправній установі, внаслідок отриманих там знайомств ОСОБА_1 довідався про те, що потерпіла проживає сама, продала автомобіль та має заощадження, провів попередню підготовку до вчинення злочину, прибув у смт. Тростянець, переконався у місці проживання потерпілої, розташуванні її житла та способу проникнення до нього, а підселяв вказаного залучив ОСОБА_2 з яким розробив спільний план проникнення до житла потерпілої та вчинення незаконного заволодіння її майном.

Вказані показання ОСОБА_1 повністю підтверджені показаннями ОСОБА_2 , який вказав, що йому ОСОБА_1 запропонував вчинити крадіжку в потерпілої, що проживала у смт. Тростянці, на що він погодився та прибув з водієм ОСОБА_39 з міста Вінниці до смт. Тростянця напередодні вчинення злочинів.

Із зазначених показань судом встановлено наявність попередньої змови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на незаконне заволодіння майном потерпілої. Наявність попередньої змови підтверджена і іншими фактичними обставинами, відповідно до яких ОСОБА_1 прибув до смт. Тростянця з місця свого проживання у Черкаській області, а ОСОБА_2 з м. Вінниці. Факт прибуття обвинувачених до смт. Тростянця з різних міст України, відсутність для вказаного інших мотивів ніж вчинення злочину, беззаперечно вказує на наявність попередньої змови між ними.

Факт того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підготувались до вчинення кримінального правопорушення підтверджений не лише їх показаннями, а й даними протоколів оглядів та визнання предметів речовими доказами, відповідно до яких обвинувачені підготували рукавички (з метою не залишати слідів) та використовували засоби для приховування обличь (чохол від підголовника автомобіля). Вказані предмети вилучені під час оглядів, визнані речовими доказами у справі, а висновки генетичних експертиз беззаперечно підтвердили факт того, що зазначені засоби використовувались ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час вчинення злочинів щодо ОСОБА_3 внаслідок наявності на них ДНК профілів як потерпілої, так і обвинувачених.

Вчинення вказаних дій щодо підготовки до вчинення злочину беззаперечно вказує на ознаку попередньої змови обвинувачених та підтверджує їх показання з цього приводу, а також показання ОСОБА_1 щодо того, що він здійснив за допомогою свого знайомого ретельне обстеження умов проживання потерпілої, довідавшись про наявність систем зовнішнього відеоспостереження.

Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійшли попередньої змови, отримали за допомогою знайомих їм осіб - жителів смт. Тростянець всю необхідну інформацію щодо способу проникнення до домоволодіння, способу залишитись невпізнаними. Вказані особи надали обвинуваченим і місце проживання (сауна), яке вони використовували напередодні вчинення злочинів.

За показаннями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 напередодні вони здійснили спробу реалізації їх спільного умислу, проникли на територію домоволодіння потерпілої, розпочали проникнення до житла потерпілої, проте, побачивши, що ОСОБА_3 перебуває вдома, повернулись до місця переховування та вирішили реалізувати спільний умисел зранку, коли потерпіла піде на роботу.

Згідно із показаннями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вони проникли та територію домоволодіння ОСОБА_3 зранку о 07.30 та сховались у курнику (сараї).

Через деякий час до курника прийшла потерпіла. В це момент ОСОБА_1 вискочив на неї, будучи в масці, що приховувала його обличчя, за ним був ОСОБА_2 .

За показаннями обвинувачених, ОСОБА_1 почав застосовувати насильство до потерпілої, почав стискати їх рота, потерпіла намагалась кричати, вкусила його за палець, між ними почалась боротьба. У цей момент, ОСОБА_2 перебував поруч, бачив всі дії ОСОБА_1 , що підтверджено його показаннями, відповідно до яких він у вказаний момент зрозумів, що це вже не крадіжка, а розбій і поки ОСОБА_1 застосував насильство до потерпілої, пішов у будинок, обшукав його та заволодів грошима і ювелірними прикрасами, які зміг знайти.

Такі показання обвинувачених повністю підтверджуються даними протоколів оглядів відповідно до яких встановлено місце виявлення трупа - курник домоволодіння ОСОБА_3 , виявлення самого тіла потерпілої з наявними тілесними ушкодженнями та доказами її насильного утримування (зв`язані руки та ноги), скотч на обличчі, порушення обстановки в будинку, що має ознаки пошуку цінного майна.

Суд приймає до уваги, що згідно із п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочин проти власності», якщо група осіб за попередньою змовою мала намір вчинити крадіжку чи грабіж, а один з її учасників застосував або погрожував застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров`я потерпілого, то дії цього учасника належить кваліфікувати як розбій, а дії інших осіб - відповідно як крадіжку чи грабіж за умови, що вони безпосередньо не сприяли застосуванню насильства або не скористалися ним для заволодіння майном потерпілого.

Сукупність доказів у справі переконує суд у тому, що спільний умисел обвинувачених, направлений на таємне заволодіння майном потерпілої переріс у вчинення нападу на потерпілу, оскільки і ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , побачивши потерпілу, не почали переховуватись, намагатись покинути місце події, а розпочали активні узгоджені дії в ході яких один з них ( ОСОБА_1 ) застосував насильство щодо потерпілої, а інший - ОСОБА_2 , усвідомлюючи вказане, будучи безпосереднім очевидцем застосування насильства у вказаний час продовжив реалізовувати спільний корисливий мотив. Факт того, що умисел ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільно та одночасно переріс з вчинення крадіжки на вчинення розбою підтверджений їх узгодженими діями із розподілом ролей, відповідно до яких жоден з них не намагався припинити дії іншого, а навпаки ОСОБА_2 скориставшись тим, що потерпіла внаслідок застосованого насильства не може покликати на допомогу, проник в будинок де зміг здійснити обшук і відшукати ювелірні прикраси та гроші.

Суд зазначає, що фізичне насильство, яке було застосовано при нападі носило небезпечний характер для життя та здоров`я особи, що зазнала нападу. Так, ОСОБА_1 визнав, що під час боротьби з потерпілою на подвір`ї, вона від його дій впала, вдарилася головою та втратила свідомість, що дозволило йому обмотати їй обличчя скотчем. Втрата свідомості, є ознакою насильства, що є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, що є характерним для розбійного нападу.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочин проти власності», під нападом за статтею 187 КК України слід розуміти умисні дії, спрямовані на негайне вилучення чужого майна шляхом застосування фізичного або психічного насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства.

Розбій вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, або з погрозою застосування такого насильства, незалежно від того, заволоділа винна особа майном потерпілого чи ні.

Показання обвинувачених, дані протоколів оглядів місця події, протокол огляду трупа та висновки судово-медичних експертиз, які підтверджують характер застосованого насильства, беззаперечно свідчать про факт вчинення обвинуваченими розбійного нападу.

При цьому суд приймає до уваги, що відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочин проти власності», якщо дії, розпочаті як крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, переросли в грабіж чи розбій, вчинене слід кваліфікувати відповідно за частиною третьою статті 186 КК України або частиною третьою статті 187 КК України.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільно виконали об`єктивну сторону злочину передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, про що свідчать дії ОСОБА_1 , який накинувся на потерпілу і, застосовуючи до неї небезпечне для життя та здоров`я насильство, стискав рот, повалив на землю, в результаті цих дій потерпіла вдарилась та втратила свідомість, а в цей час ОСОБА_2 , скориставшись такими діями ОСОБА_1 безперешкодно проник у будинок для виконання спільно запланованих дій.

З показань обвинувачених судом встановлено, що знешкодивши потерпілу ОСОБА_3 та залишившись наодинці з нею, ОСОБА_1 вийшов за межі їх попередньої з ОСОБА_2 домовленості щодо заволодіння чужим майно та вчинив умисне вбивство потерпілої.

Так, згідно показань ОСОБА_1 , які підтверджені протоколом огляду місця події, протоколом огляду трупа, речовими доказами у справі, ОСОБА_1 зв`язав руки та ноги потерпілої та обмотав її обличчя скотчем. При вказаному потерпіла вже перебувала без свідомості.

Таким чином, ОСОБА_1 , розуміючи, що потерпіла перебуває без свідомості, вчинив активні дії - обмотав обличчя потерпілої скотчем, перекривши всі дихальні шляхи ОСОБА_3 , при цьому він вчинив і дії, що перешкоджали потерпілій звільнити дихальні шляхи, зв`язавши руки та ноги потерпілої.

Вчинення сукупності вказаних дій, а саме окремо зв`язування рук, окремо зв`язування ніг, окремо перекриття всіх каналів дихання липкою стрічкою ( скотчем) беззаперечно свідчить, що ОСОБА_1 вчинив дії направлені на позбавлення життя потерпілої.

Жодну із зазначених дій не можливо оцінити як випадкову, оскільки кожна з них є активною дією (перемотування органів дихання скотчем, зв`язування рук, зв`язування ніг) та кожна з вказаних дій була направлена на те, щоб унеможливити будь-які дії потерпілої для самоврятування та усунення небезпеки, кожна з них доповнювала попередню для досягнення єдиного спільного результату - вбивства потерпілої.

Згідно із висновками судово-медичних експертиз - №116 від 13.11.2014 та № 203/116, смерть ОСОБА_3 настала від механічної асфіксії, внаслідок закриття зовнішніх дихальних шляхів, що підтверджується сукупністю специфічних і загальних ознак для даного виду асфіксії.

Згідно із Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07.02.2003 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи», питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинено ціленаправлені багатоетапні дії, направлені на досягнення одного спільного результату - позбавлення потерпілої можливості дихати та можливості врятувати себе шляхом зняття з обличчя скотчу, що повністю перекривав канали дихання.

Такі дії ОСОБА_1 не носили одиничного або випадкового змісту, а кожна з них була умисною активною, доповнювала попередню, що свідчить виключно про умисел ОСОБА_1 на вбивство потерпілої.

Так, в результаті саме сукупності вказаних дій (перемотування всіх органів дихання скотчем, зв`язування рук, зв`язування ніг) настала смерть потерпілої. Причиною смерті потерпілої є саме механічна асфіксія, що виникла внаслідок закриття зовнішніх дихальних шляхів, мету чого і переслідував ОСОБА_1 перекривши органи дихання скотчем, що в сукупності із його діями щодо зв`язування рук і ніг потерпілої, беззаперечно свідчить про реалізацію ОСОБА_1 умислу на вбивство ОСОБА_3 .

Разом з тим, в даному випадку наявний ексцес виконавця, а при ексцесі виконавця, тобто коли один із співучасників вийшов за межі домовленості щодо обсягу злочинних дій і вчинив більш тяжкий або інший злочин за цей злочин повинен відповідати лише його виконавець, а інші особи - за злочини, вчинені ними в межах домовленості.

За наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у скоєнні злочинів повністю підтверджена в судовому засіданні належними та допустимими доказами.

Суд, оцінивши сукупність доказів у справі та надавши юридичну оцінку діям обвинувачених, враховуючи вимоги ст. 337 КПК України, якими визначено межі судового розгляду, кваліфікує дії ОСОБА_1 за п.6, 13 ч. 2 ст. 115 КК України - як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, з корисливих мотивів, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство та за ч. 3 ст. 187 КК України, як вчинення розбою, тобто нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбою), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного із проникненням у житло та інше приміщення.

Дії ОСОБА_2 суд, враховуючи вимоги ст. 337 КПК України, які регулюють межі судового розгляду, кваліфікує за ч. 3 ст. 187 КК України, як вчинення розбою, тобто нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбою), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного із проникненням у житло та інше приміщення.

При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи винних, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно характеристики від 11.03.2011 року та довідки від Стрижавської виправної колонії №81 ОСОБА_1 під час відбування покарання характеризувався посередньо, неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності та заохочувався.

Відповідно до характеристики виданої Вінницькою УВП УДПтС України у Віницькій області (№1) від 21.06.2016 року ОСОБА_1 , характеризується посередньо, заходи заохочення до нього застосовувалися один раз, стягнення не застосовувалися.

Згідно характеристик наданих ОСОБА_1 його односельчанами за місцем проживання: АДРЕСА_1 , останній характеризується позитивно.

Відповідно до довідки-характеристики №93/02-19 від 17.02.2016 року виданої виконкомом Юрківської сільської ради Уманського району Черкаської області ОСОБА_1 за час проживання в селі з жовтня 2014 року по червень 2015 року характеризується з посередньої сторони. Скарг від жителів села не надходило.

Згідно характеристики виданої за місцем роботи ФОП ОСОБА_40 . ОСОБА_1 характеризується позитивно.

Згідно довідки ВОПНЛ ім. Ющенка №20-2749 від 08.06.2015 року ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні у вказаному закладі не перебував та за медичною допомогою не звертався.

Згідно довідки КП ВОНД «Соціотерапія» № 1464 від 09.06.2015 року ОСОБА_1 на диспансерному наркологічному обліку у вказаному закладі не перебуває.

Відповідно до вимоги про судимість від 16.03.2015 року та копій вироків, ОСОБА_1 раніше судимий.

Таким чином, ОСОБА_1 вину визнав, раніше судимий, в тому числі за умисне вбивство, вчинив умисні особливо тяжкі корисливі кримінальні правопорушення, одне з яких має незворотній наслідок, характеризується посередньо.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , з врахуванням положень ст. 337 КПК України, судом не встановлено.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину визнав, розкаявся, раніше судимий за вчинення насильницьких злочинів, в тому числі за умисне вбивство, вчинив кримінальні правопорушення, переслідуючи корисливий мотив, через короткий проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі, що свідчить про його підвищену суспільну небезпеку, думку потерпілого і представника потерпілих, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді максимального строку позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому на праві власності майна в дохід держави, оскільки призначення інших видів покарань визнано судом недостатнім для досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України, щодо запобігання вчиненню нових злочинів засудженим.

Зважаючи на наявність ризиків, передбачених ст. 177, 194 КПК України, а саме можливості обвинуваченого ОСОБА_1 переховуватися від суду в зв`язку з призначенням йому покарання у виді позбавлення волі, а також приймаючи до уваги дані, що свідчать про те, що обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності за умисне вбивство, вчинив особливо тяжкі корисливі злочини, тобто може продовжити злочинну діяльність, суд приймає рішення про продовження відносно ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у виді утримання під вартою.

Згідно характеристики від 19.05.2014 року та довідки від 13.06.2014 року Стрижавської виправної колонії №81 ОСОБА_2 під час відбування покарання характеризувався негативно, неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності, заохочення до нього не застосовувалися.

Згідно довідки ВОПНЛ ім. Ющенка №20-3477 від 14.07.2015 року ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні у вказаному закладі не перебував та за медичною допомогою не звертався.

Згідно довідки КП ВОНД «Соціотерапія» № 1465 від 09.06.2015 року ОСОБА_2 на диспансерному наркологічному обліку у вказаному закладі не перебуває.

Відповідно до вимоги про судимість від 12.06.2015 року, ОСОБА_2 раніше судимий.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_2 раніше судимий, вчинив умисний особливо тяжкий злочин, вину у вчиненні злочину визнав, не працює, за місцем відбування покарання характеризується негативно.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , з врахуванням положень ст. 337 КПК України, судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, думки потерпілих, особи обвинуваченого, який вину визнав, раніше судимий, не працює, вчинив умисний особливо тяжкий злочин, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому на праві власності майна в дохід держави, оскільки призначення інших видів покарань визнано судом недостатнім для досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України, щодо запобігання вчиненню нових злочинів засудженим.

Разом з тим, призначаючи ОСОБА_2 покарання суд керується ч. 5 ст. 72 КК України ( в редакції від 24.12.2015 року) в якій вказано, що зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

Санкція частини 3 статті 187 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 16.06.2015 року, ОСОБА_2 затримано 16.06.2015 року за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення та з вказаного часу до 07.07.2021 року до нього було застосовано запобіжний захід у виді утримання під вартою.

Таким чином, враховуючи, що станом на 07.10.2021 року обвинувачений ОСОБА_2 відбув під вартою максимальний можливий строк позбавлення волі, передбачений ч. 3 ст. 187 КК України, суд, вважає ОСОБА_2 таким, що відбув призначене покарання.

Разом з тим, враховуючи наявність ризиків передбачених ст. 177, 194 КПК України, а саме можливість раніше судимого обвинуваченого ОСОБА_2 переховуватися від суду, оскільки він перебував у даному кримінальному провадженні у розшуку, суд вважає доцільним продовжити йому строк дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.

При вирішенні цивільного позову потерпілих ОСОБА_41 та ОСОБА_11 про відшкодування шкоди завданої злочином, а саме матеріальної шкоди в сумі 112660,39 гривень та моральної шкоди в сумі 10000,00 гривень та витрат на правову допомогу, суд виходить з наступного.

В судовому засіданні, потерпілий ОСОБА_11 відмовився від позову, а тому суд вирішує цивільний позов в частині вимог ОСОБА_41 до обвинувачених.

Відповідно до ст. 128 КПК України, ст. 1177 ЦК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого та шкода завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

В судовому засіданні встановлено, що матеріальна шкода, заподіяна внаслідок вчинення обвинуваченими розбійного нападу становить 18031,11 грн, що складається із вартості викраденого майна та грошей. Вартість викрадених золотих виробів підтверджується висновком судово-товарознавчої експертизи №614 від 07.07.2015.

Доказів заволодіння майном на більшу суму, а також заволодіння обвинуваченими 10000 грн. та 600 доларами США позивачі не надали, обвинувачення таких відомостей не містить.

Таким чином матеріальна шкода в сумі 18031,11 грн. підлягає стягненню солідарно з обох засуджених, оскільки заподіяна їх спільними діями.

Матеріальна шкода, яка пов`язана з витратами на поховання, підтверджується наданими позивачами платіжними документами та складає 20560,93 грн.

Проте, лише ОСОБА_1 обвинувачується в умисному вбивстві ОСОБА_3 , тому зазначена сума підлягає стягненню тільки з нього, оскільки ОСОБА_2 у вчинені вказаного злочину не обвинувачувався та не визнаний винним.

В решті частини позову щодо стягнення матеріальної шкоди слід відмовити, оскільки вона не доведена належними та допустимими доказами.

Згідно ст. 23 ЦК України моральна шкода, серед іншого, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, відповідно до п. 9 ППВСУ № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру й обсягу заподіяних позивачеві моральних чи фізичних страждань, наявності інших негативних наслідків, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Потерпілою на обґрунтування моральної шкоди зазначено, що вона внаслідок загибелі доньки перенесла великий стрес, у зв`язку з цим стан здоров`я її погіршився.

Проте, суд бере до уваги, що в умисному вбивстві ОСОБА_3 обвинувачується та визнаний винним лише ОСОБА_1 , оскільки виключно його дії були спрямовані на заподіяння їй смерті. Таким чином лише дії ОСОБА_1 стоять в прямому причинному зв`язку з понесеними позивачами душевними стражданнями.

Зазначене переконує суд у тому, що потерпіла ОСОБА_41 в зв`язку із вчиненням обвинуваченим ОСОБА_1 злочину передбаченого п.п. 6,13 ч. 2 ст. 115, КК України зазнала душевних страждань, що зумовлює висновок суду про заподіяння потерпілій ОСОБА_41 моральної шкоди та задоволення цивільного позову в цій частині.

В частині стягнення з обвинувачених на користь ОСОБА_41 витрат на правову допомогу як частини цивільного позову слід відмовити, оскільки вказані витрати є судовими витратами та згідно квитанції №1 від 18.08.2015 року сплачені ОСОБА_11 , який від цивільного позову відмовився.

Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з обвинувачених судові витрати у справі, що складаються з витрат на проведення експертиз в рівних частках, оскільки кожна з експертиз підтверджує обвинувачення як за ст. 187 КК України (вчиненою у співучасті), так і за ст. 115 КК України. Розмежувати зазначені докази не можливо, тому суд дійшов висновку, що вони понесені при розслідувані події в цілому.

При цьому з обвинувачених підлягають стягненню і витрати на правову допомогу, понесені потерпілим ОСОБА_11 згідно квитанції №1 від 18.08.2015 року.

Долю речових доказів суд визначає у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 65-67, 187,115 КК України, ст. 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6,13 ч. 2 ст. 115, ч.3 ст. 187 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання за п.п. 6,13 ч. 2 ст. 115КК України у виді п`ятнадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного ОСОБА_1 на праві власності майна в дохід держави.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч.3 ст. 187 КК України у виді дев`яти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного ОСОБА_1 на праві власності майна в дохід держави.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначити покарання у вигляді п`ятнадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного ОСОБА_1 на праві власності майна в дохід держави.

Строк покарання ОСОБА_1 рахувати з дня набрання вироку законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ( в редакції від 24.12.2015 року) зарахувати в строк покарання ОСОБА_1 строк попереднього ув`язнення з моменту затримання, тобто з 10.06.2015 року до дати набрання вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дня позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін - утримання під вартою.

Визнати винуватим ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України.

Призначити ОСОБА_2 покарання за ч.3 ст. 187 КК України у виді дев`яти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного ОСОБА_2 на праві власності майна в дохід держави.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ( в редакції від 24.12.2015 року) зарахувати в строк покарання ОСОБА_2 строк попереднього ув`язнення з моменту затримання, тобто з 16.06.2015 року до 07.07.2021 року, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дня позбавлення волі.

Вважати ОСОБА_2 таким, що відбув призначене судом основне покарання у виді дев`яти років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін - цілодобовий домашній арешт.

Стягнути в рівних частках із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні в сумі 32957,18 гривень.

Стягнути в рівних частках із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_11 витрати на правову допомогу в сумі 5000,00 гривень.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_42 задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_42 18031,11 гривню відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_42 20560,93 гривень відшкодування матеріальної шкоди та 100000,00 гривень відшкодування моральної шкоди.

В решті позовних вимог відмовити.

Речові докази, а саме два недопалки цигарок «Прима» та «Marlboro», два зразки крові ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , фрагменти шнурівок, фрагмент пояска від халату, дві пари матерчастих рукавиць, чохол від підголовника, фрагменти скотчу передані на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів Тростянецького РВ УМВС України у Вінницькій області - знищити.

Речові докази, а саме п`ять оптичних носіїв інформації (диски CD-R) - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Речові докази, а саме мобільний телефон «SAMSUNG», ІМЕІ НОМЕР_11 з сім-карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар» № НОМЕР_6 переданий на зберігання ОСОБА_41 - залишити ОСОБА_41 .

На вирок суду може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, що перебуває під вартою протягом 30 днів з моменту вручення копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Головуючий суддя:

Судді: