Вирок № 100358328, 18.10.2021, Кремінський районний суд Луганської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2021 р. м. Кремінна Справа № 414/1962/21 Провадження № 1-кп/414/257/2021

Кремінський районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді Акулова Є.М.,

за участі секретаря судового засідання Дегтяренко Т.В.,

прокурора Зубкова А.А.

захисника Кузнєцової Т.А.,

за участі обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, за адресою площа Красна 5 м. Кремінна кримінальне провадження № 12021136550000209 від 23.08.2021 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Сєвєродонецьк, громадянина України, паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий Сєвєродонецьким МС УМВС 13.12.2007, ІНПП НОМЕР_2 , який має середню-спеціальну освіту, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого в порядку ст 89 КК України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України,

ВСТАНОВИВ:

23 серпня 2021 року, приблизно о 23 годин 50 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, прийшов до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , яке на праві приватної власності належить ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 відкрив незачинену на запираючі пристрої вхідну хвіртку та незаконно проник до подвір`я за адресою: АДРЕСА_2 . Після чого. перебуваючи на території подвір`я, відчинив вхідні двері будинку та прослідував до кімнати спальні де й залишився відпочивати.

В результаті зазначених протиправних дій, ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 30 Конституції України, відповідно до якої не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду, ст. 12 Загальної декларації прав людини, відповідно до якої ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність його житла, ст. 17 Міжнародного пакту про громадські та політичні права, відповідно до якого ніхто не повинен зазнавати свавільного чи незаконного посягання на недоторканність його житла, ст.8 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен, має право на повагу до свого житла, тобто незаконно проник до іншого володіння особи, порушивши недоторканість житла ОСОБА_2 .

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 24 березня 2016 року №5-299кз15, згідно з ч.2 ст.233 КПК України, до іншого володіння особи належать транспортні засоби, земельні ділянки, гаражі, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого чи іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.

При цьому кримінальним і кримінальним процесуальним законом не встановлено обов`язковості такої ознаки житла особи чи її іншого володіння, як належність їх особі на праві власності (що включає право володіння, користування і розпорядження майном) чи на праві володіння як одного з елементів юридично забезпеченого права власності і як вид права на чужі речі

Стороною обвинувачення дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.162 КК України, тобто незаконне проникнення до іншого володіння особи.

Під час досудового розслідування між прокурором Сватівської окружної прокуратури Луганської області Зубковим А.А., якому на підставі ст. 36 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_1 , за участі його захисника Кузнєцової Т.А., 30 серпня 2021 року укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст. 468, 469, 472 КПК України.

Згідно умов вказаної угоди прокурор та підозрюваний дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.162 КК України щодо обставин, викладених в обвинувальному акті, підозрюваний беззастережно визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, сторони угоди за взаємною згодою визначили вид та міру покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 у разі затвердження такої угоди, а саме за ч.1 ст.162 КК України у виді штрафу в розмірі 50 ( п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Як встановлено у підготовчому судовому засіданні, ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 162 ч.1 КК України, яке за ст. 12 КК України належить до категорії кримінальних правопорушень, а саме є кримінальним проспупком. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до обвинуваченого у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди між сторонами відбулося добровільно, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Дана угода, на думку суду, відповідає вимогам Кримінально-процесуального та Кримінального кодексів України та може бути затверджена, а на її підставі може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не суперечать його вимогам, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань, наявними є фактичні обставини для визнання винуватості. Крім того, суд зазначає, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 Кримінального процесуального кодексу України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Обставиною, що пом"якшує покарання, є щире каяття, отяжуючою, -вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп"яніння.

З урахуванням позитивної характеристики особи обвинуваченого, критичного відношення до скоєного, зазначене узгоджене покарання, за наведених обставин суд вважає необхідним і достатнім для виправлення та запобігання вчинення ним правопорушень та таким, яке обвинувачений взможі реально виконати з урахуванням його матеріального стану.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати та речові докази в справі відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 314, 315, 369, 370, 371, 373, 374, 376, 395, 472, 474, 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 30 серпня 2021 року, укладену в м. Сватове Луганської області між прокурором Зубковим А.А. з однієї сторони та обвинуваченим ОСОБА_1 та його захисником Кузнєцовою Т.А. з іншої сторони.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 162 ч. 1 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 ( п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., який слід сплатити на реквізити Отримувач: ГУК у Луг.обл./МТГ м.КРЕМІН/21081100, Код отримувача: (Код за ЄДРПОУ) 37991110, Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.) , рахунок отримувача: UA658999980313070106000012455, Код класифікації доходів бюджету: 21081100.

Запобіжний захід до набрання чинності вироком не обирати.

Вирок може бути оскаржений до Луганського апеляційного суду протягом 30 днів, Апеляційна скарга подається до Луганського апеляційного суду через Кремінський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Наслідком укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а для підозрюваного чи обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Є. М. Акулов