Постанова № 10035805, 03.06.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-2030/10/1770

03 червня 2010 року 15год. 09хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не з'явився

відповідача: представник не з'явився третьої особи позивача: представник <Текст >третьої особи відповідача: представник <Текст >

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державна податкова інспекція у м.Рівне <Список ><Позивач в особі >третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача <3-тя особа >

доФізична особа-підприємець ОСОБА_1 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача <3-тя особа >

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач - Державна податкова інспекція у м.Рівне звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості перед бюджетом зі сплати єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб в сумі 572,22 грн.

Позивач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

Відповідач в судове засідання не зявився, причини неприбуття суду не повідомив. Про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином за адресою, що станом на час розгляду справи внесена до Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця, в якості зареєстрованого місця проживання фізичної особи підприємця.

Судом не визнавалася обовязковою участь відповідача в судовому засіданні.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів.

Повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як фізична особа - підприємець розпорядженням виконавчого комітету Рівненської міської ради від 08.06.2004 року, відомості про нього включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 22.11.2005 року, з16.06.2004 року взятий на облік, як платник податків у ДПІ в м. Рівне, перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та є платником єдиного податку.

Згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності відповідач здійснює такий вид діяльності, як здача нежитлових приміщень в оренду до 100кв.м.

Станом на 13.04.2010 року - період, що передував даті звернення позивача до суду, згідно даних обліку позивача за відповідачем рахувалася заборгованість перед бюджетом по сплаті єдиного податку в сумі 572,22 грн.

10.08.2009 року податковим органом щодо відповідача проведено перевірку своєчасності сплати узгодженого податкового зобов"язання, за результатами якої складено акт перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобов"язання від 10.08.2009 року за № 0800, яким зафіксовано порушення пп.5.4.1. п.5.4 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000 року (а.с.21). На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ш" № 0006221740/0 від 10.08.2009 року, яким відповідачу, на підставі пп.17.1.7. п.17.1 ст.17 цього Закону, визначено суму штрафу в розмірі 29,14 грн. (а.с.20)

Податкове повідомлення-рішення № 0006221740/0 від 10.08.2009 року відповідачем у встановленому порядку не оскаржувалося.

Дані обставини стверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с.23), копією свідоцтва про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи (а.с.22), довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с.9), довідкою про взяття на облік платника податків (а.с.12), копією заяви відповідача про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (а.с.13), розрахунком суми податкового боргу відповідача (а.с.3) ,довідкою про стан розрахунків з бюджетом (а.с.5), обліковою карткою платника податків (а.с.6-8), копією корінця свідоцтва про сплату єдиного податку серії Є № 239400 (а.с.17), копією листа рівненського міського бюро технічної інвентаризації (а.с.18), копією довідки Відділу державтоінспекції в Рівненській області (а.с.19).

Позивачем для відповідача, відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" виставлено та направлено податкові вимоги № 1/4035 від 28.07.2009 року (а.с.10) та здійснено запис у державний реєстр рухомого майна про податкову заставу, та № 2/446 від 19.02.2010 року (а.с.11).

Податкові вимоги на момент подання адміністративного позову відповідачем не задоволені та у встановленому порядку не оскаржувалися.

Станом на день розгляду справи у суді заборгованість перед бюджетом не погашена.

Статтею ст. 67 Конституції України встановлено, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з ч.2 п.2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва” №797/98 від 03.07.1998 року, ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Згідно з рішенням Рівненської міської ради №418 від 21.12.2006 року, ставка єдиного податку для обраного відповідачем виду діяльності встановлена в розмірі 150 грн.(а.с.14-16).

Пунктом 3 ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” №1251-XII від 25.06.1991 року встановлено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

За правилами ч.6 п.2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва” №797/98 від 03.07.1998 року, суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відповідно до пп.5.4.1. п.5.4 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

А відповідно до пп.17.1.7. п.17.1 ст.17 Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Всупереч цьому, відповідач не сплачував єдиний податок впродовж періоду серпень-листопад 2009 року, внаслідок чого утворилася заборгованість по єдиному податку, яка з урахуванням переплат попереднього періоду в сумі 56,92 грн., штрафних санкцій в сумі 29,14 грн., складає 572,22 грн.

У відповідності зі ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас ч. 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать і органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” №509-XII від 04.12.1990 року, державним податковим інспекціям надано право подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Примусове стягнення податкової заборгованості це передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків. Згідно зі ст.3 Закону України “Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000 року, активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

Активами платника податків, як зазначено у п.1.7 ст.1 Закону України “Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000 року, є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Завершальною стадією судового провадження є виконавче провадження. Згідно з вимогами ст.50 Закону України “Про виконавче провадження” №606-XIV від 21.04.1999 року, стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів, а у разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення.

За таких підстав, податковий борг відповідача підлягає стягненню в судовому порядку, при цьому немає необхідності визначати спосіб і порядок такого стягнення, позаяк примусове стягнення здійснюється за рахунок активів боржника в силу Закону.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями <Текст >, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

< Текст >Позов задовольнити повністю.

Стягнути фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до місцевого бюджету м. Рівне на р/р 34215379700002 в ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 22586331, код платежу 16050200, заборгованість по сплаті єдиного податку з фізичних осіб в сумі 572 (п'ятсот сімдесят дві) грн. 22 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя <Підпис >Друзенко Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 07.06.10р.