Вирок № 100357675, 18.10.2021, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/1888/19

Провадження № 1-кп/191/178/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2021 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі :

Головуючого - судді Бондаренко Г.В.

за участю секретаря - Заламай О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове обвинувальний акт в кримінальному провадженні №12019040390000749 від 13.05.2019 року відносно:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Синельникове Дніпропетровської області, освіта середня-спеціальна, в шлюбі не перебуває, не працює, зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , раніше судимий 29.01.2021 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.125 КК України до штрафу у розмірі 510 грн., штраф не сплачений, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.198 КК України,-

За участі в судовому розгляді прокурора - Бачурного П.В., обвинуваченого - ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

27 квітня 2019 року близько 19 години 30 хвилин ОСОБА_2 , знаходячись біля території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , де ключем, який знаходився під цеглиною біля входу у двір, відчинив хвіртку та проник на територію домоволодіння де діючи умисно, з корисливих мотивів, з ціллю незаконного збагачення, з метою звернення на свою користь та всупереч інтересам власника, викрав дві пластмасові каністри синього кольору об`ємом по 25 літрів заповнені по 20 літрів дизельним паливом марки ENERGY Евро 5 - ВО кожна та одну пластмасову каністру синього кольору об`ємом 20 літрів заповнену повністю дизельним паливом марки ENERGY Евро 5 - ВО, що належить потерпілому ОСОБА_3 , тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України.

Після здійснення протиправних дій, спрямованих на таємне викрадення чужого майна, приблизно о 20 годині 00 хвилин, цього ж дня, перебуваючи біля території домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1 про крадіжку трьох каністр з дизельним паливом та запропонував йому продати викрадені дві пластмасові каністри синього кольору об`ємом по 25 літрів заповнені по 20 літрів дизельним паливом марки ENERGY Евро 5 - ВО кожна та одну пластмасову каністру синього кольору об`ємом 20 літрів заповнену повністю дизельним паливом марки ENERGY Евро 5 - ВО.

Після чого у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел, спрямований на збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом та він погодився на пропозицію ОСОБА_2 ..

Реалізуючи свій раптово виниклий умисел, спрямований на заздалегідь не обіцяний збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, достовірно знаючи про те, що майно одержане в результаті вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК України, в цей же день, у невстановлений в ході судового розгляду час, ОСОБА_1 , знаходячись навпроти буд. АДРЕСА_2 , домовився з ОСОБА_4 про продаж йому однієї пластмасової каністри синього кольору об`ємом 25 літрів заповненої на 20 літрів дизельним паливом марки ENERGY Евро 5 - ВО, не повідомивши про те, що вона викрадена.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 27.04.2019 у невстановлений в ході судового розгляду час ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 прибули до місця мешкання ОСОБА_2 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , де ОСОБА_1 умисно збув ОСОБА_4 одну пластмасову каністру синього кольору об`ємом 25 літрів заповнену 20 літрами дизельного палива марки ENERGY Евро 5 - ВО, вартість якого згідно висновку експерта №1541/19 від 11.05.2019 року становить 600 грн.00 коп., за грошову винагороду у розмірі 450 грн., за що отримав гроші в сумі 150 гривень, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.

Умисні дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 198 КК України, тобто заздалегідь не обіцяний збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим в повному обсязі, щиро розкаявся, надав пояснення, які відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про розгляд кримінального провадження у спрощеному порядку. Обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував проти розгляду кримінального провадження у спрощеному порядку.

Оскільки сторонами кримінального провадження не оспорювались фактичні обставини справи, а судом встановлено, що обвинуваченийОСОБА_1 правильно розуміє зміст цих обставин, при цьому у суду відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, тому вислухавши думку сторін кримінального провадження, та роз`яснивши обвинуваченому положення ст.349 КПК України, в порядку частини 3 статті 349 КПК України, дослідження доказів, щодо обставин, які ніким не оспорюються - визнано судом недоцільним.

Це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Суд прийшов до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 , які виразились у заздалегідь не обіцяному збуті майна, завідомо одержаного злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом., правильно кваліфіковані за ст. 198 КК України.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , відповідно до ст.66 КК України - є визнання винуватості, щире каяття.

Обставини, відповідно до ст. 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 - судом не встановлені.

Суд враховує ставлення обвинуваченого ОСОБА_1 , до вчиненого кримінального правопорушення, ступінь тяжкості вчинення кримінального правопорушення, яке є кримінальним правопорушенням середнього ступеню тяжкості, особу обвинуваченого ОСОБА_1 який на обліку у лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, раніше не судимий, визнав свою провину, щиро розкаявся, матеріальний збиток відсутній.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує положення ст.ст. 50, 65 КК України, нормами яких встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами і особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Під час судового розгляду судом детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, його щире каяття, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності, також враховуючи, що при призначенні покарання має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно зі ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд вважає за необхідне для виправлення обвинуваченого призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України.

З урахуванням обставин справи та обставин, що характеризують обвинуваченого, ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, також те, що обвинувачений ОСОБА_1 - є особою раніше не судимою, суд вважає можливим призначити покарання в межах санкції ст.198 КК України, із застосуванням ст..75,76 КК України, звільнивши обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням та покласти на нього обов`язки.

Призначення покарання із застосуванням ст.ст.75,76 КК України відповідає принципу гуманізму, який закріплений Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і надасть можливість обвинуваченому виправитись.

Вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29.01.2021 року, яким ОСОБА_1 засуджено за ч.1 ст.125 КК України до штрафу в розмірі 510 грн.- необхідно виконувати самостійно.

Відповідно до положень ч.3,ч.5, п.7, ч.9 ст.100 КПК України - документи, які надані суду з матеріалами кримінального провадження зберігаються в суді.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд,

Ухвалив:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у пред`явленому обвинуваченні у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.198 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 ( одного) року позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання строком на 1( один) рік .

На підставі п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29.01.2021 року, яким ОСОБА_1 засуджено за ч.1 ст.125 КК України до штрафу в розмірі 510 грн.- виконувати самостійно.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили- не обирати.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: Г. В. Бондаренко