Рішення № 100355062, 18.10.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2021м. ДніпроСправа № 904/7273/21

За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "СУХА БАЛКА", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення збору за зберігання вантажу

Суддя Ярошенко В.І.

Без виклику (повідомлення) учасників справи

ПРОЦЕДУРА

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "СУХА БАЛКА" про стягнення збору за зберігання вантажу в сумі 28 338, 84 грн. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 270 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № ПР/М-20-1-9/НЮдч від 27.11.2020, в частині затримки вагонів, що призвело до нарахування збору за зберігання вантажу.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270 грн.

Ухвалою суду від 18.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; сторонам встановлено строки для подання відзиву на позов та відповіді на відзив.

15.09.2021 до суду від Приватного акціонерного товариства "СУХА БАЛКА" надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позову заперечував повністю.

24.09.2021 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач не погоджувався з відзивом відповідача у повному обсязі, так як обмеження щодо руху були введені не з ініціативи позивача; відповідач мав повернути спірні вагони на власні під`їзні колії не пізніше 12.02.2021 – 05 години 50 хвилини включно; підпис повноважного представника відповідача Лихина О.М. відсутній (як встановлено актом ГУ-23 № 378 від 13.02.2021) на акті ГУ-23 № 366 від 11.02.2021 не через те, що його не надано на підпис, а через не бажання вказаного представника відповідача підписувати останній.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позові

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № ПР/М-20-1-9/НЮдч від 27.11.2020, в частині затримки навантажених вагоніввідповідача на станції позивача Великий Кут 11.02.2021 понад 12 годин (11.02.2021 з 17 год. 50 хв. до часу фактичної відправки 12.02.2021 о 16 год. 45 хв.), що призвело як до порушення Статуту залізниць України та Правил приймання вантажів до перевезення, так і до нарахування збору за зберігання вантажу в загальній сумі – 28 338, 84 грн.

Позиція відповідача, викладена у відзиві на позов

Відповідач проти задоволення позову заперечував повністю та з поміж іншого стверджував, посилаючись також на накладну № 47060678, п. 2.2 Єдиного технологічного процесу роботи під`їзної колії ВАТ «Суха Балка» і станції примикання Вечірній Кут Придніпровської залізниці від 29.12.2010 (далі - Єдиний технологічний процес) та Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 8124044 від 25.02.2020, що на час здачі вагонів до перевезення від Залізниці ніякого повідомлення про припинення перевезення у напрямку ЧОП-Чехія до відповідача не надходило; забрати спірні вагони відповідач на під`їзну колію, через знаходження на ній інших вагонів, теж не міг; з доданих до позову Залізницею документів вбачається, що у позивача була практична можливість для відправлення спірних вагонів одержувачу, через що затримка спірних вагонів на колії відповідача виникла з вини зокрема самої Залізниці.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

27.11.2020 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Залізниця, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Суха Балка" (далі - власник колії, відповідач) було укладено договір про експлуатацію залізничної під`їзної колії відповідача, яка примикає до станції Вечірній Кут Регіональної філії "Придніпровська залізниця" № ПР/М-20-1-9/НЮдч (далі - договір), за умовами пункту 1 якого згідно з Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах договору експлуатується під`їзна колія, яка належить власнику, що примикає в парній горловині до колії № 21через стрілку №31 в непарній горловині станції Вечірній Кут і яка обслуговується власним локомотивом. Межею під`їзної колії є сигнальний знак "Межа під`їзної колії", який встановлено проти стику рамної рейки стрілочного переводу № 35СК.

Розгорнута довжина під`їзної колії складає 3427, 25 погонних метрів (пункт 2 договору).

Згідно з пунктом 4 договору рух поїздів на під`їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під`їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України.

Відповідно до пункту 5 договору подача вагонів на під`їзну колію виконується за повідомленнями. Повідомлення про подачу вагонів на під`їзну колію передаються відповідальним працівником станції по телефону відповідальному працівнику власника колії не пізніше, ніж за 2,0 години до подавання вагонів з реєстрацією в Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2.

У пункті 6 договору визначено, що вагони для під`їзної колії подаються локомотивом Залізниці на одну із колій: - приймально-відправну № 5, 6; - сортувально-відправну № 7; - сортувальну № 13, 14, 15, 16 станції Вечірній Кут. Здавання вагонів у технічному та комерційному відношенні провадиться на одній із колій № 5, 6, 7, 13, 14, 15, 16 станції Вечірній Кут.

Максимальна кількість вагонів у кожній партії, що передається власнику колії становить не більше 36 завантажених осей (9 фізичних вагонів) або 112 порожніх осей (28 фізичних вагонів), по вазі не більше 840 тон.

Пунктом 8 договору передбачено, що про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє Залізницю. Повідомлення передає відповідальний представник власника колії відповідальному працівнику станції Вечірній Кут по телефону не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичної здачі вагонів, з наступним наданням повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999.

Згідно з пунктом 9 договору з під`їзної колії вагони повертаються всією партією, одночасно переданою в кількості не більше: за довжиною 112 завантажених осей (28 фізичних вагонів) або 112 порожніх осей (28 фізичних вагонів). Приймання вагонів залізницею здійснюється на коліях № 5, 6, 7 станції Вечірній Кут. Приймання вагонів Залізницею здійснюється маршрутами, які формуються у відповідності до Правил технічної експлуатації залізниць України. Маршрути формуються власником колії на коліях залізничної станції Вечірній Кут.

Час перебування вагонів на під`їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (пункт 10 договору).

У пункті 11 договору вказано, що для під`їзної колії встановлюється час перебування на ній вагонів -15, 5 годин.

Відстань для нарахування збору за подачу, забирання вагонів 0, 00 км в обидва кінці (пункт 12 договору).

За умовами пункту 13 договору власник колії сплачує Залізниці:

- плату за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;

- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо) - згідно з Правилами зберігання вантажів;

- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує залізниця для власника колії згідно з діючими нормативно-правовими актами.

Власник колії відшкодовує Залізниці витрати на утримання смуги відведення в розмірі земельного податку за 2020 рік 8694, 30 грн. за рік без ПДВ.

Також, пунктом 13 договору передбачено, що списання здійснюється з особового рахунку Власника колії. За наступний рік збір стягується одноразово у першій декаді січня. Про зміни розміру витрат на утримання смуги відведення залізниця письмово повідомляє власника колії із зазначенням суми витрат, дати введення її з дію та проводить розрахунок. Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦ".

Відповідно до пункту 14 договору Власник колії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу IV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами. Вагони з під`їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно з статтею 35 Статуту залізниць України.

Договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін і діє з 06.12.2020 по 05.12.2025 включно (пункт 18 договору).

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів припинення чи визнання недійсним вказаного вище договору сторонами суду не надано.

Крім того, 09.12.2020 за наслідками узгодження розбіжностей сторонами було погоджено протокол розбіжностей до договору, за умовами якого пункт 9 договору залишено у редакції залізниці, а саме: "З під`їзної колії вагони повертаються всією партією, одночасно переданою в кількості не більше: за довжиною 112 завантажених осей (28 фізичних вагонів) або 112 порожніх осей (28 фізичних вагонів). Приймання вагонів залізницею здійснюється на коліях № 5, 6, 7 станції Вечірній Кут. Приймання вагонів залізницею здійснюється маршрутами, які формуються у відповідності до Правил технічної експлуатації залізниць України. Маршрути формуються власником колії на коліях залізничної станції Вечірній Кут."

З матеріалів справи вбачається, що 11.02.2021 о 16 годині 10 хвилин, після закінчення вантажних операцій з вагонами, згідно з повідомленням № 43 вантажовласника від 11.02.2021 о 14 годині 10 хвилин, Приватним акціонерним товариством "Суха Балка" було виставлено на колії станції Вечірній Кут - 25 завантажених вагонів, що підтверджується Пам`яткою форми ГУ45 про забирання вагонів № 80 від 11.02.2021, підписаною вищезгаданим повноважним представником вантажовласником (Лихина О.М.) без будь-яких заперечень, як і Акт загальної форми ГУ-23 № 354 щодо віднесення на відповідальність вантажовласника Приватного акціонерного товариства "Суха Балка"на виконання п. 8 Правил користування вагонами та контейнерами – факту затримки вищезгаданих 25 завантажених вагонів.

Вказані вагони простоювали на коліях станції Вечірній Кут з 11.02.2021 о 16 годині 10 хвилин (момент виставлення з під`їзної колії) до 11.02.2021 17 години 50 хвилин - часу виставлення з під`їзної колії другої групи вагонів з метою формування маршруту для відправлення на станцію Чоп у відповідності до умов пункту 9 договору, згідно з повідомленням про закінчення вантажних операцій з другою групою вагонів від 11.02.2021, що зафіксовано пам`яткою про забирання вагонів форми ГУ45 № 81 від 11.02.2021, яка також підписана вищезгаданим повноважним представником вантажовласником (Лихина О.М.) без будь-яких зауважень.

Проте, 11.02.2021 о 17 год. 50 хв. операція по здійсненню прийому вантажу до перевезення не була виконана по маршруту відправлення на станцію Чоп, так як вбачається з засвідченої копії витягу з Книги повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2 (передбаченої п. 5 договору), долученої до матеріалів позовної заяви – було повідомлено (зокрема вищезгаданого повноважного представника вантажовласника цього ж 11.02.2021 о 17 годині 50 хвилині) про введені конвенційні обмеження (згідно Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951 з відповідними змінами на 01.07.2021, учасниками якої є як Україна так Словацька Республіка), що підтверджується Повідомленням ЗССК Карго Словаччина – про тимчасове припинення руху з 11.02.2021 14год 00 хв. та неприймання вагонів на свою територію через форс-мажорну обставину – снігову катастрофу, згідно п. 7.1 службового припису до вказаної Угоди (додаток №2 до відповіді на відзив).

Натомість відповідач спірні вагони на свої під`їзні колії не прибрав до моменту оформлення нового перевізного документу, накладної №47863345, відомості по якій підтверджено електронним цифровим підписом, на виконання умов договору, працівником Залізниці 12.02.2021 о 16:36 щодо перевезення аглоруди вантажовідправника на станцію призначення Асланове Донецької залізниці, що стало підставою оформлення позивачем 11.02.2021 ще одного Акту загальної форми ГУ-23 № 366 в підтвердження факту затримки усіх 53 завантажених вагонів, в якому констатовано час простою на колії станції Залізниці з 11.02.2021 – 17 год. 50 хв. до 12.02.2021 – 16 год. 45 хв. (час закінчення затримки вагонів), який не було підписано повноважним представником відповідача (про що позивачем складено Акт загальної форми ГУ-23 № 378 від 13.02.2021).

Враховуючи наведене, позивачем заявлено до стягнення збір за зберігання вантажу в сумі 28338,84 грн., включений до накопичувальної картки форми ФДУ-92 № 12029002 від 12.02.2021, яку було підписано вищезгаданим повноважним представником відповідача, але з зауваженнями, що з нарахованою сумою за зберігання вантажу відповідач не згоден, в тому числі через те, що Конвенційна заборона на призначення Чоп-Чехія, в зв`язку з сніговою катастрофою на час здавання вагонів оголошена по Укрзалізниці не була.

Вище описані обставини і стали підставою для звернення позивача до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Спірні правовідносини стосуються перевезення вантажів залізницею, а відтак, підпадають під правове регулювання Глави 64 Цивільного кодексу України, Глави 32 Господарського кодексу України, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, та інших нормативних актів, прийнятих у відповідності до них та які регулюють спірні правовідносини.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно із частиною 2 статті 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (частина 3 статті 909 Цивільного кодексу України).

Відповідно до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

При цьому, Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту).

На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме пунктом 1.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644, а також статтею 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Пунктом 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 856 від 28.09.2004 та зареєстрованих Міністерством юстиції України за № 1316/9915 від 15.10.2004 (зі змінами та доповненнями) встановлено, що перевезення власних вагонів у завантаженому і порожньому стані у всіх випадках (передислокація, ремонт тощо) оформляється перевізним документом (накладною) в електронному (із накладенням електронного цифрового підпису) або паперовому вигляді згідно з правилами оформлення перевізних документів. Згідно з пунктом 1.5 Правил оформлення перевізних документів перевезення власних (орендованих) локомотивів і вагонів у завантаженому порожньому стані оформлюється перевізними документами, в яких у графі 20 Найменування вантажу відправником зазначається: для локомотивів і завантажених вагонів - Власний (орендований) вагон (локомотив). Власник (орендар) (найменування власника, державної вагонної компанії, оператора, орендаря) ; для порожніх вагонів - "Порожній власний (орендований) вагон. З-під… (найменування вантажу). Власник (орендар) (найменування власника, державної вагонної компанії, оператора або орендаря). Направляється до пункту навантаження (в ремонт тощо)".

Судом встановлено, що наявна в матеріалах справи накладна № 47863345 містить, зокрема, дані про вантаж, відстань перевезення, станцію та залізницю призначення, ЕЦП як повноважного представника Залізниці так комерційного агенту, тарифу, маси вантажу, переліку вагонів тощо.

Згідно зі статтею 6 Статуту залізниці України вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.

Взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів) (стаття 71 Статуту залізниць України).

При цьому, Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту).

За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника було нараховано збір за зберігання вантажу в сумі 28 338 грн. 84 коп. по згаданій накопичувальній картці форми ФДУ-92 № 12029002, яку повноважний представник відповідача підписав з зауваженнями, що з нарахованою сумою за зберігання вантажу відповідач не згоден, в тому числі через те, що Конвенційна заборона на призначення Чоп-Чехія, в зв`язку з сніговою катастрофою на час здавання вагонів оголошена по Укрзалізниці не була.

За умовами пункту 13 договору вбачається, що власник колії сплачує залізниці, зокрема, збір за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання незалежно від місця затримки (на станції призначення та підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо) - згідно з Правилами зберігання вантажів.

Порядок нарахування збору за зберігання вантажу визначено Правилами зберігання вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України за № 866/5087 від 24.11.2000.

Згідно з положеннями пункту 8 Правил зберігання вантажів, збір за зберігання у вагонах у разі їх затримки з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних припортових станціях тощо).

Термін безоплатного зберігання обчислюється:

- якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження;

- при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу;

- при затримці - з моменту затримки.

Відповідно до пункту 9 Правил зберігання вантажів факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми.

Збір за зберігання вантажів є регульованим тарифом, визначеним пунктом 2 Розділу III Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги (Тарифне керівництво № 1), затвердженого Наказом Мінтрансзв`язку України № 317 від 26.03.2009, та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за 340/16356 від 15.04.2009.

Пунктом 2.1 пункту 2 Тарифного керівництва № 1 передбачено окремі ставки збору:

- при зберігання вантажів у вагонах - 04 грн. 00 коп. за одну тонну;

- за зберігання рухомого складу на своїх осях - 05 грн. 90 коп. за добу.

У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.

Згідно абзацом 3 пункту 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за № 864/5085 від 24.11.2000, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника.

Беручи до уваги все вищевикладене, перевіркою правильності здійсненого позивачем у позові розрахунку збору за зберігання вантажу по накопичувальній картці форми ФДУ-92 № 12029002 на загальну суму – 28 338 грн. 84 коп. (з ПДВ), порушень судом не встановлено, при чому, відповідач не спростував доводів позивача, а також не довів наявності обставин, що могли б бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог та не довів у розрізі пункту 8 Правил зберігання вантажів відсутності своєї вини у вказаній затримці спірних вагонів на коліях залізничної станції Вечірній Кут.

Зокрема, заперечення відповідача, приймаючи до уваги вище перелічене, відхиляються судом, також, з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Тому, посилання відповідачем у відзиві на накладну № 47060678, яку до самого відзиву не було додано, та беручи до уваги, що відповідачем факт виставлення ним же (на виконання приписів підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту) Залізниці накладної № 47863345 не заперечувався (як і згадані у відзиві, але не надані суду витяг Єдиного технологічного процесу від 29.12.2010 з пунктом 2.2 та Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 8124044 від 25.02.2020), не можуть бути прийняті судом до уваги в якості належних та допустимих доказів, адже перевезення здійснювалось 12.02.2021 зокрема, і в першу чергу, безпосередньо за накладною № 47863345 до станції призначення Асланове Донецької залізниці, а не за накладною № 47060678.

У вищеозначеному контексті не можуть бути прийняті до уваги твердження відповідача, що з доданих до позову документів вбачається практична можливість Залізниці для відправлення спірних вагонів одержувачу, через що затримка спірних вагонів на колії відповідача виникла з вини Залізниці та що на час здачі вагонів до перевезення від позивача ніякого повідомлення про припинення перевезення у напрямку Чоп-Чехія до відповідача не надходило, беручи до уваги що якраз витяг з Книги повідомлень про час подавання вагонів під навантаження ГУ-2 (передбаченої п. 5 договору), – підтверджує факт обізнаності (зокрема вищезгаданого повноважного представника відповідача цього ж 11.02.2021) про введені конвенційні обмеження (згідно Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, учасниками якої є як Україна так Словацька Республіка відповідно до Повідомлення ЗССК Карго Словаччина про тимчасове припинення руху з 11.02.2021 через атмосферний сніговий катаклізм) та реальну, внаслідок цього, відсутність у Залізниці змоги, здійснювати відправлення потягів у напрямку Чоп-Чехія, через Словацьку Республіку.

До того ж, суду не надано жодних доказів на підтвердження зазначеної у відзиві відсутності у відповідачазмоги11.02.2021 (до 05 год. 50 хв. 12.02.2021) забрати спірні вагони на власну під`їзну колію, через знаходження на ній інших вагонів Приватного акціонерного товариства "СУХА БАЛКА".

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень, викладених в поданих відповідачем документах не було надано суду.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Беручи до уваги наведене, всі інші аргументи учасників судового процесу суд з урахуванням п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України відхиляє як такі, що не стосуються предмета спору, є явно необґрунтованими та неприйнятними з огляду на законодавство та усталену судову практику.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 270 грн покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 114, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "СУХА БАЛКА" (50029, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Конституційна, будинок 5, ідентифікаційний номер 00191329) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49600, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 108; ідентифікаційний код 40081237) 28 338 грн. 84 коп. збору за зберігання вантажу та 2 270 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.І. Ярошенко