Рішення № 100354959, 06.10.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2021м. ДніпроСправа № 904/4958/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є. розглянув за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ 2019" (61093, м. Харків, вул. Іллінська, б.68; ідентифікаційний код 42819485)

до Приватного підприємства "НВО ПЕРСПЕКТИВА" (49074, м. Дніпро, вул. Байкальська, б.9/12; ідентифікаційний код 37211687)

про стягнення 1 024 951 грн. 28 коп.

Представники:

від позивача: Кіншов Д.С. - адвокат;

від відповідача: представник не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

ПРОЦЕДУРА

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ 2019" звернувся до Господарського суду міста Дніпропетровської області з позовною заявою (вх. №4742/21 від 20.05.2021) про стягнення з відповідача - Приватного підприємства "НВО ПЕРСПЕКТИВА" 1 024 951 грн. 28 коп., що складає 1 014 431 грн. 76 коп. - безпідставно набутих (помилково перерахованих) коштів, 3 418 грн. 50 коп. - 3% річних та 7 101 грн. 02 коп. - інфляційних витрат.

Також позивач просить судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання, яке відбудеться 14.06.2021 о 15:00год.

Позивач у заяві (вх. №28748/21 від 10.06.2021) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, просить провести судове засідання, призначене на 14.06.2021 року о 15 год. 00 хв. по справі №904/4958/21 у режимі відеоконференції через Харківський окружний адміністративний суд або Червонозаводський районний суд м. Харкова або Господарський суд Харківської області (на вибір суду); у випадку неможливості забезпечити проведення судового засідання, призначеного на 14.06.2021 року о 15 год. 00 хв. по справі № 904/4958/21 у режимі відеконференції через Харківський окружний адміністративний суд або Червонозаводський районний суд м. Харкова або Господарський суд Харківської області, провести розгляд справи за допомогою системи EASYCON.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2021 було задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ 2019" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, постановлено, що судове засідання, призначене на 14.06.2021 о 15:00 год., відбудеться поза межами приміщення суду в режимі відеоконференції з Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ 2019" за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EasyCon", відеоконференція з Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ 2019" за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EasyCon" відбудеться в Господарському суді Дніпропетровської області в залі судових засідань №3-409.

У судове засідання 14.06.2021 з`явився представник позивача (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EasyCon"), представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2021 відкладено підготовче засідання (загальне позовне провадження) на 14.07.2021 о 15:00 год.

Відповідач у заяві (вх. №32330/21 від 30.06.2021) просить: - задовольнити дану заяву; -додати до матеріалів справи; - надати справу для ознайомлення.

Позивач у заяві (вх. №33465/21 від 07.07.2021) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, просить провести судове засідання, призначене на 14.07.2021 о 15 год. 00 хв. по справі №904/4958/21 у режимі відеоконференції через Харківський окружний адміністративний суд або Червонозаводський районний суд м. Харкова або Господарський суд Харківської області (на вибір суду); у випадку неможливості забезпечити проведення судового засідання, призначеного на 14.06.2021 року о 15 год. 00 хв. по справі № 904/4958/21 у режимі відеконференції через Харківський окружний адміністративний суд або Червонозаводський районний суд м. Харкова або Господарський суд Харківської області, провести розгляд справи за допомогою системи EASYCON.

Позивач у заяві (вх. №336464/21 від 08.07.2021) просить надати доступ до електронної справи в підсистемі "Електронний суд" та залучити до справи представника позивача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2021 було задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ 2019" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, постановлено, що судове засідання, призначене на 14.07.2020 на 15:00, відбудеться у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судових засідань №1-107 у режимі відеоконференції з Господарським судом Харківської області.

Відповідач у відзиві (вх. №34626/21 від 14.07.2021) на позовну заяву просить витребувати у позивача оригінали доказів та відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі, посилаючись на те, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку з терміновою відпусткою судді Загинайко Т.В., судове засідання, призначене на 14.07.202, не відбулось.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2021 призначено підготовче засідання (загальне позовне провадження) на 29.07.2021 о 16:20 год.

Позивач у заяві (вх. №36159/21 від 22.07.2021) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, просить провести судове засідання, призначене на 29.07.2021 о 16 год. 20 хв. по справі №904/4958/21 у режимі відеоконференції через Харківський окружний адміністративний суд або Червонозаводський районний суд м. Харкова або Господарський суд Харківської області (на вибір суду).

Позивач у відповіді (вх. №36419/21 від 23.07.2021) на відзив зазначає, що відзив на позовну заяву є необґрунтованим, безпідставним, протиправним, таким, що поданий неналежним відповідачем по справі та без належної доказової аргументації, оскільки відповідачем не наданого жодного заперечення стосовно відсутності між сторонами договору, на підставі якого відбувалась оплата.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2021 було задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ 2019" (вх. №36159/21 від 22.07.2021) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, постановлено, що судове засідання, призначене на 29.07.2020 на 16:20 год. відбудеться у режимі відеоконференції з Господарським судом Харківської області.

Судове засідання 29.07.2021 в режимі відеоконференції не відбулось, оскільки представник позивача Кіншов Д.С. не з`явився до зали судових засідань за адресою Господарський суд Харківської області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 8-й під`їзд).

Судове засідання 29.07.2021 відбулось в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області, в залі судових засідань №1-202 за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1, у яке з`явились представники позивача та відповідача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2021 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (загальне позовне провадження) на 15.09.2021р. о 12:00 год.

Позивач у письмових поясненнях (вх. №42357/21 від 31.08.2021) просить долучити до матеріалів справи письмові пояснення, та зазначає, що: - відповідач намагається довести наявність договірних відносин між сторонами, податковою накладною; - суд може взяти до уваги, як доказ, податкову накладну виключно у тому випадку, якщо у матеріалах справи наявні інші первинні документи, які дійсно підтверджують проведення господарської операції; - наразі докази підтверджують лише порядок оподаткування операції, а не проведення господарської операції.

Відповідач у клопотанні (вх. №44796/21 від 15.09.2021) просить відкласти розгляд справи та розглянути зазначене у відзиві клопотання про витребування у позивача документів.

У судове засідання 15.09.2021 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2021 було задоволено клопотання Приватного підприємства "НВО ПЕРСПЕКТИВА" (вх. №44796/21 від 15.09.2021) в частині відкладення розгляду справ; відкладено розгляд справи по суті (загальне позовне провадження) на 06.10.2021 о 11:30 год.

У судове засідання 06.10.2021 з`явився представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Судовий процес, на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні 06.10.2021 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Справу розглянуто відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод упродовж розумного строку.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, 07.04.2021 позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ 2019" зі свого банківського рахунку було перераховано на рахунок відповідача - Приватного підприємства "НВО ПЕРСПЕКТИВА" грошові кошти в сумі 1 014 431 грн. 76 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 07.04.2021 №523 (#695087933621)(а.с.7).

Позивач зазначає, що ці грошові кошти були перераховані помилково, між сторонами відсутні зобов`язання, відповідно до умов яких здійснювалась така б оплата, тому 08.05.2021 позивач на адресу відповідача направив вимогу про повернення грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави (а.с.8-10) та відповідно до інформації з сайту «Укрпошта» вимога про повернення грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави, станом на момент подання позовної заяви відповідачем не отримана, грошові кошти не повернуті.

Відповідач заперечує факт безпідставного отримання грошових коштів, оскільки факт поставки товару підтверджується копією видаткової накладної від 31.03.2021 №207, оригінал якої знаходиться у позивача. Також, 31.03.2021 за порядковим номером 40 в єдиному реєстрі податкових накладних було зареєстровано податкову накладну з переліком товару згідно рахунку №246 від 31.03.2021 та видаткової накладної від 31.03.2021.

Позивач зазначає, що ним помилково у платіжному дорученні від 07.04.2021 №523 (#695087933621) зазначено рахунок №246 від 31.03.2021. Між сторонами не існує договірних зобов`язань.

Наведені обставини стали причиною звернення позивача з позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Кондиційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава,на якій майно набувалося згодом відпала.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частина 2 статті 11 ЦК України.

Верховний Суд в постанові від 25.01.2018 у справі №910/11210/16 зробив правовий висновок з питання застосування статті 1212 Цивільного кодексу України про те, що конструкція статті 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом норми глави 83 Цивільного кодексу України, свідчать про необхідність установлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Загальна умова частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Таким чином, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов`язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом. Зокрема, внаслідок відмови кредитора від прийняття виконання у зв`язку тим, що виконання зобов`язання втратило інтерес для нього через прострочення боржника.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.08.2018 по справі №910/9055/17.

Тобто, у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Таким чином, за відсутності між позивачем та відповідачем будь-яких господарських правовідносин, на підставі яких у позивача існує обов`язок з перерахування відповідачу грошових коштів в сумі 1 014 431 грн. 76 коп., з відповідача на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України підлягають стягненню кошти в сумі 1 014 431 грн. 76 коп., як безпідставно набуті.

Як вбачається в подальшому позивачем було пред`явлено відповідачу вимогу від 07.05.2021 про повернення грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави, у якій вимагав повернути грошові кошти у розмірі 1 014 431 грн. 76 коп., які були помилково перераховані на рахунок відповідача. Зазначену вимогу було спрямовано відповідачу, у тому числі і на його юридичну адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 49074, м. Дніпро, вул. Байкальська, будинок 9/12. Згідно трекінгу поштових відправлень "Укрпошта" зазначену вимогу було отримано відповідачем 19.05.2021.

Оскільки відповідачем набуті грошові кошти без достатньої правової підстави, то він повинен був повернути негайно ці кошти позивачу.

Отже, строк повернення помилково перерахованих коштів є таким, що настав.

На момент розгляду справи доказів повернення помилково перерахованих коштів у загальному розмірі 1 014 431 грн. 76 коп. відповідачем не надано, доводи, наведені позивачем в обґрунтування позову, відповідачем не спростовано.

З урахуванням викладеного безпідставно набуті відповідачем кошти підлягають поверненню позивачу.

Щодо належного засвідчення доказів, наданих відповідачем

Відповідно до частини 2 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (частина 4 статті 91 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, частина 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно вимог Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації, які діяли на момент подання відповідачем відзиву на позовну заяву (14.07.2021). Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 №55, на кожній сторінці наданого до матеріалів справи документу в копії повинна міститись відмітка про засвідчення, яка складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Суд вважає, що відповідачем в якості додатків до відзиву (вх№34626 від 14.07.2021) на позовну заяву надані копії документів, які не засвідчені належним чином, оскільки печатка, яка проставлена на цих документах, має відтиск підприємства не відповідача - Приватного підприємства "НВО ПЕРСПЕКТИВА", директором якого є Круглей В.В, а Приватного підприємства «БП Промпостачання», до того ж згідно безкоштовного витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником Приватного підприємства «БП Промпостачання» (ідентифікаційний код 41111309), є Маліневська О.Д., а не Круглей В.В.

Щодо наявних доказів у справі

Аналіз приписів статей 1, 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» дозволяє зробити висновок про те, що бухгалтерський облік ведеться підприємством з метою надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; на даних бухгалтерського обліку ґрунтується податкова звітність підприємства. Бухгалтерському обліку підлягають господарські операції - дії (події), що викликають зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, а також їх результати, що полягають у реальній зміні майнового стану суб`єкта господарювання. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та складаються під час їх здійснення, а якщо це неможливо - безпосередньо після закінчення господарських операцій.

Доказами реального здійснення господарської операції є первинні документи, які підтверджують фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, а також документи, що підтверджують факт використання придбаних товарів у власній господарській діяльності покупця (висновок, викладений у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 804/15389/15, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 березня 2019 року у справі № 925/291/18).

За своєю правовою природою первинні документи є документами, які посвідчують виконання зобов`язань (констатують, фіксують певні факти господарської діяльності в правовідносинах між сторонами) та мають юридичне значення для встановлення обставин такого виконання (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10 лютого 2020 року у справі № 909/146/19).

Висновок щодо підтвердження факту господарської операції саме первинними документами, а не податковими накладними викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28 серпня 2020 року у справі № 922/2081/19, від 4 листопада 2020 року у справі № 910/9739/19, від 18 листопада 2020 року у справі № 920/61/19.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому, подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності, допустимості, достовірності і вірогідності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).

За змістом статті 77 Господарського процесуального кодексу України допустимість доказів означає, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України).

Господарський суд, відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву на підтвердження факту поставки товару посилається на копію видаткової накладної від 31.03.2021 №207 та зазначає, що оригінал цієї накладної знаходиться у позивача, а також посилається на податкову накладну від 31.03.2021 за порядковим номером №40.

При цьому надана відповідачем копія видаткової накладної від 31.03.2021 №207 належним чином не засвідчена, наявна печатка Приватного підприємства "БП Промпостачання", а податкова накладна від 31.03.2021 №40 не підтверджує факту поставки товару.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заявляв клопотання про витребування у позивача оригіналу видаткової накладної, проте позивач у судовому засіданні заперечував проти наявності у нього оригіналу видаткової накладної від 31.03.2021 №207, відповідач не навів доказів та доводів про те, що у позивача наявна така видаткова накладна.

Отже, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що відповідачем не надано доказів в підтвердження проведення господарської діяльності з позивачем та поставки йому продукції.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань на суму 7 101 грн. 02 коп. за період квітень-травень 2021.

Відповідно до пункту 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.

Перевіривши розрахунок інфляційних нарахувань судом встановлено, що він є арифметично вірним.

Також позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача річних у сумі 3 418 грн. 50 коп. за період з 07.04.2021 по 17.05.2021.

Після перерахунку 3% річних складає суму 3 335 грн. 19 коп. за період з 08.04.2021 по 17.05.2021.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 15 373 грн. 02 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ 2019" (61093, м. Харків, вул. Іллінська, б.68; ідентифікаційний код 42819485) до Приватного підприємства "НВО ПЕРСПЕКТИВА" (49074, м. Дніпро, вул. Байкальська, б.9/12; ідентифікаційний код 37211687) про стягнення 1 024 951 грн. 28 коп. – задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "НВО ПЕРСПЕКТИВА" (49074, м. Дніпро, вул. Байкальська, б.9/12; ідентифікаційний код 37211687) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ 2019" (61093, м. Харків, вул. Іллінська, б.68; ідентифікаційний код 42819485) 1 014 431 (один мільйон чотирнадцять тисяч чотириста тридцять одна) грн. 76 коп. - безпідставно набутих коштів, 7 101 (сім тисяч сто одна) грн. 02 коп. - інфляційних нарахувань, 3 335 (три тисячі триста тридцять п`ять) грн. 19 коп. - річних та 15 373 (п`ятнадцять тисяч триста сімдесят три) грн. 02 коп. - витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

"18 "жовтня 2021 року