Ухвала суду № 100353894, 18.10.2021, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/6826/13

Провадження № 4-с/712/77/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2021 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Романенко В.А.

за участю секретаря Назаренко М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 , зацікавлена особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» на рішення та дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Соснівського районного суду м. Черкаси із скаргою на рішення та дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якій просить визнати протиправними та скасувати: постанову державного виконавця від 22.06.2021 року про відкриття виконавчого провадження ВН65854864; постанову від 22.06.2021 року про стягнення виконавчого збору у сумі 20994,01 грн.; постанову від 22.06.2021 року про стягнення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 207,30 грн.; постанову від 22.06.2021 року про арешт коштів боржника.

Скаржник, представник скаржника в судове засідання не з`явилися.

Представник Центрального ДВС у місті Черкаси ЦМУЮ до судового засідання надала заяву про слухання справи без її участі.

На адресу суду представником Центрального ДВС у місті Черкаси ЦМУЮ направлено відзив на скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні скарги, з підстав зазначених у відзиві.

Представник ТОВ Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, висловлювання «судом, встановленим законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому Законом.

Отже, імперативною нормою – ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93 гс18), у справі № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18), від 28 листопада 2018 року у справі № 2-01575/11 (провадження № 14-425цс18), від 13 березня 2019 року у справі № 545/2246/15-ц (провадження № 14-639цс18) та у справі 754/2223/15-ц (провадження № 14-568цс19).

Велика Палата Верховного Суду у п. 33 постанови від 19 травня 2020 року у справі № 754/2223/15-ц, провадження № 14-568цс19, вказала, що у зазначених постановах Велика Палата Верховного Суду зазначила, що критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законодавством умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в Законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. Така пряма вказівка, зокрема, міститься у частині другій статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, яка набула чинності 05 жовтня 2016 року, та відповідно до якої внесені зміни в ЦПК України. Ця редакція нормативного документа підлягає застосуванню у справі відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України.

Відповідно до статей ч. 1 ст. 19, ст. 20 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Верховний Суд у постанові від 20 грудня 2019 року у справі № 697/141/14-ц, провадження № 61-19422св19, вказав, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанови державного виконавця про накладення штрафу, прийнятої у виконавчому провадженні щодо примусового виконання виконавчого документа, незалежно від того, яким органом, в тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

Така правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 279/3458/17-ц (провадження № 14-543цс17); 06 червня 2018 року у справі № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18), від 06 червня 2018 року у справі № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс/18), від 20 вересня 2018 року у справі № 821/872/17 (провадження № 11-734апп18), від 17 жовтня 2018 року у справі № 826/5195/17 (провадження №11-801апп18).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За змістом частини першої статті 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

За таких обставин, оскільки питання щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору та стягнення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження віднесено до юрисдикції адміністративного суду, суд приходить до висновку, що провадження у даній справі в частині оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору та стягнення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження необхідно закрити.

При цьому скаржнику роз`яснюється, що він має право оскаржити постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору та стягнення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження, в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 31 ЦПК України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 31, 255, 256, 354, 447-453 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

У Х В А Л И В:

Провадження по скарзі ОСОБА_1 , зацікавлена особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» на рішення та дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в частині оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору та стягнення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження - закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що питання з приводу оскарження державного виконавця про стягнення виконавчого збору та стягнення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження, віднесені до юрисдикції адміністративних судів.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 15 днів.

Головуючий: