Ухвала суду № 100353579, 18.10.2021, Машівський районний суд Полтавської області

Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 948/784/21

Номер провадження 1-в/948/101/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2021 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого-судді Кравець С.В.,

за участю: секретаря Порохні І.І.,

прокурора Хмари М.А..,

представника Машівської ВК (№9) Попельнюха А.В.,

засудженого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка заяву засудженого:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Криве Озеро Кривоозерського району Миколаївської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, освіта середня, розлученого, раніше не судимого,

про умовно-дострокове звільнення

в с т а н о в и в :

у жовтні 2021 року до суду надійшла вказана заява засудженого в якій він просить застосувати до нього умовно-дострокове звільнення.

В судовому засіданні засуджений клопотання підтримав та просив його задовольнити, оскільки довів своє виправлення, працює, сплачує позов прокурора. Крім цього, потребує оперативного втручання, а тому більше користі від нього буде на волі.

Представник Машівської ВК (№9) з заявою засудженого погодився, вважає, що він став на шлях виправлення.

Прокурор заяву засудженого не підтримав, з огляду на характер вчиненого правопорушення, залишення в небезпеці потерпілих, їх кількість, те, що їх більшість були неповнолітніми, той факт, що засуджений двічі порушував дисципліну та за одне з них притягувався до дисциплінарної відповідальності. Протягом всього строку покарання працював, а тому ці обставини лише свідчать, що він став на шлях виправлення, але не довів його, так як його поведінка не була стабільною.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши докази у справі, суд дійшов такого висновку.

Судом установлено, що ОСОБА_1 27.06.2017 р. засуджений вироком Суворовського районного суду м. Одеси за ст. ст. 286 ч.2, 135 ч.1, 70 ч.1, 75, 76 КК України на 4 роки позбавлення волі з випробуванням на 2 роки. На підставі ст. 72 КК України зараховано в строк відбування покарання з 21 по 30.09.2016р. з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. Вироком Одеського апеляційного суду від 15.04.2019р. вказаний вище вирок в частині призначення покарання скасовано призначено покарання за ст. ст. 286 ч.2, 135 ч.1, 70 ч.1 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки (а.о.с.11-30 ч.1).

Засуджений відбуває покарання у виді позбавлення волі з 15 квітня 2019 року, кінцевий строк 28 березня 2023 року, прибув до Машівської ВК (№9) 05.08.2020р., що видно з його характеристики (а.с.11-13).

Згідно п.1 ч.3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за необережний тяжкий злочин.

Так, засуджений ОСОБА_1 за період відбування покарання в місцях позбавлення волі мав 1 стягнення за зберігання мобільного телефону, яке погашено 04.08.2020р., в той час має 5 заохочень за сумлінну поведінку і ставлення до праці, останнє 26.07.2021р., працевлаштований робітником їдальні, покладені обов`язки виконує сумлінно, дотримується правомірних взаємовідносин та ввічливого ставлення з персоналом, дбайливо ставиться до майна, виконує законні вимоги персоналу, до виконання робіт з благоустрою відноситься з розумною ініціативою, з іншими засудженими не конфліктний, приймає участь у виховних заходах, вину в скоєному визнає, покарання вважає справедливим, має виконавчі листи на суму 49 151, 08 грн, відшкодовано 8 942, 82 грн (а.с.11-14).

Як видно з матеріалів особової справи засуджений також допустив порушення режиму 04.08.2020р., зокрема не виконав команду «Відбій» за що стягнення до нього не застосовувалося, обмежено бесідою виховного характеру (а.о.с.64-67, 86).

З вироку суду вбачається, що ОСОБА_1 вчинив злочин у тверезому стані та внаслідок його дій загинула неповнолітня дівчина, троє потерпілих отримали середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження, а один потерпілий – тяжкі. Свою провину визнавав повністю, та за результатами судового розгляду зі страхової компанії та підприємства з яким засуджений перебував у трудових відносинах стягнуто на користь потерпілих 516 536, 00 грн, 75 714, 43 грн, 43 433, 04 грн, 465 313, 60 грн, 75 140, 33 грн, 40 148, 71 грн, а також стягнуто з засудженого процесуальні витрати та витрати на стаціонарне лікування потерпілих (а.о.с.11-30 ч.1).

Комісією установи від 20.08.2020р. відмовлено засудженому у застосуванні ст. 82 КК України, як такому що не став на шлях виправлення (а.о.с.98 ч.2), а комісією від 31.03.2021р. відмовлено у застосуванні умовно-дострокового звільнення, як такому, що не став на шлях виправлення (а.о.с.110 ч.2).

Засуджений з листопада 2020 працює робітником їдальні, від роботи не відмовлявся, що свідчить 100% виконання (а.с.15-16), за довідкою бухгалтерії надійшов виконавчий лист на суму 24 192, 74 грн, утримано із заробітної плати 3186, 28 грн (а.о.с.115 ч.2).

З доданих засудженим в судовому засіданні документів вбачається, що він має захворювання нирок, у зв`язку з чим потребує лікування (а.с.20-21), та з нього утримувалися кошти за позовом у 2019-2020 роках (а.с.22).

Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

За частиною 1 ст. 6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Отже, однією з головних умов для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто готовність до: самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.

Водночас, передумовою дострокового звільнення є саме «бездоганна» поведінка засудженого протягом всього строку відбування покарання.

Проте, «бездоганної» поведінки засудженого протягом строку відбування покарання судом не встановлено, оскільки хоча з матеріалів справи видно, що він постійно працював, сплачував кошти за позовами, але допустив два порушення режиму відбування покарання, за одне з яких до нього застосоване дисциплінарне стягнення, а з часу останнього порушення пройшло трохи більше одного року, а тому ці обставини не вказують на його сумлінну поведінку протягом всього строку відбування покарання, а відтак і належне виправлення.

Доводи засудженого про необхідність оперативного втручання не можуть слугувати безумовною підставою для умовно-дострокового звільнення.

За таких обставин, суд вважає, що хоча засуджений відбув Ѕ строку основного покарання, але не довів свого виправлення, а відтак у задоволенні його заяви необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 539 КПК України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_1 про застосування до нього умовно-дострокового звільнення – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Машівський районний суд, а засудженим у той же строк з моменту вручення копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку її оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя С.В.Кравець