Рішення № 100351271, 07.10.2021, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/1720/20

Номер провадження 2/950/63/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2021 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого - судді Стеценка В. А.,

за участю: секретаря судового засідання - Радковської О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Лебединської міської ради Сумської області про скасування рішення виконавчого комітету Лебединської міської ради та свідоцтва на право власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачів з зазначеним позовом мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі рішення виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області від 15.10.1986 № 302 її матері - ОСОБА_4 був виданий ордер № 143 на право зайняття квартири АДРЕСА_1 площею 29.44 кв.м. Позивачка зареєстрована у даній квартирі з 26.01.2000 року і по даний час, хоча з 2006 року проживала в с. Червлене Лебединського району.

На початку березня 2019 року, після смерті чоловіка позивачка вирішила повернутись до квартири своєї матері в м. Лебедин, але не змогла зайти до житла, оскільки був змінений замок на вхідних дверях, а в квартирі проживали квартиранти.

07.03.2019 року позивачка звернулася до відділу комунального майна і приватизації виконавчого комітету Лебединської міської ради та дізналась, що спірна квартира була приватизована у 2000 році на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і їм 19.12.2000 року було видано свідоцтво про право власності на це житло № НОМЕР_1 .

Оскільки приватизація квартири АДРЕСА_1 проведена без згоди позивачки та з порушенням її права на приватизацію житла, остання просила суд: скасувати п.п. 104.1 рішення виконкому Лебединської міської ради від 20.12.2000 № 466 «Про видачу свідоцтв про право власності на приватизоване житло»; визнати недійсним з дати видання та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_1 від 19.12.2000 року, видане відділом комунального майна і приватизації виконавчого комітету Лебединської міської ради.

У судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, звернули увагу суду на те, що на час розгляду справи позивачка змінила прізвище з ОСОБА_10 на ОСОБА_10 .

Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилися, про час, дату і місце розгляду справи були сповіщені належним чином.

Їх представник у судовому засіданні заперечив проти задоволення позову з тих підстав, що відповідачка отримала довідку про склад сім`ї, в подальшому подану органу приватизації звернувшись до Лебединської ЖЕК у встановленому порядку. Недостовірність цієї довідки не доведена, які норми чинного законодавства порушила відповідачка не встановлено.

На думку представника позивачка пропустила строк позовної давності, оскільки про те, що квартира приватизована вона дізналася у 2012 році, коли приходила до ОСОБА_5 для з`ясування майнових прав.

Представник відповідача - Лебединської міськради у судове засідання не з`явилася, в наданій суду заяві просила розглянути справу за її відсутності.

Позовні вимоги визнала з тих підстав, що свідоцтво про право власності на приватизовану квартиру було видано по причині надання недостовірної інформації особою, яка звернулася до міської ради із заявою про приватизацію.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показала суду, що є двоюрідною сестрою позивачки та відповідачки і зі слів останніх, доведених до її відома в 2012 році вона знає про конфлікт, який виник між сторонами з приводу володіння житловою квартирою по АДРЕСА_1 .

З паспорта, довідок та адресної картки (а.с.5, 16, 95), досліджених в судовому засіданні вбачається, що позивачкою є ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована по АДРЕСА_1 , з 26.01.2000, РНОКПП НОМЕР_2 .

З свідоцтва, довідки (а.с.6, 18), досліджених в судовому засіданні вбачається, що позивачка є матір`ю ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є особою з інвалідністю і потребує постійного догляду.

З рішення (а.с.7), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що рішенням виконавчого комітету Лебединської міської ради № 446 від 20.10.2000 року надано дозвіл на видачу свідоцтва про право на приватизовану квартиру по АДРЕСА_1 ОСОБА_5 за НОМЕР_1.

З заяви, довідки, розрахунку (а.с. 10-12), досліджених в судовому засіданні, вбачається, що 21.12.2000 року ОСОБА_5 звернулася до органу приватизації із заявою про приватизацію квартири АДРЕСА_1 , до якої додала довідку про склад сім`ї наймача квартири у якій вказано двох осіб, а саме: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . ОСОБА_5 зареєстрована у вищевказаній квартирі 25.03.1993 року.

З довідки (а.с. 13), дослідженої в судовому засіданні, вбачається, що позивачка разом з відповідачами зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 .

З ордера (а.с. 14), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_4 із сім`єю, яка складається з чотирьох осіб, а саме: ОСОБА_4 - основний наймач, ОСОБА_12 - донька, ОСОБА_10 - донька, ОСОБА_13 - син, на підставі рішення виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області від 15.10.1986 №302 надано право на заняття житлового приміщення площею 29.44 м2, розташованого по АДРЕСА_1 .

З довідки (а.с. 15), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що квартира АДРЕСА_1 приватизована на ім`я ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 від 19.12.2000.

З довідки (а.с. 79) дослідженої в судовому засіданні вбачається, що відповідачка в 2012 році неодноразово зверталась до працівників поліції щодо сварок з сестрою ОСОБА_14 , які виникають з приводу розподілу житлової квартири.

З паспортів, карток, свідоцтва (а.с. 80-83), досліджених в судовому засіданні вбачається, що між ОСОБА_15 та ОСОБА_5 13.12.2008 року було зареєстровано шлюб, прізвища дружини та сина після реєстрації шлюбу - ОСОБА_2 та ОСОБА_5 відповідно.

З паспорта та свідоцтва (а.с. 93-94), досліджених в судовому засіданні вбачається, що між ОСОБА_17 та ОСОБА_10 10.07.2021 року було зареєстровано шлюб, прізвища дружини та сина після реєстрації шлюбу - ОСОБА_10 та ОСОБА_10 .

Вислухавши сторони та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований, між сторонами мають місце цивільні правовідносини, пов`язані з правом на приватизацію житла та правом власності на житло, і позовні вимоги підлягають до задоволення, так як в судовому засіданні було встановлено, що позивачка з 26.01.2000 року зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 , з 2006 року фактично проживала за іншою адресою, а в березні 2019 року у зв`язку зі смертю чоловіка вирішила повернутись до вказаної квартири в м. Лебедин, проте з`ясувала, що житло приватизоване у 2000 році без її згоди та з порушенням її права на приватизацію ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і їм було видано свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 від 19.12.2000.

Вказані обставини були встановлені з пояснень сторін, показів свідка та матеріалів справи, досліджених в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 ЖК України громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передача займаних квартир (будинків здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).

Суд бере до уваги, що згідно вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюються на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень та вважає, що в судовому засіданні позивачкою було доведено, що свідоцтво про право власності на приватизовану квартиру АДРЕСА_1 було видано органом приватизації Лебединської міськради на підставі недостовірної інформації щодо складу мешканців цієї квартири. Довідка була наданої особою, яка звернулася до міської ради із заявою про її приватизацію - відповідачкою ОСОБА_2 , що стверджуються поясненнями сторін, показами свідка і матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні (а.с. 5-17).

При цьому, суд не може взяти до уваги доводи представника відповідачів ОСОБА_18 та ОСОБА_19 в дій частині що довідка про склад сім`ї (а.с. 11) отримана відповідачкою в Лебединській ЖЕК у порядку, встановленому чинним законодавством і її недостовірність не доведена, так як в судовому засіданні було встановлено, що відображені у довідці відомості є неповними. В ній не викладено даних про те, що з 26.01.2000 року по теперішній час у квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована і позивачка. Цей факт підтверджений дослідженими у судовому засіданні паспортом позивачки та довідкою про реєстрацію місця проживання (а.с. 5, 13, 16) і не заперечується сторонами.

Таким чином у судовому засіданні було встановлено, що на момент приватизації квартири АДРЕСА_1 позивачка мала право на житло у даній квартирі, внаслідок чого приватизація вказаної квартири без її згоди є такою, що здійснена з порушенням чинного законодавства.

Крім того, суд не може взяти до уваги вимог представника відповідачів щодо необхідності застосування строку позовної давності, так як в судовому засіданні не було доведено, що під час сварок, що мали місце в 2012 році з приводу розподілу квартири АДРЕСА_1 і до 2019 року позивачці було відомо про приватизацію цієї квартири; про існування рішення виконавчого комітету Лебединської міськради від 20.12.2000 № 466 «Про видачу свідоцтв про право власності на приватизоване житло» та про Свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_1 від 19.12.2000 року.

Зазначені обставини, на думку суду, не доведено ні показами свідка ОСОБА_9 , ні довідкою Лебединського ВП (а.с. 79), ні іншими доказами, оскільки вказані докази не містять інформації про те, що сварки між сторонами в 2012 році відбувалися з приводу порушення порядку приватизації житла, а відповідачка була обізнаною про ці порушення.

Тому суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст. 2-5, 76-80, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст. 9 ЖК України, ст.ст. 2, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»;

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_10 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Лебединської міської ради Сумської області про скасування рішення виконавчого комітету Лебединської міської ради та свідоцтва на право власності на нерухоме майно задовільнити.

Скасувати п.п. 104.1 рішення виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області від 20.12.2000 № 466 «Про видачу свідоцтв про право власності на приватизоване житло» щодо видачі свідоцтва про право власності на приватизовану квартиру ОСОБА_2 .

Визнати недійсним з дати видання та скасувати Свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_1 від 19.12.2000 видане відділом комунального майна і приватизації виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області.

Повне рішення виготовлено 15.10.2021 року.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: В. А. Стеценко