Рішення № 100349539, 25.05.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/1552/21-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2021 року Печерський районний суд м. Києва

суддя: Матійчук Г.О.,

секретар судового засідання: Хабеця О.О.,

справа №757/1552/21-ц

учасники справи:

позивач: Фермерське господарство ОСОБА_2

відповідач: Прокурор першого відділу організації процесуального керівництва управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних органів Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора Бабенко Наталія Миколаївна,

розглянувши цивільну справу за позовом Фермерського господарства ОСОБА_2 до прокурора першого відділу організації процесуального керівництва управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних органів Державного бюро їрозслідувань, Офісу Генерального прокурора Бабенко Наталії Миколаївни про стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2021 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача, в якому просить стягнути з останнього 200 000 грн у відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначає, що 23.04.2020 року за вих. № 31 направив на адресу Генеральної прокуратури заяву про кримінальне правопорушення. В заяві просив відкрити кримінальне провадження за статтями 366, 375 КК України відносно судді Червоноградського міського суду Львівської області ОСОБА_1 , в зв`язку зі зловживанням останнім посадовим становищем, внесенням в офіційні документи завідомо неправдивої інформації, постановленням неправосудного рішення у справі 454/1101/16, в результаті чого мав намір навести фермерському господарству матеріальну шкоду.

Листом Офісу Генерального прокурора від 07.05.2020 року вих. №31/5/1-р, за підписом прокурора першого відділу організації процесуального керівництва управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних органів Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора Бабенко Н.М. його було повідомлено про скерування його заяви до прокуратури Львівської області для розгляду по суті.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі 757/18013/20-к було задоволено скаргу Фермерського господарства ОСОБА_2 на бездіяльність Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань по заяві від 23.04.2020 року № 31. Зобов`язано компетентних посадових осіб Офісу Генерального прокурора внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою представників Фермерського господарства ОСОБА_2 та ОСОБА_2 від 23.04.2020 року № 31 про вчинення кримінального правопорушення та розпочати досудове розслідування, про що проінформувати заявника.

Вважає, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.05.2020 року у справі 757/18013/20-к встановлено грубе порушення посадовими особами норм статтей Конституції України відносно фермерського господарства, яке в свою чергу понесло моральні страждання, що полягають у приниженні ділової репутації.

Посилаючись на наведене просить позов задовольнити.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15.01.2021 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Запропоновано відповідачу не пізніше п`ятиденного строку подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, роз`яснено відповідачу, що він має право не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, до початку розгляду справи по суті надіслати відзив на позовну заяву.

24.03.2021 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому вимоги позивача заперечуються з викладених у відзиві підстав.

У відповіді на відзив, яке надійшло до суду 05.04.2021 року позивач поміж іншого вказує, що звертається до позивача з підстав норм ст. ст. 23, 1167 ЦК України.

Також 05.04.2021 року з Офісу Генерального прокурора за підписом Бублієва Д.О. (що діє на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредствництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, незалежно від порядку їх створення») надійшов відзив, в якому позовні вимоги заперечуються в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи та характер спірних правовідносин, об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 16 ЦК Україна кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Судом встановлено, що 23.04.2020 року за вих. №31 фермерське господарство ОСОБА_2. звернулось до Офісу Генерального прокурора про внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтями 366, 375 КК України відносно судді Червоноградського міського суду Львівської області ОСОБА_1.

Листом Офісу Генерального прокурора від 07.05.2020 року вих. №31/5/1-р, за підписом прокурора першого відділу організації процесуального керівництва управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних органів Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора Бабенко Н.М. заяву фермерського господарства за вих.№31 від 23.04.2020 року було направлено за належністю до прокуратури Львівської області, про що повідомлено заявника.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі 757/18013/20-к скаргу Фермерського господарства ОСОБА_2 та ОСОБА_2 на бездіяльність Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань по заяві від 23.04.2020 року № 31 задоволено. Зобов`язано компетентних посадових осіб Офісу Генерального прокурора внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою представників Фермерського господарства ОСОБА_2 та ОСОБА_2 від 23.04.2020 року № 31 про вчинення кримінального правопорушення та розпочати досудове розслідування, про що проінформувати заявника.

Визначення моральної шкоди міститься у ст. 23 ЦК України та у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», згідно з якими під моральною шкодою, завданою юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

В свою чергу в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» під діловою репутацією юридичної особи розуміється оцінка її підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Як зазначено в абз. 2 п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з`ясувати чим підтверджується факт завдання немайнових втрат, за яких обставин і якими діями (бездіяльністю) вони завдані, ступінь вини заподіювана, які немайнові втрати зазнав позивач, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі він оцінює пов`язані з ними витрати та з чого при цьому виходить.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 6 цієї статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, на позивача покладено обов`язок довести, в чому полягає моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно, з яких міркувань він виходить, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Звертаючись до суду із даним позовом позивачем не надано доказів факту заподіяння моральної шкоди у виді приниження ділової репутації фермерського господарства, не обґрунтовано розмір моральної шкоди, а також не доведено причинний зв`язок між діями відповідача та заподіянням (настанням) шкоди.

Що стосується ухвали судді Печерського районного суду м. Києва від 13.05.2020 року у справі 757/18013/20-к, то з її змісту не вбачається, що встановлено будь-чию вину чи винних осіб. Не встановлено нею також і грубе порушення норм статтей 40, 55, 56 Конституції України, про яке йдеться у позові.

Отже посилання на дане судове рішення, як встановлення певних обставин, безпідставне.

Крім того, суд зауважує, що заявлений позивачем у позові відповідач - прокурор першого відділу організації процесуального керівництва управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних органів Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора Бабенко Н.М. - є посадовою особою. І позовні вимоги до неї заявлено, як до посадової особи.

В той же час, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач керується нормами ст. 1167 ЦК України (конкретизовано у відповіді на відзив), яка регулює порядок відшкодування моральної шкоди в загальному порядку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою. Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. У ст. 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи. Аналогічні положення містить ст. 20 Закону України «Про прокуратуру».

За ст. 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їх компетенції, встановлені законом.

Таким чином держава бере участь у справі, як позивач/відповідач/третя особа через відповідні органи державної влади.

Аналогічний висновок викладено у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі 242/4741/16-ц.

Отже, в даному випадку прокурор першого відділу організації процесуального керівництва управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних органів Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора Бабенко Н.М., не є належним відповідачем у справі.

Таким чином аналізуючи всі зазначені позивачем обставини і підстави позову в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 23, 1167, 1173, 1174, 1176 ЦК України; ст. ст. 12, 13, 19, 76-81, 263-265, 267, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Фермерського господарства ОСОБА_2 до прокурора першого відділу організації процесуального керівництва управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних органів Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора Бабенко Наталії Миколаївни про стягнення моральної шкоди - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Фермерське господарство ОСОБА_2, ЄДРПОУ НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1.

Відповідач: Прокурор першого відділу організації процесуального керівництва управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних органів Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора Бабенко Н.М., адреса: 01001, м. Київ, вул. Різницька, 13/15.

Суддя Г.О. Матійчук