Постанова № 10034923, 10.06.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.6.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 червня 2010 року Справа № 2а-3801/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: Судді:Ірметової О.В. при секретарі: Ліпко Т.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганської області про скасування постанови про арешт, -

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2010 року до суду надійшов адміністративний позов Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганської області про скасування постанови від 06.05.2010 року по виконавчому провадженню №10244135 про арешт коштів у сумі 3448,00 грн.

Ухвалою суду від 31.05.2010 року після усунення позивачем недоліків, провадження у справі було відкрите та призначене до судового розгляду.

Позивач вважає, що такі дії державного виконавця є неправомірними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, а саме: зазначеною постановою накладено арешт на кошти, які знаходяться на цільовому розрахунковому рахунку, що належить Управлінню праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради: р/р 35214088000088 КПК 2501150 УДК м. Стаханова ГУДКУ у Луганській області, код 03196788, МФО 804013.

Також позивач зазначив, що стягнення грошових коштів зі спеціалізованого розрахункового рахунку для виконання рішень суду неможливо, так як кошти на даному розрахунковому рахунку призначені для виплати допомоги на поточний 2010 рік, а отже при стягненні коштів з цих розрахункових рахунків буде допущено нецільове використання бюджетних коштів, що є грубим порушенням бюджетного законодавства. Додаткових же коштів для виплати допомоги за минулі роки не виділено. На підставі викладеного позивач просить: скасувати постанову від 17.02.2010 р. та поновити строк для подачі даної позовної заяви до адміністративного суду.

У судове засідання представник позивача не зявився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату й час слухання справи був повідомлений належним чином, надав суду письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що державний виконавець діяв в межах повноважень, наданих йому Законом України «Про виконавче провадження». Також відповідач зазначив, що УПСЗН Стахановської міської ради надсилало листи про неможливість виконання рішень суду у звязку з тим, що Міністерство праці та соціальної політики України, як головний розпорядник коштів забезпечує через місцеві органи праці та соціального захисту населення виплату державної допомоги та призначення державної допомоги здійснюється автоматично згідно з програмним забезпеченням, яке розробляється та надходить від Інформаційно-обчислювального центру на замовлення Міністерства праці та соціальної політики України. Керуючись ст.5, 50 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність» винесено постанову про арешт коштів боржника на відповідному цільовому розрахунковому рахунку, яку було направлено на

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності зі ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією, або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Судом встановлено, що 06.05.2010 державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Луганській області Топольськова І.С., в звязку з не виконанням постанови суду на користь ОСОБА_2, винесено постанову про арешт грошових коштів боржника на суму 3803,99,00 грн. на розрахунковому рахунку, що належить Управлінню праці та соціального захисту населення м. Стаханова. Зазначеною постановою накладено арешт на кошти, які знаходяться на цільовому розрахунковому рахунку, що належить управлінню праці та соціального захисту населення м. Стаханова: р/р 35214088000088 КПК 2501150 УДК м. Стаханова ГУДКУ у Луганській області, код 03196788, МФО 804013.

Вказані обставини підтверджуються копією постанови про накладення арешту (аркуш справи 4). Обовязок доказування правомірності дій, рішення, бездіяльності в даній справі відповідно до вимог ст. 72 КАС України покладено на відповідача як субєкта владних повноважень, що не представив суду жодних доказів правомірності оскарженого рішення.

Суд вважає, що у даному випадку дії відповідача не відповідають вимогам закону.

Відносини щодо здійснення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» та за своєю природою є адміністративно-правовими.

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом, накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Порядок звернення стягнення на грошові кошти боржника визначено статтею 50 зазначеного Закону, пунктом 4 якої визначено, що за наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність», арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, а так само арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, накладається виключно за санкціонованою прокурором постановою слідчого, за постановою державного виконавця у випадках, передбачених законами України, або за рішенням суду.

Крім того, частиною 6 статті 59 зазначеного Закону було передбачено, що стягнення на грошові кошти та інші цінності фізичних чи юридичних осіб, що знаходяться у банку, може бути звернене за виконавчими документами, передбаченими законами України.

Постановою від 06.05.2010 року державним виконавцем накладено арешт на розрахунковий рахунок Управління праці та соціального захисту населення м. Стаханова: р/р 35214088000088 КПК 2501150 УДК м. Стаханова ГУДКУ у Луганській області, код 03196788, МФО 804013.

При цьому, арешт накладено не лише на суму стягнення за рішенням суду 3448,00 грн., а й на суму виконавчого збору 344,80 грн. та на суму витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 11,19 грн.

Суд вважає, що постанова про накладення арешту коштів боржника є незаконною, оскільки статтею 5 Закону України № 606-XIV „Про виконавче провадження” не передбачено право державного виконавця включати до постанови про накладення арешту на кошти боржника в установі банку суми виконавчого збору та суми витрат на проведення виконавчих дій, як це має місце в оскаржуваній постанові від 06.05.2010 року.

Статтею 7 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.

Тобто, арешт коштів Управління праці та соціального захисту населення м. Стаханов з метою стягнення з цільового бюджетного р/р 35214088000088 КПК 2501150 УДК м. Стаханова ГУДКУ у Луганській області, код 03196788, МФО 804013 виконавчого збору 344,80 грн. та на суму витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 11,19 грн. є незаконним.

Крім того, статтею 1071 Цивільного кодексу України передбачено, що грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом.

Відповідне Стахановське державне казначейство Головного управління Державного казначейства України в Луганській області, у якому відкрито розрахунковий рахунок Управління праці та соціального захисту населення м. Стаханова № 35214088000088, у даному випадку є фінансовою установою, до якої застосовуються положення глави 72 Цивільного кодексу України.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а постанова про арешт коштів боржника ВП 10244135 від 05.06.2010 року про накладення арешту на грошові кошти відповідача по виконання виконавчого листа № 2а-747, виданого 05.11.2008 року про стягнення на користь ОСОБА_2 за рахунок коштів Державного бюджету України грошової допомоги скасуванню.

Керуючись, ст.ст. 2, 17, 87, 94, 158-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганської області про скасування постанови про арешт задовольнити.

Скасувати постанову Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганської області від 06.05 2010 року по примусовому виконанню виконавчого листа № 2а-747, виданого 05.11.2008 року про стягнення на користь ОСОБА_2 за рахунок коштів Державного бюджету України грошової допомоги, про арешт грошових коштів Управління праці та соціального захисту населення м. Стаханов, що обліковуються на розрахунковому рахунку № р/р 35214088000088 у сумі 3448,00 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяІрметова О.В.