Ухвала суду № 100348102, 16.10.2021, Великобурлуцький районний суд Харківської області

Справа № 616/365/17

Номер провадження № 1-кп/616/8/21

У Х В А Л А

Іменем України

"16" жовтня 2021 року Великобурлуцький районний суд

Харківської області у складі:

головуючого - судді РИКОВА М.І.

за участю секретаря БАБАК К.А.

прокурора ШАБАЛДАСА О.С.

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Андріївка, Великобурлуцького району Харківської області за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Великобурлуцького районного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження стосовно ОСОБА_2 за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, внесеному в ЄРДР за № 12018220260000556 від 14 червня 2018 року.

Ухвалою Великобурлуцького районного суду Харківської області від 27 лютого 2019 року оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_2 у зв`язку з чим кримінальне провадження було зупинено до розшуку обвинуваченого.

Ухвалою Великобурлуцького районного суду Харківської області від 16 жовтня 2021 року провадження по справі відновлено та призначено на 13 год. 15 хв. 16 жовтня 2021 року.

Прокурор в судовому засіданні подав клопотання про застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Своє клопотання прокурор мотивує тим, що ухвалою Великобурлуцького районного суду Харківської області від 27 лютого 2019 року було оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_2 .

16 жовтня 2021 року ОСОБА_2 о 08 год. 00 хв. був затриманий працівниками поліції.

ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні умисних злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, за вчинення яких передбачене покарання у виді позбавлення волі, двічі перетинав кордон з Російською Федерацією за що був притягнення до адміністративної відповідальності, не має постійного джерела прибутку, що свідчить про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України. У зв`язку з чим, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто застосування до нього більш м`яких запобіжних заходів не в повній мірі зможе запобігти даним ризикам. Окрім того, до обвинуваченого неодноразово застосовувався привід у зв`язку з ухиленням обвинуваченого від явки до суду, в результаті чого в подальшому його було оголошено в розшук, а тому прокурор просить обрати стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На даний час кримінальне провадження перебуває на розгляді, судовий розгляд зазначеного провадження не закінчено.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні свої неявки до суду обґрунтовував тим, що він тривалий час, а саме 8 місяців перебував на території Російської Федерації. Також вказав, що він з родиною переїхав проживати в смт. Дворічна, оскільки в с. Рогозянка йому та його сім`ї проживати немає де. Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу вважав обґрунтованим.

Вислухавши думку учасників судового засідання щодо цього клопотання, вивчивши клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою Великобурлуцького районного суду Харківської області від 27 лютого 2019 року було оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_2 у зв`язку з чим кримінальне провадження було зупинено до розшуку обвинуваченого.

Оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, закінчити розгляд кримінального провадження та ухвалити рішення на день розгляду цього клопотання неможливо, то відповідно до статті 331 КПК України суд вважає за доцільне вирішити питання щодо обрання запобіжного заходу.

Як вбачається з досліджених матеріалів кримінального провадження, по даному кримінальному провадженню неодноразово призначалися судові засідання, однак ОСОБА_2 в судові засідання не з`являється, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. За місцем постійного мешкання, відповідно до рапорту начальника СРПП № 3 Великобурлуцького відділення поліції Вовчанського ВП ГУНП в Харківській області, ОСОБА_2 не знаходився, встановити місце знаходження обвинуваченого не мало можливості, приводи не можливо було виконати, а тому ухвалою Великобурлуцького районного суду Харківської області від 27 лютого 2019 року ОСОБА_2 було оголошено в розшук, а це свідчить про те, що обвинувачений ОСОБА_2 на протязі тривалого часу ухилявся від явки до суду.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні двох кримінальних правопорушень: ч.2 ст.185 КК України та ч.3 ст.185 КК України.

Як зазначено в статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Прокурор Шабалдас О.С., звертаючись з клопотанням про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, довів про наявність достатніх даних, про те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Так, на даний час встановлено ряд наявних ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, які маються в ході судового розгляду, а саме:

- обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності за вчинені ним кримінальні правопорушення, оскільки розуміє про тяжкість покарання, передбаченого санкцією інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочин за ч.3 ст.185 КК України є тяжкими, покарання загрожує у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, злочин за ч.2 ст.185 КК України є нетяжким покарання загрожує у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років); ОСОБА_2 на даний час не працює, має непогашені судимості. Крім того, як убачається з постанови Дворічанського районного суду Харківської області від 02 червня 2020 року, ОСОБА_2 був визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, а саме за те, що 02 червня 2020 року о 09 год 30 хв, прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» на відстані близько 50 метрів від державного кордону України в прикордонній смузі на напрямку н.п. Логачівка (РФ) - н.п. Піски (Україна) в районі ІПТ № 98, було виявлено та затримано громадянина України ОСОБА_2 , який перетнув державний кордон поза встановленими пунктами попуску, чим порушив вимоги ст.9 Закону України «Про державний кордон» за що на останнього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. Також, постановою Дворічанського районного суду Харківської області від 05 червня 2020 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. Відповідно до зазначеної постанови ОСОБА_2 11 грудня 2019 року близько 07 год. 00 хв. перетнув державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску в межах н.п. Мілове (Україна) - н.п. Бутирки (РФ) через річку Козинка, чим порушив вимоги ст.9 Закону України «Про державний кордон», за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 204-1 КУпАП. Також, до обвинуваченого двічі застосовувався привід, після чого останнього було оголошено в розшук, під час розгляду справи він ухилявся від явки до суду та переховувався від працівників поліції;

- обвинувачений може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки підозрюється у вчинені двох епізодів крадіжок, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України вчинених за короткий проміжок часу, ніде не працює, не має сталого джерела доходів, схильний до вчинення кримінально - караних діянь.

Відповідно до ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Зокрема, при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.

Крім того, суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване.

Враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України суд враховує особу обвинуваченого, вік, стан здоров`я. Окрім того, ОСОБА_2 не має постійного місця роботи та легальних джерел для існування, постійного офіційного джерела доходів, двічі перетинав кордон України з Російською Федерацією, однак був виявлений та затриманий працівника прикордонної служби, а тому вказане дає суду обґрунтовані підстави вважати, що з урахуванням тяжкості обвинувачення, перебуваючи на волі, обвинувачений знову може ухилитись від суду та продовжити злочинну діяльність.

При цьому, суд враховує, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні умисних корисливих злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України. За вчинення злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України передбачене безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, ухилявся від явки в судові засідання у зв`язку з чим двічі до нього було застосовано судом привід, після чого ухвалою Великобурлуцького районного суду Харківської області від 27 лютого 2019 року був оголошений в розшук, що свідчить про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, у зв`язку з чим, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, що фактично унеможливлює здійснення за ним контролю у разі обрання іншого запобіжного заходу, а тому суд вважає необхідним обрати стосовно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів. Даних, які б вказували на неможливість застосування до підозрюваного вказаного запобіжного заходу судом не встановлено.

Тому, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження, та зважаючи на вище перелічені обставини, що дають підстави вважати, що обрання більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою стосовно ОСОБА_2 не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Разом з цим, відповідно до положень ч.3 ст.183 КПК України, враховуючи, що інкриміновані обвинуваченому злочині не пов`язані з насильством чи погрозою його застосування, не спричинили загибель людей та відсутні дані про порушення ОСОБА_2 у цьому провадженні запобіжного заходу у виді застави, суд зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Згідно з ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, застава в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45 400 грн 00 к., з покладення обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, буде достатньою у співставленні з існуючими ризиками та даними про особу обвинуваченого, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, і таким, що не суперечить положенням ч.5 ст.182 КПК України та вимогам ст.ст. 178,182,183 КПК України.

Внесення визначеного судом розміру застави буде вагомим стримуючим фактором, який забезпечуватиме належну процесуальну поведінку ОСОБА_2 .

Окрім цього, обираючи стосовно обвинуваченого запобіжний захід у виді застави, відповідно до ч.5 ст.194 КПК України на обвинуваченого ОСОБА_2 слід покласти такі обов`язки:

- за першим викликом з`являтися до прокурора, суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора, суду.

У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Строк дії ухвали про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 08 год. 00 хв. 16 жовтня 2021 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 183, 193, 369-372, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Великобурлуцького відділу Куп`янської окружної прокуратури Шабалдаса А.С. - задовольнити.

Застосувати стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Андріївка, Великобурлуцького району Харківської області, який на даний час проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят днів).

Строк тримання під вартою ОСОБА_2 обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 16 жовтня 2021 року з 08 год. 00 хв.

Строк дії ухвали визначити до 08 год. 00 хв. 14 грудня 2021 року.

Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 здійснювати в державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

Визначити ОСОБА_2 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45 400 (сорок п`ять тисяч чотириста) грн 00к.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: одержувач: ТУ ДСА України у Харківській області, код одержувача: 26281249, банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ, МФО одержувача: 820172, розрахунковий рахунок: UA 208201720355299002000006674, призначення платежу: застава згідно ухвали Великобурлуцького районного суду Харківської області від 16 жовтня 2021 року у справі № 616/365/17 (провадження № 1-кп/616/8/21) стосовно ОСОБА_2 .

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов`язки:

- за першим викликом з`являтися до прокурора, суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора, суду.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом, передбачені ч.ч.8-11 ст.182 КПК України.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу негайно вручити під розпис ОСОБА_2 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення шляхом подання апеляції до суду апеляційної інстанції.

Головуючий - Суддя Великобурлуцького районного суду

Харківської області М.І.РИКОВ