Постанова № 10034795, 16.06.2010, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2010 р. Справа № 2а-3026/09/0970

м. Івано-Франківськ

Колегія Івано-Франківського окружного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Лучко О.О., суддів Шумей М.В., Скільський І.І.,

при секретарі Круглій О.М.,

за участю сторін:

представника позивача: Воришка Я.Я.,

представника відповідача: Скотницького О.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: ДПІ в м. Івано-Франківську, вул. Незалежності, 20,м. Івано-Франківськ,76000

до відповідача: ТзОВ "Орком", вул. Молодіжна, 40/67,м. Івано-Франківськ,76000

про стягнення заборгованості в сумі 3995,56 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

11 листопада 2009 року ДПІ в м. Івано-Франківську звернулася з адміністративним позовом до ТзОВ "Орком" про стягнення податкового боргу в сумі 3 995,56грн.

27 квітня 2010 року за клопотанням представника позивача про колегіальний розгляд справи, справу призначено до слухання колегіальним складом суду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав повністю. Пояснив, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у звязку з несплатою штрафних санкцій за порушення термінів подачі декларацій по податку на прибуток.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ "Орком" згідно довідки Головного управління статистики в Івано-Франківській області як юридична особа зареєстроване виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 14.12.1994 року та 27.12.1994р. взяте на облік як платник податків у ДПІ в м. Івано-Франківську.

Проведеними 20.07.07р., 26.03.08р., 09.09.08р. та 22.05.09р. невиїзними документальними перевірками своєчасності подання податкової звітності ДПІ в м.Івано-Франківську встановлено неподання ТзОВ "Орком" декларацій з податку на прибуток за 9 продаткових періодів: за 2006р., за 1 півріччя 2007р., 9 місяців 2007р., 11 місяців 2007р., за 2007 рік, 1 півріччя 2008р., 11 місяців 2008р., за 2008 рік та 1 квартал 2009р., які підтверджуються актами перевірки: №1223 від 20.07.07р., №1047/15-1/22167960 від 26.03.08р., №11904/15-1/22167960 від 09.09.08р., №6211/15-1/22167960 від 22.05.09р.

За наслідками даних актів податковим органом винесені наступні податкові повідомлення-рішення: №0014491501 від 20.07.07р. на суму 170 грн., №0021301501 від 01.04.08р. на суму 680 грн., №0031471501 від 18.09.08р. на суму 170 грн., №0009331501 від 01.06.09р. на суму 510 грн., якими до відповідача застосовано штраф за неподання декларації з податку на прибуток на загальну суму 1530 грн. Крім цього, податковим повідомленням-рішенням від 18.01.07р. до відповідача застосовано штраф у розмірі 1699,41 грн., та нараховано пеню на суму 766,15 грн.

На виконання ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” року відповідачу надсилались перша та друга податкові вимоги.

Суми податкового зобовязання відповідачем не сплачені, в порядку апеляційного оскарження не оскаржувалися.

Згідно із ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків зобовязані подавати до державних податкових органів відповідно до законів декларації, повязані з обчисленням і сплатою податків.

Крім того, платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законом терміни (п.3 ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування”).

Відповідно до п.11.1. ст.11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Згідно із п.17.1.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум (п.17.3 ст.17 даного Закону).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.11 Закону України “Про державне податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Наказом Державної податкової адміністрації України №355 від 27.05.2008 року затверджено Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, згідно пункту 2.1 яких невиїзною документальною перевіркою відповідно до пункту 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу ДПС на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Невиїзні документальні перевірки можуть проводитися посадовими особами органу ДПС з письмового дозволу керівника (заступника керівника) органу ДПС про проведення перевірки, зокрема, за наявності таких обставин: у разі надходження до органу ДПС у встановленому порядку інформації та даних, що свідчать про окремі порушення платником податків податкового законодавства, та надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження, достатніх для проведення перевірки, на обов'язковий письмовий запит органу ДПС; в інших випадках, передбачених законодавством (п.2.3 наказу).

Відповідно до п.2.4 даного наказу невиїзна документальна перевірка проводиться у приміщенні органу ДПС на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), документів, наданих платником податків або отриманих від контролюючих, правоохоронних та інших органів державної влади, а також інших відомостей, отриманих у встановленому законодавством порядку.

За наслідками невиїзної документальної перевірки складається акт (довідка) перевірки. Платник податків у визначені у порядку оформлення і реалізації матеріалів перевірок (встановленому ДПА України відповідно для платників податків - юридичних та фізичних осіб) строки запрошується для ознайомлення та підписання акта (довідки) про результати невиїзної документальної перевірки письмовим повідомленням про запрошення, що направляється рекомендованим листом з повідомленням про вручення платнику податків (вручається під розписку). Невиїзна документальна перевірка може бути проведена у присутності платника податків на підставі наданих ним документів.

Згідно із п.2.5 цього наказу у разі неявки платника податків (посадових осіб платника податків) на письмове запрошення працівником підрозділу органу ДПС, який був визначений відповідальним за її проведення, складається акт щодо неявки платника податків (посадових осіб платника податків) на запрошення органу ДПС. Акт щодо неявки платника податків (посадових осіб платника податків) на запрошення органу ДПС підписується не менш як трьома службовими особами органу ДПС та реєструється у спеціальному журналі реєстрації актів.

Акт перевірки, що складений за результатами невиїзної документальної перевірки, підписується, реєструється та вручається платнику податків (посадовим особам платника податків) з дотриманням вимог порядку оформлення і реалізації матеріалів перевірок, встановленому ДПА України відповідно для платників податків - юридичних та фізичних осіб. У разі незгоди платника податків з висновками, фактами і даними акта перевірки та надання ним заперечень до акта перевірки, такі заперечення розглядаються у порядку та строки, визначені вищенаведеним порядком оформлення і реалізації матеріалів перевірок (п.2.6 наказу).

Відповідно до п.2.7 наказу у разі встановлення за результатами невиїзної документальної перевірки порушень законодавства за розглядом матеріалів перевірки приймаються та надсилаються платнику податків податкові повідомлення-рішення за формою згідно з Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 р. N 253, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 р. за N 567/5758, із змінами та доповненнями.

Відповідно до п.4.5 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій”, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України N 253 від 21.06.2001р., структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції податкового органу, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, у день отримання податкового повідомлення від структурного підрозділу, що його склав, надсилає (вручає) податкове повідомлення платнику податків. При цьому корінець податкового повідомлення залишається в податковому органі.

Податкове повідомлення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.(п.4.6 даного Порядку).

Відповідно до п.4.8.даного Порядку дата відправлення (вручення) проставляється на корінці податкового повідомлення: а) посадовою особою платника податків - юридичної особи (фізичною особою - платником податків) у разі вручення податкового повідомлення під розписку; б) працівником структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, у разі надіслання листом з повідомленням про вручення. При цьому повідомлення про вручення прикріплюється до корінця податкового повідомлення.

У відповідності до вимог п. 4.9. даного Порядку якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, то працівник структурного підрозділу, у якому складено таке податкове повідомлення, на підставі інформації від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, у день надходження до податкового органу такої інформації оформляє відповідний акт, у якому вказує причину, яка призвела до неможливості вручення податкового повідомлення. Зазначений акт долучається до справи платника податків. У той самий день структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, розміщує податкове повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), установленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу.

Аналогічний порядок надсилання (вручення) податковим органами податкових вимог платникам податків встановлений Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України №266 від 03.07.2001 року.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було порушено строки подання декларацій по податку на прибуток. За вказані порушення податковими повідомленнями-рішеннями: №0014491501 від 20.07.07р., №0021301501 від 01.04.08р., №0031471501 від 18.09.08р., №0009331501 від 01.06.09р. до ТзОВ "Орком" застосовані штраф на загальну суму 1530 грн. Крім того, податковим повідомленнямрішенням №0000671501 від 18.01.07р. до відповідача застосовано штраф на суму 1699,41 грн.

Однак, судом при перевірці правильності порядку проведення невиїзних документальних перевірок відповідача встановлено наступне.

Невиїзні документальні перевірки своєчасності подання відповідачем звітності по податку на прибуток проводились на підставі п.1 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” без повідомлення для ознайомлення та підписання актів перевірок посадовими особами ТзОВ “Орком”. Факт отримання відповідачем винесених податкових повідомлень-рішень та податкових вимог не підтверджений, оскільки із поданих суду копій рекомендованних відправлень з відмітками про незнаходження за данною адресою, за закінченням терміну зберігання тощо не вбачається факт їх отримання адресатом. Крім того, суду на подано доказів того, що податкові повідомлення-рішення розміщувалися на дошці податкових оголошень у відповідності до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого Наказом ДПА України N 253 від 21.06.2001р. Так, податкове повідомлення-рішення №0031471501/0 від 18.09.08р. відповідачу направлялось рекомендованим листом 24.09.08р., однак згідно відмітки поштового відділення 25.09.08р. адресат за даною адресою не значиться. Аналогічна ситуація щодо отримання інших податкових повідомлень-рішень. Крім цього, факт отримання відповідачем першої та другої податкових вимог в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження. З матеріалів справи вбачається, що рекомендований лист (податкову вимогу) отримала сусідка на прізвище Ястріб. Другу податкову вимогу відповідачем також не отримано. Про це свідчить і пояснення представника відповідача в судовому засіданні.

Крім наведеного вище, позивачем просив стягнути з відповідача податковий борг в розмірі 1699,41 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000671501 від 18.01.2007року. Однак, представником позивача в судовому засіданні не доведено суду та не подано доказів на підтверження даного податкового боргу, а саме: не подано акту проведення перевірки, інших документів, які б підтверджували підставність проведення перевірки та винесення податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” N 2181-III від 21.12.2000 року податковим боргом (недоїмкою) визнається податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. Податкове зобов'язання це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Штрафна санкція (штраф) це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами (п.1.5 ст.1 даного Закону).

Положенням п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим в день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків його апеляційного узгодження і відповідно до п.п.5.3.2 п.5.2 ст.5 Закону повинно бути сплачено платником податків на протязі 10-ти календарних днів, наступних за днем узгодження. Узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що податкове зобов»язання відповідача в розмірі 1530 грн. є неузгодженим, а в розмірі 1699,41 грн. не підтверджена доказами, а тому не є податковим боргом відповідача.

Стосовно нарахування пені, що буде нарахована на суму несплаченого податкового боргу, в розмірі 766,11 грн., то відповідно до ст.1 та ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими органами»пенею визнається плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування) пені, що справляється з платника податків у зв»язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов»язання. Оскільки податкове зобов»язання відповідача є неузгодженим, то і нарахування пені є неправомірним.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 КАС України.

За змістом ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про недоведеність позовних вимог, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Стосовно судових витрат, то відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 2, 8-14, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України про апеляційне оскарження постанови подається заява протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддяО.О. Лучко

Суддя М.В.Шумей

CуддяІ.І.Скільський

Постанова складена в повному обсязі 21.06.2010року.