Рішення № 100347252, 11.10.2021, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/2566/21

Провадження № 2/444/979/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2021 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Мікула В. Є.

секретар судового засідання Сагаль Д. А.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Куликівської селищної ради Львівського району Львівської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Жовківська державна нотаріальна контора Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Куликівської селищної ради Львівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Жовківська державна нотаріальна контора Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про визнання за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , права на земельну частку (пай) площею 1,86 умовних кадастрових гектарів без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, що розташований на території Надичівської сільської ради (на сьогоднішній день- Куликівської селищної ради Львівського району Львівської області), право на який ОСОБА_2 мала на підставі сертифіката серії ЛВ № 6-156975, виданого Надичівською сільською радою та зареєстрованого у книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за № 1277 та права на земельну частку (пай) площею 1,92 умовних кадастрових гектарів без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, що розташований на території Надичівської сільської ради (на сьогоднішній день- Куликівської селищної ради Львівського району Львівської області), право на який ОСОБА_3 мав на підставі сертифіката серії ЛВ № 6-156976, виданого Надичівською сільською радою та зареєстрованого у книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за № 1278 та який фактично успадковий ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , однак юридичною не оформлений.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_3 на підставі рішення Надичівської сільської ради від 20.06.1995 року було передано у приватну власність земельну ділянку площею 2,19 га, а по уточнених даних площею 1,92 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості. Земельна ділянка розташована на території Надичівської сільської ради. Землю було передано для ведення селянського (фермерського) або колективного господарства.

Від його імені заповіт не посвідчувався в Надичівській сільській раді та нотаріусом.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є рідним братом і сестрою.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому майно, в тому числі і на право на земельну частку (пай).

Так як заповіт від його імені не посвідчувався, а тому спадкування після його смерті відбувається за законом.

Позивач стверджує, що спадкоємців за законом першої черги та які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 немає.

Як наслідок ОСОБА_2 була спадкоємцем другої черги за законом після смерті ОСОБА_3 .

Зазначає, що ОСОБА_2 зверталася в Жовківську державну нотаріальну контору із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме на земельну частку (пай) після смерті ОСОБА_3 , внаслідок чого було зареєстровано спадкову справу № 166/2018.

Стверджує, що ОСОБА_2 прийняла спадщину за законом як спадкоємець другої черги після смерті свого рідного брата, ОСОБА_3 , оскільки була зареєстрована та проживала з ним на день його смерті.

Однак Жовківська державна нотаріальна контора Головного управління юстиції у Львівській області листом № 726/01-16 від 13.03.2018 року фактично відмовила ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай), площею 1,92 га, що розташований на території Надичівської сільської ради Жовківського району Львівської області та належав ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як нею не було подано в нотаріальну контору оригіналу правовстановлюючого документа нового взірця на вищезгаданий земельний пай та роз`яснено про необхідність звернення в судові органи для оформлення права на вищевказаний земельний пай в порядку спадкування.

Також позивач вказує, що ОСОБА_2 на підставі рішення Надичівської сільської ради від 20.06.1995 року було передано у приватну власність земельну ділянку площею 2,13 га, а по уточнених даних площею 1,86 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості. Земельна ділянка розташована на території Надичівської сільської ради. Землю було передано для ведення селянського (фермерського) або колективного господарства.

19.02.2015 року ОСОБА_2 було складено заповіт, згідно якого вона на випадок своєї смерті зробила таке заповітне розпорядження: все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і все те, що буде належати на день її смерті і на що за законом матиме право, заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто їй.

ОСОБА_1 зазначає, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, в тому числі і на право на земельну частку (пай), яке належало їй на підставі сертифіката та на право на земельну частку (пай), належний ОСОБА_3 , який був фактично успадкований за законом, але юридично не оформлений ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 .

Позивач стверджує, що вона як спадкоємець за заповітом звернулася 13.07.2018 року у Жовківську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , внаслідок чого було зареєстровано спадкову справу № 424/2018, однак Жовківська державна нотаріальна контора Головного управління юстиції у Львівській області листом № 552/01-16 від 06.07.2021 року фактично відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну частку (пай), площею 1,86 га, що розташований на території Надичівської сільської ради Жовківського району Львівської області та належав ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , так як нею не було подано в нотаріальну контору оригіналу правовстановлюючого документа нового взірця на вищезгаданий земельний пай та роз`яснено про необхідність звернення в судові органи для оформлення права на вищевказаний земельний пай в порядку спадкування.

Отже, стверджує, що є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , прийняла після її смерті спадщину, оскільки протягом шестимісячного строку з дня відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця, звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, не відмовилася від прийняття спадщини упродовж шестимісячного строку після її смерті, крім того була зареєстрована та проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тобто на день смерті спадкодавця.

Однак спадщини на право на земельну частку (пай) в розмірі 1,86 умовних кадастрових гектара, який належав ОСОБА_2 згідно сертифіката на право на право приватної власності на землю (середню земельну частку) старого зразка та спадщини на право на земельну частку (пай) в розмірі 1,92 умовних кадастрових гектара, який належав ОСОБА_3 згідно сертифіката на право на право приватної власності на землю (середню земельну частку) старого зразка та який фактично був успадкований ОСОБА_2 , однак юридично не оформлений, не може оформити, так як відсутні правовстановлюючі документи на право на дані земельні частки (паї) нового зразка, які водночас не можуть бути видані на ім`я померлих, оскільки вони втратили цивільну правоздатність та дієздатність.

А тому враховуючи наведені вище обставини, вважає, що її право на дані земельні частки (паї) підлягає захисту в судовому порядку, як наслідок просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 08.09.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче судове засідання призначено на 11.10.2021 року о 10 год. 00 хв.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином, однак подала на адресу суду письмову заяву, у якій просить справу розглядати у її відсутності. Зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить такі задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Представник відповідача, Куликівської селищної ради Львівського району Львівської області, в підготовче судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак з Куликівської селищної ради Львівського району Львівської області на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника, зазначили, що справу просять розглянути на розсуд суду.

Від відповідача на адресу суду заперечень проти позову не надходило.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Жовківської державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) в підоготове судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином, однак від них на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника, при вирішенні спору по суті покладаються на думку суду.

А тому суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі позивача, представника відповідача, представника третьої особи, які не з`явилися в підготовче судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, зважаючи на подані ними заяви про розгляд справи у їх відсутності.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Ч. 3 ст. 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Так як відповідач не заперечує проти позовних вимог, фактично визнали їх, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Ч. 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у селі Гребінці Жовківського району Львівської області, що підтверджується викладеним у паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 , який виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 25.12.1998 року.

З копії сертифіката на право власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ № 6-156976 від 28.04.1997 року, вбачається, що ОСОБА_3 на підставі рішення Надичівської сільської ради від 20.06.1995 року було передано у приватну власність земельну ділянку площею 2,19 га, а по уточнених даних площею 1,92 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості. Земельна ділянка розташована на території Надичівської сільської ради. Землю було передано для ведення селянського (фермерського) або колективного господарства.

Даний сертифікат зареєстрований у книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за № 1278.

З копії довідки № 915, яка видана 07.07.2021 року Куликівською селищною радою Львівського району Львівської області, старостою села Надичі, села Гребінці, села Нове Село, села Стронятин, села Кошелів, села Віднів, села Сулимів, села Звертів, вбачається, що від імені померлого ОСОБА_3 заповіт не посвідчувався в Надичівській сільській раді.

Відомостей, що заповіт посвідчувався від імені ОСОБА_3 також немає.

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , його батьком є ОСОБА_5 , матір`ю- ОСОБА_6 .

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , її батьком є ОСОБА_5 , матір`ю- ОСОБА_6 .

А тому суд констатує, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є рідним братом і сестрою.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , яке видане Надичівською сільською радою Жовківського району Львівської області 20.08.2013 року.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

А тому після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому майно, в тому числі і на право на земельну частку (пай).

Ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Суд приходить до висновку, що так як заповіт від імені ОСОБА_3 не посвідчувався, а тому спадкування після його смерті відбувається за законом.

Спадкоємців за законом першої черги та які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 судом не встановлено та з матеріалів справи не вбачається.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дідо як з боку батька, так і з боку матері.

Як наслідок суд констатує, що ОСОБА_2 була спадкоємцем другої черги за законом після смерті ОСОБА_3 .

Суд враховує, що ОСОБА_2 зверталася в Жовківську державну нотаріальну контору із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме на земельну частку (пай) після смерті ОСОБА_3 .

Внаслідок її звернення було зареєстровано спадкову справу № 166/2018, номер у Спадковому реєстрі 62125104, що підтверджується копією Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 51198600 від 13.03.2018 року.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, яким є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, що передбачено ч. 2 ст. 1220 ЦК України.

Ч. 3 ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

З копії довідки № 907, яка видана 07.07.2021 року Куликівською селищною радою Львівського району Львівської області, старостою села Надичі, села Гребінці, села Нове Село, села Стронятин, села Кошелів, села Віднів, села Сулимів, села Звертів, вбачається, що померлий гр. ОСОБА_3 до дня смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований і проживав в АДРЕСА_1 .

Викладеним у довідці № 909, яка видана 07.07.2021 року Куликівською селищною радою Львівського району Львівської області, старостою села Надичі, села Гребінці, села Нове Село, села Стронятин, села Кошелів, села Віднів, села Сулимів, села Звертів, стверджується, що на день смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 , були зареєстровані і проживали за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , голова двору, 1935 року народження, ОСОБА_3 , брат, 1930 року народження.

Також із копії довідки № 910, яка видана 07.07.2021 року Куликівською селищною радою Львівського району Львівської області, старостою села Надичі, села Гребінці, села Нове Село, села Стронятин, села Кошелів, села Віднів, села Сулимів, села Звертів, вбачається, що сестра ОСОБА_2 була зареєстрована і проживала разом із померлим братом, ОСОБА_3 , до дня його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 , в АДРЕСА_1 і вели спільне господарство.

Тобто суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 прийняла спадщину за законом як спадкоємець другої черги після смерті свого рідного брата, ОСОБА_3 , оскільки була зареєстрована та проживала з ним на день його смерті.

Однак суд бере до уваги, що Жовківська державна нотаріальна контора Головного управління юстиції у Львівській області листом № 726/01-16 від 13.03.2018 року фактично відмовила ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай), площею 1,92 га, що розташований на території Надичівської сільської ради Жовківського району Львівської області та належав ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як нею не було подано в нотаріальну контору оригіналу правовстановлюючого документа нового взірця на вищезгаданий земельний пай та роз`яснено про необхідність звернення в судові органи для оформлення права на вищевказаний земельний пай в порядку спадкування.

Суд звертає увагу, що згідно копії довідки № 908, яка видана 07.07.2021 року Куликівською селищною радою Львівського району Львівської області, старостою села Надичі, села Гребінці, села Нове Село, села Стронятин, села Кошелів, села Віднів, села Сулимів, села Звертів, вбачається, що на земельний пай площею 1,92 га, який наданий для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Надичівської сільської ради Жовківського району Львівської області і належав гр. ОСОБА_3 , заборони та арештів немає.

Як наслідок суд приходить до переконання, що для оформлення спадщину на земельну частку (пай) після смерті ОСОБА_3 ОСОБА_2 необхідно було звернутися в суд для захисту своїх прав та інтересів.

З копії сертифіката на право власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ № 6-156975 від 28.04.1997 року, вбачається, що ОСОБА_2 на підставі рішення Надичівської сільської ради від 20.06.1995 року було передано у приватну власність земельну ділянку площею 2,13 га, а по уточнених даних площею 1,86 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості. Земельна ділянка розташована на території Надичівської сільської ради. Землю було передано для ведення селянського (фермерського) або колективного господарства.

Даний сертифікат зареєстрований у книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за № 1277.

Суд враховує, що 19.02.2015 року ОСОБА_2 було складено заповіт, згідно якого вона на випадок своєї смерті зробила таке заповітне розпорядження: все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і все те, що буде належати на день її смерті і на що за законом матиме право, заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто позивачу.

Даний заповіт посвідчено ОСОБА_7 , секретарем виконавчого комітету Надичівської сільської ради Жовківського району Львівської області та зареєстровано в реєстрі за № 7, що підтверджується його копією.

По наявних даних заповіт заповідачем не змінено і не скасовано.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 29.03.2018 року було складено відповідний актовий запис № 8 та що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , яке видане Надичівською сільською радою Жовківського району Львівської області 29.03.2018 року.

А тому суд приходить до висновку, що після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне їй майно, в тому числі і на право на земельну частку (пай), яке належало їй на підставі сертифіката та на право на земельну частку (пай), належний ОСОБА_3 , який був фактично успадкований за законом, але юридично не оформлений ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 .

Згідно із ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Позивач як спадкоємець за заповітом звернулася 13.07.2018 року у Жовківську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Внаслідок її звернення було зареєстровано спадкову справу № 424/2018, номер у спадковому реєстрі 62699502, що підтверджується копією витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 52600683 від 13.07.2018 року.

Однак, як вбачається із листа № 552/01-16 від 06.07.2021 року, Жовківська державна нотаріальна контора Головного управління юстиції у Львівській області фактично відмовила позивачу, ОСОБА_1 , у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну частку (пай), площею 1,86 га, що розташований на території Надичівської сільської ради Жовківського району Львівської області та належав ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , так як нею не було подано в нотаріальну контору оригіналу правовстановлюючого документа нового взірця на вищезгаданий земельний пай та роз`яснено про необхідність звернення в судові органи для оформлення права на вищевказаний земельний пай в порядку спадкування.

Згідно ст. 1216-1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Ч. 1 ст. 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

З копії довідки № 911, яка видана 07.07.2021 року Куликівською селищною радою Львівського району Львівської області, старостою села Надичі, села Гребінці, села Нове Село, села Стронятин, села Кошелів, села Віднів, села Сулимів, села Звертів, вбачається, що померла гр. ОСОБА_2 до дня смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 .

Викладеним у довідці № 913, яка видана 07.07.2021 року Куликівською селищною радою Львівського району Львівської області, старостою села Надичі, села Гребінці, села Нове Село, села Стронятин, села Кошелів, села Віднів, села Сулимів, села Звертів, стверджується, що ОСОБА_1 була зареєстрована і проживала разом із померлою ОСОБА_2 до дня її смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в АДРЕСА_1 і вели спільне господарство.

Факт реєстрації позивача за даною адресою з 08.12.2015 року стверджується штампом на сторінці № 12 її паспорта громадянина України.

Як наслідок суд приходить до висновку, що позивач є такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , оскільки в шестимісячний строк звернулася до нотаріуса за прийняттям спадщини, крім того була зареєстрована та проживала разом із спадкодавцем на день відкриття спадщини.

З копії довідки № 914, яка видана 07.07.2021 року Куликівською селищною радою Львівського району Львівської області, старостою села Надичі, села Гребінці, села Нове Село, села Стронятин, села Кошелів, села Віднів, села Сулимів, села Звертів, вбачається, що на день смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , були зареєстровані і проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , голова двору, 1935 року народження, ОСОБА_1 , 1976 року народження, тобто позивач.

Суд бере до уваги, що ніхто крім позивача не звертався за прийняттям спадщини після смерті ОСОБА_2 , осіб, які б мали право на обов`язку частку немає.

Тобто суд констатує, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом після смері ОСОБА_2 , прийняла спадщину після її смерті, оскільки проживала з нею на час смерті, крім того звернулася в шестимісячний строк після її смерті із заявою про прийняття спадщини.

З копії довідки № 912, яка видана 07.07.2021 року Куликівською селищною радою Львівського району Львівської області, старостою села Надичі, села Гребінці, села Нове Село, села Стронятин, села Кошелів, села Віднів, села Сулимів, села Звертів, вбачається, що на земельну частку (пай) площею 1,86 га, наданий для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Надичівської сільської ради Жовківського району Львівської області і належав ОСОБА_2 , заборон та арештів немає.

Відповідно до статті 8 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720 (720/95) "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" постановою Кабінет Міністрів України від 12 жовтня 1995 року № 801 затверджено відповідну форму сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай).

Сертифікати саме такої форми слід подавати до нотаріальної контори.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ще за життя необхідно було обміняти сертифікати на земельну частку (пай) старого зразка на новий, який затверджений постановою Кабінет Міністрів України від 12 жовтня 1995 року № 801.

Згідно ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті, а відтак суд враховує, що позивачем не може бути пред`явлено для оформлення спадщини сертифікати на ім`я ОСОБА_3 , ОСОБА_2 нового зразка, оскільки вони померли, а тому втратили цивільну правоздатність та дієздатність.

Отже судом встановлено, що позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , прийняла після її смерті спадщину, оскільки протягом шестимісячного строку з дня відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця, звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, не відмовилася від прийняття спадщини упродовж шестимісячного строку після її смерті, крім того була зареєстрована та проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тобто на день смерті спадкодавця.

Однак спадщини на право на земельну частку (пай) в розмірі 1,86 умовних кадастрових гектара, який належав ОСОБА_2 згідно сертифіката на право на право приватної власності на землю (середню земельну частку) старого зразка та спадщини на право на земельну частку (пай) в розмірі 1,92 умовних кадастрових гектара, який належав ОСОБА_3 згідно сертифіката на право на право приватної власності на землю (середню земельну частку) старого зразка та який фактично був успадкований ОСОБА_2 , однак юридично не оформлений, не може оформити, так як відсутні правовстановлюючі документи на право на дані земельні частки (паї) нового зразка, які водночас не можуть бути видані на ім`я померлих, оскільки вони втратили цивільну правоздатність та дієздатність.

А тому враховуючи наведені вище обставини суд приходить до висновку, що право позивача на дані земельні частки (паї) підлягає захисту в судовому порядку, як наслідок позовні вимоги підлягають задоволенню.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись статтею 23, ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206, ч. 2 ст. 247, статтями 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованою та фактично проживаючою за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 25.12.1998 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) площею 1,86 умовних кадастрових гектарів без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, що розташований на території Надичівської сільської ради (на сьогоднішній день- Куликівської селищної ради Львівського району Львівської області), право на який ОСОБА_2 мала на підставі сертифіката серії ЛВ № 6-156975, виданого Надичівською сільською радою та зареєстрованого у книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за № 1277 та право на земельну частку (пай) площею 1,92 умовних кадастрових гектарів без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, що розташований на території Надичівської сільської ради (на сьогоднішній день- Куликівської селищної ради Львівського району Львівської області), право на який ОСОБА_3 мав на підставі сертифіката серії ЛВ № 6-156976, виданого Надичівською сільською радою та зареєстрованого у книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за № 1278 та який фактично успадковий ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , однак юридичною не оформлений.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 11 жовтня 2021 року.

Суддя: Мікула В. Є.