Рішення № 100345804, 15.10.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2021 року м. Житомир справа № 240/15504/21

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Попової О. Г.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Житомирського військового інституту ім. С.П.Корольова до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся Житомирський військовий інститут ім. С.П.Корольова із позовом, в якому просить:

- Стягнути з відповідача, ОСОБА_1 , грошові кошти в рахунок витрат пов`язаних з його навчанням та утриманням у вищому в навчальному закладі в розмірі 19045 грн. 97 коп., які перераху: UA098201720343141005200000304 МФО 820172, код 08183359 в ГУДКУ у м. Київ, якій належить Житомирському військовому інститутуім. С.П. Корольова.

- Стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що підставою звернення до суду стало невиконання відповідачем умов підписаного контракту між Міністерством оборони України та ОСОБА_1 , що обумовлює обов`язок відшкодування витрат на утримання особи у закладі вищої освіти. Вказує, що за позивачем рахується заборгованість з відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням в інституті в сумі 19045,97 грн. В добровільному порядку вказані витрати відповідач відшкодував частково, тому позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою від 23.07.2021 суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до наказу Житомирського окружного адміністративного суду від 14.09.2021 головуючий суддя перебувала у щорічній оплачуваній відпустці у період з 24.09.2021 по 08.10.2021.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, а також оцінивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що 11.08.2017 року між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України в особі начальника Житомирського військового інституту ім. С.П. Корольова було укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах Украйни курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, згідно якого ОСОБА_1 зобов`язаний проходити військову службу (навчання) у Житомирському військовому інституті ім. С.П. Корольова, сумлінно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів і начальників, свої службові обов`язки. Після закінчення навчання ОСОБА_1 повинен був продовжувати проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу протягом не менше 5 років.

21.10.2020 наказами начальника Житомирського інституту ім. С.П. Корольова № 23дск (по особовому складу) курсанта 191 навчальної групи солдата ОСОБА_1 відраховано з числа курсантів військового інституту у зв"язку з систематичним невиконання контракту військовослужбовцем.

Відповідно до наказу військового інституту №242 (по стройовій частині) від 21.10.2020 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу інституту та всіх видів грошового забезпечення.

У зв`язку із розірванням контракту про проходження військової служби (навчання) між ОСОБА_1 та Міністерством Оборони України, державі завдано збитків у вигляді витрат пов`язаних з утриманням відповідача у вищому військовому навчальному закладі. Витрати пов`язані з продовольчим забезпеченням - 4592 грн. 82 коп., з грошовим забезпеченням - 12635 грн. ЗО коп., з речовим забезпеченням - 3562 грн., 20 коп, забезпеченням комаунальними послугами та енергоносіями - 1817 грн. 85 коп., а разом у сумі - 22608 грн. 17 коп., що підтверджується розрахунком відшкодування витрат на утримання у вищому навчальному закладі, що складена на підставі довідок відповідних служб Житомирського військового інституту ім. С.П. Корольова.

Відповідачем частково відшкодовано витрати пов`язані з його утриманням в Інституті в сумі 3562,20 грн.

У зв`язку з тим, що відповідач в добровільному порядку не відшкодував залишкову суму витрат в розмірі 19045,97 грн, пов`язаних з його утриманням в Інституті, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 - 5ст. 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу"порядок проведення підготовки громадян України для проходження військової служби на посадах осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу встановлюється Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, спільно з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань.

Громадяни України, які в установленому порядку зараховані до вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів для здобуття певних освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнів і не мають звань офіцерського складу, вважаються курсантами, а ті, що мають такі звання, - слухачами.

З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другоїстатті 23 цього Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абзацами третім і шостим частини другоїстатті 23 цього Закону.

Згідно з ч.10ст.25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу"Курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно допідпунктів "д","е","є","з","и"пункту 1 тапідпунктів "д","е","є","ж","з"пункту 2 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно допорядкуі умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Порядком "Про відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах", затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964(далі - Порядок №964) визначено механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (далі - вищі навчальні заклади) відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "и", "і" частини шостоїстатті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу"витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі (далі - витрати).

Згідно з п. 3 Порядку №964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки,Держспецтрансслужбою.

Пунктом 4 Порядку №964 визначено, що розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.

Витрати відшкодовуються у повному розмірі:

курсантами, які вислужили встановлений законодавством строк строкової військової служби до вступу у вищий навчальний заклад, курсантами жіночої статі - за весь період навчання;

курсантами, які навчалися понад встановлений законодавством строк строкової військової служби, - за період навчання, що перевищує цей строк;

особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого навчального закладу відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "и", "частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу"- за весь період навчання (пункт 5 Порядку №964).

Суд встановив, що за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням в Інституті в розмірі 171150,73 грн, що підтверджується матеріалами адміністративної справи, зокрема довідкою та іншими матеріалами справи.

Наявною в матеріалах справи копією розрахунку витрат на утримання у Житомирського військовоого інституту ім. С.П. Корольова відповідач від 20.10.2020 року №7 підтверджено, що заборгованість відповідача з відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням в академії складає 22608,17 грн. Як вказує позивач ОСОБА_1 частково погашений борг в добровільному порядку.

Згідно з п. 7 Порядку № 964 у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.

Сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управління державної охорони, СБУ, Служби зовнішньої розвідки та Держспецтрансслужби (п. 8 Порядку № 964).

Суд наголошує, що курсанти, які навчаються в Житомирському військовому інституті ім. С.П. Корольова перебувають на повному державному забезпечені. Кошти, які витрачаються на їх навчання є державними (бюджетними). Разом з тим, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, відповідач зазначену вище суму коштів відшкодував частково, що є підставою для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 та 2статті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зістатті 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивачем частково доведена правомірність та обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача сум витрат, пов`язаних з його утриманням у навчальному закладі, натомість відповідачем було надано суду докази добровільної сплати частини зазначеної суми боргу на момент розгляду справи.

Відповідно достатті 139 КАС України, підстави для стягнення судових витрат відсутні, оскільки згідно із частиною 2статті 139 КАС Українипри задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Житомирського військового інституту ім. С.П.Корольова (проспект Миру, 22, м.Житомир, 10004. РНОКПП/ЄДРПОУ: 08183359) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) про стягнення коштів, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житомирського військового інституту ім. С.П. Корольова грошові кошти в рахунок витрат пов`язаних з його навчанням та утриманням у вищому в навчальному закладі в розмірі 19045 грн. (дев"ятнадцять тисяч сорок п"ять) 97 коп., які перерахувати на р/р: UA098201720343141005200000304 МФО 820172, код 08183359 в ГУДКУ у м. Київ.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 15 жовтня 2021 року.

Суддя О.Г. Попова