Рішення № 100344711, 12.10.2021, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/1372/21

Номер провадження 2/570/819/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2021 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

з участю:

секретаря судових засідань Гречки О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне (в порядку спрощеного позовного провадження) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, -

в с т а н о в и в :

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ТОВ «Рівнетеплоенерго» здійснює відпуск теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання у житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , власником (квартиронаймачем) якого є ОСОБА_1 . Згідно витягу оборотної відомості по особовому рахунку № НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на ОСОБА_1 станом на 01.03.2021 року (за період з 01.02.2010 по 01.03.2021 року) виникла заборгованість за надані ТОВ «Рівнетеплоенерго» послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в сумі 37 686, 77 грн. Статтею 67 ЖК України, передбачено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами. Розрахунок вартості наданих Товариством послуг з теплопостачання здійснюється відповідно до тарифів затверджених рішеннями виконавчого комітету Рівненської міської ради № 137 від 09 жовтня 2008 року, № 6 від 04.01.2011р, та постановами НКРЕКП «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення Товариству з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» № 449 від 23.04.2014 р., № 569 від 23.05.2014, № 664 від 13.06.2014р., № 792 від 27.06.2014 р., № 146 від 17.10.2014р., № 1171 від 31.03.2015 р., № 174 від 21.05.2015 р., № 1101 від 09.06.2016 р. та №1536 від 28.12.2017 р., № 1791 від 11.12.2018р. Відповідно до ч. 1 ст. 68 ЖК України, наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Згідно ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної і гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Пунктом 1 частини 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», ч.1,2 ст.10 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» - утримання приватизованих квартир здійснюється за рахунок коштів їх власників, квартиронаймач (власник) зобов`язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги, у строки встановлені договором або законом. Згідно п. 18 Постанови КМУ № 630 від 21.07.2005 року «Про затвердження правил надання населенню послуг з централізованого опалення постачання холодної та гарячої води і водовідведення», - плата за послуги вноситься щомісяця, не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим. Відповідно до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори, інші правочини, а також юридичні факти, зокрема і факт надання послуг. Ст. 319, 322 Цивільного кодексу України передбачено обов`язок власника утримувати майно, що йому належить. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувались ними. Пунктом 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року за №630 передбачено, що оплата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань. Додатково зазначають, що згідно ст.24 Закону України «Про теплопостачання», ст.19, ч.3. ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини у сфері надання населенню послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання повинні регулюватися на підставі договору. Своєчасне укладення договору, розробленого виконавцем на основі типового, визнано прямим обов`язком споживача. Ч.7 ст.26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (із змінами внесеними Законом України №1198-VII від 10 квітня 2014 року, що набрали чинності 26.04.2014 року) вказує на те, що договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, що укладається виконавцем послуги із споживачем - фізичною особою, є договором приєднання. Відповідно до вимог ч.1 ст.634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, та який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, без надання можливості запропонувати власні умови договору. Відповідний проект «договору про надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання», як договору приєднання, було розроблено ТОВ «Рівнетеплоенерго» на основі типового договору, затвердженого Постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630, та запропоновано для укладення усім споживачам міста (зокрема і Відповідачеві), шляхом розміщення відповідної пропозиції в щомісячних квитанціях на оплату послуг, а також в друкованих засобах масової інформації: газета «Рівне вечірнє» випуск № 67(2039) від 10.09.2013 року та тижневик «7 днів» випуск № 37(1028) від 12.09.2013 року. За даних умов, враховуючи те, що Відповідач, отримавши від Товариства пропозицію про укладення договору розробленого на основі типового договору про надання послуг, продовжує і надалі користуватися послугами теплопостачання, відповідний договір про надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання між ТОВ «Рівнетеплоенерго» та Відповідачем слід вважати укладеним як договір приєднання, в силу вимог закону.

Враховуючи той факт, що відповідач є споживачем послуг, отримує квитанції на оплату та користується наданими послугами з гарячого водопостачання та централізованого опалення. – Відповідач зобов`язаний оплатити заборгованість. Разом з тим, внаслідок порушення Відповідачем своїх зобов`язань щодо своєчасного внесення поточних платежів, станом на 01.03.2021 року (за період з 01.02.2010 по 01.03.2021 року) за ним утворилась заборгованість за надані послуги з теплопостачання перед ТОВ «Рівнетеплоенерго» у розмірі 37 686, 77 грн. Від добровільного погашення заборгованості Відповідач ухиляється.

За наведеного просять суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» заборгованості за послуги з централізованого теплопостачання та гарячого водовідведення у сумі 37 686, 77 грн. та судовий збір у сумі 2270 грн.

Відповідач подав відзив. Зазначає, що позивач не надав доказів того, що між сторонами існують договірні відносити. Також не надані докази того, що відповідач користується послугами, які надає позивач.

У подальшому була подана заява про застосування строків позовної давності.

Представник позивача не з`явився в судове засідання. Згідно до поданої заяви позов підтримує та просить справу розглядати без її участі. В разі неявки відповідача не заперечує щодо можливості проведення заочного розгляду справи.

Відповідач не з`явився в судове засідання.

Представник відповідача не з`явився в судове засідання. Подав суду заяву, згідно якої просить справу розглядати без його участі, та задоволити заяву про застосування строків позовної давності.

Згідно до положень ЦПК України про порядок повідомлення особи про час та місце судового засідання відповідач є належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду даної цивільної справи. Крім того, на веб-сайті суду розміщується список справ, що призначені судом до розгляду, і така інформація є відкритою, загальнодоступною та зрозумілою; і при бажанні відповідач мав можливість отримати інформацію про дату і час розгляду справи. Від сторони не надходили заяви про відкладення розгляду справи чи про слухання справи без його участі.

Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін чи учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд вважає, що справу можливо розглянути на підставі наявних доказів, участь сторін у справі не є обов`язковою.

Дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст. 81 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення своїх позовних вимог, з`ясувавши фактичні обставини справи суд вважає, що позов не підлягає до задоволення.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач є наймачем житлового приміщення в АДРЕСА_1 .

Представник позивача зазначає про те, що за період з 01.02.2010 по 01.03.2021 року у відповідача виникла заборгованість за надані ТОВ «Рівнетеплоенерго» послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в сумі 37 686, 77 грн.

Проте зазначена обставина не була підтверджена в ході розгляду справи.

Пунктом 1 частини 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 18 Постанови КМУ № 630 від 21.07.2005 року «Про затвердження правил надання населенню послуг з централізованого опалення постачання холодної та гарячої води і водовідведення» відповідна плата вноситься щомісяця, не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори, інші правочини, а також юридичні факти, зокрема і факт надання послуг.

Проте суду не було надано доказів того, що між сторонами існують договірні відносини, та що навіть за умови відсутності письмово укладеного договору відповідач отримував послуги позивача - ТОВ «Рівнетеплоенерго» починаючи з травня 2013 року і до часу звернення до суду.

Суд вважає, що заява відповідача про застосування строків позовної давності підлягає до задоволення.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність обчислюється за загальними правилами обчислення цивільно-правових строків. Позовна давність установлюється в законі з метою упорядкування цивільного обороту за допомогою стимулювання суб`єктів, права чи законні інтереси яких порушені, до реалізації права на їх позовний захист протягом установленого строку.

Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позовна давність відноситься до строків захисту цивільних прав; при цьому поняття «позовна» має на увазі форму захисту - шляхом пред`явлення позову, необхідною умовою реалізації якої є виникнення права на позов, що розглядається у двох аспектах - процесуальному (право на пред`явлення позивачем позову і розгляд його судом) і матеріальному (право на задоволення позову, на отримання судового захисту). Питання про об`єкт дії позовної давності виникає через відмінності в розумінні категорії «право на позов у матеріальному сенсі» (право на захист) у контексті її співвідношення із суб`єктивним матеріальним цивільним правом як одним з елементів змісту цивільних правовідносин. Набуття права на захист, для здійснення якого встановлена позовна давність, завжди пов`язане з порушенням суб`єктивного матеріального цивільного права. Суб`єктивне матеріальне цивільне право і право на позов відносяться до різних видів матеріального права: перше - регулятивне, друге - охоронне. Змістом права на позов є правомочність, що включає одну або декілька передбачених законом можливостей для припинення порушення, відновлення права або захисту права іншими способами, які можуть реалізовуватись тільки за допомогою звернення до суду.

Ураховуючи, що метою встановлення у законі позовної давності є забезпечення захисту порушеного суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу в межах певного періоду часу, тобто тимчасове обмеження отримати захист за допомогою звернення до суду, слід дійти висновку, що об`єктом дії позовної давності є право на позовний захист (право на позов у матеріальному сенсі), що є самостійним правом (не ототожнюється із суб`єктивним матеріальним правом і реалізується в межах охоронних правовідносин), яким наділяється особа, право якої порушене.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Зазначений трирічний строк діє після порушення суб`єктивного матеріального цивільного права (регулятивного), тобто після виникнення права на захист (охоронного).

У зазначених правовідносинах визначено щомісячні платежі за отримані послуги. Перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Як вбачається з наданого розрахунку, нарахування за надані послуги було припинене у квітні 2013 року, і саме з цього часу була визначена заборгованість відповідача перед підприємством у сумі 37849, 23 грн. Зазначений платіж міг би бути сплачений відповідачем до 20 травня 2013 року.

Таким чином початок перебігу строку позовної давності слід обчислювати з 21 травня 2013 року.

З позовом до суду підприємство звернулося 02.04.2021 року.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

За наведеного у задоволенні позову слід відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України, і вони покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: ТзОВ «Рівнетеплоенерго» (код ЄДРПОУ 36598008, вул. Д. Галицького, 27, м. Рівне).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 )

Суддя Красовський О.О.

Повне рішення суду складено 15 жовтня 2021 р.