Єдиний державний реєстр судових рішень
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 червня 2010 р. справа № 2а-10045/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12 год. 20 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючогосудді Абдукадирової К.Е.
при секретаріОкрибелашвілі В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Єнакієвського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття
до Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» СП «Шахта «Карла Маркса»,
м. Єнакієве
про стягнення витрат на навчання безробітної ОСОБА_2 у розмірі 656 грн. 23 коп., вартості медичного огляду у сумі 21 грн. 40 коп., вартості проїзду у розмірі 343 грн., матеріальної допомоги на період навчання у розмірі 1487 грн. 46 коп.,
разом 2507 грн. 99 коп.
за участю представників сторін:
від позивача: Телятнікової І.Г. - за дов. від 17 травня 2010 року № 07-917
від відповідача: не зявився
від третьої особи: не зявився
ВСТАНОВИВ:
Єнакієвським міським центром зайнятості робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття заявлено позов до Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» СП «Шахта «Карла Маркса» про стягнення витрат на навчання безробітної ОСОБА_2 у розмірі 656 грн. 23 коп., вартості медичного огляду у сумі 21 грн. 40 коп., вартості проїзду у розмірі 343 грн. 00 коп., матеріальної допомоги на період навчання у розмірі 1487 грн. 46 коп., разом 2507 грн. 99 коп.
Правовою підставою стягнення цих витрат представник позивача під час розгляду справи вважає норми абзацу 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року № 803-XII, згідно з якими, якщо протягом двох років, які передують вивільненню, працівник не мав можливості підвищити свою кваліфікацію чи одержати суміжну професію за попереднім місцем роботи, і якщо при працевлаштуванні йому необхідно підвищити кваліфікацію або пройти професійну перепідготовку, то витрати на ці заходи проводяться за рахунок підприємства, установи, організації, з яких вивільнено працівника.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_2 була звільнена з СП «Шахта «Карла Маркса» Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» 6 січня 2008 року, згідно пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, про що відповідачу було подано звіт про фактичне вивільнення працівників. Між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір № 051908062500179 від 25 червня 2008 року про направлення ОСОБА_2 на перепідготовку в Дочірнє підприємство Горлівський учбовий пункт комунального підприємства «Донецький центр перепідготовки персоналу» за професією оператор котельні 2 розряду, з метою подальшого працевлаштування. ОСОБА_2 пройшла навчання та була працевлаштована за отриманою спеціальністю. У звязку із цим, відповідачем були понесені витрати на навчання безробітної ОСОБА_2 у розмірі 656 грн. 13 коп., на медичний огляд у сумі 21 грн. 40 коп., на проїзд у розмірі 343 грн. 00 коп., на матеріальну допомогу на період навчання у розмірі 1487 грн. 46 коп.
Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Третя особа ОСОБА_2, у судове засідання не зявилася, надала заяву про розгляд справи без її участі. Про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. У частині 2 наведеної статті зазначено, що держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Статтею 4 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року № 803-XII (далі Закон № 803) встановлені державні гарантії права на вибір професії та виду діяльності. Так, відповідно до пункту е) частини 1 статті 4 зазначеного Закону, держава гарантує працездатному населенню у працездатному віці в Україні безплатне навчання безробітних нових професій, перепідготовку в навчальних закладах або в системі державної служби зайнятості з виплатою стипендії.
Відповідно до статті 18 Закону № 803, для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
Державна служба зайнятості складається з Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.
Таким чином, Єнакієвський міський центр зайнятості, як робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є субєктом, який здійснює владні управлінські функції на виконання делегованих йому державою повноважень, внаслідок чого зазначена справа є справою адміністративної юрисдикції.
Відповідно до статті 19 Закону № 803, державна служба зайнятості організує при потребі професійну підготовку і перепідготовку громадян у системі служби зайнятості або направляє їх до інших навчальних закладів, що ведуть підготовку та перепідготовку працівників, сприяє підприємствам у розвиткові та визначенні змісту курсів навчання й перенавчання.
Частиною 1 статті 24 Закону № 803 встановлено, що професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка осіб, зареєстрованих у службі зайнятості як такі, що шукають роботу, безробітних, може провадитись, зокрема, у випадках:
неможливості підібрати підходящу роботу через відсутність у громадянина необхідної професійної кваліфікації;
необхідності змінити кваліфікацію у зв'язку з відсутністю роботи, яка відповідає професійним навикам громадянина;
втрати здатності виконання роботи за попередньою професією;
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону № 803, професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка громадян організується державною службою зайнятості за її направленням у навчальних закладах, на підприємствах, в установах і організаціях (незалежно від їх підпорядкованості) згідно з укладеними договорами або у спеціально створюваних для цього навчальних закладах державної служби зайнятості за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Згідно із абзацом 2 частини 4 статті 26 Закону № 803, якщо протягом двох років, які передують вивільненню, працівник не мав можливості підвищити свою кваліфікацію чи одержати суміжну професію за попереднім місцем роботи, і якщо при працевлаштуванні йому необхідно підвищити кваліфікацію або пройти професійну перепідготовку, то витрати на ці заходи проводяться за рахунок підприємства, установи, організації, з яких вивільнено працівника.
Судом встановлено, що згідно трудової книжки НОМЕР_1 на імя ОСОБА_2 (арк. справи 11 - 12), вона була звільнена з СП «Шахта «Карла Маркса» Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» 6 січня 2008 року, згідно пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України. Відповідно до договору № 051908062500179 від 25 червня 2008 року укладеного з позивачем, направлення на навчання № 261907 від 25 червня 2008 року (арк. справи 15, 16, 18) ОСОБА_2 проходила перепідготовку в Дочірньому підприємстві Горлівський учбовий пункт комунального підприємства «Донецький центр перепідготовки персоналу» за професією, спеціальністю, навчальною програмою - оператор котельні розряд 2 строком на 3,49 міс. (536 год.) з 26 червня 2008 року по 7 жовтня 2008 року з метою сприяння подальшому працевлаштуванню. ОСОБА_2 проходила медичний огляд, що підтверджується актом виконаних робіт від 1 липня 2008 року та медичною довідкою від 5 червня 2008 року серії 2ААЗ № 457090 (арк. справи 19, 20). Згідно даних трудової книжки та корінця направлення на працевлаштування № 5190810020011001 від 8 жовтня 2008 року (арк. справи 12, 26) ОСОБА_2 була працевлаштована до Комунально лікувально профілактичної установи «Міська лікарня № 5».
У звязку із цим, позивачем були понесені витрати на навчання безробітної ОСОБА_2, у загальному розмірі 656 грн. 13 коп., про що відповідачу було подано звіт про фактичне вивільнення працівників. Витрати позивача складаються з витрат на медичний огляд у сумі 21 грн. 40 коп., на проїзд у розмірі 343 грн. 00 коп., на матеріальну допомогу на період навчання у розмірі 1487 грн. 46 коп.
Позивачем на адресу відповідача - СП «Шахта «Карла Маркса» Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» був направлений лист № 07-388 від 1 березня 2010 року (арк. справи 10), в якому було запропоновано перерахувати зазначені витрати на розрахунковий рахунок позивача (арк. справи 31 32), але відповідач ці витрати не сплатив.
Матеріали справи містять заяву відповідача, із змісту якої вбачається, що відповідач позовні вимоги у розмірі 2507 грн. 99 коп. визнає у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Частиною 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у звязку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з вимогами статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії представника відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов Єнакієвського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття до Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» СП «Шахта «Карла Маркса» про стягнення витрат на навчання безробітної ОСОБА_2 у розмірі 656 грн. 23 коп., вартості медичного огляду у сумі 21 грн. 40 коп., вартості проїзду у розмірі 343 грн., матеріальної допомоги на період навчання у розмірі 1487 грн. 46 коп., разом 2507 грн. 99 коп. задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» на користь Єнакієвського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття витрати на навчання безробітної ОСОБА_2 у розмірі 656 грн. 23 коп., вартості медичного огляду у сумі 21 грн. 40 коп., вартості проїзду у розмірі 343 грн., матеріальної допомоги на період навчання у розмірі 1487 грн. 46 коп., разом 2507 грн. 99 коп. на р/р № 37178300901043, банк одержувача ДУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 20385841, код платежу 50040100.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 16 червня 2010 року. Постанова у повному обсязі складена 21 червня 2010 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Абдукадирова К.Е.
Судове рішення № 10034221, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 16.06.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-10045/10/0570. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: