Ухвала суду № 100341792, 08.10.2021, Франківський районний суд м. Львова

465/4146/21

2-с/465/174/21

УХВАЛА

про скасування судового наказу

"08" жовтня 2021 р. м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Величко О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 30.06.2021 року, виданого у справі № 465/4146/21, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» заборгованості за послуги з централізованого опалення та послуги централізованого постачання гарячої води в розмірі 10 303 грн. 13 коп. і 227 грн. судового збору, -

в с т а н о в и в:

30.06.2021 року Франківським районним судом м. Львова було видано судовий наказ, згідно якого постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» заборгованість за послуги з централізованого опалення та послуги централізованого постачання гарячої води в розмірі 10 303 грн. 13 коп. і 227 грн. судового збору.

27.09.2021 року ОСОБА_1 подав заяву про скасування судового наказу, виданого Франківським районним судом м. Львова 30.06.2021 року у справі № 465/4146/21. В обґрунтування заяви про скасування судового наказу боржник посилається на те, що він у договірних стосунках із заявником не перебуває, договору з останнім не укладав, його послугами не користувався, заявник належним чином пропозицію про приєднання до договору не надавав, заборгованість розрахував сам без жодного обгрунтування, при тому, що такої в дійсності немає. Окрім скасування судового наказу, просить стягнути із ЛМКП «Львівтеплоенерго» суму сплаченого за подання заяви про скасування судового наказу судового збору в розмірі 113 грн. 50 коп.

Відповідно до ч.3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Перевіривши аргументи боржника, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суддя вважає, що доводи, викладені в заяві про видачу судового наказу, потребують додаткового дослідження, з матеріалів та обставин даної справи вбачається, що між сторонами наявний спір про право, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження, отже, судовий наказ про стягнення заборгованості підлягає скасуванню, що, в свою чергу, дасть можливість боржнику більш повно реалізувати свої права як відповідача в позовному провадженні.

Разом із тим, вимоги про стягнення на користь ОСОБА_1 судових витрат на сплату судового збору за подання заяви про скасування судового наказу задоволенню на підлягають з огляду на наступне.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.133 ЦПК УКраїни).

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, розподіл судових витрат у виді судового збору здійснюється між сторонами у справі.

Суддя звертає увагу на той факт, що відповідно до частини першої ст.42 ЦПК України сторони є учасниками справи у справах позовного провадження, тоді як заява про скасування судового наказу розглядається в порядку наказного провадження.

ЛМКП «Львівтеплоенерго» звернулося до суду в порядку наказного провадження, в якому передбачено спрощене судове провадження.

У справах наказного провадження учасниками справи є заявник та боржник (частина друга ст.42 ЦПК України).

Порядок розгляду справ наказного провадження визначений розділом ІІ ЦПК України «Наказне провадження». Вказаний розділ ЦПК України окремо не встановлює порядку відшкодування витрат, пов`язаних із розглядом справи, які понесені боржником.

Суддя зазначає, що згідно з ч.2 ст.164 ЦПК України в разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви. Також згідно п.6 ч.1 ст.168 ЦПК України у судовому наказі зазначається сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника.

З огляду на викладене суддя вважає, що у стягненні судового збору, сплаченого при подачі заяви про скасування судового наказу, слід відмовити, тому що відшкодування суми судового збору, сплаченого у наказному провадженні, підлягає відшкодуванню лише на користь заявника, який звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу, шляхом зарахування такого до судового збору, сплаченого у разі пред`явлення ним позову до боржника. Водночас чинним процесуальним законодавством не передбачено відшкодування боржнику судових витрат у виді судового збору, сплаченого за подання заяви про скасування судового наказу.

З наведених міркувань та керуючись ст.ст.170-171 ЦПК України, суддя

у х в а л и в :

Судовий наказ у справі № 465/4146/21, виданий 30.06.2021 року Франківським районним судом м. Львова, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» заборгованості за послуги з централізованого опалення та послуги централізованого постачання гарячої води в розмірі 10 303 грн. 13 коп. і 227 грн. судового збору – скасувати.

У задоволенні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ЛМКП «Львівтеплоенерго» на його користь суми сплаченого судового збору в розмірі 113 (сто тринадцять) грн. 50 коп. - відмовити.

Роз`яснити заявнику право на звернення з тією самою вимогою до суду в порядку позовного провадження з додержанням загальних правил щодо пред`явлення позову.

Копію ухвали направити заявникові та боржнику.

Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Величко О.В.