Рішення № 100341640, 30.09.2021, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/1165/19

Провадження № 2/456/68/2021

РІШЕННЯ

іменем України

30 вересня 2021 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бучківської В. Л. ,

при секретарі Березіній Л.В.

з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про стягнення витрат, понесених на ремонт квартири,

в с т а н о в и в :

Підстава позову (позиція позивача): Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати об`єктом спільного майна подружжя грошові кошти в сумі 9400, 00 доларів США, що в перерахунку становить 255304, 00 грн., які були потрачені на ремонт квартири АДРЕСА_1 та стягнути солідарно з відповідачів на його користь 3134, 00 доларів США, що в перерахунку становить 85119, 00 грн., як грошову компенсацію, понесену ним на ремонт квартири АДРЕСА_1 . В обґрунтування позову покликається на те, що 17 лютого 2000 року він одружився з відповідачкою ОСОБА_3 та після реєстрації шлюбу перейшов жити до дружини в квартиру АДРЕСА_1 . У 2001 році дана квартира була приватизована на 3-х осіб, а саме: матір дружини - відповідачку ОСОБА_2 , дружину - відповідачку ОСОБА_3 , сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тобто, дана 2-х кімнатна квартира загальною площею 53,5 кв.м. на праві спільної часткової власності по 1/3 частині кожному, належить відповідачам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . В даній квартирі він був зареєстрований в якості члена сім`ї. Здорової та міцної сім`ї у них з відповідачкою ОСОБА_3 не склалося і рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 11 квітня 2011 року їх шлюб було розірвано. Після винесеного судом рішення про розірвання шлюбу, він продовжував проживати в квартирі, так як був в ній зареєстрований. Зазначив, що відповідачі не бажають, щоб він був зареєстрований в їхній квартирі, та в ній проживав. Відповідно відповідачі забрали в нього ключі від вхідних дверей квартири та звернулись до суду з позовом про визнання його втратившим права на користування житловим приміщенням. Оскільки в даній квартирі він був зареєстрований, як член сімї, а саме чоловік та батько відповідача ОСОБА_4 , хотів у ній проживати і надалі, а тому зі згоди відповідачів вкладав у ремонт та покращення житлових умов квартири значні кошти. За весь період проживання у квартирі ним було виконано ряд робіт, зокрема: замінено каналізацію - вартістю 50 доларів США (1358 грн.); замінено труби водопостачання - 100 доларів США (2716 грн.); здійснено монтаж нової електропроводки - 700 доларів США (19012 грн.); здійснено монтаж нової системи опалення і котла - 2300 доларів США (62468 грн.); встановлено теплу підлогу (на кухні і у ванній) - 150 доларів США (4074 грн.); встановлено бетонну стяжку – 160 доларів США (4345 грн.); здійснено облицювання керамічною плиткою ванни, туалету, кухні, коридору - 1300 доларів США - (35 308 грн.); замінено сантехніку (ванну, умивальник, унітаз, мийку, змішувачі) - 700 доларів США (19 012 грн.); замінено вхідні і міжкімнатні двері (6 шт.) - 850 доларів США (23086 грн.); замінено вікна (кухня, зал, балкон) - 600 доларів США (16 296 грн.); встановлено гіпсокартонні стелі (кухня, коридор) - 300 доларів США (8148 грн.); встановлено стелю з вагонки (ванна, туалет) - 120 доларів США (3259 грн.); здійснено шпаклювання стін і стелі - 150 доларів США (4074 грн.); здійснено грунтування стін і стелі - 60 доларів США (1629 грн.); здійснено фарбування стін і стелі - 100 доларів США (2716 грн.); здійснено утеплення коридору і підвалу пінопластом - 250 доларів США (6790 грн.); встановлено ламінат, утеплювач, плиту ОСБ, плінтус - 510 доларів США (13851 грн.); здійснено замуровування віконного пройому на балконі та шпаклювання і покраску 75 доларів США (2037 грн.); здійснено ремонт в залі, поставлено енергозберігаючі лампи - 300 доларів США (8148 грн.); здійснено нанесення декоративної штукатурки (кухня, коридор) 150 доларів США (4074 грн.); здійснено утеплення фасаду пінопластом з наступним армуванням і фарбуванням - 500 доларів США (13580 грн.). Всього ним було потрачено кошти на ремонт квартири у сумі 9400 доларів США, що в перерахунку становить 255304, 00 грн. Звернув увагу, що вартість будівельно-монтажних робіт, які становлять не менше 30% від вартості матеріалів, ним не зазначено. Крім цього, за час шлюбу з відповідачкою ОСОБА_3 вони придбали побутову техніку, а саме: два телевізори, холодильник, пральну машинку, компютер, порохотяг, музичний центр, програвач, мультиварку. Також вони придбали кухонні меблі, кухонний куток, м`які меблі, килими, прихожу, які залишились в квартирі відповідачів. Однак, відповідачі не відшкодували йому компенсацію за вкладені кошти в ремонт їхньої квартири. Зазначив, що квартира на праві власності по 1/3 частині належить відповідачам та його синові ОСОБА_4 . Витрати, які він поніс становлять 9400 доларів США. Половина із цих витрат, а саме 4700 доларів США, належить йому, як витрати спільного майна подружжя (4700 : 3 = 1566 доларів США). Зазначив, що він не має наміру стягувати кошти, які він потратив на ремонтні роботи 1/3 частки сина ОСОБА_4 , однак звертаючись до суду з позовом просить стягнути на його користь грошову компенсацію від відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у розмірі 3134 доларів США, що в перерахунку становить 85119, 00 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , будучи допитаним судом в якості свідка на підставі ст. 92 ЦПК України повідомив, що з відповідачем ОСОБА_3 він одружився 17.02.2000. Від даного шлюбу у них народилось двоє дітей син ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Він із сім`єю проживав у АДРЕСА_2 . За час проживання він зробив капітальний ремонт, в квартирі, крім однієї кімнати. В даній квартирі він проживав до 01.11.2017, хоча шлюб між ним та дружиною було розірвано 11.04.2011. Ремонт у квартирі він почав робити у 2000 році. Зокрема ним виконано ряд робіт: заміну вхідних дверей; демонтаж штукатурки і бетонних стяжок, заливання стяжок; монтаж теплої підлоги; монтаж нової системи опалення, шпаклювання і ґрунтування стін, встановлено підвісні стелі з гіпсокартону; замінено електропроводку, каналізацію, труби водопостачання; замінено сантехніку; встановлено кухонну гарнітуру; здійснено фарбування стін на кухні і в коридорі; поставлено керамічну плитку; замінено 5 дверей; замінено електротехнічні прилади; замінено вхідні двері; замінено систему опалення; постелено ламінат. Також ним проведено зовнішні роботи, зокрема: утеплено фасад, для цього він взяв кредит; утеплено коридор та підвал пінопластом; пофарбовано фасад. На час здійснення ним ремонтних робіт, відповідачка ОСОБА_3 ніде не працювала, натомість він її утримував. Відповідачка ОСОБА_2 на цей момент працювала молодшим медичним працівником в районній поліклініці. Зазначив, що ремонтні роботи у квартирі він проводив з 2000 року по 2017 рік, однак в 2011 році він не проживав з ОСОБА_3 - три місяці, в 2012 році – шість місяців, 2013 – 2014 роках – шість місяців, оскільки з відповідачкою він розлучився та проживав в м. Стрию. Після розірвання шлюбу вони проживали разом, однак через певний час відповідачка вигнала його з квартири. Звернув увагу, що до 2011 року ним проведено всі роботи в квартирі, крім зовнішніх робіт, з 2011 по 2017 рік ним здійснено роботи з фасаду. На будівельні матеріали ним частково подані чеки, які він зберіг. Він взяв кредит у сумі 7078, 00 грн., для здійснення часткових робіт з фасаду. Після розірвання шлюбу він частково сплачував комунальні послуги, однак не звертався в суд із позовом, оскільки планував жити в квартирі із дітьми. Зазначив, що згідно експертизи, вартість ремонтних робіт є значно більшою, однак він просить стягнути ті кошти, які зазначені в позовній заяві.

Позиція відповідачів:

23.09.2019 від відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідачі та ОСОБА_4 є власниками квартири АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності в рівних долях, що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру від 23.08.2001. Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 11.04.2011 розірвано шлюб між позивачем та ОСОБА_3 . Після розірвання шлюбу позивач у спірній квартирі проживав періодично протягом двох-трьох років. В даній квартирі позивач речей своїх не зберігає та не приймає участі в утриманні житла, оскільки вже не є членом сім`ї відповідача. Твердження позивача, що він вкладав у ремонт та покращення житлових умов квартири значні кошти є не обґрунтованим та не доведеними. Звернули увагу, що ремонт в даній квартирі проводився протягом десяти років, починаючи з 2000 року та фактично закінчено ремонт в 2010 році, до розірвання шлюбу. Ремонтні роботи проводились, однак не в тому обсязі, що зазначає позивач та не за його кошти, як він зазначає у позові. Після розірвання шлюбу, позивач протягом трьох років проживав в іншої жінки, та вів з нею спільний бюджет, і всі надбання, він вкладав в їх спільному житлі в АДРЕСА_3 . Зазначили, що жодної згоди співвласники житла, на проведення ремонтних робіт не давали, договір на їх проведення не укладали. Позивач самовільно на свій ризик вирішив провести ремонтні роботи, не погодивши їх з ними і не отримавши їхньої згоди. Ремонтні роботи проводились за спільні кошти. Оскільки позивач деякий час після розірвання шлюбу проживав в квартирі, оплати за користування та утримання квартири не здійснював, то окремі ремонтні роботи він проводив в якості оплати за утримання житла. Позивач порушив право відповідачів, як співвласників і вони не зобов`язані відшкодовувати позивачу подібного роду витрати. Зазначили, що суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вимог позивачем, не доведено об`єктивну необхідність цих витрат для підтримання квартири в належному технічному стані. Копії кредитних договорів, чеків, товарних чеків, видаткових накладних за період з 2011 року по 2016 рік, які містяться в матеріалах справи, не підтверджують факт того, що зазначені будівельні матеріали та інші речі були придбані для проведення ремонту в даній квартирі, зазначені письмові докази не містять інформації щодо предмета доказування у даній справі. Звернули увагу, що копія чеку також не є належним, допустимим та достовірним доказом в розумінні ст. ст. 77-79 ЦПК України, так як з нього не вбачається, адреси, за якою встановлювалась побутова техніка, а інших доказів суду не надано. Зазначили, що позивач самовільно на свій ризик вирішив провести ремонтні роботи, не погодивши їх із власниками квартири і не отримавши їх згоди. Позивач порушив їх право, як співвласників і вони не зобов`язані відшкодовувати подібного роду витрати, так як здійснені ним із власної ініціативи, отже, відшкодуванню не підлягають.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 , будучи допитаною судом в якості свідка на підставі ст. 92 ЦПК України повідомила, що в 2011 році шлюб між нею та позивачем ОСОБА_1 було розірвано. У позивача з`явилась інша сім`я та він проживав в м. Стрию, однак згодом повернувся, оскільки був зареєстрований у квартирі. В 2016 році вони зробили фасад. Зазначила, що з 2011 року ОСОБА_1 проживав в її квартирі, як квартирант, однак комунальні послуги не сплачував, натомість їх сплачувала її мати. Звернула увагу, що з 2011 року ОСОБА_1 в квартирі проживав періодично. Після розірвання шлюбу, крім фасаду позивач нічого не зробив, натомість ремонт в квартирі був здійснений до розірвання шлюбу. Фасад було зроблено в 2015-2016 роках. Останній рік, який проживав позивач у квартирі, він заплатив кошти за електроенергію за 2-3 місяці. Зазначила, що позивач займається ремонтними роботами та за власні кошти зробив ремонт у ванній, туалеті і кухні.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 , будучи допитаною судом в якості свідка на підставі ст. 92 ЦПК України повідомила, що ремонт в квартирі по АДРЕСА_2 робили її донька ОСОБА_3 та її колишній чоловік ОСОБА_1 за спільні кошти, натомість вона сплачувала кошти за комунальні послуги. Позивач інколи також сплачував кошти за комунальні послуги.

Представник відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 – адвокат Іванус М.І. вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

21.10.2019 від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначив, що після розірвання шлюбу з відповідачкою ОСОБА_3 він продовжував проживати у квартирі, як член сім`ї, батько співвласника квартири - ОСОБА_4 та був зареєстрований у квартирі. Згодом він з відповідачкою ОСОБА_3 помирилися і вони стали проживати, як чоловік і жінка, лише без повторної реєстрації шлюбу, вони вели спільне господарство, разом витрачали зароблені кошти, підтримували подружні стосунки, і зі згоди членів родини (власників житла ) він робив капітальний ремонт квартири, вкладав значні кошти в ремонт, брав кредити в банках на ремонт квартири, тому як у нього з дружиною налагодились на той час сімейні стосунки і вона сама хотіла, щоб вони жили в хороших умовах, бажала добротного і якісного ремонту квартири. Фактично вони жили однією сім`єю до 01 листопада 2017 року, а потім припинили стосунки. На той час ремонт квартири він повністю закінчив. Про те, що він проживав у квартирі до листопада 2017 року, як чоловік відповідачки ОСОБА_3 , та про те, що робив ремонт можуть підтвердити в судовому засіданні свідки, які є односельчанами відповідачів. Також весь цей час ніхто із співвласників квартири не заперечували проти проведення ним ремонту квартири, а навпаки відповідачі бажали цього, нікуди не скаржилися щодо проведення ним ремонтно-будівельних робіт. Після того, як вони припинили з відповідачкою шлюбні стосунки, у серпні 2018 року вона подала позов до суду про визнання його втратившим права на користування житловим приміщенням. Відповідно коли він дізнався про порушення його права на проживання у квартирі, в яку вклав значну суму коштів на капітальний ремонт, тому звернувся до суду з позовом про відшкодування частини грошових коштів, потрачених на ремонт квартири. За весь час спільного проживання у квартирі відповідачів, всі зароблені ним кошти, та набрані ним кредити йшли на поліпшення житлових умов у квартирі, де він жив із своєю сім`єю та придбання побутових речей, техніки, меблів. Коли його заставили відповідачі покинути дане житло, він не взяв із собою жодної придбаної в шлюбі речі.

Показання в судовому засіданні свідків.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні зазначила, що позивач ОСОБА_1 є її сином. Вона проживає в с. Кавсько Стрийського району Львівської області. Її син ОСОБА_1 у квартирі відповідачів по АДРЕСА_2 зробив ремонт, купив меблі, натомість його вигнали та останні два роки він там не живе.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні зазначив, що він проживає в с. Кавсько Стрийського району Львівської області. Позивач ОСОБА_1 є його рідним братом. Позивач після одруження з ОСОБА_3 постійно робив ремонти у її квартирі по АДРЕСА_2 . Спочатку він зробив опалення, потім ремонт в кімнаті, а згодом фасад, на ремонт якого взяв кредит. Ремонт фасаду зроблено позивачем три роки тому. Позивач самостійно робив ремонт. Після розірвання шлюбу між сторонами, він до них не приходив, ОСОБА_1 проживав з ОСОБА_3 періодично.

Показання в судовому засіданні експерта.

Експерт ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що вона працює судовим експертом та висновок експертизи № 457 від 21.07.2021, проведений нею, підтримує в повному обсязі. Зазначила, що для можливості виконання деяких будмонтажних робіт (ділянок мереж інженерно-технічного забезпечення), було виконано ряд підготовчих та прихованих робіт, об`єми яких після їх виконання встановити візуальним шляхом неможливо. Вартість виконання робіт експертом розраховується по середніх показниках з врахуванням технології виконання такого виду робіт. Ознайомившись з наданими на дослідження матеріалами справи, встановлено наявність ряду копій квитанцій, товарних чеків, накладних на придбання товарів для виконання ремонтно-будівельних робіт. Оскільки з часу виконання ремонтно-будівельних робіт в квартирі АДРЕСА_1 пройшов певний період часу, їх вартість є приблизною. Вартість ремонтно-будівельних робіт, які проводились в квартирі по АДРЕСА_3 визначається по Збірнику поточних одиничних розцінок на ремонтно-будівельні роботи, складених на основі РЕКНр та Державних будівельних норм України ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", введених в дію з 01 січня 2014 року. Цей стандарт розроблено на заміну ДБН Д. 1.1-1-2000 «Правилв визначення вартості будівництва» і він установлює основні правила з визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення будинків, будівель і споруд будь-якого призначення їх комплексів, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам`яток архітектури та містобудування. Система ціноутворення в будівництві базується на нормативно-розрахункових показниках і поточних цінах трудових та матеріально-технічних ресурсів. Нормативними показниками є ресурсні елементні кошторисні норми. На підставі цих норм і поточних цін на трудові та матеріально- технічнічні ресурси визначаються прямі витрати у вартості будівництва. Вартість будівництва визначається: на стадії проектування в складі інвесторської кошторисної документації; на стадії визначення виконавця робіт (проведення процедури закупівлі) - в ціні пропозиції учасника конкурсних торгів (договірній ціні, яка може встановлюватися твердою або приблизною (динамічною); на стадії проведення взаєморозрахунків - шляхом уточнення окремих вартісних показників, визначених на попередніх стадіях, залежно від виду договірної ціни в порядку, обумовленому в договорі Підряду. Вартість будівельних матеріалів та вартість будівельних робіт : переобладнання, ремонту, благоустрою, які проводились в квартирі АДРЕСА_1 , станом час їх проведення, визначається із застосуванням ком`ютерного програмного забезпечення "Будівельні технології". При визначенні вартості ремонтно-будівельних робіт, які проводились в квартирі АДРЕСА_1 враховувалось виконання таких робіт господарським способом.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.

Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 12 квітня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до підготовчого судового засідання. Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 13 червня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26 листопада 2019 року призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу. Провадження у справі на час проведення експертизи – зупинено. Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 02 серпня 2021 року провадження у справі поновлено.

Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та їхнього представника – адвоката Іванус М.І., показання свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та судового експерт Рубцової Г.В., дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини.

Відповідно до копії рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 11 квітня 2011 року, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвано /а.с.9/.

Як вбачається з копії довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, виданої Кавською сільською радою Стрийського району Львівської області 25.03.2019 за вих. № 134, за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 /а.с.10/.

Згідно копії кредитного договору №188-225 від 25.09.2015, такий укладено між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 . Відповідно до п. 2.1 даного договору банк зобов`язався надати позичальнику на умовах цього договору, а позичальник мав право отримати та зобов`язався належним чином використати і повернути в передбачені цим договором строки кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі у порядку та на умовах, визназначених цим договором /а.с.11-15/.

Як вбачається з квитанції до прибуткового касового ордеру №7 від 24.09.2015, ОСОБА_1 здійснено авансовий платіж за метеріали, згідно рахунку №СФ000049 від 16.09.2015 у сумі 800, 75 грн. /а.с.16/.

Згідно копії платіжного доручення № 188-225 від 25.09.2015, ОСОБА_1 перерахував кошти, згідно кредитного договору №188-225 від 25.09.2015 у сумі 6278, 00 грн. за енергозберігаючі товари /а.с.16/.

Як вбачається з копії видаткової накладної №Скл0010776 від 11.09.2015, здійснено купівлю будматеріалів на суму 6638, 75 грн. /а.с.17/.

Відповідно до копії кредитного договору №401059221 від 11.11.2011, такий укладено між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 . Згідно п. 2 даного договору, банк надав позичальнику кредит, а позичальник прийняв кредит у сумі 4400, 06 грн. /а.с.17/.

Згідно копії графіку платежів та розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, погашення заборгованості слід здійснювати щомісячно рівними частинами /а.с.18/.

Як вбачається з копії кредитного договору №401483922 від 24.07.2013, такий укладено між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 . Згідно п. 2 даного договору, банк надав позичальнику кредит, а позичальник прийняв кредит у сумі 3909, 79 грн. /а.с.19/.

Згідно копії графіку платежів та розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, погашення заборгованості слід здійснювати щомісячно рівними частинами /а.с.19/.

Відповідно до копії видаткової накладної №ФСТФТ-10405 від 24.07.2013, ОСОБА_1 здійснено платіж у сумі 3440, 20 грн. за надану послугу «Екстра-сервіс» та купівлю пральної машини і цифрового ефірного приймача /а.с.20/.

Як вбачається копії накладної №64 від 06.06.2015, ОСОБА_1 здійснено платіж у сумі 1974, 20 грн. за купівлю метало пластикової конструкції /а.с.21/.

Відповідно до копії видаткової накладної №Скл0014420 від 11.12.2014, здійснено покупку на суму 72, 80 грн. /а.с.21/.

Згідно копії видаткової накладної №Скл0013246 від 07.11.2014, здійснено покупку на суму 705, 60 грн. /а.с.21/.

Відповідно до копії видаткової накладної №Скл0014189 від 03.12.2014, здійснено покупку на суму 53, 30 грн. /а.с.22/.

Згідно копії видаткової накладної №Скл0014040 від 28.11.2014, здійснено покупку на суму 87,00 грн. /а.с.22/.

Окрім цього, позивачем додано до матеріалів справи копії квитанцій та товарних чеків, про здійснення оплати за будівельні матеріали від 11.12.2014, 07.11.2014, 03.12.2014, 10.11.2014, 28.11.2014, 08.12.2015, 18.02.2014, 31.10.2014, 04.02.2014, 06.11.2014, 08.12.2014, 02.12.2014, 24.03.2015, 23.06.2016, 28.09.2015, 03.11.2016, 12.11.2015, 18.10.2016, 27.07.2016, 09.11.2016, 13.09.2014, 26.09.2015 /а.с.21-26/.

Як вбачається з довідки керуючого ТВБВ 10013/0194 філії Львівського ОУ АТ «Ощадбанк» Кухар Н.А. № 154 від 20.03.2019, виданої ОСОБА_1 , станом на 20 березня 2019 року офіційний курс долара США відносно гривні становить: 100 доларів США по курсу НБУ – 2716, 0830 грн. /а.с.27/.

Відповідно до копії свідоцтва про право власності на квартиру, виданого Кавською сільською радою 23.08.2001, квартира що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві спільної часткової власності в рівних долях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 /а.с.28/.

Також позивачем долучено до матеріалів справи товарні чеки від 14.10.2010, 31.10.2014, 06.11.2014, 18.02.2014, 04.02.2014, 07.03.2014, 10.11.2014, 13.09.2014, 23.082014, 11.04.2014, 06.11.2014, 12.03.2014, 22.05.2014, 03.12.2014, 09.05.2014, 10.11.2014, 28.11.2014, 03.12.2014, 11.12.2014, 07.11.2014, 16.06.2015, 08.12.2014, останній товарний чек на суму 2810, 00 грн. /а.с.112-118/.

Як вбачається з накладної № 64 від 06.06.2015, ОСОБА_4 здійснив платіж у сумі 1974, 00 грн. за металопластикову конструкцію /а.с.119/.

Окрім цього, позивачем додано до матеріалів справи квитанції за купівлю будівельних матеріалів від 16.06.2015, 26.09.2015, 28.09.2015, 16.06.2015, 03.07.2015, 12.11.2015, 29.10.2015, 14.04.2016, 24.03.2015, 23.06.2016, 27.07.2016, 13.05.2016, 20.08.2016, 09.11.2016, 20.10.2016, 15.12.2016, 20.08.2016, 03.11.2016, 13.05.2016, 05.11.2016, 03.11.2016, 18.10.2016, 10.05.2017, 05.09.2017, 29.09.2016 /а.с. 120-126/.

Як вбачається з копії технічного паспорта на приватизовану квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , такий видано Стрийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації, інвентарний номер 292 б/кв, реєстровий номер 810 /127/.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи № 457 від 21.07.2021, вартість будівельних матеріалів та вартість будівельних робіт з переобладнання, ремонту, благоустрою, станом на час їх проведення у квартирі АДРЕСА_1 , а саме: заміна труб каналізації - туалет, ванна, кухня, підвал; монтаж нової електропроводки - вся квартира; монтаж мережі телебачення і телефону - вітальня, кухня; монтаж системи сигналізації - вітальня, спальня, кухня, коридор, кладовка; монтаж електричної арматури - вимикачі, розетки, світильники, енергозберігаючі лампи, люстри тощо / вся квартира; монтаж розподільчого щитка, автоматичних вимикачів, ввідного кабеля - коридор; монтаж нової системи опалення і котла - вся квартира; монтаж гідро та теплоізоляції підлоги - коридор, кухня, ванна, туалет; монтаж «теплої підлоги» - кухня, ванна; заливання бетонних стяжок на підлогу - коридор, кухня, ванна, туалет; облицювання керамічною плиткою підлоги і стін - ванна, кухня, туалет, коридор; заміна сантехніки - ванна, умивальник, мийка, унітаз; заміна вхідних дверей - 1шт.; міжкімнатних -дверей - 2шт.; у ванній - 1 шт; в туалеті - 1 шт; в кухні - 1шт.; ремонт і фарбування дверей в кладовці - 1 шт.; заміна вікон - кухня, зал, балкон; монтаж гіпсокартонних стель - кухня, коридор; монтаж стель з ПВХ вагонки - ванна, туалет; монтаж стін з ПВХ вагонки - туалет; шпаклювання стін і стелі - коридор, кухня; грунтування стін і стелі - коридор, кухня; фарбування стін і стелі - коридор, кухня; утеплення під`їзду і підвалу гіпсокартоном; монтаж чорнової підлоги з плити вітальня; монтаж утеплювача і настилання ламінату – вітальня; ремонт в залі; нанесення ґрунтовки і декоративної штукатурки – кухня, коридор; замурування віконного пройому на балконі, шпаклювання і фарбування; замурування пройому під балконом; утеплення фасаду пінопластом з наступним армуванням, нанесенням ґрунтовки і фарбуванням - весь фасад даної квартири; ремонт та фарбування фундаменту - фундамент під даною квартирою; інші підготовчі і додаткові роботи, обладнання та інструменти, станом на час їх виконання могла становити - 359 558,40 грн. /а.с.175-183/.

Норми права, які застосовує суд при вирішенні спірних правовідносин.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У частині першій статті 61 СК України передбачено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (частина перша статті 69 СК України).

Відповідно до частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 та від 27 травня 2020 року у справі № 758/6805/17.

Майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частина перша, друга статті 71 СК України).

У пунктах 22-24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз`яснено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясувати джерело і час його придбання.

Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та статтею 372 ЦК України.

До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб (частина четверта статті 65 СК України).

Відповідно до частини другої статті 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

При цьому вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї (частина четверта статті 65 СК України).

Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).

Відповідно до статті 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі статті 74 СК України, суд повинен встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу в період, протягом якого було придбано спірне майно.

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю.

У постанові Верховного суду від 25 листопада 2019 року по справі № 172/352/15-ц, провадження № 61-13334св19 зазначено, що сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для надання такому майну статусу спільної сумісної власності подружжя.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц (провадження № 61-2446св18) зазначено, що: «у сімейному законодавстві діє презумпція спільності майна подружжя, при цьому частини чоловіка та дружини є рівними. Спростувати цю презумпцію може сторона, яка надає докази протилежного, що мають відповідати вимогам належності та допустимості (статті 58, 59 ЦПК України), і це є її процесуальним обов`язком (статті 10, 60 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2020 року у справі № 347/955/16 (провадження № 61-44843св18) зазначено, що: «у статті 60 СК України встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду за результатами позову.

В судовому засіданні встановлено, що 17 лютого 2000 року позивач ОСОБА_1 одружився з відповідачкою ОСОБА_3 та після реєстрації шлюбу перейшов жити до дружини в квартиру АДРЕСА_1 .

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 11 квітня 2011 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвано, однак ОСОБА_1 продовжував проживати з відповідачкою та вести спільне господарство.

Зокрема факт проживання сторін разом, після розірвання шлюбу та ведення ними спільного господарства підтверджуєься, як їхніми показаннями, наданими в судовому засіданні, так і показаннями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які є односельчанами сторін.

Слід зазначити, що згідно свідоцтва про право власності на квартиру, виданого Кавською сільською радою 23.08.2001, квартира що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві спільної часткової власності в рівних долях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Позивач ОСОБА_1 в даній квартирі був зареєстрований в якості члена сім`ї, однак у 2019 році рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області його визнано таким, що втратив право на користування житловим приміщенням та виселено.

Слід зазначити, що проживаючи у квартирі АДРЕСА_1 , як членом сім`ї ним було виконано ряд робіт, зокрема: замінено каналізацію, замінено труби водопостачання, здійснено монтаж нової електропроводки, здійснено монтаж нової системи опалення і котла, встановлено теплу підлогу, на кухні і у ванній, встановлено бетонну стяжку, здійснено облицювання керамічною плиткою ванни, туалету, кухні, коридору, замінено сантехніку у ванній, зокрема умивальник, унітаз, мийку, змішувачі, замінено вхідні і міжкімнатні двері, замінено вікна у кухні, залі та на балконі, встановлено гіпсокартонні стелі на кухні та в коридорі, встановлено стелю з вагонки у ванній та туалеті, здійснено шпаклювання стін і стелі, здійснено грунтування стін і стелі, здійснено фарбування стін і стелі, здійснено утеплення коридору і підвалу пінопластом, встановлено ламінат, утеплювач, плиту ОСБ, плінтус, здійснено замуровування віконного пройому на балконі та шпаклювання і покраску, здійснено ремонт в залі, поставлено енергозберігаючі лампи, здійснено нанесення декоративної штукатурки у кухні та на коридорі, здійснено утеплення фасаду пінопластом з наступним армуванням і фарбуванням. Всього ним було потрачено кошти на ремонт квартири у сумі 9400 доларів США, що в перерахунку становить 255304, 00 грн. Крім цього, за час шлюбу з відповідачкою ОСОБА_3 вони придбали побутову техніку, а саме: два телевізори, холодильник, пральну машинку, компютер, порохотяг, музичний центр, програвач, мультиварку. Також вони придбали кухонні меблі, кухонний куток, м`які меблі, килими, прихожу, які залишились в квартирі відповідачів.

На підтвердження понесених позивачем витратат, до матеріалів справи долучено товарні чеки та накладні.

Суд звертає увагу, що в даній справі проведено експертизу, оскільки 24.05.2019 позивачем ОСОБА_1 на адресу суду подано клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, з метою дослідження об`єкту нерухомості, будівельних матеріалів та конструкцій за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно зі ст. 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Статтею 110 ЦПК України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

При перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з`ясувати достатність поданих експертові об`єктів дослідження; повноту відповідей на поставлені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Вищевказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01.04.2020 року у справі № 727/7282/15-ц (провадження № 61-15827св19), у постанові від 29.01.2020 року у справі № 607/3318/16-ц (провадження № 61-13559св19 ).

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи № 457 від 21.07.2021, вартість будівельних матеріалів та вартість будівельних робіт з переобладнання, ремонту, благоустрою, станом на час їх проведення у квартирі АДРЕСА_1 , а саме: заміна труб каналізації - туалет, ванна, кухня, підвал; монтаж нової електропроводки - вся квартира; монтаж мережі телебачення і телефону - вітальня, кухня; монтаж системи сигналізації - вітальня, спальня, кухня, коридор, кладовка; монтаж електричної арматури - вимикачі, розетки, світильники, енергозберігаючі лампи, люстри тощо / вся квартира; монтаж розподільчого щитка, автоматичних вимикачів, ввідного кабеля - коридор; монтаж нової системи опалення і котла - вся квартира; монтаж гідро та теплоізоляції підлоги - коридор, кухня, ванна, туалет; монтаж «теплої підлоги» - кухня, ванна; заливання бетонних стяжок на підлогу - коридор, кухня, ванна, туалет; облицювання керамічною плиткою підлоги і стін - ванна, кухня, туалет, коридор; заміна сантехніки - ванна, умивальник, мийка, унітаз; заміна вхідних дверей - 1шт.; міжкімнатних -дверей - 2шт.; у ванній - 1 шт; в туалеті - 1 шт; в кухні - 1шт.; ремонт і фарбування дверей в кладовці - 1 шт.; заміна вікон - кухня, зал, балкон; монтаж гіпсокартонних стель - кухня, коридор; монтаж стель з ПВХ вагонки - ванна, туалет; монтаж стін з ПВХ вагонки - туалет; шпаклювання стін і стелі - коридор, кухня; грунтування стін і стелі - коридор, кухня; фарбування стін і стелі - коридор, кухня; утеплення під`їзду і підвалу гіпсокартоном; монтаж чорнової підлоги з плити вітальня; монтаж утеплювача і настилання ламінату – вітальня; ремонт в залі; нанесення ґрунтовки і декоративної штукатурки – кухня, коридор; замурування віконного пройому на балконі, шпаклювання і фарбування; замурування пройому під балконом; утеплення фасаду пінопластом з наступним армуванням, нанесенням ґрунтовки і фарбуванням - весь фасад даної квартири; ремонт та фарбування фундаменту - фундамент під даною квартирою; інші підготовчі і додаткові роботи, обладнання та інструменти, станом на час їх виконання могла становити - 359 558,40 грн.

Суд звертає увагу, що висновок судового експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Рубцової Г.В. за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 457 від 21 липня 2020 року, проведений на підставі ухвали Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26 листопада 2019 року. Відповідно до даного висновку, судовий експерт надала відповіді на поставленні питання, згідно ухвали суду.

Окрім цього суд звертає увагу, що судовий експерт Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Рубцова Г.В., попереджена про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків, згідно ухвали Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26.11.2019. Крім цього, експерт Рубцова Г.В. в судовому засіданні була попереджена про кримінальну відповідальність та повністю підтримала наданий нею висновок.

В Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява № 61679/00) від 01.06.2006, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено судом з призначенням відповідної судової експертизи.

В судовому засіданні позивач зазначив, що витрати, які він поніс становлять 9400 доларів США, половина із цих витрат, а саме 4700 доларів США, належить йому, як витрати спільного майна подружжя (4700 : 3 = 1566 доларів США). Кошти, які він потратив на ремонтні роботи 1/3 частки сина ОСОБА_4 , він не має наміру стягувати, однак просить стягнути на його користь грошову компенсацію від відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у розмірі 3134 доларів США, що в перерахунку становить 85119, 00 грн.

Суд звертає увагу, що позивачем ОСОБА_1 проведено ряд відновлюваних робіт у квартирі АДРЕСА_1 , для покращення житлових умов у квартирі, яка на підставі свідоцтва про право власності на квартиру, виданого Кавською сільською радою 23.08.2001, належить на праві спільної часткової власності в рівних долях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Слід зазначити, що позивачем долучено до матеріалів справи копії кредитних договорів, кошти за які було витрачено на ремон в квартирі.

Суд звертає увагу, що витрачені кошти на ремонт квартири були в інтересах сім`ї, відповідачі не заперечували щодо проведення даних робіт, доказів протилежного в судове засідання не представили.

Суд не бере до уваги твердження відповідачів та їх представника – адвоката Іванус М.І., про те що ремонтні роботи були здійснені позивачем за власною ініціативою, натомість вони не мали наміру проводити дані роботи, оскільки жодних дій з припинення даних робіт відповідачами вчинено не було.

Окрім цього суд не бере до уваги твердження відповідачів та їх представника – адвоката Іванус М.І. про те, що ремонтні роботи проводились не в тому обсязі, що вказав позивач та не за його кошти, оскільки позивачем частково надано на підтвердження позовних вимок квитанції та накладні та судовим експертом проведено експертизу, якій суд надає віри, заперечень до висновку експерта не надходило. Жодними доказами відповідачі не спростували проведення ремонту в квартирі позивачем та за кошти, які ним зазначені.

При вирішенні спору суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

В судовому засіданні беззаперечно встановлено, що кошти витрачені на ремонт квартри позивачем були в інтересах сім`ї, доказів протилежного в судовому засіданні не представлено.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

У контексті вказаної практики суд вважає наведене обґрунтування цього рішення достатнім, та інші доводи сторони відповідача не спростовує.

У зв`язку з вищенаведеним суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 слід задоволити частково та стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 по 42559 грн. 50 коп. витрат, понесених на ремонт квартири.

Суд звертає увагу, що майно, набуте сторонами за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, відповідно в частині визнання грошових коштів, потрачених на ремонт квартири об`єктом спільного майна подружжя слід відмовити, зважаючи на приписи статтею 60, 61, 74 СК України..

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, таким чином, в зв`язку з задоволенням позову частково суд, приходить до висновку, що з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню по 425, 00 грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 223, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 42559 /сорок дві тисячі п`ятсот п`ятдесят девять/ грн. 50 коп. витрат, понесених на ремонт квартири.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 42559 /сорок дві тисячі п`ятсот п`ятдесят девять/ грн. 50 коп. витрат, понесених на ремонт квартири.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 425,00 грн. судового збору; 6537,60 грн. витрат за проведення експертизи.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 425,00 грн. судового збору; 6537,60 грн. витрат за проведення експертизи.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

Відповідач: ОСОБА_3 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;

Третя особа: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Представник відповідача: адвокат Іванус Микола Ігорович, місцезнаходження: 82400, м. Стрий, вул. Незалежності 21/4, ідентифікаційний номер 42946405

Головуючий суддя В.Л.Бучківська