Постанова № 10034009, 15.06.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2010 р. справа № 2а-3408/09/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13-20

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Смагар С.В.

при секретаріКуранді Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м. Донецьк

до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька

про визнання недійсними та скасування рішення від 28 березня 2008 року № 140

за участю представників:

від позивача: Кейди О.С., за довір. від 26.03.2010р.

від відповідача: Зеленської О.О., за довір. від 05.01.2010р.

ВСТАНОВИВ:

Державним підприємством «Донецька вугільна енергетична компанія» заявлено позов до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсними та скасування рішення від 28 березня 2008 року № 140 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на неправомірність віднесення відповідачем на погашення недоїмки, пені та штрафних санкцій іншого періоду сплачених підприємством страхових внесків шляхом зміни призначення платежу.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на статтю 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІV (надалі Закон № 1058).

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 33161769, є страхувальником та знаходиться на обліку Управління Пенсійного фонду України у Куйбишевському районі м. Донецька.

Закон України № 1058 відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування відповідно до Конституції України та Основ законодавства про загальнообовязкове державне соціальне страхування. Статтею 5 цього Закону визначено, що виключно цим Законом регулюються відносини, які виникають між субєктами системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, визначаються, зокрема платники страхових внесків, їх права та обовязки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками. Частиною першою наведеної статті зазначено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Пунктом 15 Розділу 15 «Прикінцеві положення» Закону України № 1058 встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Страхувальниками відповідно до пункту 1 статті 14 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» є підприємства, установи, організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності та інші особи, включаючи юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Зазначені страхувальники згідно частини 1 статті 15 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» є платниками страхових внесків за найманих працівників у розмірі 32% суми фактичних витрат на оплату праці та 4% від обєкта оподаткування для працюючих інвалідів.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 17 вищенаведеного Закону, страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати, і сплачувати в установлені строки і в повному обсязі страхові внески.

В розумінні статті 1 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» страхові внески це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обовязкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти сплачені на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону № 1058 страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з пунктом 12 статті 20 зазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно пункту 4 частини 2 статті 17 Закону № 1058 страхувальники зобовязані подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Відповідно до частини 6 статті 20 Закону України № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Спірне рішення прийняте відповідачем за порушення граничних термінів сплати страхових внесків, які позивач визначив самостійно у розрахунках, тобто на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками до органу Пенсійного фонду.

Спірним рішенням від 28 березня 2008 року № 140 «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду» застосований штраф в сумі 53458 грн. 97 коп. та нарахована пеня в сумі 25661 грн. 05 коп. за період з 28 вересня 2007 року по 24 грудня 2007 року, з 29 жовтня 2007 року по 24 грудня 2007 оку, з 01 листопада 2007 року по 29 січня 2008 року, з 28 листопада 2007 року по 20 лютого 2008 року, з 28 грудня 2007 року по 19 березня 2008 року, з 21 січня 2008 року по 19 березня 2008 року, з 21 січня 2008 року по 21 березня 2008 року, з 21 січня 2008 року по 25 березня 2008 року.

Відповідно до пункту 5 статті 106 Закону України № 1058 за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Проаналізувавши дану норму суд зазначає, що право відповідача на зарахування сплачених поточних страхових внесків передбачено Законом у чіткій послідовності, тобто спочатку погашення недоїмки в повному обсязі, потім пені, і фінансових санкцій.

Відповідно до пункту 2 частини 9 статті 106 Закону № 1058 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Ухвалою суду від 26 березня 2009 року судом була призначена судова економічна експертиза, за висновком якої застосування штрафу та нарахування пені відповідачем спірним рішенням підтверджується частково.

Відповідно до частини 5 статті 82 КАС України у суду відсутні підстави не прийняти висновок судової економічної експертизи.

Експертними дослідженнями встановлені розбіжності в нарахуванні пені та штрафних санкцій за даними дослідження та рішенням Управління пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька від 28 березня 2008 року № 140, які склали: пені до зменшення на 24289 грн. 34 коп. (25661 грн. 05 коп. 1371 грн. 71 коп.), штрафу в розмірі 20% до зменшення на 53458 грн. 97 коп., штрафу в розмірі 10% до збільшення на 16313 грн. 67 коп. та виникли внаслідок неврахування Управлінням пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька фактичної дати сплати страхових внесків за серпень-грудень 2007 року згідно вимог пункту 9 статті 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (зі змінами та доповненнями).

Суд зазначає, що відповідач частково не довів правомірність прийняття спірного рішення відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначене рішення прийняте ним частково не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, що посвідчує порушення відповідачем принципу обґрунтованості, визначеного пунктом 3 частини 3 статті 2 наведеного Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог позивача частково.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсними та скасування рішення від 28 березня 2008 року № 140 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, задовольнити частково.

Визнати частково недійсним рішення Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька від 28 березня 2008 року № 140 «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду» в частині застосування штрафу в сумі 37145 грн. 30 коп. та нарахування пені в сумі 24289 грн. 34 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 15 червня 2010 року. Постанова у повному обсязі складена 18 червня 2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Смагар С.В.