Ухвала суду № 100339109, 22.09.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/22891/21

Провадження № 2-з/752/778/21

У Х В А Л А

22 вересня 2021 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Слободянюк А.В.,

з участю секретаря - Венгерчук В.В.,

розглянувши заяву представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Гаврилюк Світлани Григорівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в особі його законного представника - ОСОБА_3 , Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної у м.Києві державної адміністрації про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, виселення та зняття з реєстрації місця проживання, -

в с т а н о в и в:

в провадженні Голосіївського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в особі його законного представника - ОСОБА_3 , Голосіївської районнау м.Києві державна адміністрація, треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної у м.Києві державної адміністрації про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, виселення та зняття з реєстрації місця проживання.

Позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в особі їх представника Гаврилюк С.Г. , подано заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на кв. АДРЕСА_1 , право власності на яку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), номер запису про право власності/довірчої власності: 36945082, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2103502680000; заборони відповідачу ОСОБА_3 вчиняти дії, а саме: надавати згоду (дозвіл) на реєстрацію місця проживання будь-якім третім особам у кв. АДРЕСА_1 , право власності на яку в Державному реєстрі речових прав нерухоме майно зареєстровано за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), номер запису про право власності/довірчої власності: 36945082, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2103502680000.

Свою заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обґрунтовують тим, що 14 грудня 1995 року ОСОБА_8 , ОСОБА_2 (після реєстрації шлюбу в ОСОБА_2 ), ОСОБА_11 , яка діяла від власного імені та від імені неповнолітнього сина ОСОБА_2 набули у власність АДРЕСА_1 , яка складається з трьох кімнат загальною площею 94,75 кв. м., житловою площею 57,70 кв. м., на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого виконавчим комітетом Московської районної ради народних депутатів міста Києва, згідно з розпорядженням від 14 грудня 1995 року № 11257, зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації 09 січня 1997 року за реєстровим № 3689.

Як в подальшому було встановлено судами та відображено у судових рішеннях, які набрали законної сили, 09 липня 1997 року у відділі нерухомості ЗАТ «Скінія» між ОСОБА_8 , як продавцем, та ОСОБА_5 , як покупцем, було укладено угоду про наміри сторін на придбання спірної квартири, згідно з умовами якої кінцевою датою продажу квартири є 26 липня 1997 року. Покупець під час підписання цієї угоди передав продавцю 3 000 доларів США як завдаток. Цього ж дня сторони погодили ціну продажу Квартири, що склали акт. ОСОБА_5 за відсутністю необхідної суми коштів для оплати вартості квартири позичила 80 000 доларів США у ОСОБА_3 , домовившись з останнім про те, що договір буде укладений на його ім`я, а після повернення боргу він одразу ж переоформить квартиру на ОСОБА_5

05 серпня 1997 року на Київській універсальній біржі було укладено договір продажу нерухомості, за яким ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , яка діяла в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , продали, а ОСОБА_3 придбав за 15 000 (п`ятнадцять тисяч гривень 00 коп.) гривень зазначене нерухоме майно.

03 квітня 2001 року ОСОБА_3 зареєстрував право на спірну квартиру у Київському міському бюро технічної інвентаризації в реєстраційне посвідчення, про що зроблено запис в реєстрову книгу №Д 289 - 253 за реєстровим № 3689.

Після укладення договору купівлі-продажу квартири у 1997 році, ОСОБА_5 зі своєю сім`єю вселилася у вищевказану квартиру, зробила ремонт, облаштувала її для постійного проживання, користувалася нею та несла витрати на її утримання, оплачувала комунальні послуги. Борг ОСОБА_3 ОСОБА_5 повернула, однак ОСОБА_3 право власності на квартиру за ОСОБА_5 так і не переоформив.

Між сторонами оспорювались обставини набуття право власності на вищевказану квартиру, судами неодноразово розглядались питання оспорювання права власності. Зокрема, договір купівлі-продажу від 05 серпня 1997 року, укладений на Київський універсальній біржі судами визнано нікчемним, оскільки не був нотаріально посвідчений.

У заяві зазначається, що ОСОБА_3 , додаючи пакет документів Державному реєстратору Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для проведення державної реєстрації права власності на спірну квартиру в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вчинив шахрайські дії: повідомив реєстратору завідомо недостовірну інформацію та подав в пакеті документів для проведення реєстраційних дій дублікат договору купівлі-продажу нерухомості (квартири) від 05 серпня 1997 року, нікчемність якого була встановлена за судовим рішенням, про що ОСОБА_3 було достеменно відомо, оскільки він був стороною у справах.

У заяві також зазначається, що згідно даних, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_3 зазначений як власник квартири, відтак, є підстави вважати, що спірна квартира та/або майно що ній знаходиться, може бути відчужено на користь третіх осіб, та/або пошкоджене, і у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, в зв`язку з чим невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду, виходячи із предмету та обсягу позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню наступних підстав.

Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.

Під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд повинен врахувати обґрунтованість заявленого клопотання, пов`язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами, а також запобігти порушенню прав третіх осіб в зв`язку з вжиттям судом заходів забезпечення позову.

Судом встановлено, що між сторонами існує спір щодо правомірності реєстрації права власності на спірну квартиру в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, позивачі просять суд накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , право власності, на яку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано за ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), номер запису про право власності/довірчої власності: 36945082, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2103502680000 та заборонити відповідачу ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії щодо передачі в користування третім особам (юридичним та фізичним) будь-яким способом квартири АДРЕСА_1 , право власності на яку в Державному реєстрі речових прав нерухоме майно зареєстровано за ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), номер запису про право власності/довірчої власності: 36945082, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2103502680000.

Разом з тим, судом встановлено, що ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 09.10.2021р. у справі № 752/19742/20 (провадження № 2/752/7178/20) за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 забезпечено позов шляхом накладання арешту на вищевказану квартиру.

З огляду на викладене, заява позивачів про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру не підлягає задоволенню, оскільки даний захід забезпечення позову вже застосовано судом відповідно до ухвали суду від 09.10.2021 р.

У задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_3 вчиняти дії щодо надання згоди (дозвіл) на реєстрацію місця проживання будь-якім третім особам у спірній квартирі слід відмовити, оскільки даний вид забезпечення позову впливає на права власника майна на вільне володіння та користування ним до розгляду справи по суті та такий спосіб забезпечення позову не може в подальшому забезпечити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Враховуючи наведене заяву про забезпечення позову залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.151, 152, 153 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

заяву представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Гаврилюк Світлани Григорівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в особі його законного представника - ОСОБА_3 , Голосіївської районнау м.Києві державна адміністрація, треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної у м.Києві державної адміністрації про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, виселення та зняття з реєстрації місця проживання. - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя А.В.Слободянюк