Ухвала суду № 100338747, 13.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/1057

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову у встановленні судового контролю за виконанням рішення суду

13 жовтня 2021 року м. Київ № 640/12128/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у адміністративній справі № 640/12128/20 за позовом

ОСОБА_1

до Дніпровського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Державна казначейська служба України

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач), адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 до Дніпровського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області (надалі - відповідач), адреса: 02094, місто Київ, вулиця Юрія Поправки, будинок 14-А, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна казначейська служба України (надалі - тертя особа), адреса: 01601, місто Київ, вулиця Бастіонна, будинок 6 в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області від 27 грудня 2019 року у формі листа, про неможливість підтвердження ОСОБА_1 , громадянства України та відмову у видачі паспорта громадянина України;

- зобов`язати Дніпровський районний відділ Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області поновити громадянство України ОСОБА_1 , та видати паспорт громадянина України.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2020 року, яке набрало законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпровського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна казначейська служба України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Дніпровського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області від 27 грудня 2019 року у формі листа, про неможливість підтвердження ОСОБА_1 , громадянства України та відмову у видачі паспорта громадянина України; зобов`язано Дніпровський районний відділ Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області повторно розглянути заяву щодо поновлення громадянства України ОСОБА_1 , та видачі паспорта громадянина України, з урахуванням висновків суду по даній справі.

Надалі, на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від ОСОБА_1 надійшло клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у адміністративній справі № 640/12128/20 за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна казначейська служба України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, в обґрунтування якої заявником було зазначено, що після ухвалення окружним адміністративним судом рішення від 03 вересня 2020 року, відповідачем у добровільному порядку останнє виконано не було, у зв`язку з чим, позивач звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), з заявою щодо примусового виконання рішення суду. За даною заявою відкрито виконавче провадження. Однак, за твердженнями позивача, усі ці дії не призвели до бажаного для позивача результату: станом на дату подачі цього клопотання - рішення суду відповідачем не виконано.

Вказані вище обставини стали підставою для звернення позивача до суду з клопотанням про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі.

Розглянувши подане до суду клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у адміністративній справі № 640/12128/20, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про встановлення судового контролю, з огляду на наступне.

Так, за правилами частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частини 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд вважає, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, суд першої інстанції може під час прийняття рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.

Під час прийняття Окружним адміністративним судом міста Києва рішення від 03 вересня 2020 року у справі № 640/12128/20 судом не було встановлено судовий контроль за його виконанням .

При цьому, суд звертає увагу, що судом 11 березня 2021 року на підставі вище вказаного рішення Окружного адміністративного суду міста Києва було видано виконавчі листи.

Разом із цим, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до приписів норм Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Тобто, встановлення судового контролю є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 826/18826/14, від 19 листопада 2018 року у справі № 804/10264/15.

Відповідно до приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу, що Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13 червня 2006 року, пп. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12 травня 2011 року).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07 травня 2002 року, «Ромашов проти України» від 27 липня 2004 року, «Шаренок проти України» від 22 лютого 2004 року зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), № 29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), № 1811/06, від 19 лютого 2009 року).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Згідно зі статтею 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів частини 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З вищевикладеного вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Згідно правової позиції викладеної в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про огляд застосування адміністративними судами статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України» № 3 від 13 березня 2017 року вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов`язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття постанови у справі.

Також, Пленум Вищого адміністративного суду України наголосив, що вказаною статтею Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Суд звертає увагу, та як вже було зазначено вище, судовий контроль при прийнятті Окружним адміністративним судом міста Києва рішення від 03 вересня 2020 року у адміністративній справі № 640/12128/20 встановлено не було.

Водночас, суд наголошує, що відповідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження.

При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Таким чином, під час розгляду даної заяви судом не було встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до наданої до суду копії постанови про закінчення виконавчого провадження від 08 жовтня 2021 прийнятої в межах виконавчого провадження № 65215140 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Амбасадорським Андрієм Вікторовичем встановлено, що згідно листа Дніпровського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області від 28 вересня 2021 року №8027.23-2804/8027.1-21 та наданих додатків вбачається, що рішення суду виконано та надано паспорт громадянина України № НОМЕР_1 від 20 вересня 2021 року терміном дії до 20 вересня 2031 року (8027 - орган, що видав), що підтверджується рукописним підписом про отримання ОСОБА_2 . Рішення повно фактично виконано згідно вимог виконавчого документа.

Враховуючи вищевикладене та проаналізувавши аргументи та доводи представника позивача, та з урахуванням вказаної вище обставини виконання відповідачем рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2020 року, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-243, 248, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у адміністративній справі № 640/12128/20 за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна казначейська служба України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Клочкова