Ухвала суду № 100338690, 13.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

13 жовтня 2021 року м. Київ № 826/13240/17

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши у письмовому провадженні заяву Державної податкової служби України (Головного управління ДПС у м. Києві) про перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2019 року за нововиявленими обставинами у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Українська залізнична швидкісна компанія» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва перебувала справа № 826/13240/17 за адміністративним позовом Державного підприємства «Українська залізнична швидкісна компанія» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві, у якому позивач просив суд:

- визнати протиправною відмову податкового органу у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість Підприємства та податкової декларацію з рентної плати за жовтень 2016 року, що подавалася 18 листопада 2016 року;

- визнати декларацію з податку на додану вартість та податкову декларацію з рентної плати за жовтень 2016 року поданою підприємством 18 листопада 2016 року, як податкову звітність;

- визнати протиправним та скасувати рішення податкового органу від 26 січня 2017 року № 908/10/26-51-12-01-21 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість;

- зобов`язати податковий орган поновити реєстрацію Підприємства як платника податку на додану вартість шляхом внесення запису про відміну анулювання реєстрації до Реєстру платників податку на додану вартість;

- зобов`язати відповідача прийняти податкову звітність з податку на додану вартість у паперовому вигляді за період з жовтня 2016 по січень 2017 року;

- зобов`язати податковий орган підписати договір про визнання електронних документів від 24 травня 2017 року між Підприємством та податковим органом.

19 лютого 2017 року рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року касаційну скаргу Державного підприємства «Українська залізнична швидкісна компанія» задоволено частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року у справі № 826/13240/17 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення податкового органу від 26 січня 2017 року № 908/10/26-51-12-01-21 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, зобов`язання відповідача поновити реєстрацію підприємства, як платника податку на додану вартість шляхом внесення запису про відміну анулювання реєстрації до Реєстру платників податку на додану вартість, зобов`язання відповідача прийняти податкову звітність з податку на додану вартість у паперовому вигляді за період з жовтня 2016 по січень 2017 року, направлено справу № 826/13240/17 в цій частині на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року у справі № 826/13240/17 залишено без змін.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2019 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва № 908/10/26-51-12-01-21 від 26 січня 2017 року про анулювання реєстрації Державного підприємства «Українська залізнична швидкісна компанія», як платника податку на додану вартість. Зобов`язано Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі міста Києва поновити реєстрацію Державного підприємства «Українська залізнична швидкісна компанія», як платника податку на додану вартість, шляхом внесення запису про відміну анулювання реєстрації до Реєстру платників податку на додану вартість. Зобов`язано Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі міста Києва прийняти податкову звітність Державного підприємства «Українська залізнична швидкісна компанія» з податку на додану вартість у паперовому вигляді за період з жовтня 2016 року по січень 2017 року.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2019 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві залишено без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2019 року залишено без змін.

13.04.2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Державна податкова служба України (Головне управління ДПС у м. Києві) із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2019 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.05.2021 року поновлено Державній податковій службі України (Головному управлінню ДПС у м. Києві) строк звернення до суду з даною заявою. Відкрито провадження в адміністративній справі за заявою Державної податкової служби України (Головного управління ДПС у м. Києві) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2019 року та призначено судове засідання.

12.08.2021 року судом ухвалено продовжити розгляд заяви в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суд зазначає наступне.

Так, обґрунтовуючи заяву про перегляд рішення від 25.04.2019 року, заявник вказує таке.

Після вжиття заходів, спрямованих на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.04.2019 року у справі № 826/13240/17, Державною податковою службою України було проведено тематичну перевірку з питань достовірності та правильності відображення структурними підрозділами ГУ ДПС у м. Києві даних у Реєстрі заяв про повернення бюджетного відшкодування ПДВ ДП «УЗШК».

Перевіркою ДПС України були встановлені порушення та підстави притягнення посадових осіб ГУ ДПС у м. Києві до дисциплінарної відповідальності, зокрема, у доповідній записці ДПС України від 22.02.2021 року № 310/99-00-02-01-03-14, яка направлена разом з дорученням Голови ДПС України від 09.03.2021 року № 33-д(02) (вх. ГУ ДПС у м. Києві № 2581/8, від 09.03.2021 року) встановлено факти, які мають істотне значення і не були враховані судами під час розгляду справи, а тому, заявник повідомляє про наявність підстав для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

Під час перевірки встановлено, що до початку процедури судового оскарження ДП «УЗШК» звітність (декларації з ПДВ) не подавались у паперовому та електронному до контролюючого органу (ДПІ) за періоди жовтень 2016, грудень 2016 та січень 2017 років, а тому, і не могли бути предметом оскарження в суді.

Також, у ході тематичної перевірки встановлено, що декларація за грудень 2016 року ДП «УЗШК» подана до контролюючого органу взагалі після прийняття рішення судом, а саме, 21.02.2020 року за вх. №146011.

Проведення до інформаційних систем декларації за грудень 2016 року ДП «УЗШК» призвело до автоматичного потрапляння в Реєстр заяв про повернення бюджетного відшкодування ПДВ суми у розмірі 679293752 грн. без проведення процедур, визначених ст. 200 Податкового кодексу України, тобто, без будь-якої перевірки (камеральної, позапланової), що на думку ревізорів ДПС України, є порушенням та може завдати значних збитків Державному бюджету України.

Перевіркою також встановлені факти неналежного супроводження справи зі сторони працівників юридичного управління ДПІ, що виявились у не забезпеченні отримання актуальної інформації та не надання її до суду.

На думку ГУ ДПС у місті Києві той факт, що звітність (декларації з ПДВ) ДП «УЗШК» не подавались у паперовому та електронному до контролюючого органу за періоди жовтень 2016, грудень 2016 та січень 2017 років, тому, представник ГУ ДПС у м. Києві (правонаступник ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві), не міг знати та не знав про такі суттєві обставини, що підтверджується тематичною перевіркою ДПС України, а тому, Головне управління ДПС у м. Києві вважає за доцільне переглянути судове рішення у справі № 826/13240/17, відповідно до положень ст. 361 КАС України.

Натомість, сторона позивача вважає, що наведені заявником обставини та обґрунтування заяви, не можуть бути підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, позаяк такі існували на момент розгляду спору в суді, однак, не були подані відповідачем та не доводились, хоча, могли бути надані на підтвердження правової позиції податкового органу.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Так, відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Тобто, з вище викладених норм вбачається, що судове рішення, яке набрало законної сили, може бути переглянуто на підставі істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для вирішення конкретної справи; юридичний акт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу, оскільки, якби нововиявлена обставина була відома суду під час постановлення судового рішення, вона б обов`язково вплинула на остаточні висновки суду.

Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду. Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.

Обставини, що виникли чи змінилися після прийняття судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Тож, "істотність" обставини означає те, що якби суд її міг врахувати при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат вирішення. Ознаку "не були і не могли бути відомі особи" потрібно розглядати, як сукупність двох необхідних умов.

Тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.

Зі змісту поданої заяви слідує, що заявник вважає нововиявленою обставиною те, що до початку процедури судового оскарження у даній справі, позивачем звітність (декларації з ПДВ) не подавались у паперовому та електронному до контролюючого органу (ДПІ) за періоди жовтень 2016 року, грудень 2016 року та січень 2017 року, а тому, і не могла бути предметом оскарження в суді.

По перше, суд наголошує на тому, що доводи заявника про те, що підстави, що наведені у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, виявлено після проведення внутрішніх перевірочних заходів податкового органу, а також, внаслідок неналежного супроводження справи зі сторони працівників юридичного управління ДПІ, що виявились у не забезпеченні отримання актуальної інформації та не надання її до суду, не є тими, що дають право переглядати рішення за нововиявленими обставинами, адже такі існували на момент судового розгляду, та могли бути предметом доказування у справі, при цьому, посилання на внутрішні процеси у організації роботи податкового органу та неналежне виконання посадових обов`язків окремими працівниками, не є обставиною, що зумовлює можливість переглянути рішення за нововиявленими обставинами.

Як вбачається з рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.04.2019, яке залишено в силі судом апеляційної інстанції, судом було досліджено питання, які наразі заявником поставлені у заяві про перегляд рішення від 25.04.2019, при цьому, судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду спору зазначено про те, що судові рішення ухвалені на підставі доказів, які були подані сторонами. Крім того, судом було запропоновано відповідачу подати разом з відзивом на позовну заяву докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення щодо позову.

По-друге, для визнання обставини нововиявленою, недостатньо, щоб сторона просто не знала про наявність певної істотної обставини, а необхідно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення, тоді ця підстава для перегляду відсутня. У даному ж випадку, контролюючий орган, у спірний період - жовтень 2016 року - січень 2017 року, був наділений правом на здійснення контрольних заходів щодо проведення перевірки з питань своєчасного подання звітності (п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПК України), та, відповідно, застосовувати штрафні (фінансові) санкції за неподання (несвоєчасне) подання декларації за вказаний період.

Щодо подання заявником 12.08.2021 року до суду витребуваних документів - копій податкових декларації з ПДВ за жовтень 2016, грудень 2016 та січень 2017 з доказами їх отримання контролюючим органом, які надано до суду з метою доведення факту наявності нововиявлених обставин - відсутність факту подання позивачем декларації з ПДВ за спірні періоди, суд зазначає, що вказані декларації з відмітками про отримання контролюючим органом, підтверджують лише факт їх подання на певну дату та не спростовують висновки відповідача про неподання позивачем декларації з ПДВ за спірні періоди.

Крім того, під час розгляду даного спору, було запропоновано відповідачу надати докази неподання позивачем декларацій з ПДВ за жовтень грудень 2016 року та січень 2017 року, зокрема, довідки про подання/неподання платником ПДВ до контролюючого органу декларації з ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів від 26.01.2017 року № 2, яка стала підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, однак, відповідачем не було надано вказані документи до матеріалів справи, що, у свою чергу, виключає наявність підстав для перегляду за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.04.2019 з підстав не встановлення судом істотних для справи обставин.

Проаналізувавши вище викладене, суд прийшов до висновку, що викладені у заяві про перегляд обставини є намаганням заявника повторно переглянути справу за допомогою даних доказів, а також, існували під час розгляду даного спору, однак, не були подані внаслідок внутрішньо організаційних процесів у податковому органі.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що наведена заявником обставина не відповідає вищенаведеним ознакам та критеріям, а тому, не є нововиявленою у розумінні ст. 361 КАС України і не може бути підставою для перегляду судового рішення.

Європейський суд з прав людини у п. 46 рішення у справі "Попов проти Молдови" зазначив, що відкриття проваджень внаслідок нововиявлених обставин як такі не є несумісними з Конвенцією. Однак, рішення про перегляд процедур повинні відповідати відповідним нормативним критеріям, а неправильне застосування такої процедури може суперечити Конвенції, якщо врахувати, що її результат - "втрата" судового рішення - є такою ж, як і запит для анулювання. Принципи правової визначеності та верховенства права вимагають від Суду бути пильними у цій сфері (Popov v. Moldova № 2; 19960/04).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто, поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом, жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

Враховуючи вище викладене, судом не встановлено підстав для задоволення заяви про перегляд та перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до норм ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 369 КАС України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Ураховуючи викладене, суд вважає, що заява ГУ ДПС у м. Києві про перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2019 року за нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 72-77, 90, 241-243, 248, 256, 361, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви Державної податкової служби України (Головного управління ДПС у м. Києві) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - відмовити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2019 року в адміністративній справі № 826/13240/17 - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені статтями 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда