Рішення № 100338652, 13.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2021 року м. Київ № 640/4157/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., ., розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні без проведення судового засідання та виклику учасників справи адміністративну справу:

за позовомОСОБА_1 до Міністерства оборони України Комісії Міністерства оборони України з питань розгляду, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум провизнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства оборони України, комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, в якому просить суд: визнати протиправними дії Міністерства оборони України, щодо відмови у проведенні перерахунку одноразової грошової допомоги, призначеної їй згідно протоколу комісії з розгляду питання із призначення одноразової грошової допомоги від 16.06.2017 № 61 у зв`язку зі смертю її сина військовослужбовця - ОСОБА_2 , виходячи з розміру встановленого ст.16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції Закону України від 06.04.2017 № 2004-VIII, а саме 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на перше січня календарного року, зобов`язати комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум провести перерахунок одноразової грошової допомоги, призначеної їй згідно протоколу комісії з розгляду питання із призначення одноразової грошової допомоги від 16.06.2017 № 61 у зв`язку зі смертю її сина військовослужбовця - ОСОБА_2 , виходячи з розміру встановленого ст.16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції Закону України від 06.04.2017 року № 2004-VIII, а саме, 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на перше січня календарного року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач-1 листом вих. №0290/н-1291/1136 від 22.08.2019 року повідомив, що підстав для перерахунку одноразової грошової допомоги немає оскільки норми Закону України від 06.04.2017 року № 2004-VIII поширюються лише на правовідносини, що виникли після набуття ним чинності, а саме з 07.05.2017 року.

Міністерство оборони України у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечив, зазначив , що він відмовляючи позивачу діяв правомірно, в порядку, у спосіб та у межах визначених законодавством, а саме у відповідності до вимог Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.

Крім того, відповідач вказував, що позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду з вказаною вимогою. Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалося, у зв`язку з чим, суд розглядає справу за наявними матеріалами, згідно вимог ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких він ґрунтується, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, сержант ОСОБА_2 проходив військову службу у Збройних Силах України.

У жовтні 2016 року безпосередньо приймаючи участь в антитерористичній операції біля с. Зайцеве Донецької області, загинув при захисті Батьківщини, що підтверджується копією витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центрального регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 24.04.2017 № 123 та копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 21.12.2016 року, що містяться в матеріалах справи.

16.06.2017 комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум було прийняте рішення про призначення матері загиблого сержанта ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату смерті в сумі 725 000,00 грн., що підтверджується копією витягу з протоколу засідання комісії № 61, який міститься в матеріалах справи.

26.03.2017 листом тимчасово виконуючого обов`язки військового комісара Вінницького об`єднаного міського військового комісаріату підполковника Джулай О.А. № ВЗ/1900/1 позивачку було повідомлено про призначення вказаної одноразової грошової допомоги.

15.08.2019 позивачка звернулася до Міністерства оборони України із заявою, в якій просила провести перерахунок одноразової грошової допомоги на підставі ст.16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції Закону України від 06.04.2017 № 2004-VIII, а саме, в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на перше січня календарного року, що дорівнювало сумі 1033500,00 грн. 22.08.2019 листом № 0290/Н-1291/1136 Міністерства оборони України повідомило позивачку, що підстав для перерахунку одноразової грошової допомоги немає, оскільки норми Закону України від 06.04.2017 № 2004-VIII поширюються лише на правовідносини, що виникли після набуття ним чинності, а саме з 07.05.2017 та не поширюються на правовідносини, що виникли до цього часу.

Вважаючи вказане рішення протиправним, а своє право порушеним, позивачка звернулася із даним позовом до суду.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбаченими Конституцією та законами України.

Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-ХІІ).

Так, право на виплату одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) передбачено Законом №2011-ХІІ.

Статтею 16 Закону №2011-ХІІ передбачено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.

Вперше порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги запроваджений з 01 січня 2014 року шляхом доповнення Закону №2011-ХІІ статтею 16-3 (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців" від 04 липня 2012 року №5040-VI).

З метою реалізації норм статті 16-3 Закону №2011-ХІІ Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок № 975, яким визначено механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Пунктом 3 Порядку №975 (в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Пунктами 4 та 5 встановлено, що одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби та призначається і виплачується у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату загибелі (смерті), рівними частками членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста.

Пунктом 10 вказаного вище Порядку встановлено, що члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: - заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;

- витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); - витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії: - документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; - свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста; - свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого); - свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); - довідки органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста; - сторінок паспортів повнолітніх членів сім`ї з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; - свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; - документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою);

- рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста); - рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні). Таким чином, подання вищевказаних документів до уповноваженого органу є обов`язковою умовою, оскільки Законом делеговано Кабінету Міністрів України право визначати не тільки порядок проведення компенсаційних виплат, а й умови, за яких вони здійснюються.

Аналізуючи вищенаведені правові норми, суд приходить до висновку, що підставою для прийняття відповідного рішення комісії для призначення та виплати одноразової грошової допомоги внаслідок встановлення інвалідності або відмови у такій виплаті є подання позивачем через ОТЦКСП визначених п.п. 11-13 Порядку № 975 документів.

Як встановлено з матеріалів справи, та не заперечується відповідачем, позивач при первинному зверненні до уповноваженого органу подав повний пакет документів необхідних для отримання ним одноразової грошової допомоги.

Цей факт підтверджується рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 16.06.2017 про призначення матері загиблого (позивачу в цій с праві) 01.10.2016 року внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини сержанта ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату смерті в сумі 725 000,00 грн.

Таким чином, позивач реалізував своє право передбачене ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Разом з тим, судом встановлено, що 06.04.2016 набрав чинності Закон України № 2004-VIII, яким внесено зміни до ст.16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме, збільшено розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця до 750-кратного прожиткового мінімуму.

Пунктом 2 прикінцевих положень Закон України № 2004-VIII встановлено, що дія цього Закону не поширюється на осіб, стосовно яких до набрання чинності цим Законом прийнято рішення про призначення та виплату їм одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності або які отримали замість зазначеної допомоги інші компенсаційні виплати відповідно до законодавства.

З аналізу вказаних нормативно-правових актів вбачається, що у випадку прийняття рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги до набрання чинності цим Законом, така допомога більше не призначається.

З матеріалів справи вбачається, що рішення про призначення матері загиблого внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини сержанта ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму було прийнято уповноваженим органом 16.06.2017 року, що підтверджується протоколом комісії з розгляду питання із призначення одноразової грошової допомоги від 16.06.2017 № 61 і не заперечується відповідачами.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що на правовідносини, що є предметом розгляду цієї справи розповсюджується дія Закону України № 2004-VIII і відповідач-2 був зобов`язаний прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги матері загиблого 01.10.2016 року внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини сержанта ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату смерті. З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що відповідач неправильно застосував норму пункту 2 прикінцевих положень Закон України № 2004-VIII, що призвело до порушення прав позивача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено, що рішення № 61 від 16.06.2017, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято в порядку, у спосіб та в межах наданих законом повноважень, а тому підлягає скасуванню, а відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно із ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподілу не підлягають з підстав звільнення позивачки від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 19, 77, 90, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_2 ) задовольнити.

Визнати протиправними дії Міністерства оборони України, щодо відмови у проведенні перерахунку одноразової грошової допомоги, призначеної їй згідно протоколу комісії з розгляду питання із призначення одноразової грошової допомоги від 16.06.2017 року № 61 у зв`язку зі смертю її сина військовослужбовця - ОСОБА_2 , виходячи з розміру встановленого ст.16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції Закону України від 06.04.2017 року № 2004-VIII, а саме, 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на перше січня календарного року.

Зобов`язати Міністерство оборони України провести перерахунок одноразової грошової допомоги, призначеної їй згідно протоколу комісії з розгляду питання із призначення одноразової грошової допомоги від 16.06.2017 № 61 у зв`язку зі смертю військовослужбовця - ОСОБА_2 , виходячи з розміру встановленого ст.16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції Закону України від 06.04.2017 № 2004-VIII, а саме 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на перше січня календарного року.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.С. Мазур