Рішення № 100338562, 12.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2021 року м. Київ № 640/12859/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних

ситуацій у Дніпропетровській області

до Державного підприємства «Конярство України»

про застосування заходів реагування,

УСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних у Дніпропетровській області (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державного підприємства «Конярство України» (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська обл., Покровський р-н, с. Вишневе, вулиця Механізаторів, буд. 2/а Державного підприємства "Конярство України" (код ЄДРПОУ - 37404165), до повного усунення порушень;

- встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська обл., Покровський р-н, с. Вишневе, вулиця Механізаторів, буд. 2/а Державного підприємства "Конярство України" (код ЄДРПОУ - 37404165), до повного усунення порушень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 травня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано строк позивачу на усунення недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позову, обґрунтовуючи позицію усуненням встановлених порушень частково та недоведеністю, що виявлені порушення викликають необхідність застосування саме виняткових заходів реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації певних будівель.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

У період з 05 квітня 2021 року по 09 квітня 2021 року відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та на виконання доручення Прем`єр-міністра України від 11 березня 2021 року № 10033/1/1-21 проведено позапланову перевірку Державного підприємства «Конярство України» за адресою: Дніпропетровська область, Покровський район, с. Вишневе, вул. Механізаторів, буд. 2/а.

Актом перевірки об`єктів ДП "Конярство України" щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту від 09 квітня 2021 року №16 (далі - Акт) встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за №252/26697 (далі - ППБУ), «Правила улаштування електроустановок», Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі - ПУЕ, ДНАОП 0.00- 1.32-01, НПАОП 40.1-1.32-01), Державних будівельних норм України «Водопостачання». Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування» затверджено наказом Мінрегіонбуду України від 08 квітня 2013 року № 133 (далі - ДБН В.2.5-74:2013), Постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Порядок здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» (далі - Порядок здійснення навчання населення), постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 956 «Порядок ідентифікації та обліку об`єктів підвищеної небезпеки» (далі - Порядок ідентифікації ОПН), наказу МИС України від 18 грудня 2000 року № 338 (у редакції наказу МНС України від 16 серпня 2005 року), зареєстрований у Мін`юсті України 01 вересня 2005 року за № 970/11250 «Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об`єктів» (далі - Положення про паспортизацію), Постанови Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2013 року № 819 «Порядок проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту» (далі - Порядок проведення навчання), Постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 року № 1200 «Про затвердження Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю» (далі - Порядок забезпечення), а саме:

не подано декларацію відповідності матеріально - технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (стаття 57 КЦЗУ);

посадові особи та працівники проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях», а саме не пройдено навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки (пункт 16 розділ II ППБУ);

замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ, а саме не проведено замір опору ізоляції (запропонований термін 2018 році) (пункт 1.20 глава 1 розділ 4 ППБУ);

пожежні щити (стенди) повинні встановлюватись на території об`єкта площею більше 200 м-2 з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м-2 захищуваної площі. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 штуки, ящик з піском - 1 штуки, протипожежне покривало - 1 штуки, багор або лом та гак - 2 штуки, лопати -2 штуки, а саме не укомплектовано засобами пожежогасіння пожежний щит (запропонований термін з 2018 року);

суб`єкт господарювання, у власності або користуванні якого є хоча б один потенційно небезпечний об`єкт чи який має намір розпочати будівництво такого об`єкта, організовує проведення його ідентифікації, а саме не проведено ідентифікацію (пункт 1, пункт 3 ПКМУ 956 від 11 липня 2002 року);

не переоформлено паспорт потенційно небезпечного об`єкта (пункт 21 наказ МНС № 338 від 18 грудня 2000 року);

місця з`єднання жил проводів і кабелів, а також з`єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів, а саме не виконано з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (кімната для сторожів, кімната оператора) (пункт 1.6 глава 1 розділ 4 ППБУ);

під час експлуатації об`єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, а саме не забезпечено місце зберігання пального протипожежним водопостачанням відповідно ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі» (пункт 22 розділ II ППБУ);

захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог, а саме не забезпечено місце зберігання пального пристроями захисту від прямих попадань блискавки (запропонований термін з 2018 року) (пункт 1.21 глава 1 розділ 4 ППБУ);

на кожний резервуар необхідно складати технологічну карту, в якій вказуються номер резервуара, його тип, призначення, максимальний рівень наливання, мінімальний залишок, швидкість наповнення і випорожнювання, а саме не розроблено технологічну карту (запропонований термін з 2018 року) (Розділ 6 пункт 9.2 ППБУ);

забороняються посадка дерев та чагарників у зоні обвалувань, а саме допускається розміщення дерев в зоні обвалувань (пункт 9.2 розділ 6 ППБУ);

в електропроводках вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зон відгалужувальні та з`єднувальні коробки повинні бути закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів, саме не закрито кришкою відгалужувальні та з`єднувальні коробки (приміщення сторожів) (пункт 1.7 розділ 4 ППБУ);

застосування електричних опалювальних приладів у приміщеннях категорій за вибухопожежонебезпекою А та Б забороняється, а саме допускається використання електричних опалювальних приладів (пункт 1.13 розділ 4 ППБУ);

забороняється використання в пожежонебезпечних зонах світильників 3 лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів, а саме допускається використання в пожежонебезпечних зонах світильників 3 лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків) (приміщення для тарного зберігання маслів та пального) (пункт 1.13 розділ 4 ППБУ);

не пройдено функціональне навчання осіб керівного складу діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту (пункт 11, 16 ПКМУ від 23 жовтня 2013 року №819);

працівників об`єкту не забезпечено засобами колективного та індивідуального захисту, захисту органів дихання (стаття 20 КЦЗУ, ПКМУ від 19.08.2002р № 1200).

Як висновок, в акті від 09 квітня 2021 року №16 зазначено, що вищезазначені створюють безпосередню загрозу виникнення пожежі, несуть загрозу життю та здоров`ю людей, перешкоджають вільній евакуації людей у разі настання надзвичайної ситуації (пожежі, аварії та ін.), ускладнюють гасіння пожежі.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

За статтею 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять, зокрема, органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду.

Згідно з пунктом 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно з частиною першою статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Відповідно до частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що застосування таких заходів реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів можливе тільки на підставі судового рішення адміністративного суду.

Звернення суб`єкта владних повноважень до адміністративного суду можливе у випадках визначених законом. Наведені положення статті 70 Кодексу цивільного захисту України є одним з тих випадків, коли орган контролю може (якщо для цього є підстави) застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування тільки шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

З огляду на завдання адміністративного судочинства такий механізм реалізації владних повноважень покладає на адміністративний суд обов`язок, окрім іншого, запобігти неправомірному обмеженню прав та інтересів конкретних суб`єктів господарювання суб`єктами владних повноважень; з іншого боку суд повинен зважати на підстави, які змушують контролюючий орган звертатися з позовом про застосування заходів реагування, у даному випадку повне зупинення. З урахуванням наведених контролюючим органом обставин у зіставленні з наслідками застосування заходів реагування адміністративний суд і повинен ухвалити рішення по суті і в межах позовних вимог.

Судом встановлено, що за наслідками позивач виявив порушення правил пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, у зв`язку з чим на підставі статті 70 Кодексу цивільного захисту України заявлено цей позов.

01 липня 2021 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) надійшов відзив відповідача, в якому останній просить відмовити у задоволенні позову, з огляду на усунення встановлених порушень. На підтвердження надає доповідну записку в.о. керівника філії «Дніпропетровський кінний завод № 65» ДП «Конярство Україна» в якому зазначено наступне:

щодо не проходження навчання та перевірки знань з питань пожежної безпеки - подано заяву на навчання працівників в кількості 2 чоловік до ТОВ «НКЦ «Профітех» та виставлений рахунок на суму 1 500,00 грн, рахунок не сплачений;

щодо заміру опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання - виконано;

щодо проведення ідентифікації - в телефонному режимі ведуться переговори з ТОВ «Системи протипожежного захисту» ціна 5000,00 грн;

щодо переоформлення паспорту потенційно небезпечного об`єкта - в телефонному режимі ведуться переговори з ТОВ «Системи протипожежного захисту» ціна 7000,00 грн;

щодо захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів - виконано;

щодо проходження функціонального навчання осіб керівного складу з питань цивільного захисту - в телефонному режимі ведуться переговори з учбовим центром «ДСНС України в Дніпропетровській області», в кінці на початку жовтня необхідно подати заявку на навчання, яке буде проходити в січні 2022 року;

щодо забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту, захисту органів дихання - виконано;

щодо не подання декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання - декларація подається після усунення всіх вищеперерахованих порушень.

Відповідач зазначає, що оскільки останнім усунуто більшість порушень, підстави для вживання заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації є безпідставним.

В свою чергу, позивач зазначає, що вказані порушення є суттєвими та потребують усунення, оскільки відповідач у сфері цивільного захисту має обов`язок вживати комплексні заходи по забезпеченню пожежної безпеки.

Проаналізувавши надані відповідачем пояснення, суд зазначає, що по-перше матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження вказаних у відзиві пояснень з приводу усунення порушень;

по-друге, відповідач, ведення переговорів в телефонному режимі, видає за доказ усунення встановлених порушень в частині проходження функціонального навчання осіб керівного складу з питань цивільного захисту, переоформлення паспорту потенційно небезпечного об`єкта тощо, що на думку суду, не є підтвердження усунення встановлених порушень;

по-третє, відповідач зазначає, що не подання декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання обумовлюється тим, що декларація подається після усунення всіх вищеперерахованих порушень, чим сам відповідач підтверджує, що останнім порушення, встановлені в акті, не усунуто.

Суд зазначає, що в сукупності, подальша експлуатація об`єктів ДП «Конярство України» із вищезазначеними порушеннями, враховуючи що в матеріалах справи відсутні письмові докази усунення будь-яких порушень, пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Слід зазначити, що Кодекс цивільного захисту України пов`язує застосування заходів реагування з виявленням порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень об`єкту перевірки є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 810/4274/17.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 72-73, 76-77, 143, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головне управління Державної служби України з надзвичайних у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Короленка, 4, код ЄДРПОУ 38598371) до Державного підприємства "Конярство України" (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 37404165) про застосування заходів реагування - задовольнити.

2. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська обл., Покровський р-н, с. Вишневе, вул. Механізаторів, буд. 2/а Державного підприємства "Конярство України" (код ЄДРПОУ 37404165) шляхом зупинення експлуатації будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська обл., Покровський р-н, с. Вишневе, вул. Механізаторів, буд. 2/а до повного усунення порушень.

Рішення суду, відповідно до частин першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова