Рішення № 100338546, 12.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2021 року м. Київ № 640/29893/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368), в якому просить суд:

- визнати дії Головного управління пенсійного фонду України у м. Києві протиправними щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, згідно Списку 2;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2, починаючи з 15.08.2020 року, з урахуванням періодів його роботи:

до загального стажу з 22.09.1994 по 02.02.1995 року за списком №2:

з 04.08.1987 року до 01.06.1992 року електрогазозварником;

з 01.06.1992 року до 12.08.1993 року електрозварником;

з 16.11.1993 року до 20.09.1994 року газоелектрозварником;

з 22.09.1994 року до 02.02.1995 року газоелектрозварником;

з 03.02.1995 року до 28.10.2002 року електрогазозварником;

з 28.10.2002 року до 30.04.2007 року майстром дільниці;

з 01.10.2007 року по 26.10.2020 року електрогазозварником.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач має право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2, враховуючи, що в нього наявний пільговий стаж в розмірі 32 роки 6 місяців та 21 день, проте, відповідач протиправно відмовив позивачеві у призначенні пенсії на пільгових умовах, що і зумовило звернення останнього до суду з даним позовом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.12.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі, без повідомлення учасників справи (письмове провадження), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки у Позивача відсутній необхідний пільговий стаж роботи за Списком №2 відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Так, відповідач зазначив, що відповідно до наданих документів встановлено, що страховий стаж Позивача складає 40 років 6 місяців 10 днів. До страхового стажу не враховано період роботи з 22.09.1994 по 02.02.1995, оскільки відсутня дата наказу та в наказі на звільнення вбачається виправлення. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 01.10.2007 по 30.09.2019, оскільки в пільговій довідці не зазначено, що Згідно Постанови Кабінету Міністрів від 24 червня 2016 року № 461 в розділі XXXIII передбачені електрогазозварники, зайняті різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки; електрозварники на автоматичних та напівавтоматичних машинах, зайняті зварюванням у середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах; електрозварники ручного зварювання; однак даною постановою номери позицій не передбачені.

Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2: вперше - 15.09.2020 року, вдруге - 26.10.2020 року.

Так, листом від 12.10.2020 року № 2600-0314-8/145422 Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві відмовило позивачеві у призначенні пільгової пенсії за заявою від 15.09.2020, зазначивши, що до страхового стажу не враховано період роботи з 22.09.1994 року по 02.02.1995 року, оскільки при призначенні відсутня дата наказу та в наказі на звільнення вбачається виправлення, окрім того, до пільгового стажу не зараховано період роботи з 01.10.2007 року по 16.09.2019 року, оскільки в пільговій довідці професія електрозварника не відповідає посаді електрогазозварника згідно трудової книжки та карти Т-2.

Аналогічну відповідь було отримано позивачем і в листі Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві від 09.11.2020, отриманим у відповідь на заяву про призначення пенсії від 26.10.2020 року.

Окрім того, позивач зауважує, що він ще в 2019 році звертався до відповідача із заявою про призначення пенсії, проте отримав відмову оформлену листом від 21.11.2019 та мотивовану тим, не проведенням атестації робочих місць, у зв`язку з чим позивачеві не було зараховано до пільгового стажу період роботи з 31.05.2014 по 04.01.2015.

Отже, відповідач дійшов висновку, що у позивача відсутнє право на призначення пенсії на пільгових умовах у зв`язку з відсутність необхідного пільгового стажу.

Вважаючи протиправною відмову пенсійного органу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, позивач звернувся з даним позовом до суду, за захистом своїх прав та законних інтересів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем разом із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах було надано відповідачеві: паспорт, ідентифікаційний код, диплом, трудову книжку, військовий квиток, довідку про пільговий стаж від 123.10.2020 № 58, яка видана ПАТ «Акціонерна компанія Київводоканал».

При цьому, відмова у призначенні пенсії позивачу пов`язана саме з відсутністю необхідного пільгового стажу, оскільки відповідачем не було враховано до пільгового стажу період роботи з 22.09.1994 року по 02.02.1995 року (оскільки при призначенні відсутня дата наказу та в наказі на звільнення вбачається виправлення), з 01.10.2007 року по 16.09.2019 року (оскільки в пільговій довідці професія електрозварника не відповідає посаді електрогазозварника згідно трудової книжки та карти Т-2) та з 31.05.2014 по 04.01.2015 (у зв`язку з не проведенням атестації робочих місць).

Разом з тим, суд не погоджується з вказаними доводами відповідача, як підставу для відмову призначенні позивачеві пенсії на пільгових умовах за Списком №1, враховуючи наступне.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року (приклади у додатках 1, 2).

Відповідно до п. 10 такого Порядку для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Згідно з п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Як свідчать матеріали справи, а саме вбачається з копії трудової книжки позивача, останній в період з 22.09.1994 року по 02.02.1995 року працював газоелектрозварником у ВАТ «Виробничо-рекламний комбінат», призначений на посаду Наказом №40-ок та звільнений з посади за власним бажанням Накази №05-ок від 02.02.1995.

При цьому, стосовно доводів відповідача, що зазначений запис у трудовій книжці містить певні виправлення, суд зауважує, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний підтверджений стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки чи інших документів (довідок, наказів), оскільки визначальним є саме підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах.

Така правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду по справі №754/14898/15-а.

Також Верховний Суд у постановах від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а та від 04.09.2018 у справі № 423/1881/17 висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі №638/18467/15-а.

Що стосується не зарахування позивачеві періоду роботи з 01.10.2007 року по 16.09.2019 року до пільгового стажу, оскільки в пільговій довідці професія електрозварника не відповідає посаді електрогазозварника згідно трудової книжки, суд зазначає, що згідно з записом №25 в трудовій книжці позивача, останній 01.10.2007 прийнятий на роботу електрогазозварником 6-го розряду в цех діагностики та ремонту каналізаційних мереж, будівель і споруд (Наказ №219 від 01.10.2007) в ПАТ «Акціонерна компанія «Київводокнал», при цьому, згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії від 23.10.2020 №58, виданою ПАТ «Акціонерна компанія «Київводокнал», ОСОБА_1 дійсно працює повний робочий день в Департаменті експлуатації каналізаційної з господарства ПрАТ «АК «Київводоканал з 01.10.2007, наказ від 01.10.2007 №219 електрогазозварником 6-го розряду цеху діагностики та ремонту каналізаційних мереж, будівель і споруд по теперішній час.

Тобто, і у трудовій книжці позивача і в довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії від 23.10.2020 №58, зазначено аналогічну посаду, яку з 01.10.2007 займає позивач в ПАТ «Акціонерна компанія «Київводокнал», а саме - електрогазозварник 6-го розряду цеху діагностики та ремонту каналізаційних мереж, будівель і споруд, а тому доводи відповідача в цій частині не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.

Стосовно необхідності проведення атестації робочих місць, суд бере до уваги наступне.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Так, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Тобто, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №1, відповідно до пункту «а» статті 13 Закону № 1788-XII.

Аналогічна правова позиція стосовно не проведення атестації з вини роботодавця, викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі 520/15025/16-а.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного від 5 жовтня 2020 року (справа № 751/9365/16-а, адміністративне провадження № К/9901/43906/18), від 3 жовтня 2020 року (справа № 161/8/17, адміністративне провадження № К/9901/34040/18).

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не було враховано періоди роботи позивача з 22.09.1994 року до 02.02.1995 року газоелектрозварником, з 01.10.2007 року по 16.09.2019 року та з 31.05.2014 по 04.01.2015 до пільгового стажу.

Що стосується інших періодів роботи позивача, зазначених в позовних вимогах, суд зауважує, що з матеріалів справи не вбачається, що такі періоди є спірними та відповідачем приймалось будь-яке рішення щодо не врахування таких періодів до пільгового стажу позивача.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно було відмовлено в призначенні пільгової пенсії.

Що стосується позовних вимог про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2, починаючи з 15.08.2020 року, з урахуванням періодів його роботи: до загального стажу з 22.09.1994 по 02.02.1995 року за списком №2: з 04.08.1987 року до 01.06.1992 року електрогазозварником; з 01.06.1992 року до 12.08.1993 року електрозварником; з 16.11.1993 року до 20.09.1994 року газоелектрозварником; з 22.09.1994 року до 02.02.1995 року газоелектрозварником; з 03.02.1995 року до 28.10.2002 року електрогазозварником; з 28.10.2002 року до 30.04.2007 року майстром дільниці; з 01.10.2007 року по 26.10.2020 року електрогазозварником, суд зазначає, що вказані вимоги не підлягають задоволенню, оскільки по суті відповідачем не було досліджено періоди роботи позивача на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, а було відмовлено з формальних підстав: при призначенні відсутня дата наказу та в наказі на звільнення вбачається виправлення, в пільговій довідці професія електрозварника не відповідає посаді електрогазозварника згідно трудової книжки та карти Т-2, не проведено атестацію робочих місць, оцінку чому надано судом вище.

Тобто, загалом відповідачем не було встановлено наявність у позивача пільгового стажу в розмірі 10 років, необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах.

Разом з тим, враховуючи приписи ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, суд вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення пенсії на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду, наведених у мотивувальній частині даного рішення.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його відзив, і не довів правомірності своїх дій.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

За змістом ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України у м. Києві щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, згідно Списку №2.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду, наведених у мотивувальній частині даного рішення.

4. В іншій частині позову - відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 384, 20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Вєкуа Н.Г