Ухвала суду № 100338413, 13.10.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 жовтня 2021 р. № 520/19606/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду Україн Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, ЄДРПОУ: 14099344) щодо нездійснення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунку пенсії з 01 квітня 2019 року по довідці Харківського обласного територіальн центру комплектування та соціальної підтримки № ФХ - 111738 від 18.08.2021 року, складена на виконання розпорядження ОСОБА_2 від 29.06.2021 р №116/14/2/614 та заяви позивача;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ: 14099344) перерахувати пенсію ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з 01 квітня 2019 року, виходячи з відповідних сум грошового забезпечення, зазначених в довідці Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ФХ-111738 від 18.08.2021 року і здійснити виплату позивачу з 01 квітня 2019 року, виходячи зі 100% підвищення перерахованої суми пенсії, єдиним платежем з урахуванням компенсації, передбаченої Законом України «Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» за період з 01.04.2019 року по дату фактичної виплати;

- для забезпечення належного захисту прав позивача у разі необхідності вийти поза мі заявлених позовних вимог.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Згідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 року № 1082-IX установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2021 року - 2270 грн.

Зі змісту адміністративного позову та позовних вимог вбачається, що позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру, а отже ставка судового збору за звернення до суду з даним позовом становить 908,00 грн.

При цьому, зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивачем разом із позовною заявою до суду не надано документу про сплату судового збору.

Водночас, позивачем вказано, що вона від сплати судового збору звільнена на підставі п. 13 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

До матеріалів позовної заяви позивачем долучено копію посвідчення серії НОМЕР_3 від 03.12.2003 року, відповідно до якого пред`явник цього посвідчення є інвалідом 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

Надаючи оцінку вказаному, суд зазначає, що відповідно до положень ст.131 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно із ст.1, 2 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом, і включається до складу судових витрат. Платниками цього платежу є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

У контексті вищенаведених законодавчих норм Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 28 листопада 2013 року № 12-рп/2013 зазначив, що “гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14 травня 1981 року № (81) 7: “У тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати” (підпункт 12 пункту D).

Враховуючи вищевикладене, слід дійти висновку, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.

Так, за висновками Європейського суду з прав людини, загалом прийнятним вважається встановлення в національному законодавстві процесуальних обмежень та вимог з метою належного здійснення правосуддя; проте вони не повинні підривати саму суть права на доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 16 грудня 1992 року у справі “Хаджіанастасіу проти Греції”, пункти 32-37).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа “Креуз проти Польщі” “право на суд” не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя (“KREUZ v. POLAND” № 28249/95).

Суд зазначає, що приписами ст. 5 Закону України “Про судовий збір” передбачено пільги щодо сплати судового збору. Зокрема, відповідно до п. 13 ч.1. ст. 5 Закону України “Про судовий збір” визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, Герої України – у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Статус, права, пільги учасників бойових дій, ветеранів війни та інвалідів війни встановлені Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Згідно із положеннями ч.2 ст.22 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Суд зазначає, що аналіз п.13 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір” в сукупності з ч.2 ст. 22 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” вказує на те, що учасники бойових дій, ветерани війни та інваліди війни, звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.

Таким чином, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій, ветерана війни та інваліда війни не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.

Суд зазначає, що перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими ОСОБА_1 звернулась у цій справі.

Відтак, хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов`язані саме зі статусом учасника бойових дій, ветерана війни та інваліда війни, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 09.10.2019 року по справі № 9901/311/19, від 20.01.2021 року по справі № 9901/258/20 та ухвалі від 02.02.2021 року по справі № 9901/83/20.

Відтак, зазначена підстава, вказана позивачем для звільнення її від сплати судового збору за звернення до суду із позовною заявою є необґрунтованою та такою, що не підлягає врахуванню.

Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви, позивачу необхідно надати до суду оригінал документу про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн. за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, за наступними реквізитами: ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, код 37874947, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача: 899998, рахунок UA678999980313141206084020661, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - "*;101; (код платника); судовий збір за позовом (ім`я/назва платника), Харківський окружний адміністративний суд".

Згідно частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Мельников Р.В.