Рішення № 100338401, 12.10.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 жовтня 2021 року Справа №520/7392/21 Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області

до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1

про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі по тексту - позивач, ГУ ДСНС України у Харківській області) 28.04.2021 звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту відповідач ФОП ОСОБА_1 ), в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі ФОП ОСОБА_1 , шляхом її знеструмлення, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання та зобов`язання припинити використання цієї будівлі до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що за результатами проведеної позапланової перевірки додержання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки були виявлені порушення, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, а тому є підстави для застосування до відповідача заходів реагування згідно статті 70 Кодексу цивільного захисту України.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій О.В.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі №520/7392/21 без повідомлення (виклику) сторін.

Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідачем 24.05.2021 до суду надано відзив на позовну заяву, де відповідач зазначив, що ним виконуються заходи по усуненню вказаних в акті перевірки недоліків, а також зазначив, що позовні вимоги визнає частково та з вказаними в акті перевірки порушенням згоден.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення сторін, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.

Судом з матеріалів справи встановлено, що позивачем з 25.01.2021 по 29.01.2021 відносно відповідача проведено плановий захід державного нагляду (контролю) у формі позапланової перевірки з питання додержання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті відповідача за адресою: АДРЕСА_1 .

Результати позапланової перевірки оформлені актом від 29.02.2021 №1.

У зв`язку із відсутністю у матеріалах справи доказів протилежного суд виходить із того, що розпорядчий документ про призначення заходу нагляду (контролю) та дії владного суб`єкта з приводу проведення заходу позапланового державного нагляду (контролю) відповідачем ані до суду, ані до адміністративного органу вищого рівня не оскаржені, а відтак оцінюються судом як правомірні.

У тексті зазначеного акту викладенні висновки позивача з приводу вчинення відповідачем низки порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки, які тягнуть за собою ризик настання негативних наслідків у вигляді пожежі, а саме:

- об`єкт не обладнано захистом від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (підтверджується відсутністю акту виконаних робіт);

- не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та

електроустановок від короткого замикання (підтверджується - відсутністю акту виконаних робіт);

- керівником об`єкта не пройдено навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» від 26.06.2013 №444 (підтверджується відсутністю посвідчень про проходження навчання);

- дерев`яні елементи горищних покриттів не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

- підтримання експлуатаційної придатності СПЗ не проводитися відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (підтверджується відсутністю договору на обслуговування СПЗ);

- територія об`єкту, будівля та приміщення не забезпечені первинними засобами пожежогасіння (підтверджується недостатньою кількістю первинних засобів пожежогасіння);

- територія об`єкту не забезпечена спеціальними пожежними щитами (стендами) (підтверджується відсутністю щитів (стендів));

- не проведено технічне обслуговування вогнегасників (підтверджується - відсутністю акту виконаних робіт);

- штучне вододжерело не забезпечено майданчиком (пірсом), розміром не менше 12 х 12 м для становлення пожежних;

- автомобілів і забирання води будь-якої пори року;

- відповідним розпорядчим документом не призначено осіб, відповідальних за пожежну безпеку по об`єкту в цілому і по окремих ділянках (підтверджується - відсутністю розпорядчого документу);

- споруджуваний об`єкт не забезпечено первинними засобами пожежогасіння (підтверджується - відсутністю первинних засобів пожежогасіння);

- не витримано протипожежну відстань між об`єктом реконструкції та будівлею гаражу (підтверджується - відстанню між будівлями, що становить 6 м);

- межа вогнестійкості металевих несучих елементів будівлі (колони, балки, ферми) не доведена до мінімальної межі/вогнестійкості;

- будівельних конструкцій (підтверджується відсутність акту з проведення вогнезахисного обробляння);

- роботи, які пов`язані з підвищенням вогнестійкості будівельних конструкцій не проводяться під час зведення об`єкту одночасно з монтажем даних конструкцій (підтверджується відсутність акту виконаних робіт);

- прорізи в протипожежній перешкоді, що відділяє приміщення, де влаштовано сходову клітку типу С2 (№ 10 за робочим проектом) від суміжних приміщень не заповнено протипожежними дверима (підтверджується відсутністю протипожежних дверей);

- прорізи в протипожежній перешкоді, що відділяє приміщення, де влаштовано сходову клітку типу С2 (№ 11 за робочим проектом) від суміжних приміщень не заповнено протипожежними дверима (підтверджується відсутністю протипожежних дверей);

- ширина та висота у просвіті евакуаційних виходів (дверей) з приміщення залу кафе (№10 робочим проектом) та залу кафе (№ 11 за робочим проектом) назовні менші за нормативні (підтверджується - висотою просвіту дверного прорізу, що становить 1.95 м та шириною - 0.75м);

- висота у просвіті евакуаційних виходів (дверей) з приміщення залу кафе (№10 робочим проектом) у приміщення вестибюлю (№1 робочим проектом) менша за нормативну (підтверджується - висотою просвіту дверного прорізу, що становить 1.95 м;

- не проведено ідентифікацію потенційно- небезпечного об`єкту (підтверджується відсутністю повідомлення);

- працівники об`єкту не забезпечені засобами колективного та індивідуального захисту (підтверджується відсутністю 313);

- на об`єкті не проводяться об`єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту (підтверджується відсутністю матеріалів щодо проведення заходів).

Акт перевірки підписаний ФОП ОСОБА_1 без жодних зауважень.

Вважаючи дані порушення такими, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся до суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене Указом Президента України від 16.01.2013 №20/2013 Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі по тексту - ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади та здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Державна служба з надзвичайних ситуацій України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2013 №33 "Про утворення територіальних органів Державної служби з надзвичайних ситуацій та визнання такими, що втратили чинність, деяких Постанов Кабінету Міністрів України, утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з надзвичайних ситуацій, яким є Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.

Головне управління є територіальним органом виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, рятувальних справах та гасіння пожеж, профілактики травматизму невиробничого характеру, та діє на підставі Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.

Головне управління, згідно з покладеними на нього завданнями на відповідній території, здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, іншими суб`єктами господарювання, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства; здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на ДСНС України Президентом України.

Пунктом 3 Типового положення про територіальні органи міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №563, визначено, що завданням територіальних органів є реалізація повноважень міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі по тексту - Закон України №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з частиною четвертою статті 4 Закону України №877-V виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частиною 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно з підпунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Отже, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами та нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.

Згідно з частиною другою статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

У ході перевірки відповідачем встановлено, що будівлі суб`єкта господарювання експлуатуються з порушеннями вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, що підтверджується актом за результатами проведення планової (позапланової) перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Згідно з вимогами пункту 24 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Відповідно до вимог пункту 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 «Класифікатор надзвичайних ситуацій», затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 №457 (далі по тексту - Класифікатор) «Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров`ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об`єкті, ведення там господарської діяльності».

Згідно з вимогами пункту 4 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України варія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб`єкта господарювання загрозу життю або здоров`ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище.

Відповідно до пункту 25 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія це - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

Також, розділом 4 Класифікатору встановлено, що надзвичайна ситуація техногенного характеру це порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті унаслідок транспортної аварії (катастрофи), пожежі, вибуху, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічних аварій тощо.

У розділі 6 Класифікатору зазначені коди надзвичайних ситуацій внаслідок пожеж та вибухів.

Згідно з визначенням ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, утравмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Відповідно до пункту 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Згідно з приписами пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.

Відповідно до частини другої статті 17 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту здійснює прогнозування спільно із центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування території України щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Приписами пункту 4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052, встановлено, що ДСНС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює разом із центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування території України щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Отже, позивач у даній справі є органом, який здійснює прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування підвідомчій йому території щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Статтями 68, 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога позивача до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, експлуатацію будівлі, в якій знаходиться кафе, тобто заклад громадського харчування, повністю шляхом їх знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, у зв`язку з чим зобов`язати керівництво відповідача припинити використання цих будівель з метою проведення будь-якої діяльності, не пов`язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Підставою для звернення з таким позовом до суду стали встановлені перевіркою та зафіксовані актом від 29.02.2021 року №1 порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Суд зауважує, що порушення, визначені вказаним актом, є такими, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей.

Наявність встановлених порушень відповідачем не спростована.

Суд наголошує, що під час розгляду справи встановлено, що порушення та недоліки у пожежній безпеці, виявлені позивачем, не усунуті, що підтверджено у письмовому відзиві на позов.

Окрім того, як вбачається з відзиву, відповідачем частково визнано адміністративний позов.

Відповідно до частин 1, 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.

Згідно з приєднаними до справи копіями документів відповідачем були вжиті певні заходи організаційно-правового характеру, спрямовані на виконання усунення зазначених порушень у акті позапланової перевірки, проте повного усунення порушень зазначених в акті від 29.02.2021 №1 відповідачем на час розгляду справи не виконано, та доказів не надано.

Відповідно до частини п`ятої статті 4 Закону України №877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Отже, відповідач у разі усунення недоліків у повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення із повідомленням відновлення господарської діяльності.

Така позиція узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 17.10.2019 у справі №826/7292/18.

Надаючи оцінку виявленим під час контролюючого заходу та відображеним у акті перевірки порушенням, суд дійшов висновків про те, що у сукупності неусунуті порушення відповідача у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту повинні кваліфікуватись як такі, що створюють реальну загрозу життю і здоров`ю учнів, викладачів, персоналу навчального закладу, оскільки можуть призвести до займання та розповсюдження вогню в приміщеннях вказаного закладу та невідворотних негативних наслідків.

Вказані порушення не є формальними, а стосуються наявності у відповідача порушень, які можуть призвести до займання і відсутності необхідної системи заходів для уникнення пожежі, забезпечення своєчасного її виявлення та гасіння, попередження людей про небезпеку.

Таким чином, оскільки на час розгляду спірних правовідносин встановлено те, що неусунуті відповідачем порушення створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, суд дійшов висновку про те, що наявність наведених порушень вимог протипожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій і, відповідно, ризику невідворотних негативних наслідків.

Суд вважає, що застосування до відповідача такого заходу реагування має спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки. Цей захід не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. При цьому, суд ураховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Аналогічна позиція висловлюється у постанові Верховного Суду від 21.12.2018 у справі №815/1254/15.

Разом із тим, суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом, як передбачено частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України.

Суд вважає за необхідне зауважити, що застосування до відповідача виключних заходів реагування у вигляді знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту є надмірним, оскільки вказані заходи тягнуть за собою значно більші наслідки, аніж просто зупинення експлуатації будівель навчального закладу, що унеможливлює доступ до об`єкту з метою технічної підтримки і обслуговування, в тому числі для усунення виявлених порушень у повному обсязі.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновків про наявність правових підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вулиця Шевченка, будинок 8, місто Харків, 61013 код ЄДРПОУ: 38631015) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) - задовольнити частково.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, викладених в акті Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області від 29.02.2021 №1.

У задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 12.10.2021.

Суддя О.В. Ніколаєва