Рішення № 100338159, 13.10.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/10413/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

07 вересня 2021 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач-1, ГУ ПФУ в Полтавській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (надалі - відповідач-2, ГУ ПФУ в Житомирській області), у якій просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області "Про відмову в перерахунку пенсії відповідно Закону України «Про прокуратуру» по пенсійній справі № 916060155496", яким ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії по оновленій довідці про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії від 07 травня 2021 року за № 21- 551зп, на підставі заяви, розглянутої за принципом екстериторіальності, поданої 28 липня 2021 року за реєстраційним № 3180, до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01 січня 2021 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ, з урахуванням вимог статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), з розрахунку 90 відсотків від загальної суми складових місячної (чинної) заробітної плати, яка визначена у довідці Офісу Генерального прокурора від 07 травня 2021 року за № 21-551зп, без обмеження максимального (граничного) розміру пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на підставі довідки від 07 травня 2021 року за № 21-551зп перерахувати і виплатити ОСОБА_1 недоплачену різницю між фактично отриманою та перерахованою пенсією за період 01 січня 2021 року по день перерахунку пенсії, з урахуванням раніше проведених пенсійних виплат та здійснити різницю у виплаті разово однією сумою.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у зв`язку із збільшенням посадових окладів працівників прокуратури позивач надав відповідачу-1 нову довідку для перерахунку пенсії з 01.01.2021, проте, ГУ ПФУ в Житомирській області прийнято рішення "Про відмову в перерахунку пенсії відповідно Закону України «Про прокуратуру» по пенсійній справі № 916060155496", яким ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії по оновленій довідці про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії від 07 травня 2021 року за №21- 551зп. На думку позивача, перерахунок його пенсії має бути проведено з 01 січня 2021 року, виходячи із розміру раніше призначеної пенсії, тобто 90% суми заробітку з врахуванням підвищення заробітної плати та без обмеження максимального (граничного) розміру пенсії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.

21 вересня 2021 року до суду надійшов відзив відповідача-1 на позовну заяву /а.с. 55-59/, у якому представник ГУ ПФУ в Полтавській області просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що рішенням ГУ ПФУ в Житомирській області "Про відмову в перерахунку пенсії відповідно Закону України "Про прокуратуру" по пенсійній справі № 916060155496" ОСОБА_1 правомірно відмовлено в проведенні перерахунку пенсії згідно Закону України "Про прокуратуру". Зазначає, що згідно вимог Закону максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Вказує, що на час прийняття постанови Кабінетом Міністрів України від 9 грудня 2015 року №1013, а також на час звернення позивача до Управління із заявою про перерахунок пенсії положення статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, які регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність. Положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв`язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури, постанова Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року №1013 не містить.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію за вислугу років згідно Закону України "Про прокуратуру", що підтверджується матеріалами пенсійної справи позивача.

Постановою Гадяцького районного суду Полтавської області від 11 травня 2017 року у справі №526/689/17, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Гадяцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправними дій та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії відповідно до Закону України " Про прокуратуру" задоволено. Визнано протиправними дії Гадяцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку розміру пенсії відповідно до довідки Генеральної прокуратури України від 15.03.2017 року за № 18-146зп, починаючи з 22.03.2016 року. Зобов`язано Гадяцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області, у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідної категорії прокурорсько-слідчих працівників, відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України " Про прокуратуру", від 05.11.1991 року ( в редакції чинній на час призначення пенсії) провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 15.03.2017 року за № 18-146зп, виходячи з 90% від суми місячної (чинної) заробітної плати, без обмеження її граничного розміру, починаючи з 22.03.2016 року та виплатити різницю між фактично отриманою й належною до оплати сумою пенсії з вказаного часу, з подальшою виплатою пенсії у розмірі, встановленому після її перерахунку. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Гадяцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 640 грн. /а.с. 123-131//.

На підставі вказаного рішення ГУ ПФУ в Полтавській області здійснено перерахунок пенсії позивача виходячи з 90% від суми місячної (чинної) заробітної плати, без обмеження її граничного розміру, починаючи з 22.03.2016, що підтверджується розпорядженням №155496 від 29.06.2017, копія якого знаходиться в матеріалах справи /а.с. 71/.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12 березня 2021 року у справі №440/7490/20 /а.с. 22-24, 132-142/, адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ЄДРПОУ 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення відділу з питань перерахунків пенсій №16 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №166 від 12 листопада 2020 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з 13 грудня 2019 року здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 22 квітня 2020 року №21-847зп з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

На підставі рішення суду у справі №440/7490/20 ГУ ПФУ в Полтавській області здійснено з 13.12.2019 перерахунок пенсії позивача виходячи з 90% від заробітку, у зв`язку з чим розмір пенсії ОСОБА_1 з 13.12.2019 склав 17945,03 грн., що підтверджено рішенням про перерахунок пенсії, копія якого міститься у матеріалах справи /а.с. 81/.

28.07.2021 ОСОБА_1 звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії, у якій просив перерахувати з 01 січня 2021 року пенсію на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 07.05.2021 №21-551, з урахуванням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2021 у справі №440/7490/20 та постанови Гадяцього районного суду Полтавської області від 11.05.2017 у справі №526/689/17 /а.с. 28-29/.

28.07.2021 ОСОБА_1 звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 07.05.2021 №21-551, що зареєстрована за №3180, та з пакетом документів, перелік яких наведено у розписці-повідомленні та копії яких містяться у матеріалах справи /а.с. 64-65, 63/.

Разом із вказаними вище заявами позивач подав до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідку Офісу Генерального прокурора від 07.05.2021 №21-551 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій /а.с. 63/.

Відповідно до положень пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 в редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1 (далі - Порядок №22-1, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

З урахуванням принципу екстериторіальності заяву та документи ОСОБА_1 в електронному вигляді було передано на розгляд до ГУ ПФУ в Житомирській області.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 ГУ ПФУ в Житомирській області прийнято рішення "Про відмову в перерахунку пенсії відповідно Закону України "Про прокуратуру" по пенсійній справі №916060155496", яким відмовлено ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії згідно Закону України "Про прокуратуру" /а.с. 61-62/.

В обґрунтування вказаного рішення зазначено, що до заяви про перерахунок пенсії ОСОБА_1 надано довідку №21-551 від 07.05.2021 Офісу Генерального прокурора про розмір заробітної плати (грошового забезпечення). Розмір пенсійної виплати на дату подачі заяви становить 17940,03 грн. При здійсненні перерахунку пенсії згідно наданої довідки №21-551 сума пенсійної виплати з урахування граничного розміру буде виплачуватись в розмірі 17690,00 грн., починаючи з 01.02.2021. Враховуючи зазначене, відмовлено у проведенні перерахунку пенсії згідно поданої 28.07.2021 заяви на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 07.05.2021 № 21-551, у зв`язку з недоцільністю.

Не погодившись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області "Про відмову в перерахунку пенсії відповідно Закону України "Про прокуратуру" по пенсійній справі №916060155496", позивач звернувся до суду даним позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області "Про відмову в перерахунку пенсії відповідно Закону України "Про прокуратуру" по пенсійній справі №916060155496", суд дійшов наступних висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих станом на дату призначення позивачу пенсії визначалось статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ.

Частиною дванадцятою статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) передбачено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з частиною сімнадцятою статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Отже, порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у частинах дванадцять та сімнадцять статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ.

В подальшому до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року №3668-VI, внаслідок яких частина сімнадцята статті 50-1 з 01 жовтня 2011 року стала вісімнадцятою, тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.

Законом України "Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року №76-VІІІ до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ внесено зміни, зокрема, частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ викладено у наступній редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

14 жовтня 2014 року прийнято новий Закон України "Про прокуратуру" №1697-VІІ, який набрав чинності 15 липня 2015 року.

Частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VІІ (в первинній редакції) передбачала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.

Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01 жовтня 2011 року - вісімнадцята) статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.

Згідно з пунктом 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ, попередній Закон України "Про прокуратуру" із змінами частково втратив чинність, окрім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 Закону.

Законом України від 28 грудня 2014 року №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", який набрав чинності 01 січня 2015 року, зокрема, внесено зміни:

- частину вісімнадцяту Закону №1789-ХІІ викладено в такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України";

- частину двадцяту статті 86 Закону №1697-VІІ викладено в такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

Таким чином, починаючи з 01 січня 2015 року, жоден закон не визначав умов (підстав) та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України "Про прокуратуру", адже законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.

Разом з тим, Конституційний Суд України 13 грудня 2019 року за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення №7-р(II)/2019, відповідно до якого визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України; положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Пунктом 3 Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019:

- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення;

- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: "20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

Таким чином, з 13 грудня 2019 року Закон України "Про прокуратуру" №1697-VII не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.

Натомість, підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені в рішенні Верховного Суду від 14 вересня 2020 року у справі №560/2120/20 та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі №560/2120/20.

Відповідно до частин 3, 4 статті 81 Закону України "Про прокуратуру" посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом: 1) прокурора обласної прокуратури - 1,2; 2) прокурора Офісу Генерального прокурора - 1,3.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня - 1600 гривень.

Як встановлено судом 28.07.2021 ОСОБА_1 звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії, у якій просив перерахувати з 01 січня 2021 року пенсію на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 07.05.2021 №21-551 /а.с. 28-29/ та із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 07.05.2021 №21-551, що зареєстрована за №3180, та з пакетом документів, перелік яких наведено у розписці-повідомленні та копії яких містяться у матеріалах справи /а.с. 64-65, 63/.

Разом із вказаними вище заявами позивач подав до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідку Офісу Генерального прокурора від 07.05.2021 №21-551 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій /а.с. 63/.

Однак, у зв`язку з підвищенням з 01.01.2021 посадового окладу прокурора позивач отримав право на перерахунок пенсії з 01 лютого 2021 року відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII з урахуванням рішення Конституційного Суду України 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019 та не набув право на перерахунок пенсії з 01 січня 2021 року на підставі вказаної вище довідки, про що позивач просив у заяві до пенсійного органу та у позовній заяві.

Суд зазначає, що 28.07.2021 ОСОБА_1 звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії, у якій просив перерахувати пенсію на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 07.05.2021 №21-551 з 01 січня 2021 року /а.с. 28-29/.

У позовній заяві позивач заявляє вимоги про перерахунок його пенсії на підставі вказаної вище довідки саме з 01 січня 2021 року, з якої право на перерахунок пенсії у позивача не виникло, та не заявляє вимог про перерахунок його пенсії з іншої дати.

Безпідставними є вимоги позивача і про перерахунок розміру пенсії на підставі статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, оскільки зазначена норма ще з 01.01.2015 є нечинною, тому слід керуватись діючим законодавством, зокрема статтею 86 Закону №1697-VII.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі рішення суду ГУ ПФУ в Полтавській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з 90% від заробітку з 13.12.2019 /а.с. 81/.

З обґрунтування оскаржуваного рішення ГУ ПФУ в Житомирській області "Про відмову в перерахунку пенсії відповідно Закону України "Про прокуратуру" по пенсійній справі №916060155496" /а.с. 61-62/ вбачається, що спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу правомірності дій відповідача щодо обмеження максимальним розміром (10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність) пенсії позивача, оскільки розмір пенсійної виплати позивачу на дату подачі заяви становив 17940,03 грн., а при здійсненні перерахунку пенсії згідно наданої довідки №21-551 сума пенсійної виплати з урахування граничного розміру підлягала виплаті з 01.02.2021 в розмірі 17690,00 грн., тобто у меншому розмірі, у зв`язку з чим позивачу було відмовлено у проведенні перерахунку пенсії згідно поданої 28.07.2021 заяви на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 07.05.2021 № 21-551.

Суд зазначає, що обмеження максимального розміру пенсії були введені в дію Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року № 3668-VІ (далі - Закон № 3668-VІ).

За положеннями статті 2 Закону №3668-VI, який набрав чинності 1 жовтня 2011 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VІ, зокрема, Закону України "Про прокуратуру", та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

Зазначені вище положення Закону №3668-VI не визнавались Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), отже, є чинними і підлягають виконанню.

Вказані висновки відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 02 травня 2018 року у справі №704/87/17, від 03 квітня 2018 року у справі №361/4922/17, від 15 травня 2019 року у справі №554/4191/17, від 21 листопада 2019 року у справі №161/14321/16-а та від 10 грудня 2020 року у справі №580/492/19.

Згідно з абзацом першим пункту 2 розділу II "Прикінцевих та перехідних положення" Закону № 3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

При цьому абзацом другим пункту 2 розділу ІІ "Прикінцевих та перехідних положення" Закону №3668-VI визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Наведені в пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI норми є спеціальними, оскільки дія їх розповсюджується на окрему групу суб`єктів, яка обумовлена певними особливостями (зокрема, осіб, пенсія яким призначена до набрання чинності цим Законом, в яких розмір пенсії перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом тощо).

Суд зазначає, що положення цього пункту спрямовані на врегулювання питань, які виникають у зв`язку із застосуванням Закону №3668-VI щодо осіб, права яких внаслідок такого застосування могли підлягати звуженню. У зв`язку з цим положення пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3668-VI, а саме - усі його чотири абзаци, застосовуються у системному зв`язку між собою.

Таким чином, пункт 2 розділу ІІ Закону № 3668-VI в контексті перехідних положень не регулює питання обмеження максимальним розміром пенсії осіб, у яких на 1 жовтня 2011 року вона не досягала максимального розміру (десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність).

Текстуальний аналіз пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI дає підстави для висновку, що метою вказаної норми є деталізація умов дії положень статті 2 цього ж Закону лише щодо категорії пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом та перевищує встановлений максимальний розмір пенсії.

Тлумачення пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI в контексті розмежування пенсіонерів на дві категорії: 1) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 1 жовтня 2011 року і розмір якої перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений Законом № 3668-VI, 2) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 1 жовтня 2011 року, але розмір якої не перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, може призвести до порушення принципів рівності й справедливості, спотворення розуміння сутності обов`язку держави щодо гарантування права застрахованих осіб на пенсію.

Виокремлення осіб другої групи, без застосування до них положень пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI, може призвести до здійснення їм подальших перерахунків (підвищень, індексацій, тощо) пенсій з можливим перевищенням встановленого статтею 2 даного Закону обмеження максимального розміру пенсії, що ставить у нерівне становище з пенсіонерами першої виділеної вище групи.

Такий підхід відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" від 6 вересня 2012 року №5207-VI вважається непрямою дискримінацією - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

При цьому, норми пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI є лише частиною вказаного нормативно-правового акта, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту "обмеження максимального розміру пенсії" за колом осіб в момент набуття чинності Закону №3668-VI та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу даного Закону.

Разом з тим, з часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668-VI).

Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2021 року у справі №580/5238/20, які в силу частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України є обов`язковими для врахуванням судом першої інстанції.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, у разі перерахунку пенсії позивача з 01.02.2021 (тобто з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) з урахуванням наданої позивачем довідки Офісу Генерального прокурора від 07.05.2021 №21-551, сума пенсійної виплати з урахування граничного розміру буде виплачуватись в розмірі 17690,00 грн. з обмеженням максимальним розміром (1769 грн. * 10), оскільки статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність, зокрема, з 1 січня - 1769 гривень.

Оскільки перевищення є результатом перерахунку в період дії загальної норми частини першої статті 2 Закону № 3668-VI, то до регулювання спірних правовідносин слід застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Зазначені положення Закону №3668-VI неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому обов`язкові для застосування.

Викладені вище висновки щодо застосування статті 2, абзацу 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI відповідають правовій позиції, висловленій Верховним Судом у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 24 червня 2020 року у справі №580/234/19, а також Верховним Судом у постановах від 8 липня 2020 року у справі №607/7115/17, від 10 вересня 2020 року у справі №280/5154/19 та від 24 вересня 2020 року у справі №640/5854/19, від 10 вересня 2021 року у справі №580/5238/20.

Матеріалами справи підтверджено, що розмір пенсії позивача з 13.12.2019 складає 17945,03 грн. /а.с. 81/, отже, є більшим за той, який би позивач отримав у разі здійснення перерахунку його пенсії з 01.02.2021 на підставі наданої позивачем довідки Офісу Генерального прокурора від 07.05.2021 №21-551, тобто з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, як передбачено частиною двадцятою статті 86 Закону України "Про прокуратуру".

Отже, такий перерахунок пенсії з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, призвів би до зменшення розміру пенсії позивача.

Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області "Про відмову в перерахунку пенсії відповідно Закону України «Про прокуратуру» по пенсійній справі № 916060155496" прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України. За відсутності підстав для перерахунку пенсії з 01 січня 2021 року відсутні й правові підстави для зобов`язання відповідача -1 здійснити виплати ОСОБА_1 суми перерахованої пенсії.

При вирішенні даної справи судом враховано позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 139, 229, 243-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (ідентифікаційний код 13967927, вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (ідентифікаційний код 13559341, вул. Ольжича, 7, м. Житомир, Житомирська область, 10003) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Сич