Ухвала суду № 100337778, 13.10.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2021 року Справа № 280/3651/21 Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення судових витрат понесених у справі за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невикористання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2020 році,

ВСТАНОВИВ:

Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі – позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (далі – відповідач), в якому просить стягнути з відповідача суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2020 році у розмірі 30 099 979,99 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.08.2021 по справі №280/3651/21 відмовлено у задоволенні позовних вимог Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

27.08.2021, засобами поштового зв`язку, від представника відповідача до суду надійшла заява, в якій заявник просить суд стягнути позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 430,00 грн.

Розгляд питання про ухвалення у справі додаткового судового рішення призначено на 13.09.2021.

Ухвалою суду віл 13.09.2021 засідання було відкладено на 13.10.2021 для надання заперечень позивача.

23.09.2021 представник позивача, надіслав на адресу суду заперечення щодо стягнення витрат на правову допомогу. В обґрунтування зазначив, що заявлена до відшкодування сума є завищеною та необґрунтованою з урахуванням затрачених мінімальних зусиль та часу, а тому в задоволенні просить відмовити в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, розглянувши заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.132 КАС України).

Згідно ч.1 ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч.3 ст.134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, з наданих до заяви про стягнення витрат на правничу допомогу документів встановлено, що представник відповідача просить стягнути витрати на надання правничої допомоги у розмірі 20 430,00 грн., які складаються: із надання консультації – 2270,00 грн. (за 2 год.), складання та подання відзиву – 2270,00 грн. (за 6 год.), підготовка процесуальних документів по справі– 2270,00 грн. (за 1 год).

На підтвердження виконання робіт представником надано: договір про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 22.03.2018 №20/2018/769, додаткова угода №73 від 02.07.2021 до Договору від 22.03.2018 №20/2018/769, додаткова угода №2 від 05.11.2019 до договору 22.03.2018 №20/2018/769, додаткова угода №69 від 17.12.2020 до договору 22.03.2018 №20/2018/769, Акт №1 приймання-передачі наданих послуг до Договору від 27.03.2018 №3/31/18, розрахунок розміру винагороди до Договору від 22.03.2018 №20/2018/769, рахунок на оплату №371 від 19.08.2021 на загальну суму 20 430,00 грн.

Суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі “East/West Alliance Limited” проти України”, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “Ботацці проти Італії” (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Суд також зазначив, що підприємство-заявник уклало договір з юридичною фірмою щодо її гонорару, який можна порівняти з угодою про умовний адвокатський гонорар. Така угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (рішення у справі “Ятрідіс проти Греції” (Iatridis v. Greece), №31107/96).

Дослідивши зміст поданих на підтвердження виконаних робіт доказів, а також витраченого часу та відповідно розрахунку коштів на зазначені послуги, суд дійшов висновку, що не можуть в повному об`ємі підлягати задоволенню до відшкодуванню такі витрати, оскільки в даному випадку, зважаючи на предмет спору, незначну складність адміністративної справи, сталість судової практики зі спірного питання, витрати на правову допомогу у розмірі 20 430,00 грн. є завищеними та не співмірними зі складністю адміністративної справи та часом витраченим на надання правової допомоги, у зв`язку з чим підлягають зменшенню до 2000,00 грн.

За таких обставин, витрати на правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн., стягується, відповідно до статті 139 КАС України, на користь відповідача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст.132, 134, 139, 143, 252, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь"про стягнення витрат на правничу допомогу – задовольнити частково.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 72; код ЄДРПОУ 00191230) витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (69095, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 147; код ЄДРПОУ 20508338).

В іншій частині заяви відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 13.10.2021.

Суддя А.В. Сіпака