Рішення № 100337683, 29.09.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/2131/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7; ідент. код 04059243)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс Харків" (61128, місто Харків, пр. Льва Ландау, 149; ідент. код 43124744)

про стягнення 1069909,68 грн

за участю представників:

позивача - Пантелей В.В., посвідчення № 1799 б/д та витяг з ЄДРПОУ,

відповідача - Соловйова О.В., ордер серії АХ № 1059526 від 16.07.2021

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківська міська рада, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс Харків" (відповідач) загальної суми у розмірі 1069909,68 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, а також стягнення з відповідача суми судового збору. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилаючись на те, що відповідач у період з 01.09.2020 по 31.03.2021 використовував земельну ділянку, розташовану по пр. Льва Ландау, 149 у м. Харкові без достатніх правових підстав і не сплачував за користування плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради, як власника вказаної земельної ділянки, майно - грошові кошти у розмірі орендної плати, які просить, на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України, стягнути з ТОВ "Енергоресурс Харків" як безпідставно збережені кошти в загальному розмірі 1069909,68 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2131/21, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання по даній справі призначено на "30" червня 2021 р. об 11:00.

У підготовчому засіданні 30.06.2021 у справі постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу підготовчого засідання, про відкладення підготовчого засідання в порядку п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України на "19" липня 2021 р. о 10:30.

У підготовчому засіданні 19.07.2021 у справі задоволено усне клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання та постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу підготовчого засідання, про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів до 05.09.2021 р. в порядку ч. 3 ст. 177 ГПК України та про відкладення підготовчого засідання в порядку п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України на 18.08.2021 о 10:30.

13 серпня 2021 року відповідачем надано до матеріалів справи відзив на позов (вх. 18946), згідно з яким відповідач заперечує проти позову і вважає вимоги Харківської міської ради необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, оскільки після отримання у власність перелічених об`єктів нерухомого майна, ТОВ "Енергоресурс Харків" розпочало процедуру оформлення речових прав на земельну ділянку, що розташована під нерухомістю та додаткової площі ділянки поряд з нерухомістю. Відповідач не зволікав з оформленням земельних відносин, а буквально з моменту державної реєстрації права власності на нерухоме майно, звернувся до позивача з проханням дозволити розроблення технічної документації на земельну ділянку для придбання її у власність (викуп), про що свідчить лист № 4 від 16 серпня 2019 року (право власності відповідач набув у серпні 2019 року і в серпні вже звернувся з заявою про викуп). Таким чином, неможливо вважати безпідставним фактичне користування земельною ділянкою, що розташована під будівлями та спорудами, які перебувають у власності відповідача, адже це фактичне користування землею виникло на підставі прямої норми закону. При цьому, дійсно у відповідача відсутній зареєстрований договір оренди землі, адже ним було обрано оформлення саме права власності на землю, а не право оренди. Матеріали справи містять докази здійснення відповідачем заходів з належного оформлення викупу земельної ділянки, завершення якого не здійснилось не з вини відповідача. Натомість саме позивачем було допущено неправомірну бездіяльність щодо продовження розпочатої процедури викупу земельної діяльності, що можна ототожнювати із втручанням у право товариства на мирне володіння майном, оскільки придбання у власність земельної ділянки під належним на праві власності нерухомим майном становило правомірне очікування у ТОВ "Енергоресурс Харків", яким вжито усі необхідні та передбачені чинним законодавством дії для отримання дозволу на придбання у власність спірної земельної ділянки. Одночасно, відповідач заперечує проти здійсненого позивачем розрахунку позовних вимог, який є явно необґрунтованим, посилаючись на те, що відповідач: по-перше, не безоплатно фактично використовує землю під будівлями, а сплачує за землю у передбачений чинним законодавством спосіб - у складі єдиного податку за обраною системою оподаткування, обліку та звітності; по-друге, право власності у позивача на цю земельну ділянку виникло лише 30.09.2020 року, в той час, як позивач вимагає стягнення орендної плати з 01.09.2020 року; по-третє, застосування 100% від короткострокової оренди щодо відповідача, який має намір викупити цю земельну ділянку у власність (і все здійснив для цього) також не є прозорим, обґрунтованим та зрозумілим. За таких підстав, посилаючись на порушення органом місцевого самоврядування права відповідача на викуп спірної земельної ділянки, відсутність у відповідача обов`язку з укладання саме договору оренди, відсутність обов`язку зі сплати орендної плати за землю, необґрунтований розрахунок позовних вимог, відповідач вважаємо, що позивачем не доведено неправомірного збереження відповідачем майна у вигляді орендної плати за рахунок Харківської міської ради. Одночасно відповідач наголошує, що дійсно у відповідача є обов`язок з оформлення речових прав на спірну земельну ділянку, проте він не зобов`язаний був оформляти саме оренду цієї ділянки, що в свою чергу виключає у нього обов`язок зі сплати орендної плати. Дійсно, відповідач не мав наміру укладати договір оренди, проте він не ухилявся від оформлення речових прав на земельну ділянку, а намагався у найкоротші строки набути саме право власності на землю. Так, надані до матеріалів справи докази свідчать, що відповідач здійснив всі дії, які залежали від нього для оформлення права власності на земельну ділянку, проте, незважаючи на право позивача на викуп спірної земельної ділянки, позивач в порушення вимог закону та принципу належного урядування ухилився від розгляду заяв товариства та передачі земельної ділянки у його власність шляхом викупу. Тобто у правовідносинах, що склались між сторонами спору відсутній факт збагачення відповідача за рахунок позивача, а відтак відсутні й підстави для задоволення позову.

В свою чергу, позивач у наданій відповіді на відзив (вх. 19255 від 17.08.2021 р.), наполягаючи на правомірності своїх вимог наголошує, що спірні правовідносини, які склались між Харківською міською радою та відповідачем є кондиційними та наявні підстави для застосування до них ст. 1212-1214 ЦК України, а відтак із часу виникнення права власності на об`єкт нерухомого майна у ТОВ "Енергоресурс Харків" виник й обов`язок сплачувати грошові кошти за використання земельної ділянки площею 1,6800 по просп. Льва Ландау, 149 у м. Харкові у встановленому законодавством розмірі. При цьому позивач наголошує, що відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач. Навіть за умови правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, в обраний позивачем спосіб захисту відбувається відновлення справедливої рівноваги між правами та обов`язками сторін спору, встановлення якої ґрунтується на визначеній нормами земельного законодавства умові платності використання земельної ділянки.

У підготовчому засіданні 18.08.2021 р. було постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 30.08.2021 р. об 11:00 в порядку передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України.

У судовому засіданні 30.08.2021 р. було задоволено усне клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 21.09.2021 р. об 11:00, в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України.

У судовому засіданні 21.09.2021 р. було постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 29.09.2021 р. об 11:00, в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні 29.09.2021 та у наданих до матеріалів справи поясненнях підтримує заявлені позовні вимоги повністю з підстав наведених у заявах по суті справи.

Представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення органом місцевого самоврядування права відповідача на викуп спірної земельної ділянки, відсутність у відповідача обов`язку з укладання саме договору оренди, відсутність обов`язку зі сплати орендної плати за землю, необґрунтований розрахунок позовних вимог. Зокрема наголошує, що відповідач відразу ж з моменту отримання нерухомості у власність, звернувся до позивача з заявою про викуп земельної ділянки (лист № 4 від 16.08.21 р.), а позивач своїм рішенням № 1759/19 від 16.10.2019 р. надав свою згоду відповідачеві на розроблення проектів землеустрою для відведення земельних ділянок комунальної власності саме за цією заявою. Тобто, позивач надав свою згоду на здійснення першого кроку для викупу відповідачем цієї земельної ділянки. В подальшому інші дії позивача (а саме погодження проекту відведення землеустрою, погодження меж земельної ділянки для відведення з метою продажу) свідчать про те, що позивач мав намір здійснити продаж цієї ділянки. Отже, позивач мав би розраховувати отримати не орендну плату, а ціну від реалізації цієї земельної ділянки. Таким чином, позивач жодним чином не міг мати «виправдане очікування» на отримання сум орендної плати, а всі його дії свідчили про намір здійснити продаж землі та отримати ринкову вартість продажу. При цьому затягування процедури продажу землі з боку місцевої влади пропорційно та штучно збільшує грошове навантаження на відповідача – якби з боку позивача не було зволікання у продажі землі, на початку 2021 року відповідач би вже був власником цієї земельної ділянки, і відповідно жодних обов`язків зі сплати орендної плати не було б. А покладення на відповідача додаткового, необґрунтованого та несправедливого грошового навантаження у зв`язку з неправомірною поведінкою самого позивача (затягування процедури продажу землі), є однозначним порушенням права відповідача, гарантованого ст.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, яку Україна зобов`язалася виконувати. Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рисовський проти України" державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог Харківської міської ради, виходячи з наступного.

Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс Харків" на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 1069909,68 грн. за використання земельної ділянки комунальної власності м. Харкова площею 1,6800 га з кадастровим номером 6310136900:04:001:0108 пр. Льва Ландау, 149 у м. Харкові у період з 01.09.2020 по 31.03.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є власником нежитлових будівель: літ. «А-1» загальною площею 478,7 кв.м.; літ. «В-1» загальною площею 8437,7 кв.м.; літ. «П-1» загальною площею 27,5 кв.м.; літ. «Р-1» загальною площею 34,8 кв.м.; літ. «Г-1» загальною площею 2952,9 кв.м. по просп. Льва Ландау, 149 у м. Харкові. Зазначена нежитлова будівля знаходиться на земельній ділянці 1,6800 га (кадастровий номер 6310136900:04:001:0108), сформованої як об`єкт цивільних прав (проведено державну реєстрацію вказаної земельної ділянки) 20.08.2020.

ТОВ "Енергоресурс Харків" у період з 01.09.2020 по 31.03.2021 використовувало земельну ділянку за вказаною адресою без укладення договору оренди землі, у зв`язку з чим Харківська міська рада не одержала грошові кошти у розмірі орендної плати за землю в сумі 1 069 909,68 грн., які просить стягнути з відповідача на підставі ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України, як безпідставно одержані кошти.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.02.2021 № 244510226 право власності на нежитлові будівлі по просп. Льва Ландау, 149 у м. Харкові зареєстроване за ТОВ "Енергоресурс Харків" наступним чином:

- з 05.08.2019 нежитлова будівля літ. «А-1» загальною площею 478,7 кв.м на підставі розподільчого балансу від 18.07.2019 № 273, 276, 579, 582 та свідоцтва про право власності від 10.11.2015 № 47271943;

- з 23.07.2019 нежитлова будівля літ. «В-1» загальною площею 8437,8 кв.м на підставі розподільчого балансу від 18.07.2019 № 573, 576, 579, 582;

- з 05.08.2019 нежитлова будівля літ. «П-1» загальною площею 27,5 кв.м на підставі розподільчого балансу від 18.07.2019 № 573, 576, 579, 582;

- з 06.08.2019 нежитлова будівля літ. «Р-1» загальною площею 34,8 кв.м на підставі на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 06.08.2019 № 668 та № 671; протоколу загальних зборів учасників ТОВ "САС-ТАНДЕМ" від 31.07.2019 № 115 та № 117 та протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Енергоресурс Харків" від 06.08.2019 № 676 та № 678;

- з 06.08.2019 нежитлова будівля літ. «Г-1» загальною площею 2952,9 кв.м на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 06.08.2019 № 662 та № 665; протоколу загальних зборів учасників ТОВ "ЦЕНТР-ОФІС" від 31.07.2019 № 108, № 110 та протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Енергоресурс Харків" від 06.08.2019 № 676 та № 678.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 19.10.2020 № НВ-0005840182020 земельна ділянка з кадастровим номером 6310136900:04:001:0108 по просп. Льва Ландау, 149 у м. Харкові сформована, її площа складає 1,6800 га; категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання — для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. «А-1» (зварювально-заготовчий комплекс), літ. «В-1» (цех), літ. «П-1» (прохідна), літ. «Р-1» (газовий розподільчий пункт), літ. «Г-1» (цех); форма власності - комунальна власність; право власності Харківська міська рада. Датою держаної реєстрації вказаної земельної ділянки є 20.08.2020.

Разом з цим, згідно з Інформаційною довідкою № 244511920 від 10.02.2021 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, дата державної реєстрації права власності на сформовану земельну ділянку площею 1,68 га з кадастровим номером 6310136900:04:001:0108 є дата - 30.09.2020 року.

З матеріалів справи, також, вбачається, що після придбання нежитлових будівель по просп. Льва Ландау, 149 у м. Харкові відповідачем було реалізовано право та розпочато процедуру оформлення речових прав на земельну ділянку, що розташована під нерухомістю та додаткової площі ділянки поряд з нерухомістю. А саме, листом № 4 від 16 серпня 2019 року (а.с. 116) ТОВ "Енергоресурс Харків" звернувся до позивача із заявою про надання згоди на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки по просп. Льва Ландау, 149 у м. Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель, що на ній знаходяться та належать заявнику на праві власності, з метою подальшого викупу цієї земельної ділянки.

16 жовтня 2019 року рішенням № 1759/19 Харківської міської ради було надано дозвіл відповідачу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок комунальної власності (а.с 29).

18 жовтня 2019 року між ТОВ "Енергоресурс Харків" та Фізичною особою - підприємцем Друзенок А.Г. було укладено договір № 10/18-19 на виготовлення технічної документації щодо відведення земельних ділянок (а.с 119-122).

Фізичною особою - підприємцем Друзенок А.Г. було виконано геодезичну зйомку земельних ділянок, розроблено проект землеустрою щодо відведення землі (а.с 123).

Межі земельної ділянки було погоджено 11 червня 2020 року Департаментом земельних відносин Харківської міської ради та ТОВ "Килими України" як суб`єктами суміжного користування (а.с 124).

23.06.2020 року було отримано Висновок про погодження проекту землеустрою Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області (Висновок № 11467/88- 20) (а.с 127-128).

01.07.2020 року Департаментом містобудування та архітектури Харківської міської ради було погоджено проект землеустрою щодо відведення ТОВ "Енергоресурс Харків" земельної ділянки по просп. Льва Ландау, 149 у м. Харкові загальною площею 1,68 га (Висновок № 3915/0/605-20 від 01.07.2020 року).

На підставі розробленого відповідачем проекту землеустрою 20 серпня 2020 року відбулася державна реєстрація вказаної земельної ділянки

Відповідно до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по просп. Льва Ландау, 149 у м. Харкові, земельна ділянка з кадастровим номером 6310136900:04:001:0108 була зареєстрована 20.08.2020 в Державному земельному кадастрі, а 02.10.2020 року було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 54381219 щодо реєстрації права комунальної власності за Харківською міською радою.

20 жовтня 2020 року було сформовано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (Витяг № 5884 від 20.10.2020 року)

З метою оформлення продажу земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:04:001:0108, ТОВ "Енергоресурс Харків" листами № 19 та № 27 від 07.08.2020 р. звернувся до Харківського міського голови з проханням надати згоду на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок та затвердження проектів землеустрою.

07.09.2020 року Департаментом земельних відносин Харківської міської ради листом № 7255/0/225-20 було проінформовано відповідача, що для підготовки проектів рішення на розгляд Харківської міської ради було направлено відповідні запити до Департаменту містобудування та архітектури для надання висновків щодо можливості продажу відповідачу земельних ділянок.

Листом № 062/0/225-20 від 07.10.2020 року Департамент земельних відносин Харківської міської ради надав відповідь, згідно якої вбачається, що останнім підготовлено проект рішення Харківської міської ради про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 1,6800 га з метою винесення на розгляд сесії Харківської міської ради згідно Регламенту міської ради.

02 листопада 2020 року відповідачем було відправлено заяву за вих. № 19 про те, що ним було все підготовлено у відповідності до чинного порядку та він чекає рішення Харківської міської ради щодо затвердження проекту землеустрою та проведення експертної грошової оцінки для внесення авансового внеску.

17.02.2021 р. позивачем до Департаменту територіального контролю земельних відносин Харківської міської ради відповідачем було подано заяву про проведення обстеження земельної ділянки з метою відведення земельної ділянки (а.с. 137).

12 квітня 2021 року товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс Харків" було скеровано звернення до позивача з проханням надати інформацію щодо включення в порядок денний сесії розгляд питання щодо укладання договору купівлі- продажу земельної ділянки з відповідачем (а.с. 138).

7 травня 2021 року позивач надав відповідь, що Управлінням земельних відносин Департаменту територіального контролю та земельних відносин для розгляду вказаного питання необхідно надати акт обстеження земельних ділянок, складений Департаментом територіального контролю та земельних відносин (а.с. 139).

Таким чином, суд погоджується з твердженнями відповідача, що останнім було здійснено все від нього можливе для того, щоб правомірно здійснити і завершити оформлення викупу земельної ділянки, і сплатити до місцевого бюджету вартість ділянки, а придбання у власність земельної ділянки під належним на праві власності ТОВ "Енергоресурс Харків" нерухомим майном становило правомірні очікування у останнього, яким вжито усі необхідні та передбаченні чинним законодавством дії для отримання дозволу на придбання у власність спірної земельної ділянки.

Натомість, укладення договір про оплату авансового внеску з метою викупу спірної земельної ділянки у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки в восени 2020 року не відбулось, з незалежних від відповідача причин, а відповіді позивача містять формальні причини щодо отримання висновків та погоджень відносно розгляду питання продажу земельних ділянок.

При цьому, у зв`язку з кадровими змінами та захворюванням голови Харківської міської ради Кернес Г.А. з серпня 2020 року по липень 2021 року відбулося всього 6 чергових сесій та 2 позачергові сесії депутатів Харківської міської ради, проте вирішення питання щодо укладання договору купівлі-продажу землі з відповідачем не розглядалося.

Разом з тим, надані до матеріалів справи документи у сукупності, свідчать, що здійснені протягом 2019-2020 років дії уповноважених осіб Харківської міської ради, зокрема, позитивний розгляд заяви ТОВ "Енергоресурс Харків" про надання згоди на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки по просп. Льва Ландау, 149 у м. Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель з метою подальшого викупу цієї земельної ділянки та ухвалення рішення щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, зазначення про розгляд питання щодо продажу спірної земельної ділянки, а також підготовка проекту рішення про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 1,6800 га, підтверджують, що в вересні 2020 року Харківська міська рада вже мала намір отримати дохід саме від продажу земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:04:001:0108, а не від надання її в орендне користування відповідача.

При цьому, до матеріалів справи не надано належних доказів на підтвердження обґрунтованого зволікання уповноважених осіб Харківської міської ради щодо вирішення питання про можливість продажу зазначених земельних ділянок відповідно до Порядку продажу земельних ділянок або прав на них на підставі цивільно-правових договорів у м. Харкові, затвердженого рішенням 29 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 24.12.2008 р. № 362/08 (зокрема, доказів винесення на розгляд сесії Харківської міської ради проекту рішення про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки або обґрунтованої відмови від укладення договору про внесення авансового внеску, тощо).

За таких обставин, як обґрунтовано вказує відповідач, користування спірною земельною ділянкою товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс Харків", на якій розташовані об`єкти нерухомості, що належать останньому на праві власності, без укладення договору оренди землі було зумовлено реалізацією ТОВ "Енергоресурс Харків" права та забезпечення породження учасниками правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, а саме укладення договору купівлі-продажу цієї земельної ділянки. За таких обставин, зазначена земельна ділянка не може вважатися набутою чи збереженою без достатніх правових підстав, а тому підстави застосування ст. 1212 Цивільного кодексу України відсутні.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач відразу ж з моменту отримання нерухомості у власність, звернувся до позивача та виразив свою волю саме щодо викупу земельної ділянки (лист № 4 від 16.08.21 р.), а позивач своїм рішенням (№ 1759/19 від 16.10.2019 р) надав згоду відповідачеві на розроблення проектів землеустрою для відведення земельних ділянок комунальної власності саме за цією заявою. Тобто, позивач надав свою згоду на здійснення першого кроку для викупу відповідачем цієї земельної ділянки. В подальшому інші дії позивача (а саме погодження проекту відведення землеустрою, погодження меж земельної ділянки для відведення з метою продажу) свідчать про те, що позивач мав намір здійснити продаж цієї ділянки. Отже, позивач мав би розраховувати отримати не орендну плату, а ціну від реалізації цієї земельної ділянки. Тобто, у спірних правовідносинах позивача з відповідачем, право на земельну ділянку вирішується у порядку її викупу, а не оформлення користування на умовах оренди, принаймні відповідач мав «виправдане очікування» на реалізацію саме свого права на придбання у власність земельної ділянки, оскільки як активні дії відповідача, так і всі дії позивача свідчили про намір здійснити продаж землі.

У сторін не виникало відносин, пов`язаних з укладенням договору оренди.

Натомість, предметом спору у даній справі фактично є стягнення з відповідача неотриманої орендної плати на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України за період з 01.09.2020 по 31.03.2021.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події, та зокрема, застосовуються до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Аналіз статті 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Земельні ділянки можуть передаватися в оренду, зокрема, громадянам та юридичним особам України (частина друга статті 93 Земельного кодексу України).

Передання в оренду земельних ділянок комунальної власності громадянам у разі розташування на цих ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), які перебувають у їх власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 123 Земельного кодексу України (статті 134 цього кодексу).

Надання земельних ділянок комунальної власності в користування здійснюється на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зокрема, у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу й об`єднання) та в інших випадках, якщо ділянка не зареєстрована в Державному земельному кадастрі, і право власності на неї не зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни меж і цільового призначення такої земельної ділянки (частина перша статі 123 Земельного кодексу України).

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки (частина друга статті 123 Земельного кодексу України).

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок є різновидом документації із землеустрою (пункт «ґ» частини другої статті 25 Закону України «Про землеустрій»).

Замовниками документації із землеустрою можуть бути, зокрема, органи місцевого самоврядування, землевласники та землекористувачі (частина перша статті 26 Закону України «Про землеустрій»).

Розробники документації із землеустрою (юридичні особи, які мають не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, або фізичні особи-підприємці, які мають такий же статус) зобов`язані виконувати роботи зі складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором. Максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору (пункт «г» частини другої статті 28 Закону України «Про землеустрій»).

Орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (частина шоста статті 123 Земельного кодексу України).

Надані до цього позову письмові докази підтверджують, що ТОВ "Енергоресурс Харків" вживало всіх заходи щодо оформлення права власності на земельну ділянку по по просп. Льва Ландау, 149 у м. Харкові з кадастровим номером 6310136900:04:001:0108 та між сторонами не виникало відносин, пов`язаних з укладенням договору оренди.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Купівля-продаж земельної ділянки є довготривалою процедурою, яка передбачає вчинення особою, яка виявила бажання її купити, необхідних дій з метою набуття у власність земельної ділянки (проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, оплата авансового внеску, прийняття рішення на пленарному засіданні Харківської міської ради про продаж земельної ділянки, оформлення договору купівлі-продажу, тощо).

Довготривалість оформлення купівлі-продажу земельної ділянки в 2020 році додаткового пояснюється дією карантину, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.21р. №211, та пов`язаних з карантином обмежувальних заходів, та відсутністю уповноваженої особи від Харківської міської ради на підписання договору купівлі-продажу земельної ділянки, у зв`язку з хворобою та смертю Харківського міського голови.

У наведений позивачем у позовній заяві період часу відповідач не був власником земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:04:001:0108 і на той момент тривала процедура оформлення земельної ділянки у власність, яка, відповідно до статті 128 Земельного кодексу України, передбачає вчинення певних, триваючих у часі дій, та ухвалення органом місцевого самоврядування відповідних рішень, що позивачем не спростовано.

Згідно частин першої та другої статті 128 Земельного кодексу України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Кошти, отримані від продажу земельних ділянок державної або комунальної власності, зараховуються органами державної влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування відповідно до державного та/або місцевих бюджетів у порядку, визначеному законом (частина 11 статті 128 Земельного кодексу України).

Обставини зволікання або ухилення відповідача щодо укладення договору купівлі-продажу землі, зловживання своїми правами, у період з 01.09.2020 по 31.03.2021 відсутні. Відповідач вчиняв всі залежні від нього заходи для найскорішого оформлення договору купівлі-продажу земельної ділянки. Натомість належного обґрунтування бездіяльності позивача до матеріалів справи не надано.

Стягнення з власника об`єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів у формі орендної плати на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, відбувається за наявності доказів фактичного користування без належних на те правових підстав, земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені.

Користування земельною ділянкою ТОВ "Енергоресурс Харків" без укладення договору оренди землі було зумовлено з метою забезпечення породження учасниками правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, тобто укладення договору купівлі-продажу цієї ж земельної ділянки. І саме активні дії відповідача з метою придбання у власність спірної земельної ділянки призвели до формування цієї ділянки як об`єкта цивільних прав та реєстрації її в Державному земельному кадастрі. За таких обставин, зазначена земельна ділянка не може вважатися набутою чи збереженою без достатніх правових підстав, а тому підстави для застосування ст. 1212 Цивільного кодексу України відсутні.

У спірних правовідносинах позивача з відповідачем, право користування земельною ділянкою вирішується у порядку її викупу, а не оформлення користування на умовах оренди.

Зазначена правова позиція застосування ст. 1212 Цивільного кодексу України підтверджена практикою Верховного Суду, зокрема Постановою Верховного Суду від 15.10.19р. по справі №922/1379/18.

У спірних правовідносинах позивача з відповідачем, право на земельну ділянку вирішується у порядку її викупу, а не оформлення користування на умовах оренди, а відтак у сторін не виникало відносин, пов`язаних з укладенням договору оренди. При цьому, відповідач вчиняв всі необхідні дії з метою укладення договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки. Обставини зволікання або ухилення відповідача щодо укладення договору купівлі-продажу землі, зловживання своїми правами у період з 01.09.2020 по 31.03.21 матеріали справи не містять.

Разом з цим, суд враховує при вирішення даного спору правову позицію викладену в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Рисовський проти України", в якій закріплено, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Таким чином, неможливо покладати на відповідача додаткове, необґрунтоване та несправедливе грошове навантаження у зв`язку з неправомірною поведінкою самого позивача, адже це однозначно буде порушенням права, гарантованого ст.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, підсумовуючи викладене, приймаючи до уваги фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, а також враховуючи необґрунтованість наданого розрахунку позивача щодо можливості стягнення коштів у розмірі орендної плати, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Також суд має вирішити питання розподілу та стягнення судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на позивача.

Інших судових витрат позивачем заявлено не було.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 5, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, ст. ст. 236-239 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Харківської міської ради - відмовити повністю.

2. Судові витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено "11" жовтня 2021 р.

Суддя М.І. Шатерніков