Ухвала суду № 100337387, 15.09.2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 336/4124/21

Пр. № 1-кс/336/531/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2021 року Шевченківський районний суду м. Запоріжжя у складі: головуючого – судді Щасливої О.В., при секретарі Морозовій В.М., с участю прокурора Тамаркова Є.Р., захисника – адвоката Ляпіна В.Ю., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Ляпіна В.Ю. про припинення дії застави,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185 КК України.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_1 на стадії досудового розслідування застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою,який із внесенням 5 квітня 2021 року визначеного слідчим суддею розміру застави змінений на заставу.

В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого заявив клопотання, яке підтримав обвинувачений і проти задоволення якого не заперечують інші учасники судового розгляду, про припинення дії застави та повернення суми застави заставодавцю з огляду на сплив строку застосування означеного заходу забезпечення кримінального провадження.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає, що клопотання захисту підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних міркувань.

Згідно із ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

За змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винною, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.

Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а законною підставою для його застосування є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінально караного діяння та хоча б одного з встановлених статтею 177 КПК України ризиків.

Вирішуючи це клопотання, суд виходить з того, що завданням кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Застосування такого запобіжного заходу, як застава, внормовано статтею 182 КПК України, яка не передбачає строку дії застави на відміну від строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту, тривалість яких встановлюється слідчим суддею в межах граничного строку застосування цих заходів забезпечення, визначеного законом, і можуть бути продовжені на підставі ухвали слідчого судді (суду).

Посилання захисника на те, що всупереч вимог ч. 7 ст. 194 КПК України строк дії обов`язків, передбачених частинами п`ятою та шостою цієї статті, не був продовжений, а тому дія запобіжного заходу є припиненою, суд до уваги не приймає, оскільки за змістом вказаної частини статті 194 КПК після закінчення строку, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію лише в цій частині та вказані обов`язки скасовуються, тоді як запобіжний захід продовжує застосовуватися, за винятком запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою та домашнього арешту, строк дії яких прямо встановлений законом.

Означених питань стосується і зміст ст. 203 КПК України, на яку посилається захист і яка внормовує припинення дії ухвали про застосування запобіжного заходу після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу.

Строк дії ж ухвали про застосування застави, правила якої в силу ч. 4 ст. 202 КПК України застосовуються у випадку внесення застави особою, що тримається під вартою, не передбачений статтею 182 КПК України.

У зв`язку з викладеним суд не вбачає підстав для повернення застави через сплив строку дії визначених статтею 194 КПК України обов`язків.

Разом з тим суд бере до уваги встановлені статтею 177 КПК України підстави для застосування будь-якого запобіжного заходу, якими є сукупність обґрунтованої підозри та наявність встановлених цією ж статтею ризиків перешкоджання здійсненню кримінального провадження.

Питання про обґрунтованість підозри є предметом судового розгляду, який лише призначений на підставі ухвали суду від 15.09.2021 року.

Що стосується ризиків, їх відсутність підтверджено бездоганною процесуальною поведінкою обвинуваченого, який на протязі існування кримінального провадження відвідує всі судові засідання, не вчиняє протиправних посягань, має стійкі соціальні зв`язки, що свідчить про досить високий рівень правосвідомості обвинуваченого.

Таким чином суд констатує відсутність сукупності обставин, яка лише і може стати підставою для продовження застосування будь-якого запобіжного заходу.

Означені обставини свідчать про процесуальну недоцільність збереження досить суворого запобіжного заходу, який характеризується певними майновими обмеженнями як для обвинуваченого, так і для заставодавця, та дають суду підстави для припинення запобіжного заходу у вигляді застави і повернення грошових коштів, переданих у заставу, заставодавцю.

Керуючись ст. ст. 176-180, 201-203, 395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Ляпіна В.Ю. задовольнити.

Припинити дію запобіжного заходу у вигляді застави щодо обвинуваченого ОСОБА_1 .

Повернути заставодавцю ОСОБА_3 заставу в сумі 45 400 грн., що внесена ним на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області (рахунок № 37311050000607 в ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, отримувач платежу – ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, призначення платежу – застава за ОСОБА_1 в кримінальному провадженні № 12021082080000395) на підставі квитанції від 5 квітня 2021 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Щаслива