Постанова № 10033646, 23.03.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.03.10Справа №2а-12793/09/11/0170 о 14 годині 16 хвилин Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А., при секретарі Бурдейній Г.Ю., розглянувши за участю

представника відповідача Горохової Ганни Костянтинівни, довіреність № 12/10-0 від 13.01.2010 р.,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою

Фірми «Крим Фарм Трейдинг»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Фірма «Крим Фарм Трейдинг» звернулася до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Кримпро скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.07.2009 року № 0016182303.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем незаконно було винесене рішення про застосування фінансових санкцій за порушення абз.3 п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління Національного банку України №637 від 15.12.2004р. та зареєстрованого Міністерством юстиції України 13.01.2005р. №40/10320 (незабезпечення своєчасного оприбуткування готівки в касу підприємства), винесеного на підставі абз.3 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки», оскільки зазначеним Указом передбачена відповідальність за не оприбуткування (неповне або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки. Однак, відповідачем фінансові санкції застосовані за несвоєчасне внесення запису до розділу 2 КОРО, що є помилковим ототожненням із несвоєчасним оприбуткуванням готівки у касу підприємства.

Позивач у судове засідання, призначене на 23.03.2010р. не зявився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином та в строк, надав суду клопотання про розгляд справи у відсутності його представника (а.с. 47).

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, зазначених у письмових запереченнях (а.с.36) та додаткових письмових запереченнях (а.с.49) на адміністративний позов, зазначивши, що у випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або із використанням розрахункових квитанцій оприбуткуванням готівки є здійснення обліку вказаних готівкових коштів в повній сумі їх фактичних надходжень в Книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО, тоді як перевіркою встановлено не оприбуткування готівкових коштів на повну суму їх фактичного надходження в Книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО на загальну суму 2674,20грн.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

11.07.2009 року інспекторами податкової служби Абрамовим К.І. та Коровянко Є.В. згідно плану - графіку проведення перевірок об'єктів торгівлі, громадського харчування та послуг на липень 2009 року (а.с.50-52), на підставі направлень на проведення перевірки №1999/23-3 та № 2000/23-3 від 08.07.2009 року, копії яких отримані фармацевтом Кулік Т.І., про що свідчить її підпис на направленнях (а.с.40, зворотній бік а.с.40), проведено планову перевірку аптеки, розташованої за адресою: м.Сімферополь, вул. Павленко, 13, що належить Фірмі «Крим Фарм Трейдинг», за результатами якої складено акт, реєстраційний № 0982/01/09/23/22295823 (а.с.41-42).

Як випливає із п.1.5. акту, перевірка здійснена на підставі Законів України від 04.12.1990р. №509-XII «Про державну податкову службу в Україні», від 06.07.1995р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(із змінами та доповненнями), від 23.03.96р. №98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», від 19.12.95р. №481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, Указу Президента України від 12 червня 1995року №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норма з регулювання обігу готівки», Положення про ведення касових операцій у національній валюті Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637.

Актом перевірки встановлено, не оприбуткування готівкових коштів в книзі ОРО в день їх надходження, а саме: згідно фіскального звітного чеку №0161 від 10.07.2009р. о 19:53 здійснено продаж товару на загальну суму 2674,20грн., а розділ 2 книги ОРО не заповнено, тобто сума не оприбуткування склала 2674,20грн.

На підставі викладеного, під час проведення перевірки працівники відповідача дійшли висновку про порушення позивачем вимог постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

Із актом перевірки ознайомлений, другий екземпляр акту перевірки отримав фармацевт Кулік Т.І. 11.07.2009р. (зворотній бік а.с.42).

На підставі акту перевірки від 11.07.2009р., відповідачем 23.07.2009 р. прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0016182303 (а.с.6), згідно якого до позивача за порушення абз. 3 п.2.6. “Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні” на підставі п.11 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та Указу Президента України N 436/95, 12.06.1995 року “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” застосовані штрафні (фінансові) санкції у пятикратному розмірі неоприбутковуваної суми 13371,00 грн. (2674,20грн. х 5 відповідно до розрахунку фінансових санкцій (зворотній бік а.с.39).

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Загальні підстави та порядок проведення планових та позапланових перевірок податковими органами встановлений Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ(далі Закон).

Відповідно до ч.1 статті 11 Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Згідно п.2 ст.11 Закону органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Частиною 7 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Окрім того, Закон України «Про державну податкову службу в Україні» не передбачає окремий порядок проведення позапланових перевірок субєктів господарювання щодо дотримання останніми вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені у Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», тобто зазначений Закон є спеціальним щодо правовідносин, повязаних з проведенням перевірки в рамках цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок.

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 розділу 3 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків (додаток 1 до наказу ДПА України від 27.05.2008 р. №355) працівниками органів ДПС здійснюються відповідно до щомісячних планів органу ДПС планові перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, а також операцій купівлі-продажу іноземної валюти (далі - розрахункові операції) та касових операцій, а також наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій та позапланові перевірки у випадках, передбачених законодавством. Перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових та касових операцій, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій проводяться групою у складі не менше двох посадових осіб органів ДПС за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку (примірна форма направлення наведена в додатку 8 до Методичних рекомендацій). Направлення виписується окремо на перевірку кожного суб'єкта господарювання у 2-х примірниках (один з яких оформлюється на бланку органу ДПС), що скріплюються гербовою печаткою і підписуються керівником органу ДПС.

Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, розроблено відповідно до статті 33 Закону України "Про Національний банк України", визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою, що слідує із преамбули зазначеного Положення (далі - Положення №637).

Положення №637 встановлює певні вимоги до проведення перевірок порядку ведення операцій з готівкою, порядок їх проведення, вимоги до оформлення результатів, які мають відмінності від проведення перевірок органами державної податкової служби в сфері готівкових розрахунків за товари (послуги).

Пунктом 7.1. Положення №637 встановлено, що періодичність проведення цих перевірок та строк, протягом якого вони здійснюються, визначають безпосередньо органи контролю.

Відповідно до абз.3-4 п.7.2. Положення №637 органи контролю беруть участь у проведенні спільних перевірок. Перевірка безпосередньо за місцезнаходженням підприємства (підприємця) здійснюється на підставі документів, визначених законодавством України за певний період - квартал, півріччя, рік тощо.

Абзац 2 п. 7.3 Положення №637 встановлює, що у разі виявлення порушень установленого порядку ведення операцій з готівкою органи державної податкової служби України застосовують до порушників штрафні санкції на підставі подання органів контролю згідно з законодавством України.

Акт про перевірку дотримання порядку ведення операцій з готівкою складається за формою, встановленою додатком 3 Положення №637, у трьох примірниках. Акт про перевірку має містити висновки про результати перевірки, а також рекомендації керівництву підприємства (підприємцю) щодо усунення виявлених недоліків. Перший примірник надсилається органам державної податкової служби України за місцем державної реєстрації підприємства (підприємця) для вжиття заходів, що передбачені законодавством України, другий - передається безпосередньо відповідному підприємству (підприємцю), третій примірник залишається в документах органу контролю.

Під час перевірок дотримання порядку ведення операцій з готівкою здійснюється контроль за виконанням підприємством вимог Положення, що пов'язані з веденням касової книги та оформленням операцій з приймання та видачі готівки з каси, веденням відповідних касових документів (п. 7.7. Положення №637).

Під час перевірок з'ясовується наявність у підприємства касової книги, а також відповідність її оформлення вимогам законодавства України. Крім того, перевіряється правильність ведення касової книги, оформлення в ній касових операцій із приймання та видачі готівкових коштів (у тому числі за строками), відповідність зазначених у ній сум прийнятої до каси або виданої з неї готівки даним прибуткових і видаткових касових ордерів, якість і своєчасність записів касира згідно із зазначеними в касовій книзі касовими документами, наявність підпису бухгалтера, який перевірив записи в касовій книзі за кількістю отриманих ним касових ордерів, правильність підрахунку в касовій книзі фактичних залишків готівки в касі на кінець дня тощо (п. 7.8 Положення №637).

Під час перевірки з'ясовується правильність заповнення всіх реквізитів прибуткових і видаткових касових ордерів та видаткових відомостей (проставлення потрібних дат, номерів, сум, зазначення підстав для їх виписки, наявність підписів службових осіб і одержувачів коштів, відбитків печаток та штампів, підписів про отримання готівки, правильність оформлення депонованих сум тощо) (п.7.9 Положення №637).

Із наведеного випливає, що органи державної податкової служби відносяться до органів контролю в розумінні Положення №637 при проведенні перевірок в сфері готівкових розрахунків за товари (послуги).

За таких обставин, відповідач правомірно та у межах наданих законом повноважень 11.07.2009р. здійснив перевірку позивача, оскільки перевіряючи мали відповідні направлення на перевірку, які мають всі передбачені законом обовязкові реквізити.

Окрім того, перевіряючи були допущені до проведення перевірки, що випливає із акту перевірки та сторонами не заперечується.

Однак суд звертає увагу сторін на той факт, що під час проведеної перевірки відповідачем не з'ясовувалось наявність у підприємства касової книги та правильність її ведення, не з'ясовувалась правильність заповнення всіх реквізитів прибуткових і видаткових касових ордерів та видаткових відомостей, про що свідчать матеріали перевірки та зазначені обставини не заперечувалися представником відповідача у судовому засіданні. Крім того, форма акта перевірки не відповідає вимогам, встановленим Положенням №637.

Щодо суті виявленого перевіркою порушення, суд вважає, що висновки, викладені в акті перевірки, є помилковими, перевірка проведена поверхнево, без зясування обставин оприбуткування готівки в касі позивачем, які підлягали встановленню в ході перевірки, а відтак оскаржуване рішення є необґрунтованим з наступних підстав.

Як зазначалося вище, порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні встановлено Положенням №637.

В п.1.2. Положення №637 надано визначення наступних термінів:

готівка (готівкові кошти) - грошові знаки національної валюти України - банкноти і монети, у тому числі обігові, пам'ятні та ювілейні монети, які є дійсними платіжними засобами;

каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів;

касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі;

касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси;

оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Пунктом 2.6 Положення №637 встановлено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися (абз.1 п.2.6).

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів (абз.2 п.2.6.).

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК) (абз.3 п.2.6).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах (абз.5 п.2.6.).

У роз'ясненні щодо оприбуткування готівки, викладеному у листі від 25.05.2007 № 11-110/2058-5398 Національний банк України дійшов висновку, що оприбуткуванням готівки в касі підприємства, яке проводить готівкові розрахунки із застосуванням РРО, є здійснення обліку такої готівки у книзі обліку розрахункових операцій (на підставі фіскальних звітних чеків РРО або даних РК) та відображення надходження цієї готівки у касовій книзі підприємства.

До такого ж висновку дійшов суд, виходячи із системного аналізу приписів Положення №637 та виявлених перевіркою обставин справи.

У судовому засіданні встановлено, що Книга обліку розрахункових операцій №р\1 від 29.01.2009р. зареєстрована в ДПІ в м.Сімферополі.

Як вбачається з матеріалів справи, отримані позивачем 10.07.2009 року грошові кошти в сумі 2674,20грн., були проведені через реєстратор розрахункових операцій, що підтверджується відповідними фіскальними денними Z-звітами, які були підклеєні до КОРО позивача (зворотній бік а.с.9).

Відповідно до чеків про службове внесення, 10.07.2009р. до каси було внесено грошові кошти на загальну суму 797,30грн. (79,73грн. та 717,57грн.) (а.с.8).

Сума продажу готівкою за 10.07.2009р. складає 2674,21грн., сума службової видачі готівкою 2400,00грн., залишок грошових коштів у касі 1071,51грн. (2674,21грн. 2400,00грн. + 797,30грн.).

Отже, позивачем доведене дотримання вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.04р. №637 щодо оприбуткування у касі грошових коштів у сумі 2674,20 грн. за 10.07.2009р., оскільки не оприбуткована, на думку відповідача, сума була проведена за допомогою РРО та знайшла своє відображення у Z звіті денному №0161, вклеєному до КОРО.

Таким чином, твердження відповідача про те, що готівка за 10.07.2009 року не була оприбуткована позивачем, повністю спростовуються матеріалам справи.

Не внесення запису до КОРО про грошові кошти, отримані 10.07.2009р., на думку суду, свідчить лише про порушення встановленого порядку використання КОРО, відповідальність за яке передбачена п. 3 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Як слідує з преамбули Наказу ДПА України №614 від 01.12.2000р. “Про затвердження Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок” даний порядок поширюється на книги обліку розрахункових операцій і розрахункові книжки, що використовуються субєктами підприємницької діяльності при проведенні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг тощо.

Згідно пп.7.7 Наказу №614 записи в розділі 2 книги обліку розрахункових операцій робляться по кожному фіскальному звітному чекові окремо. Фіскальний звітний чек є розрахунковим документом, отже, у розділі 2 КОРО реєструються обсяги виконаних розрахункових операцій на підставі фіскальних чеків.

Відповідно до п. 7.5 Порядку, використання книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

Таким чином, зазначений Наказ ДПА України №614 визначає порядок ведення книги обліку розрахункових операцій, і не встановлює порядку ведення касових операцій у національній валюті, тому порушення вимог п.7.5 наказу №614 не може свідчити про порушення порядку оприбуткування готівки, передбаченого Положенням №637.

Отже, фактично в ході перевірки відповідачем неправомірно був зроблений висновок про порушення позивачем п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.04р. №637 щодо неоприбуткування готівкових грошових коштів в повному обсязі їх фактичного надходження в книзі обліку розрахункових операцій в день їх надходження, а виявлене порушення п. 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого Наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614 щодо відсутності записів про щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків при використанні книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на РРО.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо вінзаперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає недоведеним з боку відповідача факт неоприбуткування позивачем готівки, що була отримана 10.07.2009р.

Таким чином, фінансові санкції за порушення порядку оприбуткування готівки в касі що передбачені абз.3 ст.1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" застосовані до позивача неправомірно.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення субєкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.

У позовній заяві Фірма «Крим Фарм Трейдинг» просить суд скасувати рішення №0016182303 від 23.07.2009р. без вимоги про визнання його протиправним.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів Фірми «Крим Фарм Трейдинг», суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у м. Сімферополі АР Крим №0016182303 від 23.07.2009р. про нарахування штрафних санкцій у сумі 13371,00грн.

Під час судового засідання, яке відбулось 23.03.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено та підписано 26.03.2010р.

Керуючись ст.ст.11, 94, 98, 122,160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим про застосування штрафних (фінансових санкцій) від 23.07.2009р. №0016182303 на сумі 13371,00грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Фірми «Крим Фарм Трейдинг» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40грн.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Москаленко С.А.