Рішення № 100335981, 28.09.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8360/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,

секретаря судового засідання Вільчак В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про про відшкодування збитків, завданих ДТП, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих ДТП.

Позовні вимоги мотивує тим, що 13 квітня 2019 року близько 11 години 20 хвилин, ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом марки «Peugeot 206», державний номерний знак НОМЕР_1 , на перехресті вулиць Тімірязєва-Берчені-Стрільнична в м. Ужгород, виконуючи поворот ліворуч не надав перевагу автомобілю «ВАЗ 2104», номерний знак НОМЕР_2 , який рухався у зустрічному напрямку.

Вказує, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача ОСОБА_2 , що встановлено постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.10.2019 року справа №308/10225/19.

Зазначає, що цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у страховій компанії «СК» Універсальна» та страховою компанією була нарахована сума завданої ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 49 988,96 грн.

Однак, виплачена сума не в повній мірі покриває збитки, які були завдані ОСОБА_2 позивачеві та різниця між відшкодованою сумою у розмірі 49 988,96 грн. та вартістю аналогічного транспортного засобу ВАЗ 21041 становить 19 769 грн.

Крім матеріальних збитків, також заподіяна шкода здоров`ю позивача ОСОБА_1 , а саме в наслідок ДТП, яка сталась з вини відповідача, потерпілий отримав тілесні ушкодження та вартість понесених збитків на лікування становить 5 015, 93 грн.

Також, після проходження відповідного лікування, позивачеві згідно з довідкою №1/1 для одержання санаторно-курортного лікування, рекомендовано місцевий санаторій «Карпати», вартість якого за 21 день в одномісному номері зі зручностями становить 18 144 грн. без додаткових послуг.

Більше того, настання негативних наслідків, що призвели до порушення морального стану позивача, підтверджується і довідкою психоневрологічного диспансерного відділення. За вказаних обставин, завдану ОСОБА_1 моральну шкоду, останній оцінює в 15 000 грн.

Враховуючи викладене, просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 19 769 грн. завданих збитків, 5 015.93 грн. витрат пов`язаних з лікуванням, 18 144 грн. вартість санаторно-курортного лікування, 15 000 грн. моральної шкоди, та понесені судові витрати.

Не погоджуючись із позовними вимогами, представником відповідача адвокатом Глагола Г.П. було подано відзив на позов, суть якого зводиться до наступного.

Так, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПАТ «Страхова Компанія «Універсальна» згідно полісу АК/8632109 за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю у розмірі 200 000 грн., та за шкоду, заподіяну майну 100 000 грн.

Вказує, що позивач отримав страхове відшкодування у розмірі 49 988,96 грн., яке було узгоджене із страховиком та є достатнім для відшкодування усіх витрат. Також зазначає, що позивач із заявою про виплату страхового відшкодування за шкоду, заподіяну його здоров`ю до ПАТ СК «Універсальна» не звертався.

Більше того, надані позивачем фіскальні чеки про придбання медичних препаратів свідчать про те, що ним були придбані медичні препарати майже через пів року з дня ДТП, та ним не надано рецепт лікаря, яким назначено саме такі препарати. Також, довідка про санаторно-курортне лікування не є тим документом, що підтверджує розмір завданих збитків.

Додатково вказує, що відповідачем добровільно перераховано позивачу 4 010.05 грн. та 2 010.05 грн. в рахунок погашення франшизи. Тому, просила відмовити у задоволенні позову.

Позивач не скористався правом на участь у судовому засіданні та його представник – адвокат Петрик В.В. підтримав вимоги позовної заяви та вказав, що його довіритель готовий піти на певні поступки, однак відповідач не готовий добровільно сплатити необхідну суму, яка б його задовільнила. На продовження розгляду не з`явився та подав заяву, згідно якої просить провести розгляд без їх участі та задоволити позов.

Відповідач та його представник адвокат Глагола Г.П. у попередньому судовому засіданні заперечили проти задоволення позову з підстав та мотивів, викладених у відзиві. Одночасно, відповідач визнав, що ДТП сталася з його вини, однак не згоден із сумою відшкодування. На продовження розгляду не з`явились, про причини неявки не повідомили.

Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 13 квітня 2019 року близько 11:20 год. відбулася дорожньо-транспортна пригода, а саме водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Peugeot 206», державний номерний знак НОМЕР_1 , на перехресті вулиць Тімірязєва-Берчені-Стрільнична в м. Ужгород, виконуючи поворот ліворуч не надав перевагу автомобілю «ВАЗ 2104», номерний знак НОМЕР_2 , який рухався у зустрічному напрямку. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

З дослідженої у судовому засіданні копії постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.10.2019 року встановлено, що ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП за вищевказаних обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 13.04.2019 року. Вказана постанова суду набула законної сили 11.11.2019 року.

За приписами ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З доданого до матеріалів справи Висновку експертного дослідження №13/60ЕД від 13.11.2019 року встановлено, що ринкова вартість аналогічного колісного транспортного засобу ВАЗ 21041 станом цін на 13.04.2019, може становити 69 758 грн.

За приписами частини 1 статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом. Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України при зіткненні двох автомобілів шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з вимогами ст. 1194 ЦК України (особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Судом встановлено та неоспорено сторонами, що позивач звертався до свого страховика ПАТ СК «Універсальна» для отримання страхового відшкодування, у зв`язку з чим позивачу було відшкодовано 49 988.96 грн.

Таким чином, у позивача виникло право на відшкодування йому завданої матеріальної шкоди, не покритою страховою виплатою, у розмірі 19 769 грн.

Вирішуючи позовні вимоги про відшкодування витрат, пов`язаних з лікуванням та вартості санаторно-курортного лікування, суд виходить з наступного.

В матеріалах справи наявні копії фіскальних чеків про купівлю медичних препаратів, однак позивачем не долучено відповідні рецепти чи лікарські виписки, які б засвідчили необхідність купівлі саме цих медичних препаратів для лікування та відновлення порушеного внаслідок ДТП здоров`я. Додаткових доказів тому, що позивачем було понесено витрати на лікування саме для відновлення після ДТП у зазначеному в позові розмірі, не надано, а з долучених до матеріалів справи копій фіскальних чеків суд не має можливості провести фактичний розрахунок витрат понесених на лікування.

Також суд приймає до уваги твердження представника відповідача про те, що деякі лікарські засоби згідно фіскальних чеків були придбані через пів року з часу ДТП, що ставить під сумнів доводи позивача про купівлю саме таких для відновлення власного здоров`я після ДТП.

Крім того, позивач зазначив, що згідно довідки №1/1 для одержання санаторно-курортного лікування, йому рекомендовано санаторно-курортне лікування в ДП Клінічний санаторій «Карпати», вартість якого за 21 день становить 18144 грн.

Однак, довідка №1/1 для одержання санаторно-курортного лікування не є документом, що підтверджує у встановленому порядку розміру спричинених позивачу збитків, які останній просить стягнути з відповідача, оскільки сам по собі прайс-лист 2020 р, виданий ДП Клінічний санаторій «Карпати» не є доказом понесених ОСОБА_1 витрат, а є лише описом можливої вартості оплати за путівку.

Тому, суд відмовляє у задоволенні позову у цій частині.

Одночасно, виходячи з положень ст. 23 ЦК України позивач просить відшкодувати моральну шкоду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

У п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" судам роз`яснено, оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з`ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.

Позивач вказав, що неправомірними діями відповідача їй заподіяно моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку із вчиненим ДТП, у перенесених ним хвилюваннях через неможливість підтримання свого звичного режиму дня та вимушену оплату вартості ремонту, а тому вважає, що йому завдано моральну шкоду у розмірі 15 000 гривень.

Згідно з п. 9 Постанови ВСУ № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

За такого, суд вбачає підстави для застосування до спірних правовідносин сторін загальної норми цивільного законодавства України щодо підстав для відшкодування моральної шкоди, що найбільш відповідатиме вимогам розумності та справедливості, основним засадам соціальної та правової держави Україна, як закріплено в ст. 3 Конституції України - що саме права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

При цьому, визначаючи розмір заподіяної шкоди, суд виходить із принципів виваженості, розумності та справедливості, враховує глибину понесених позивачем моральних страждань та те, що підтримання в робочому стані автомобіля відноситься до матеріальної шкоди, а не моральної, зважаючи на те, що відповідач добровільному порядку перечислив позивачу грошові кошти на загальну суму 6 020.1 грн., суд вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача суму моральної шкоди у розмірі 1 500 грн.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що позивачем було надано належні докази на підтвердження своїх тверджень про стягнення збитків, завданих ДТП, суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача матеріальної шкоди є обґрунтованою та підлягає до задоволення, а вимога про стягнення моральної шкоди підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 23, 1166, 1187, 1188 ЦК України, ст. ст. 12,13,76-81,89,127,133,137,141,263-265,273, 279,354,355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про про відшкодування збитків, завданих ДТП – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різницю між фактичним розміром завданої кшоди та страховим відшкодуванням у розмірі 19 769 (дев`ятнадцять тисяч сімсот шістдесят дев`ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1 500 (одну тисячу п`ятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,8 (вісімсот вісімдесят грн. вісімдесят коп.) гривень.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Реквізити сторін:

Позивач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; паспорт НОМЕР_3 ;

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; рнокпп НОМЕР_4 .

Суддя Т.Р. Деметрадзе